Постанова № 121820298, 24.09.2024, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4417/24

Провадження № 3/645/1440/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м.Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки м. Люботин, Харківської обл., працюючої на посаді начальника АЗС ТОВ «БВС Ритейл» (за адресою: м. Харків, Немишлянський р-н, пр-т Олександрівський, буд. 2-Б, який належить ТОВ «БВС Ритейл», код ЄДРПОУ 44098532, юридична адреса: м. Полтава, Київський р-н, вул. Зінківська. 19-Б), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи начальником АЗС ТОВ «БВС Ритейл» (за адресою: м. Харків, Немишлянський р-н, пр-т Олександрівський, буд. 2-Б, який належить ТОВ «БВС Ритейл», код ЄДРПОУ 44098532, юридична адреса: м. Полтава, Київський р-н, вул. Зінківська. 19-Б), вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: проведення розрахункових операції через РРО без використання режиму програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (пиво, сигарети); не забезпечила зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну (не надані контрольні стрічки за період з 01.01.2024 по 19.07.2024); здійснила реалізацію товару, що не облікований у встановленому законодавством порядку, чим порушила п. 12, п. 10, п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі. У протоколі про адміністративне правопорушення № 152 від 19.07.2024 року зазначила, що з протоколом та вчиненим порушенням згодна, просила проводити розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачене ст.155-1 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, враховуючи вище викладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 245, 280КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильності вирішення справи.

Положення ст.7КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.155-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Суб`єктами правопорушення, передбаченого частиною 1 цієї статті, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як витікає з приписів п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Згідно з п.п. 10, 11, 12 статті3РозділуІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: створювати контрольністрічки упаперовій та/абоелектронній форміі забезпечуватиїх зберігання: нареєстраторах розрахунковихоперацій (завиключенням автоматівз продажутоварів (послуг)-протягом трьохроків; на програмних реєстраторах розрахункових операцій у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до цього Закону - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу (п. 10); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД,найменування товарів,цін товарівта облікуїх кількості,а такожіз зазначеннямцифрового значенняштрихового кодумарки акцизногоподатку (серіята номер)при роздрібнійторгівлі алкогольниминапоями (п.11);вести впорядку,встановленому законодавством,облік товарнихзапасів,здійснювати продажлише тихтоварів,що відображенів такомуобліку.Порядок таформа облікутоварних запасівдля фізичнихосіб -підприємців,у томучислі платниківєдиного податку,встановлюються центральниморганом виконавчоївлади,що забезпечуєформування тареалізує державнуфінансову політику.При цьомусуб`єкт господарюваннязобов`язаний надатиконтролюючим органамна початокпроведення перевіркидокументи (упаперовій абоелектронній формі),що підтверджуютьоблік тапоходження товарнихзапасів (зокрема,але невиключно,документи щодоінвентаризації товарнихзапасів,документи проотримання товаріввід іншихсуб`єктів господарюваннята/абодокументи навнутрішнє переміщеннятоварів),які намомент перевіркизнаходяться умісці продажу(господарськомуоб`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (п.12).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 152 від 19.07.2024 року; поясненнями ОСОБА_1 ,які вонанадала упротоколі проадміністративнеправопорушення від19.07.2024року, девисловила згодуз вчиненимпорушенням;копією акту (довідки) фактичної перевірки від 19.07.2024 року (початок перевірки 12.07.2024 року); копією наказу № 115-к від 03.02.2023 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу; копією відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 12.07.2024 року (дата початку перевірки) при перевірці господарської одиниці АЗС з магазином, розташованої на адресою: м. Харків, Немишлянський р-н, пр-т Олександрівський, буд. 2-Б, суб`єкта господарювання ТОВ «БВС Ритейл», код ЄДРПОУ 44098532, юридична адреса: м. Полтава, Київський р-н, вул. Зінківська. 19-Б, зареєстрованого в органі ДПС Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (додаток № 3.1); копією інформації щодо чеків реалізації підакцизної продукції без використання програмного коду (додаток № 1).

Відповідно до вимог ст.33КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85,00 грн.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке складає 605 (грн 60 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 27,283,284,ч.1ст.155-1 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.155-1КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85,00 (вісімдесят п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Алтухова