Ухвала суду № 12182837, 03.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" листопада 2010 р.Справа № 8/49-966 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область № 108 від 29.09.2010 року про відстрочку виконання рішення суду у справі:

за позовом Приватного підприємства "Аркада", вул. Ощепкова, 52, с. Високе, Харківський район, Харківська область, 62460

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47852

про cтягнення заборгованості в загальній сумі 4 243 246 грн. 78 коп.

За участю представники від:

Стягувача: Новохацької Н.Є. – представника, довіреність, б/н від 29.10.2010 р.

Боржника: Дегтярьова Л.В. - представника, доручення б/н від 18.10.10 р., Немцевої Л.В. - представника, доручення № б/н, від 18.10.10 р., Гарагуца І.Ф. - представника, довіреність, б/н, від 18.10.10 р.

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29 липня 2010 р. у справі №8/49-966 позовні вимоги Приватного підприємства "Аркада", вул. Ощепкова, 52, с. Високе, Харківський район, Харківська область, 62460 задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 31973651) на користь Приватного підприємства "Аркада", вул. Ощепкова, 52, с. Високе, Харківський район, Харківська область (ідентифікаційний код 31465044):

- 1 330 208 грн. основного боргу;

- 79 894 грн. 86 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання;

- 120 969 грн. 50 коп. процентів за користування грошовими коштами;

- 383 526 грн. штрафу за порушення грошового зобов’язання;

- 13 938 грн. 50 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат

В задоволенні вимог щодо стягнення 1 945 122 грн. 42 коп. пені та 383 526 грн. штрафу за порушення грошового зобов'язання - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2010р. рішення господарського суду Тернопільської області від 29 липня 2010 р. у справі №8/49-966 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область - без задоволення.

27.10.2010р. матеріали справи № 8/49-966 повернулись із Львівського апеляційного господарського суду до господарському суду Тернопільської області, про що свідчить журнал вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Тернопільської області.

Разом з тим, 24 вересня 2010 року та 29 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область звернулось до господарського суду Тернопільської області про відстрочку виконання рішення суду від 29.07.2010р. строком на 15 (п'ятнадцять) місяців.

Ухвалою суду від 28.10.2010 року для розгляду заяв ТзОВ "Агро-Рось" призначено судове засідання на 11:30 год. 03.11.2010 року.

Представники боржника в судове засідання 03.11.2010 р. прибули, просять суд задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" та надати відстрочку сплати боргу по справі 8/49-966, строком на 15 місяців.

Представник стягувача –ПП "Аркада" в судове засідання 03.11.10 р. прибув, у задоволенні заяви відповідача (боржника) про надання відстрочки виконання рішення суду, яке набрало законної сили, заперечує. Вважає, що доводи заявника наведені у заяві про надання відстрочки виконання судового рішення, - невідшкодована заборгованість по компенсації відсоткової ставки за кредитами, залученими підприємствами агропромислового комплексу; наявність у товариства збитків від стихійного лиха 26.07.2009р., якими зумовлена відсутність коштів для сплати стягнутих сум; важкий матеріальний стан внаслідок світової фінансової кризи, неплатоспроможності покупців, підвищення ставок за кредитами та орендної плати - не мають характеру виняткових обставин і не можуть бути визнані підставами, що заслуговують на увагу в розумінні ст.121 ГПК України. Стверджує, що вплив світової фінансової кризи не є вибірковим і таким, що стосується діяльності лише боржника - негативні наслідки кризи істотно відчув і стягувач, й усі інші без виключення суб'єкти господарювання. Принцип презумпції комерційних ризиків під час провадження підприємницької діяльності та саме визначення підприємництва як діяльності, здійснюваної на власний ризик (ст.42 ГК України), виключає залежність обов'язку боржника сплатити штрафні санкції через винне та свідоме порушення ним власних зобов'язань, у зв’язку із виконанням чи невиконанням обов'язків його контрагентами (неплатоспроможність покупців) або від зміни комерційних умов співпраці з ними (підвищення ставок за кредитами, орендної плати). На думку стягувача, зв'язок між збитками боржника внаслідок стихійного лиха 2009 року та його теперішнім обов'язком виконати судове рішення і сплатити штрафні санкції, відсутній, оскільки договір № 03/03-1 від 03.03.2010р. був укладений ТОВ «Агро-Рось»зі спливом більш ніж піврічного строку після стихійного лиха 26.07.2009р.

Окрім того, вважає, що усі посилання, наведені боржником у заяві про відстрочку виконання судового рішення, суперечать вимозі ст.5 ГК України в частині обов'язку суб'єктів господарювання діяти у межах встановленого господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Встановлений господарський порядок, регламентований нормами ГК України, передбачає, що суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання було неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних та невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку необхідних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст.218 ГК України); учасник господарських відносин при порушенні ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання та зобов'язаний сплатити штрафні санкції згідно з вимогами, передбаченими цим Кодексом та іншими законами (ст.229 ГК України); рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України).

Відтак, в задоволенні заяви ТзОВ "Агро-Рось" та наданні відстрочки виконання судового рішення терміном на 15 календарних місяців просить відмовити.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29 липня 2010 р. у справі №8/49-966, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 року, позовні вимоги Приватного підприємства "Аркада" задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось": 1 330 208 грн. основного боргу; 79 894 грн. 86 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання; 120 969 грн. 50 коп. процентів за користування грошовими коштами; 383 526 грн. штрафу за порушення грошового зобов’язання; 13 938 грн. 50 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.В задоволенні вимог щодо стягнення 1 945 122 грн. 42 коп. пені та 383 526 грн. штрафу за порушення грошового зобов'язання - відмовлено.

29 вересня 2010 року ТзОВ "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область звернулось до господарського суду Тернопільської області уз заявою про відстрочку виконання рішення суду від 29.07.2010р. строком на 15 (п'ятнадцять) місяців.

Заяву про відстрочку виконання рішення суду, підтриману повноважними представниками у судовому засіданні, боржник мотивує важким матеріальним станом товариства, який виник внаслідок світової фінансової кризи, обвалу цін на сільгосппродукцію, суттєвого подорожчання паливно-мастильних матеріалів, міндобрив, засобів захисту рослин, запчастин та комплектуючих, підвищення відсоткових ставок по кредитам, підвищення орендної плати за землю від 1,5% до 3%, неплатоспроможності покупців сільськогосподарської продукції; стихійним лихом - сильним зливним дощем з градом та шквальним вітром, який пройшов 26 липня 2009 року, внаслідок чого товариству завдано збитків на суму 1 607 520 грн.; заборгованістю держави по компенсації відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу кредитами у сумі 1027739,00 грн. Стверджує, що усі вищенаведені фактори вплинули на господарську діяльність підприємства та привели до погіршення його фінансового стану в 2010 році - за результатами роботи в 1 та 2 півріччі 2010 року Товариство має збитки у сумі 362 тис. грн., в підтвердження надав звіт про фінансові результати за січень-червень 2010 року.

Зазначає, що станом на день подання даної заяви, сума основного боргу по рішенню суду від 29.07.2010 року повністю сплачена. Відтак, вважає, що оскільки присуджені судом до стягнення штрафні санкції не є основним боргом і позивач не може на цих коштах базувати свою господарську діяльність, а тому права останнього не є грубо порушеними, а право на компенсацію за невчасність виконання зобов'язання він зможе реалізувати у більш пізні терміни.

Окрім того, зауважив, що накладення арешту Державною виконавчою службою на рахунки товариства у зв'язку з виконанням рішення суду може привести до негативних наслідків в господарській діяльності для ТОВ «Агро-Рось». Товариство буде позбавлено можливості проводити розрахунки за спожиті енергоносії, проводити закупівлю паливно-мастильних матеріалів для проведення посіву озимих культур, осіннього обробітку землі, існуючих посівів, проводити підготовку та провести весняні польові роботи, що суттєво вплине в майбутньому на отримання врожаю 2011 року, а внаслідок цього - і отримання позитивного фінансового результату від господарської діяльності, а також виконання інших зобов'язань перед своїми партнерами, в тому числі і кредитних.

Звертає увагу суду на те, що на рахунки ТОВ «Агро-Рось»за період з 01.10.2010р. по 30.09.2010р. поступили кошти в сумі 8747067,15 грн., з яких ТОВ «Агро-Рось»оплатило ПП «Аркада»заборгованість за договором №03/03-01 від 03.03.2010р. в сумі 3068208 грн. В підтвердження представив довідки банків.

Просить суд врахувати, що діяльність товариства характеризується специфікою та сезонністю сільськогосподарського виробництва. На даний час у підприємства відсутні кошти для оплати фінансових санкцій і згідно проведених підрахунків їх сплата можлива лише в кінці 2011 року.

Відтак, просить суд задовольнити заяву та надати відстроку виконання судового рішення строком на 15 місяців.

Згідно Роз’яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96р. “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” (Із змінами, внесеними згідно з роз'ясненнями Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.1997 р., N 02-5/467 від 18.04.2001 р., роз'ясненням Вищого господарського суду N 3370563-02 від 31.05.2002 .р., рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 25/2-09-17/1607-ЕП від 10.02.2004 р.), суд на підставі статті 121 ГПК України, має право відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочку виконання рішення законодавець визначив як –відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання даного рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до вимог статті 124 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набули законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч. 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи зі змісту зазначеної статті обов’язково умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Обов’язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

При цьому, законодавець звертає увагу суду на те, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати інтереси як відповідача так і позивача, матеріальні та фінансовий стан сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою, в якій просить суд надати відстрочку виконання рішення господарського суду від 29.07.2010 р. по справі № 8/49-966, терміном на 15 календарних місяців (з врахуванням заявлених уточнень в судовому засіданні 03.11.2010р.).

Однак, на думку суду, документи, які долучені боржником до заяви про відстрочку виконання рішення не підтверджують наявність виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду або робили б його виконання неможливим. Зокрема, надані суду копії фінансового звіту та балансу самі по собі не свідчать про неспроможність відповідача (боржника) виконати свої грошові зобов’язання перед позивачем (стягувачем); банківські довідки свідчать про рух коштів на рахунках відповідача за останній рік та заборгованість по отриманих кредитах, проте не є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості чи важкого фінансового стану.

Безпідставними є посилання боржника в обґрунтування надання відстрочки виконання судового рішення на обставини несвоєчасної оплати заборгованості зі сторони контрагентів товариства, оскільки, відповідно до ст. 617 ЦК України випадкові обставини недодержання своїх обов’язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, суд вважає, що негативні для відповідача наслідки виконання рішення; його заборгованість перед іншими особами, чи заборгованість його контрагентів, тяжкий фінансовий стан товариства, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.

Окрім того, важкий фінансовий стан боржника (відповідача) є результатом його власної господарської діяльності, і не може бути прийнятий судом як об’єктивна обставина, що унеможливлює виконання договірних зобов’язань та рішень суду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави наведені боржником у заяві про відстрочку виконання судового рішення , вже були взяті судом до уваги при прийнятті рішення від 29.07.2010р. у даній справі та стали підставою для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій.

Окрім того, суд відзначає, що відповідач (боржник) передбачасно зазначає про наявність виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим, оскільки, у зв’язку із апеляційним провадженням, наказ суду на примусове виконання рішення стягувачу (позивачу) ще не видано, а виконавче провадження, в свою чергу, ще не відкрито.

Отже, враховуючи, що рішення суду набрало законної сили, що боржник не довів належними та допустимими доказами наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що надання відстрочки сплати боргу може завдати істотної шкоди правам та охоронюваним законом інтересам стягувача, суд визнає заяву боржника про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 29.07.2010 року по справі № 8/49-966 необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 87, ч. 1 ст. 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область №108 від 29.09.2010 року про відстрочку виконання рішення у справі №8/49-966, строком на 15 місяців - відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя