Постанова № 121830, 16.08.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.08.06 Справа № 8/496пн.

Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за заявою

Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська, місто Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпластдизайн», місто Луганськ, -

про зупинення операцій на рахунках платника податків,

при секретарі судових засідань Смірновій В.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Ведмеденко Р.І. –старший державний податковий інспектор юридичного відділу, - довіреність №55/9/10 від 10.01.06 року;

від відповідача –не прибув, -

встановив:

cуть спору: позивач просить винести рішення про зупинення операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпластдизайн»(далі –ТОВ “Лугпластдизайн”, - Відповідач) терміном на 96 годин.

Відповідно до поданої заяви провадження по справі порушено на підставі ст.ст.1, 2, 12, 61, 64-68 ГПК України.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено з 07.07.06 року на 16.08.06 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

Враховуючи те, що позивачем є суб’єкт владних повноважень –Державна податкова інспекція у Артемівському районі міста Луганська (далі –ДПІ; ДПІ у Артемівському районі, - Позивач), судом подальший розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 1, 17 та частини 1 ст. 18 КАС України здійснено за правилами адміністративного судочинства

Представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач відзив на позов, а також витребувані судом документи не надав, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце судового слухання.

З урахуванням викладеного, суд, керуючись ст.ст.40, частиною 2 ст.49, ст. 86 КАС України, а також застосовуючи аналогію норми, викладеної у частині 4 ст.128 КАС України, - розглянув спір по суті за відсутності представника відповідача –на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи, додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.

І. 27.03.2002 року відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради ТОВ “Лугпластдизайн” зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності, реєстраційний запис №25370169Ю0032152, - що підтверджується матеріалами справи, у т.ч. довідкою Луганського обласного управління статистики №22820 від 28.03.2002 року.

05.04.2002 року Державною податковою інспекцією у Артемівському районі міста Луганська його взято на облік у якості платника податків, реєстраційний №2989, що також підтверджується матеріалами справи.

З 08.02.2006 року все майно та майнові права ТОВ «Лугпластдизайн»знаходяться в податковій заставі, що підтверджується витягом №6492732, наданим 14.02.2006 року Луганською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України, - про внесення 08.02.2006 року запису до Державного реєстру застав рухомого майна про те, що все рухоме майно і майнові права ТОВ знаходяться у податковій заставі, термін дії якої –до 13.02.2011 року.

ІІ. 1.За станом на 15.06.06 року ТОВ «Лугпластдизайн»має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємства, податку на додану вартість та комунального податку на загальну суму 8369,97 грн.

2.ДПІ у зв'язку з наявністю у платника податків податкового боргу вживалися заходи, спрямовані на його погашення.

Так, 28.11.2005 року ДПІ на адресу ТОВ спрямовано першу податкову вимогу за №1/199, а 27.02.2006 року за №2/227 –другу податкову вимогу.

3.Відомості про отримання цих податкових вимог відповідачем по справі позивач до суду не надав.

Долучені до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення обох вищезгаданих поштових повідомлень не містять доказів отримання їх представником ТОВ «Лугпластдизайн».

Акти про відмову платника податків від отримання цих поштових відправлень, а також акти про розміщення цих документів на дошці оголошень ДПІ позивачем до суду також не надано, - чим порушено вимоги пунктів 5.7 та 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України (далі –ДПА України) №266 від 03.07.01 року, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.07.01 року №595/5786 (далі –Порядок №266).

Так, у п. 5.7 Порядку №266 сказано:

податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У п. 5.8 того ж Порядку сказано наступне:

якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв’язку з такими випадками:

1)незнаходження посадових осіб;

2)їх відмовою прийняти податкову вимогу;

3)незнаходження фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, - то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення неврученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень).

День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.

У той самий день працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, повідомляє про неможливість вручення податкової вимоги відповідного працівника підрозділу стягнення податкового боргу.

У разі невручення податкової вимоги (1-й та 2-й випадки), у той самий день працівник підрозділу стягнення податкового боргу складає акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення.

У разі незнаходження фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків (3-й випадок), працівник підрозділу стягнення податкового боргу в триденний термін здійснює перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків та складає акт перевірки місцезнаходження платника податків у трьох екземплярах. Якщо за результатами перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом з третім екземпляром акта підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів виконання жодної з цих вимог Порядку №266, а тому суд вважає, що ним не доведено факт вручення відповідачеві першої та другої податкових вимог.

4.Позивачем додано до матеріалів справи акт від 25.04.06 року - про недопущення до проведення перевірки, згідно якому посадові особи ТОВ «Лугпластдизайн», того ж дня, не допустили старшого державного податкового ревізора-інспектора Бондаренко О.В., яка діяла на підставі посвідчення №12 від 25.04.06 року, - до приміщень платника податків з метою опису майна для забезпечення погашення податкового боргу.

Акт підписано лише оперативним працівником податкової міліції Відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі –ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську) капітаном податкової міліції Зубковим Д.Ю. та старшим державним податковим ревізором-інспектором Бондаренко Л.В., - при цьому у акті відсутні будь-які відомості про:

адресу, за якою прибули вищезгадані особи та за якою складено акт про недопущення,

посадових осіб, які не допустили вищезгаданих посадових осіб податкової міліції та ДПІ до здійснення опису майна та причини, з яких посадові особи ТОВ «Лугпластдизайн» відмовилися від підписання акту про недопущення;

те, чому Бондаренко О.В. в акті не названа в якості податкового керуючого (а про те, що вона призначена податковим керуючим, свідчить наказ ДПІ №266 від 14.04.06 року).

З огляду на ці обставини суд не вважає цей акт в якості належного доказу по справі.

5. 18.05.06 року заступником начальника ДПІ у Артемівському районі міста Луганська прийнято рішення №15 –про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків – ТОВ «Лугпластдизайн».

Однак в порушення вимог підпункту 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ЗУ №2181-ІІІ, в рішенні взагалі не йдеться про конкретне майно платника податків, яке підлягає продажу.

Докази вжиття нею (ДПІ) заходів до стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, до справи не надано.

Про вищезгадане рішення не повідомлено платника податків, хоча з норми, викладеної у підпункті 10.1.3 тієї ж статті, витікає, що платник податків має право самостійно визначити склад і черговість продажу своїх активів, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу, що, безумовно, свідчить на користь того, що платника податків про прийняття такого рішення належало повідомити.

Докази спрямування на адресу ТОВ «Лугпластдизайн»цього рішення у справі відсутні.

З урахуванням доводів, викладених у цьому пункті постанови, а також доводів, викладених у п. 3 розділу ІІ цієї постанови, - суд вважає, що Позивачем по цьому спору також порушено вимоги Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.02 року №538 (далі –Порядок №538), перш за все, –його пунктів 3, 11, 12 та ін.

6.З матеріалів справи вбачається, що Позивач вважає, що ним в подальшому вжито заходів до повідомлення посадових осіб ТОВ «Лугпластдизайн»про те, що податковим керуючим Бондаренко О.В. 24 травня 2006 року, на підставі наказу №266 від 14.04.06 року в ТОВ «Лугпластдизайн»буде здійснено перевірку стану збереження активів, які знаходяться у податковій заставі.

На думку представника Позивача, цей факт підтверджується телефонограмою №17 від 19.05.06 року, адресованою керівнику ТОВ «Лугпластдизайн», - однак остання не містить даних про те, хто саме з працівників ТОВ та коли прийняв її, - а тому суд також не вважає її за належний доказ по справі.

7.Позивачем надано до матеріалів справи акт відмови від проведення перевірки збереження активів, складений 25.05.06 року податковим керуючим ТОВ «Лугпластдизайн»РУДЕНКО В.Н. та оперуповноваженим ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську Юрковським В.Н., - у зв’язку з тим, що посадові особи ТОВ «Лугпластдизайн»не допустили податкового керуючого до проведення перевірки, - при цьому зміст акту суперечить іншим доказам, доданим до справи.

Так, згідно наказу №266 від 14.04.06 року податковим керуючим ТОВ «Лугпластдизайн»призначено Бондаренко О.В.; саме їй, згідно телефонограмі №17 від 19.05.06 року, 24 травня 2006 року доручено провести перевірку стану збереження активів платника податків –ТОВ «Лугпластдизайн»; у цій телефонограмі взагалі відсутні дані про те, що таку перевірку доручено вчинити податковому керуючому Руденко В.Н.

Акт відмови від перевірки складено 25 травня 2006 року, хоча платника податків повідомлено про те, що перевірка відбудеться 24 травня 2006 року.

Будь-які пояснення у цій частині представником позивача до суду не надано.

Крім того, ним не надано до справи доказів того, що Руденко В.Н. призначено податковим керуючим ТОВ «Лугпластдизайн».

З огляду на вищевикладене суд не вважає акт від 25.05.06 року належним доказом по справі.

8. 30.05.06 року в.о. начальника ДПІ, за результатами розгляду матеріалів подання ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську (посилання на його дату та номер у рішенні відсутні) –про з’ясування підстав для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках ТОВ «Лугпластдизайн», ідентифікаційний код 31910811, - керуючись абзацом «г»підпункту 9.1.2 п. 9.1. ст. 9 ЗУ №2181-ІІІ, прийняв рішення про звернення до господарського суду Луганської області з заявою про застосування щодо ТОВ «Лугпластдизайн»арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках останнього на термін 96 годин.

Будь-які документальні докази надходження до ДПІ –від ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську вищезгаданого подання - до справи не додано.

Докази спрямування цього рішення платнику податків Позивачем до справи не додано, чим порушено вимоги абзацу «б»підпункту 9.3.1 п. 9.3 ст. 9 ЗУ №2181-ІІІ.

9. Далі. Адміністративний арешт активів за змістом ст. 9 (перш за все –її підпункту 9.1.1) ЗУ №2181-ІІІ визначений не як міра відповідальності, а як виключний спосіб забезпечення можливості погашення податкового боргу.

Суд вважає, що вживати у даному конкретному випадку виключні заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, який мається у ТОВ «Лугпластдизайн», немає підстав, оскільки не вжито інших заходів, - тих, які не належать до категорії виключних.

ІІІ. Згідно частині 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивач не довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

Підстав для застосування правила ст. 72 КАСУ у даному випадку немає.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів обґрунтованості своїх позовних вимог, а тому підстави для їх задоволення - відсутні.

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.

Суд приймає до уваги, що згідно ст.4 Декрету КМ України від 21.101.93 року №7/93 “Про державне мито” державна податкова інспекція при зверненні з позовом або заявою до суду звільнена від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 та 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 167 КАСУ у судовому засіданні 16.08.06 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 21.08.2006 року.

Суддя А.П.Середа