Рішення № 12183077, 26.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 рокуСправа №09/864

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників позивача Чухало О.В. за довіреністю, Макеєв В.Ф. за довіреністю, представника другого відповідача Глущенко О.С. за довіреністю, представника третьої особи Єременко Л.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ходак", м. Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси (перший відповідач) та Черкаської міської ради (другий відповідач), третя особа - Державна інспекція архітектури і будівництва в Черкаській області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач, посилаючись на ст.376 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), просить визнати за позивачем право власності на самочинно збудоване нерухоме майно склад-магазин з прибудовою “С-I, с”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з інвентаризаційною справою №1220 із реєстрацією поточних змін від 07.10.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані наступним: позивач має у власності обєкт нерухомості: нежитлові будівлі по АДРЕСА_1, які розміщені на земельній ділянці загальною площею 6402,92 кв. м, яка надана позивачу на праві постійного користування; для забезпечення ведення господарської діяльності між позивачем та першим відповідачем 03.08.2009 року був укладений договір про спільну діяльність, в межах якого мало відбутись спільне використання реконструйованого складу-магазину по вул. Смілянська, буд. 167; договір мав набрати чинності при сплаті відповідачем узгодженої суми у тридцяти денний термін; не сплативши узгодженої суми, перший відповідач своєю претензією від 03.03.2010 року №1 заявив свої права на частину нерухомості, яка була добудована за власні кошти позивачем (літера “С-1,с” “склад-магазин з прибудовою” у інвентаризаційній справі № 1220); до початку проведення будівельних робіт позивачем не отримано належного дозволу від Державної інспекції архітектури і будівництва в Черкаській області, тому перебудова окремих обєктів у склад-магазин з прибудовою органами державної реєстрації визнана самочинною.

Перший відповідач заявою від 23.06.2010 року позовні вимоги визнала повністю, просила розглядати справу без її особистої участі та представника.

Судом задоволено клопотання першого відповідача про розгляд справи без її участі.

Враховуючи обставини справи, ухвалою суду від 10 червня 2010 року залучено другим відповідачем Черкаську міську раду.

Другий відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Для розяснення питань, що виникли при вирішенні спору і потребували спеціальних знань, ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 червня 2010 року у справі призначено судову экспертизу, у зв'язку з чим зупинено провадження у справі до отримання висновків судової експертизи.

11 жовтня 2010 року до суду надійшли матеріали справи з висновком №720-БТ, 728-БТ судової будівельно-технічної експертизи, тому ухвалою господарського суду від 12 жовтня 2010 року провадження у справі поновлено з призначення справи до розгляду на 26 жовтня 2010 року.

У судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити повністю, при цьому пояснили, що приміщення, на які позивач просить визнати право власності, знаходяться у складі майнового комплексу, який належить позивачу на праві приватної власності, у технічній документації спірний обєкт зареєстрований як самочинно збудований, тому банк не приймає обєкт в іпотеку, що змушує позивача в порядку ст.376 ЦК України звертатись до суду; спростовуючи доводи третьої особи, послались на те, що позивачем не отриманий дозвіл на початок будівництва, службові особи держархінспекції усно розяснили, що при відсутності дозволу на початок будівництва, позивачу слід звертатися до суду;

- представник відповідача щодо вирішення спору послався на розсуд суду, зазначив, що власник землі не заперечує визнання права власності за позивачем на спірний обєкт, перебудова проведена без дозволу, на земельній ділянці, наданій позивачу у постійне користування для цієї мети;

- представник третьої особи заперечила проти задоволення позову, вказала що жодна інстанція не чинить перешкод позивачу, позивач може здати приміщення в експлуатацію, при цьому послалась на правові позиції судів апеляційної та касаційних інстанції в аналогічних спорах.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судом встановлено наступне.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 658833 позивач являється господарюючим субєктом, зареєстрований 17.01.1995 року, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10000099997, нове свідоцтво про державну реєстрацію А00 616566, видане 25.08.2004.

Статут позивача ухвалений загальними зборами засновників (протокол №14 від 30.12.1998), викладений у новій редакції, зареєстрований 04 лютого 1999 року.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.12.2001 року №1686 позивачу надана земельна ділянка під частину комплексу будівель (контора з прибудовою, гараж для службових автомобілів, чотири склади, прохідна з прибудовою, навіс, вбиральня) по АДРЕСА_1, площею 0,6152 га (ділянка 3), яка внесена до Державного акту на право постійного користування землею від 28 квітня 2000 року.

У період з вересня грудня 2006 року за робочим проектом, розробленим КП «Міське архітектурне бюро», підрядною організацією на замовлення позивача проведені будівельно-монтажні роботи по реконструкції складу з добудовою адміністративно-побутових приміщень і навісу; складу з розширенням; гаража під побутове приміщення та будівництво складського павільйону по АДРЕСА_1.

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта від 12 грудня 2006 року АП № 000772 прийнята в експлуатацію реконструкція складу з добудовою адміністративно-побутових приміщень і навісу, складу з розширенням, гаража під побутове приміщення та будівництвом складського павільйону по АДРЕСА_1. Акт затверджений рішенням міськвиконкому від 15.01.2007 № 63, зареєстровано інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 17.01.2007 року № 772.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 20.02.2007 року №169 ТОВ «Ходак»(позивач) дозволено оформлення права власності на нежитлові будівлі, а саме: контору (літ И-2, и), побутове приміщення (літ.З-1), склад (літ.Ж-1), рампу (літ. ж), склад (літ Е-1), вбиральню (літ. Л), навіси (літ. П, Д), склад (літ Г), адміністративно-побутове приміщення (літ Г2), огорожу №3,5,4,6,8), замощення ІІ по АДРЕСА_1.

03 серпня 2009 року позивач та перший відповідач уклали договір про спільну діяльність (далі Договір), відповідно до умов якого сторони зобовязалися шляхом обєднання майна та зусиль спільно діяти в сфері використання частини майнового комплексу, що належить на праві приватної власності ТОВ «Ходак»(позивачу у справі), за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.2. Договору предметом спільного використання є нежитлове приміщення склад-магазин, що позначений літерою «С-I»в інвентаризаційній справі №1220, який буде використовуватись для здійснення оптової та роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

У п. п. 2.2., 2.3. Договору сторони встановили, що сторона 1 (позивач у справі) зобовязується у термін протягом 2 (двох) календарних місяців з моменту підписання даного договору провести капітальний ремонт обєкту нежитлової нерухомості, визначеного п.п. 1.1., 1.2. Договору. Сторона 2 (перший відповідач у справі) зобовязується: перерахувати стороні 1 кошти в розмірі 50000 грн. (пятдесят тис. грн. 00 коп.) для реалізації цілей сумісної діяльності не пізніше, як через 30 днів з дня підписання даного договору; після підписання даного договору негайно приступити до здійснення комерційних проектів, профінансованих стороною 1; вжити заходів щодо найму відповідного персоналу для виконання робіт за даним Договором.

Відповідно до п. 4.1. та 4.2. Договору внесок сторони 1 (позивача у справі) наявна матеріальна база - склад-магазин, що позначений літерою «С-I»в інвентаризаційній справі №1220 та розташований за адресою: АДРЕСА_1. Внесок сторони 2 (першого відповідача у справі) грошові кошти в розмірі 50000,00 (пятдесят тис. грн. 00 коп.), особиста трудова участь.

Грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане сторонами в результаті сумісної діяльності, складає їх спільну пайову власність (п. 5.1. Договору).

Згідно п. 6.2. Договору прибуток, що одержаний сторонами від сумісної діяльності, підлягає розподілу в рівних долях (50% на 50%).

У п. 6.4. Договору встановлено, що кожна із сторін не має права розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників даного договору до затвердження балансу, складеного стороною 1, за винятком тієї частини доходів від сумісної діяльності, яка надходить у розпорядження кожного з учасників після фактичного розподілу.

Затрати на утримання спільного майна (у тому числі майнові податки) враховуються при визначенні часток участі сторін у сумісній діяльності (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п. 8.4 Договору у випадку припинення дії даного договору, після відшкодування сторонами у встановленому порядку боргів, кошти та майно, що залишились, розподіляються між сторонами пропорційно їхнім паям у загальному майні.

Позивач здійснив фінансові затрати на перебудову та пристосування обєкту до спільної діяльності, що підтверджується видатковими накладними на відпуск матеріалів при виконанні будівельно-монтажних робіт. 14 грудня 2009 року позивачем видано наказ від №87.1 «Про початок експлуатації складу-магазину».

03 березня 2010 року перший відповідач направив позивачу претензію №1 з ціною претензії: 50000 грн., у якій посилаючись на Договір про спільну діяльність вважав, що новостворений обєкт нежитлової нерухомості склад-магазин з прибудовою має бути розподілений між сторонами договору, оскільки згідно норм ЦК України таке майно вважається спільною частковою власністю.

У відповіді на претензію від 22.03.2010 вих. № 210 позивач повідомив, що відповідно до п. 6.2. Договору про спільну діяльність спільними вважаються виключно доходи (прибуток), які одержані в результаті такої діяльності, а не власність, яка була створена виключно на кошти ТОВ «Ходак».

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25645499 від 22.03.2010 у складі нежитлових будівель по АДРЕСА_1, самовільно побудовано склад-магазин з прибудовою літ. «С-I, с»загальною площею 576,9 кв.м. Побутове приміщення літ. «З-1», склад літ. «Ж-1», рампа літ. «ж», склад літ «Е-1»- знесені.

У інвентаризаційній справі комунального підприємства «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»№1220 на будинок АДРЕСА_1 спірний склад-магазин з приб. позначений літ. С-I, с, самовільно побудований.

Згідно з висновком № 720-БТ, 728-БТ судової будівельно-технічної експертизи, складеного 20 вересня 2010 року, перебудова склад-магазину з прибудовою, згідно інвентаризаційної справи «літ. «С-1, с», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована за товариством з обмеженою відповідальністю «Ходак», відноситься до реконструкції об'єкта в капітальному будівництві. Перебудова склад магазину з прибудовою, літ. «С-1, с»відповідає наступним нормам і правилам:

- архітектурним та будівельним нормам відповідно п.3.22, п.3.25 ДБН 360-92** «планування і забудова міських і сільських поселень»;

- об'ємно-планувальним та будівельним нормам відповідно п.5.3, п.5.6., п.5.8, п.6.1.3, п.6.1.5, п.6.1.8, п.5.1.10, п.6.1.11, п.6.3.2, п.6.3.5, п.6.3.9, Додаткам «Ж»і «К»ДБН В.2.2-23-2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі»;

- санітарно-гігієнічним нормам відповідно п.7.2, п.7.5, п.7.9 ДБН В.2.2-23-2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі»;

- пожежної безпеки відповідно п.7.9, п.8.4, п.8.8, п.8.17,п8.21,п.8.22 ДБН В 2.2-23-2009 «Будинки і споруди Підприємства торгівлі».

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач після прийняття в експлуатацію реконструкції складу з добудовою адміністративно-побутових приміщень і навісу; складу з розширенням; гаража під побутове приміщення та будівництво складського павільйону по АДРЕСА_1, без затвердженого проекту та належного дозволу, на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні, самовільно побудував склад-магазин з прибудовою літ. «С-I, с»загальною площею 576,9 кв. м, за рахунок знесення інших будівель, а саме: побутового приміщення літ. «З-1», склад літ. «Ж-1», рампи літ. «ж», склад літ «Е-1».

Виконана позивачем самовільна перебудова, відноситься до реконструкції об'єкта в капітальному будівництві, отже згідно ч.1 ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом.

Згідно висновку судової експертизи Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз перебудова склад магазину з прибудовою, літ. «С-1, с»відповідає встановленим архітектурним, об'ємно-планувальним та будівельним нормам і правилам, санітарно-гігієнічним нормам, нормам і правилам пожежної безпеки.

У суду не має сумнівів в достовірності та правильності висновку судової експертизи, проведеної у даній справі, оскільки вона проведена з виконанням встановленого процесуального порядку, особою, яка має спеціальні пізнання для вирішення поставлених перед нию питань, атестованим судовим експертом. Для проведення судової експертизи використаний матеріал, який є в матеріалах судової та інвентаризаційній справах. Суд погоджується з висновками судових експертів.

Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У ч. 5 ст. 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Договір, що укладений між позивачем та першим відповідачем, і на який посилається позивач, є договором про спільну діяльність.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно ст. 1131 УК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що проведена позивачем перебудова побутового приміщення літ. «З-1», склад літ. «Ж-1», рампи літ. «ж», склад літ «Е-1»у склад магазин з прибудовою літ. «С-1, с»не є результатом сумісної з першим відповідачем діяльності.

Дослідивши обставини самочинного будівництва, суд вважає, що здійснена позивачем самочинна перебудова існуючих обєктів під склад - магазин, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, проведена з дотриманням будівельних, протипожежних, санітарних норм і правил, розміщена на земельній ділянці, наданій позивачу в постійне користування для цієї мети. Власник землі не заперечує перебудову у складі майнового комплексу позивача.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 376 ЦК України у суду є підстави визнати за позивачем право власності на самочинно перебудоване нерухоме майно склад-магазин з прибудовою, позначене у інвентаризаційній справі №1220 комунального підприємства «Черкаського обласного обєднаного бюро технічної інвентаризації»літ. «С-I, с»у складі будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Спір виник з вини позивача, тому згідно ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на нього.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Ходак", м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 3/1, ідентифікаційний код 22788492 право власності на самочинну перебудову склад - магазину з прибудовою, позначене у інвентаризаційній справі №1220 комунального підприємства «Черкаського обласного обєднаного бюро технічної інвентаризації»літ. “С-I, с” у складі будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 01 листопада 2010 року.