Рішення № 12182775, 09.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.10           Справа № 11/142-10. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП УКРАЇНИ”,

м. Київ

до відповідача Селянського фермерського господарства “Віталія”, с. Чернеча

Слобода, Буринського району, Сумської області

про стягнення заборгованості в сумі 118 569 грн. 46 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 118569 грн. 46 коп.: із них 100 690 грн. 00 коп. заборгованості; 12 096 грн. 00 коп. штрафу; 3 412 грн. 12 коп. пені; 1 451 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 649 грн. 82 коп. – 3% річних від простроченої суми, а також 1 185 грн. 70 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представники сторін в засідання суду не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Відповідач відзив на позовну заяву та письмове обґрунтування своєї позиції по даній справі суду не надав.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив :

19 серпня 2009 р. між відповідачем - Селянським фермерським господарством «Віталія» (покупець) (код ЄДРПОУ 24001955) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСКОП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32154038), (продавець) укладено договір купівлі-продажу насіння № 9 НК073/КВІЮ .

Згідно даного договору відповідач придбав у позивача насіння ріпаку Вектра на загальну суму 120 960 грн. 00 коп. Факт продажу товару та отримання його відповідачем підтверджується видатковою накладною № ЧЕР-000835 від 21.08.2009 р. та довіреністю № 102 від 20.08.2010 р. на суму 120960 грн. 00 коп.

Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем щодо поставки товару відповідно до умов зазначених у договорі. Товар було поставлено належної якості, у строки та в порядку, що обумовлені умовами Договору, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.3. цього договору відповідач (покупець) повинен здійснювати оплату отриманого товару у розмірі 100 % - вартості партії товару отриманого покупцем до 30 липня 2010 р.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .

З метою досудового врегулювання спору між сторонами 12 серпня 2010р. позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму боргу, але відповідач претензію залишив без відповіді.

14 вересня 2010 р. відповідач частково сплатив борг в сумі 20 000 грн.00 коп. Як вбачається з матеріалів справи, повний розрахунок за товар відповідач мав здійснитися до 30 липня 2010 року. Відповідач не дотримався строку платежу, визначеного в п. 2.3. договору і повністю не сплатив вартість отриманого товару до вказаного строку. Станом на 05.10.2010р. відповідно до поданих позивачем документів заборгованість відповідача складає 100 960 грн. 00 коп.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по договору не виконав. Станом на 30.08.2010 р. його заборгованість за придбаний товар становить 120 960 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 6.4. договору відповідач (покупець) в разі порушення ним строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідач (покупець) сплачує позивачу (продавцю) штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оскільки відповідач не подав суду доказів сплати боргу в розмірі 120 960 грн.00 коп. або обґрунтованих заперечень проти суми боргу, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 120 960 грн.00 коп. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до розрахунку позивача відповідач повинен сплатити першому штраф у розмірі 10% відсотків від суми заборгованості, що становить 12 096 грн. 00 коп.

Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 096 грн. 00 коп. штрафу, переданого на умовах вищезазначеного договору та оскільки штраф нарахований в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» вимоги позивача щодо стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.5. вищевказаного договору передбачено, що відповідач за несвоєчасну або неповну оплату за товар сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від неоплаченої суми за кожний день прострочення до моменту повної оплати. Нарахування пені здійснюється з 30.07.2010 року за весь час прострочення платежів по 05.10.2010р. (всього 69 календарних днів).

Згідно розрахунку позивача загальна сума пені від простроченої суми за період з 30.07.2010р. по 05.10.2010 року складає 3 412 грн. 12 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 3 412 грн. 12 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по вищезазначеному договору позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки та відсотки за користування коштами з 30.07.2010р. по 05.10.2010р. за весь час прострочення платежів, що відповідно до розрахунку заборгованості складає: 649 грн. 82 коп. – 3% річних, 1 451 грн. 52 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов‘язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 649 грн. 82 коп. – 3% річних, 1 451 грн. 52 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 1185 грн. 70 коп. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,530, 536, 694 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Селянського фермерського господарства “Віталія” (41740, Сумська область, Буринський район, с. Чернеча Слобода, код ЄДРПОУ 24001955 п/р 260054128 в Райфайзен банк Аваль м. Буринь) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП УКРАЇНИ” (03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55, код ЄДРПОУ 32154038, п/р 26007301009748 в ВАТ ВТБ Банк) 100 690 грн. 00 коп. боргу; 12 096 грн. 00 коп. штрафу; 3 412 грн. 12 коп. пені; 1 451 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 649 грн. 82 коп. – 3% річних від простроченої суми, а також 1 185 грн. 70 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ           (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 11.11.2010 р.

Суддя