Вирок № 121819555, 24.09.2024, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/200/24

Провадження № 1-кп/395/21/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/21/2024, що зареєстроване в ЄРДР 02.11.2023 року за №12023121090000563 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргород, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого майстром виробництва в ТОВ «Новомиргородський цукор», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.336КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6 здійснив ухилення від призову за мобілізацією, за наступних обставин.

Відповідно до Указу Президента № 64\2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року з 05 години 30 хвилин на території України, у зв`язку з військовою агресією російською федерацією проти України, введено воєнний стан з подальшими змінами, востаннє, відповідно до Указу Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану продовжується строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року та Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію з подальшими змінами, востаннє, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 26 липня 2023 року № 452/2023 на території України продовжено загальну мобілізацію на строк 90 діб.

Разом з цим, ОСОБА_6 , будучи військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65\2022, перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17 жовтня 2023 року отримав повістку на відправку (бойову) про його виклик на 06 годину 00 хвилин 20 жовтня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину НОМЕР_1 у складі команди НОМЕР_2 ОМБр Збройних сил України.

Однак, всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 65\2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», Указу Президента № 64\2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з подальшими змінами, востаннє, відповідно до Указу Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», п.1 Додатку 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних», ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з`явитися о 06 годині 00 хвилин 20 жовтня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби у зв`язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно не з`явився за викликом та про причину неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що на 17 жовтня 2023 року йому була вручена повістка та він з`явився в ТЦК, відповідно пройшовши ВЛК визнаний придатним до військової служби. В цей же день у ТЦК йому було під розписку вручено повістку на 20.03.2023 року для відправки у збройні сили та він пішов додому. Увечері відчув себе погано, пішла кровотеча прямої кишки, після чого на другий день він поїхав в поліклініку м. Новомиргороді, звернувся до хірурга, який призначив лікування та надав лікарняне терміном 10 календарних днів.

18.10.2023 року, близько 11 години 50 хвилин до нього зателефонував громадянин ОСОБА_7 , який є працівником ТЦК, щоб він йому надав реквізити зарплатної картки на що він пояснив представнику ОСОБА_8 , що він не зможе з`явитися по тій причині, що перебуває на лікарняному за станом здоров`я. Під час розмови представник ТЦК пояснив йому, що він має надати до ТЦК медичну довідку, що він перебуває на лікуванні. 19.10.2023 року він поїхав у поліклініку з метою отримати медичну довідку про його лікування. На вказане медичні працівники повідомили, що довідку не нададуть так як він лікується амбулаторно, а не на стаціонарі. Та медичні працівники повідомили, що можуть надати довідку на запис ТЦК.

В подальшому до нього зателефонувала його мама і він їй пояснив про ненадання довідки працівниками лікарні. Після чого мама зателефонувала працівнику ТЦК ОСОБА_9 , і повідомила, що представники ТЦК мають зробити запит до поліклініки.

Після видужання, він закрив лікарняний і вийшов на роботу. Директор підприємства на якому він працює повідомив, що на підприємстві вирішується питання про бронювання працівників і він є у списках на бронювання і зараз все вирішується з ТЦК. Після цього ніяких повісток не було, ні телефонних дзвінків, він продовжував працювати.

Незважаючи на повне не визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї винуватості у вчиненні злочину його винуватість в судовому засіданні знайшла підтвердження у наступних логічних, послідовних доказах, які в повному обсязі узгоджуються між собою та переконують суд у тому, що ОСОБА_6 було вчинено злочини саме за вищезазначених обставин.

Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показав, що проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Громадянин ОСОБА_6 , як військовозобов`язаний був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 та 17 жовтня 2023 року пройшов військово-лікарську комісію і був визнаний придатним до військової служби. В цей же день 17.10.2023 року ОСОБА_6 був призначений до команди 154 ОБР ЗСУ та йому видано під особистий підпис повістку на відправку, так звана бойова, на військову службу по мобілізації під час дії воєнного стану в Україні. При цьому в повістці було зазначено про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 6 годину 00 хвилин 20 жовтня 2023 року за адресою АДРЕСА_2 , для здійснення призову та направлення для здійснення військової служби під час мобілізації. На вказану дату і час в повістці на відправку військовозобов`язаний солдат запасу ОСОБА_6 не з`явився.

До 20.10.2023 року він телефонував ОСОБА_6 і останній повідомив, що перебуває на лікуванні і повідомив у якого лікаря. При цьому ОСОБА_6 було доведено про необхідність явки до ТЦК та надання належних доказів про перебування на лікуванні. Пізніше на його номер телефону зателефонувала мати обвинуваченого і повідомила, що її син хворіє та вказала на необхідність надання запиту у лікарню від ТЦК з метою з`ясування про лікування її сина. В телефонному режимі працівниками ТЦК було з`ясовано у лікаря, у якого за словами ОСОБА_6 останній проходив лікування щодо стану здоров`я обвинуваченого, на що лікар вказав, що у нього на лікуванні даний пацієнт не перебуває.

Тобто 20.10.2023 року ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, будь-яких доказів про причини неявки не надав.

Крім вищевказаного винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, в тому числі:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.11.2023 року про повідомлення з ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ОСОБА_6 перебуваючи на військовому обліку не з`явився до 3 відділу на 20 жовтня 2023 року для здійснення призову та направлення для проходження військової служби;

-рапортом від 01.11.2023 року про те, що з 3 відділу Новоукраїнського РТЦ надійшли матеріали, про те, що ОСОБА_6 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою на відправку до 154 ОМБр ЗСУ;

-повідомленням про кримінальне правопорушення від начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.10.2023 року за № 3/1440;

-копією облікової картки на військовозобов`язаного рядового запасу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-завіреною ксерокопією витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.10.2023 року № 858;

-копією довідки ВЛК від 23.10.2023 року № 939 у відповідності до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , солдат придатний до військової служби;

-копією розписки про отримання повістки отриманої ОСОБА_6 17.10.2023 року на 20.10.2023 року;

-копією військового квитка серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_6 .

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого та позиції сторони захисту щодо заперечення наявності в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки їх доводи повністю спростовуються вищевказаними доказами у справі та свідчать про намагання ОСОБА_6 уникнути відповідальності.

В ході судового розгляду у справі обвинуваченим та стороною захисну не надано до суду належних та допустимих доказів наявності обґрунтованих, беззаперечних обставин, які б позбавили можливості ОСОБА_6 з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06 годину 00 хвилин 20 жовтня 2023 року по повістці на відправку до 154 ОМБр ЗСУ , яку ОСОБА_6 отримав 17 жовтня 2023 року.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожен вищевказаний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до безсумнівного висновку, що ОСОБА_10 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, у відповідності дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, які відповідно дост. 66 КК Українипом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд не знаходить.

Обставин, які відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання ОСОБА_6 ,суд не знаходить.

В якостіознак,що характеризуютьособу обвинуваченого,суд враховує,що ОСОБА_6 маєпостійне місцепроживання,за якимхарактеризується позитивно,утриманців немає,працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Раніше не судимий.

Враховуючи вказані дані, фактичні обставини скоєння злочину та дані про особу ОСОБА_6 , підстав, передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших встановлених законом поважних причин, які б унеможливили його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06 годину 00 хвилин 20 жовтня 2023 року по повістці на відправку до 154 ОМБр ЗСУ не мав, в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації умисно проігнорував своїм конституційним обов`язком по захисту Батьківщини.

Інкримінований обвинуваченому злочин, пов`язаний із ситуацією, яка наразі склалася в країні, збройною агресією РФ та конституційним обов`язком кожного громадянина.

ОСОБА_6 скоїв умисний нетяжкий злочин, але який створює в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, що свідчить про значну суспільну небезпечність самого злочину.

Частина 2 статті 50 КК України встановлює, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вищенаведені аргументи унеможливлюють виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства.

На підставі зазначених обставин суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Наведені дані про особу винного в їх сукупності дають суду всі підстави для призначення ОСОБА_6 мінімального покарання, передбаченого санкцією ст. 336 КК України, що узгоджується зі сталою судовою практикою та позицією третьої судової палати ККС Верховного суду викладеної в постанові від 15.11.2023 року (справа № 641\1067\23).

На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався та підстави для застосування запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Керуючись ст. ст.373,374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня його добровільної явки для відбування покарання, або затримання в порядку виконання вироку.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнімв судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1