Постанова № 121829390, 14.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31382/23-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Новака Р.В.,

при секретарі Бурячок А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку срощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови № 3 по справі про адміністративне правопорушення від 13.07.2023, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову № 3 по справі про адміністративне правопорушення складену 13.07.2023 головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно- будівельного нагляду ДІАМ Стадніком Дмитром Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно- будівельного нагляду ДІАМ Стадніком Дмитром Володимировичем 13.07.2023 щодо неї було винесено постанову № 3 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винною за ч. 3 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Позивач вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності винесена незаконно та з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки в ній відсутнє належне обґрунтування обставин та доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 188-42 КУпАП.

Ухвалою суду від 25.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

03.10.2023 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

14.11.2023 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За наведених обставин, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних в ній даних.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд прийшов до наступного.

Так, позивач у своїх письмових поясненнях долучених до матеріалів зазначає, що обставини та відомості зазначені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення складені службовими особами ДІАМ відносно позивача за ч. 3 ст. 188-42 КУпАП, а також Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.07.2023 у своїй сукупності свідчить не тільки про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а й вцілому про відсутність самої події адміністративного правопорушення.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №CH01:9351-8644-0801-5879 від 04.07.2023 (цитата): «На усну вимогу головних інспекторів будівельного нагляду ДІАМ не були надані:

Генеральний план міста Києва та проекту планування його приміської зони;

письмове роз`яснення про порядок доступу до Генерального плану міста Києва;

анкетні дані посадових осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , необхідні для складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі його виявлення під час проведення позапланової перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду».

Вищезазначене, на думку позивача, свідчить про відсутність будь-якої документальної фіксації вимоги службових осіб, а також будь-яких незацікавлених свідків, що можуть підтвердити взагалі існування вищевказаної вимоги як такої, що в свою чергу є підтвердженнями незаконності дії службових осіб ДІАМ. Крім того, відсутні відомості про перелік документів, які необхідно надати термін їх надання та взагалі кому саме адресована законна, на думку службових осіб ДІАМ, «вимога».

Згідно з ч. 3 ст. 188-42 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за невиконання законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, виданих ними під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади.

В абз. 15 ч. 4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: за невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Отже, за відсутності прийнятої законної вимоги (саме у письмовому вигляді), в особи, якій адресована усна вимога, не виникає обов`язок щодо її виконання, а тому відсутні підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за невиконання такої вимоги. Крім того, вказане, також виключає будь який умисел на невиконання вимоги, так, як остання не є законною, а вищевказане в свою чергу виключає взагалі наявність події адміністративного правопорушення.

Відтак, приписи абзацу п`ятнадцятого частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містять імперативну норму, згідно з якою посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону за невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду.

Проте, відповідно до відповідно до Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №CH01:9351-8644-0801-5879 від 04.07.2023 (цитата): «Крім того, 29.06.2023 інспектори будівельного нагляду ДІАМ прибули на Об`єкт нагляду для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду о 09:00 год., але в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була відсутня посадова особа ОСОБА_1 , яка згідно Наказу від 27.06.2023 № 356 директора Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 є відповідальною особою за проведення перевірки та надання матеріалів. Тим самим директором об`єкта нагляду ОСОБА_2 , заступником директора об?єкта нагляду ОСОБА_1 було унеможливлено проведення заходів в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 N. 698, порушено вимоги частини третьої статті 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 N 698, чим скоєно адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами частини третьої статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У письмових поясненнях позивача зазначено, що природа адміністративного правопорушення та відповідальності за його вчинення має виключно індивідуальний характер, а тому виключає можливість відповідальності двох осіб за вчинення одного й того ж самого адміністративного правопорушення. Водночас, підчас проведення позапланової перевірки на адресу Департаменту надійшла вимога ДІАМ 055/3737 від 26.06.2023 про надання документів та матеріалів в рамках проведення позапланової перевірки об`єкту нагляду. Разом з тим, на виконання вказаної вимоги наказом директора Департаменту №356 від 27.06.2023 позивача визначено відповідальною особою за надання матеріалів згідно вимоги ДІАМ 055/3737 від 26.06.202. Контроль за виконанням вказаного наказу покладено на директора департаменту ОСОБА_4 . На виконання вказаної вимоги листами 055-4691 від 27.06.2023 та 055-4746 від 28.06.2023 надано запитувані документи.

Разом з тим, наказом директора Департаменту №356 від 27.06.2023 ОСОБА_1 не було зобов`язано виконувати будь-які усні вимоги посадових осіб ДІАМ, якими проводилась позапланова перевірка.

Таким чином, з врахуванням вищезазначених підстав, позивач вважає, що зазначена постанова № 3 від 13.07.2023не може бути застосована до ОСОБА_1 та має бути скасована судом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (№ 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 на виконання положень зазначеного Закону затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначається процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні правові положення закріплені у п.7 Порядку № 553.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.

Також, суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Суд вважає, що стороною відповідача не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 188-42УпАП.

Крім того, жодних фактичних даних, на основі яких головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ДІАМ Стадніком Дмитром Володимировичем встановлено наявність адміністративного правопорушення, вину позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи стороною відповідача не зазначено, так само як і не надано будь-яких належних доказів, у тому числі зафіксованих показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Слід звернути увагу на те, що лише винна особа може нести відповідальність за вчинення будь-якого правопорушення, а оскільки стороною відповідача не доведено, що в діях позивача наявна вина, тобто наявний склад адміністративного правопорушення, та всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 188-42 КУпАП, суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд, зважаючи на неповноту розгляду справи про адміністративні правопорушення, невірне встановлення фактичних обставин справи у постанові, та відсутність будь-яких доказів на підтвердження вини позивача, вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплаченого позивачем, підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 19, 20, 73-77, 241-245, 286 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови № 3 по справі про адміністративне правопорушення від 13.07.2023 - задовольнити.

Скасувати постанову № 3 по справі про адміністративне правопорушення складену 13.07.2023 головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно- будівельного нагляду ДІАМ Стадніком Дмитром Володимирович про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з Державної інспекції архітектури та містобудування України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду) протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України, 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840.

Суддя Р.В. Новак