Рішення № 12182649, 01.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2010 р.Справа № 11/38-10-1695 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМЕНТ";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМСТРОЙ-ГРАНІТ";

про стягнення 795962,79грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Юрчак А.М. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: 29.04.2010 р. за вх. № 3515 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕМЕНТ" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " ДОМСТРОЙ-ГРАНІТ" суми основної заборгованості у розмірі 795 962,79 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 21.05.2010 р. за вх. № 13154 надав уточнення до позовних вимог, виклавши їх на державній мові.

Відповідач в судові засідання від 21.05.2010 р. та 01.11.2010 р. не з'явився, представників не направив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

07.09.2009 р. між сторонами було укладено Договір № 2-0069/09 на поставку цементу.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору у період з 07.09.2009 р. по 16.12.2009 р. поставив та відвантажив Відповідачу цемент на загальну суму 2 061 849,26 грн.

Посилаючись на умови укладеного сторонами Договору, Позивач вказує, що Відповідач зобов'язаний був оплатити поставлену продукцію протягом п'ятнадцяти банківських днів з моменту відвантаження товару., але в порушення умов Договору розрахувався лише частково, сплативши 1 265 886,50 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 795 962,79 грн.

Для врегулювання питання погашення заборгованості, між сторонами, 28.01.2010 р., було укладено Додаткову угоду № 1-28/01/10 до договору №2-0069/09 від 07.09.2009 р., відповідно до умов якої Відповідач визнав заборгованість в повному обсязі. Пунктом 3 Додаткової угоди був встановлений графік погашення заборгованості, а саме:

- 50 000,00 грн. до 15 квітня 2010 р. (включно);

- 45 962,79 грн. до 30 квітня 2010 р. (включно);

- 100 000,00 грн. до 20 травня 2010 р. (включно);

- 150 000,00 грн. до 30 червня 2010 р. (включно);

- 150 000,00 грн. до 31 липня 2010 р. (включно);

- 200 000,00 грн. до 31 серпня 2010 р. (включно);

- 150 000,00 грн. до 30 вересня 2010 р. (включно);

- 100 000,00 грн. до 31 жовтня 2010 р. (включно).

Посилаючись на п. 4 Додаткової угоди, Позивач зазначає, що при порушенні термінів погашення заборгованості, встановлених п. 3 Додаткової угоди, більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, останній має право вимагати негайного погашення всієї суми заборгованості.

Позивач стверджує, що Відповідачем були порушені терміни погашення заборгованості, встановлені Додатковою угодою, внаслідок чого йому було відправлено лист за вих. № 334 від 16.04.2010 р. з вимогою погасити заборгованість, який був залишений "Відповідачем" без розгляду.

23.04.2010 р. Позивач повторно звернувся до Відповідача з вимогою погасити заборгованість в строк до 26.04.2010 р. (лист за вих. № 359 від 23.04.2010 р.), але зазначений лист також був залишений Відповідачем без розгляду.

Позивач стверджує, що станом на 27.04.2010 р. заборгованість Відповідачаскладає 795 962,79 грн.

З урахуванням вищевикладеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача 795 962,79 грн. заборгованості, яка утворилась внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов Договору № 2-0069/09 від 07.09.2009 р. та Додаткової угоди № 1-28/01/10 від 28.01.2010 р. до нього.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.1 Договору № 2-0069/09, укладеного 07.09.2009 р. між ТОВ "Цемент" та ТОВ "Домострой-Граніт", Продавець (Позивач) зобов'язався на протязі 2009 р. передати та поставити, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити товар (цемент).

Згідно до п. 4.1. Договору, оплата за відвантажений товар здійснюється впродовж 15 банківських днів з моменту відвантаження.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на виконання умов Договору в період з 07.09.2009 р. по 16.12.2009 р. поставив Відповідачу товар на загальну суму 2 061 849,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними та довіреностями (а.с.8-269, т.2). Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, сплативши 1 265 886,50 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку Позивача (а.с.270, т. 2), внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 795 962,79 грн.

28.01.2010 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1-28/01/10 до Договору №2-0069/09 від 07.09.2009 р., відповідно до умов якої Відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 795 962,79 грн., яка виникла на підставі Договору №2-0069/09 від 07.09.2009 р.

Пунктом 3 Додаткової угоди сторонами було встановлено графік погашення заборгованості, а саме:

- 50 000,00 грн. до 15 квітня 2010 р. (включно);

- 45 962,79 грн. до 30 квітня 2010 р. (включно);

- 100 000,00 грн. до 20 травня 2010 р. (включно);

- 150 000,00 грн. до 30 червня 2010 р. (включно);

- 150 000,00 грн. до 31 липня 2010 р. (включно);

- 200 000,00 грн. до 31 серпня 2010 р. (включно);

- 150 000,00 грн. до 30 вересня 2010 р. (включно);

- 100 000,00 грн. до 31 жовтня 2010 р. (включно).

Відповідно до п.4 Додаткової угоди, сторони дійшли згоди, що у разі порушення термінів погашення заборгованості, встановлених п. 3 Додаткової угоди, більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, Позивач має право вимагати негайного погашення всієї суми заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що умови Додаткової угоди Відповідачем належним чином не виконувались.

Станом на 29.04.2010 р. (дата надходження позовної заяви до суду) наявна заборгованість Відповідача складає 795 962,79 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, в судові засідання від 21.05.2010 р. та 01.11.2010 р. не з'явився, представників не направив, своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Стосовно заявленого позивачем 21.05.2010 р. за вх. № 13165 клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, та грошові кошти, що належать Відповідачеві на праві власності слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Враховуючи, що Позивач звернувся із клопотанням про накладення арешту одночасно на майно і грошові кошти Відповідача, а також те ,що Позивач не надав належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМСТРОЙ-ГРАНИТ" (67668, Одеська обл., Біляївський р-н, с. В. Дальник, вул. Південна, б.20, п/р 26002054406430 в Південному ГРУ Приватбанк, МФО 328704, код 34890290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМЕНТ" (65055, м. Одеса, вул. Хуторська, 70, п/р 26004310463701 в АБ "Південний" в м. Одесі, МФО 328209, код 31519010) – 795 962,79 грн., 7959,63 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 04.11.2010 р.

Суддя