Вирок № 121818495, 24.09.2024, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3245/23

Провадження № 1-кп/0203/342/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4 ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши ввідкритому судовомузасідання об`єднаніобвинувальні актиу кримінальнихпровадженнях внесенихдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12023041030001038 від 13.04.2023, 12023041030002393 від 20.06.2023року таза №12023041030004819 від 21.12.2023 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Павлівка, Васильківського району, Дніпропетровської області, гр. України, пенсіонера, з вищою освітою, не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ст.126-1 КК України,

встановив:

05.04.2023 року, приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_7 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де перебувала потерпіла ОСОБА_4 .

Далі між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на ґрунті постійних неприязних відносин виник черговий словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_7 раптово виник умисел, спрямований на заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 .

Далі, ОСОБА_7 реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, підійшов до потерпілої ОСОБА_4 та наніс їй один удар долонею правої руки по лівій щоці, один удар кулаком правої руки в область щелепи з лівої сторони, після чого наніс удар кулаком правої руки в область четвертого пальця правої кисті потерпілої ОСОБА_4 , чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи нігтьової фаланги четвертого пальця правої кисті, що відноситься до ушкодження середнього ступеню тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров`я, понад 21 добу.

Окрім того, 12.12.2023 року, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_5 знаходилась за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , куди в цей час прийшов її колишній чоловік ОСОБА_7 .

Далі між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на ґрунті постійних неприязних відносин виник черговий словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_7 раптово виник умисел, спрямований на заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .

Далі, ОСОБА_7 реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, підійшов до потерпілої ОСОБА_5 та наніс їй один удар кулаком правої руки в область нижньої третини ліктьової кістки правої руки, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритого косого уламкового перелому правої ліктьової кістки у нижній третині без зміщення уламків, що відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Обвинувачений ОСОБА_7 в суді вину не визнав в повному обсязі, щодо обставин, які відбувались в грудні 2023 року, пояснив, що прийшов додому у вечері, перед тим був протокол та обмежувальний припис на 5 або 10 днів не з`являтися до дому. Виклав продукти у холодильник. До нього підійшла ОСОБА_5 та стала питати де він був ті 5 чи 10 днів, чим спровокувала скандал.

Пояснив, що ОСОБА_5 часто береться за ножа, віник або залізний совок, щоб бити його. Він викладав продукти, вона махала залізною шуфелькою, вдарила його у плече, а потім вона о щось вдарилася правою рукою. Вважає, що дружина домовилася із лікарем, щоб їй встановили перелом. Зазначив, що не ламав руки ОСОБА_5 .

Щодо обставин, які відбулись 05 квітня 2023 пояснив, що підійшов до ОСОБА_8 та спитав чи збирається вона їхати до дому щоб копати город, сказав щоб не бачив її та її речей удома. Зневажило ставиться до невістки, оскільки її стосунки із його сином його не влаштовували. Вона повертається до його сина ОСОБА_9 та каже, що додому не поїде, бо вдома у холодильнику та у підвалі нічого немає. Син почав захищати ОСОБА_10 , став від нього відбиватися, щоб він не чіплявся до ОСОБА_11 , махав костилем (у нього була зламана нога), та задів костилем палець ОСОБА_11 . Він ОСОБА_12 не бив.

Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_7 підтверджується наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_5 ,яка щодо обставин події, які відбувались 12.12.2023 року пояснила, що приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_7 прийшов до дому в стані алкогольного сп`яніння та почав себе гучно поводити в побуті, в той час як ОСОБА_5 спала. Коли ОСОБА_5 прокинулась, то ОСОБА_7 одразу почав ображати словесно, обурювався на те, що ОСОБА_5 на нього постійно викликає поліцію, та під час сварки наніс удар кулаком по правій руці. Вона відчула біль у руці, до руки приклала холод та лягла спати. З ранку пішла до лікарні, де виявилось що в наслідок нанесеного удару ОСОБА_7 зламав їй праву руку.

Що до обставин, які відбувались 05.04.2023 ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_7 прийшов пізно ввечері до дому в стані алкогольного сп`яніння. В цей час вона разом з невісткою, ОСОБА_4 , та сином, ОСОБА_13 , дивились телевізор. ОСОБА_7 одразу ж почав чіплятись до ОСОБА_4 , почав її бити, ударив долонею правої руки по лівій щоці та кулаком в щелепу, після чого ударив рукою по руці, чим зламав палець.

Показами потерпілої ОСОБА_4 , яка пояснила суду, що 05.04.2023 року ввечері прийшов батько чоловіка, ОСОБА_7 , в стані алкогольного сп`яніння. Він зайшов в кімнату, де вона з чоловіком, ОСОБА_13 , та ОСОБА_5 дивилися телевізор. ОСОБА_7 почав ображати та оскорбляти усіх, потім почав безпідставно бити в обличчя ОСОБА_4 та, коли вона закривалась руками, вдарив по пальцю та зламав його. Одразу ж викликала поліцію та швидку, потім їздила на судово-медичну експертизу.

Показами свідка ОСОБА_13 , який суду пояснив Щодо обставин події які відбулись 05.04.2023 року в вечері, пояснив, що перебував за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 повернувся до дому ввечері, та почав чіплятись до усіх, ображати, почав виганяти його з дому, хоч у нього була зламана нога та він не міг піти. Тому ОСОБА_7 почав чіплятись до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , щоб вигнати з дому, спровокував бійку. Під час цього він наніс удар ОСОБА_4 по пальцю та зламав його.

Показами свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що є сусідкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , та проживає за адресою АДРЕСА_3 . 12.12.2023 вона зайшла до квартири ОСОБА_5 , оскільки почула сильні крики, та побачила як ОСОБА_5 трималась за руку та казала що ОСОБА_7 зламав їй руку. Поліція майже кожного дня приїздила за викликами ОСОБА_5 на ОСОБА_7 . Додатково пояснила, що бачила ОСОБА_4 з поламаним пальцем, яка пояснила, що палець їй зламав ОСОБА_7 ..

Окрім того, вина ОСОБА_7 за ч.1 ст.122 КК України підтверджується письмовими доказами:

?Протоколом прийняття заяви при вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05.04.2023 року від ОСОБА_4 (том 4, а.к.п. 5)

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 03.05.2023 року під час якого ОСОБА_4 показала та розказала, як ОСОБА_7 наніс їй удар правою рукою кулаком по безіменному пальцю правої руки, якою вона прикривалась, від ударів ОСОБА_7 (том 4, а.к.п. 8-12)

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 03.05.2023 року під час якого ОСОБА_5 показала та розказала, як ОСОБА_7 наніс удар правою рукою кулаком по безіменному пальцю правої руки ОСОБА_4 , якою вона прикривалась від ударів ОСОБА_7 (том 4, а.к.п. 13-17)

?Висновком експерта №1258е від 05.05.2023 року, за яким у гр. ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи нігтьової фаланги четвертого пальця правої кисті, що спричинено від дії не менш одного удару тупого твердого предмету, в термін який вказує потерпіла тобто 05.04.2023 року. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до середнього ступеню тяжкості. Виявлене тілесне ушкодження не відображає конструктивних властивостей травмуючого предмету, тому конкретизувати його не можливо, таким могла бути й рука, стиснена в кулак, або інший тупий твердий предмет, що має аналогічні травмуючи властивості. Характер встановленого ушкодження виключає можливість його виникнення в наслідок самостійного падіння з висоти власного зросту. Механізм виникнення встановленого тілесного ушкодження у гр. ОСОБА_4 не суперечить механізму його спричинення, на який вказано в протоколах слідчих експериментів, проведених 03.05.2023 за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (том 4, а.к.п. 19-21)

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.05.2023 року під час якого свідок ОСОБА_13 показав та розказав, як ОСОБА_7 наніс удар правою рукою кулаком по безіменному пальцю правої руки ОСОБА_4 , якою вона прикривалась від ударів ОСОБА_7 (том 4, а.к.п. 30-33)

?Висновком експерта №1358е від 15.05.2023 року, за яким у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи нігтьової фаланги четвертого пальця правої кисті, що спричинені від дії не менш одного удару тупого твердого предмету в термін на який вказує потерпіла, тобто 05.04.2023 року. Механізм виникнення встановленого тілесного ушкодження у гр. ОСОБА_4 відповідає механізму його спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту проведеного 09.05.2023 за участі свідка ОСОБА_13 (том 4, а.к.п. 37-38)

?Протоколом огляду місця події від 13.12.2023 року, під час якого було оглянуто квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 та фото таблицею до нього (том 4, а.к.п.85)

?Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13.12.2023 року від ОСОБА_5 (том 4, а.к.п.88)

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.01.2024 року, під час якого ОСОБА_5 показала та розповіла, що 12.12.2023 року приблизно о 18:30 год за адресою вона знаходилась вдома на кухні АДРЕСА_2 , куди в цей час зайшов її колишній чоловік ОСОБА_7 , в черговий раз почав кричати на неї та нецензурно висловлюватись в її сторону, після чого різко підійшов до неї та наніс один удар кулаком правої руки по її правій руці в область ліктьової кістки поруч з кистю. (том 4, а.к.п.90-94)

?Висновком експерта № 68е від 06.01.0224 року, за яким у ОСОБА_5 виявлено тілесне у вигляді закритого косого уламкового перелому правої ліктьової кістки у нижній третині без зміщення уламків. За своїм характером виявлене тілесне ушкодження відноситься до ушкоджень середньої тяжкості. Виявлене тілесне ушкодження не відображає на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що воно могло утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою напівжорсткою контактуючою поверхнею, яким могла бути і рука, стиснута у кулак, і нога, взута у взуття, і інший предмет з аналогічними властивостями. Враховуючи характер та локалізацію виявленого у неї тілесного ушкодження, дані медичної документації можливо вказати, що ушкодження утворились не задовго до звернення за медичною допомогою КНП «КЛШМД» ДМР, тобто можливо і в термін, на який вказує обстежена та слідчий у постанові. Враховуючи характер (косий уламковий перелом) та локазізацію виявленого у неї тілесного ушкодження, можна вказати, що воно є не характерним для спричинення його при падіння з висоти власного зросту та ударі о тупу тверду поверхню. (том 4, а.к.п.96-99)

?Висновком експерта №69е від 06.01.0224 року, за яким у ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого косого уламкового перелому правої ліктьової кістки у нижній третині без заміщення уламків. Локалізація та характер виявленого тілесного ушкодження у гр. ОСОБА_5 в області правої верхньої кінцівки, не суперечить механізму його утворення, на який вказує остання в коді проведення слідчого експерименту за її участю. (том 4, а.к.п. 102-103)

Оцінюючи вищезазначені докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що об`єктивно відображають фактичні обставини справи, у зв`язку з чим дають суду підстави для висновку, що дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Суд критично ставиться до показів ОСОБА_7 та доводів захисника, приймаючи до уваги надані докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_7 у інкримінованому злочині.

Окрім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, тобто у умисному систематичному вчинення психологічного та фізичного насильства щодо колишнього подружжя, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, за наступними обставинами.

ОСОБА_7 , в період часу з 13.11.2022 року по 28.06.2023 року, перебуваючи за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на систематичне вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою ОСОБА_7 спільно проживає за вказаною адресою, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи свою перевагу у фізичній силі, на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, систематично, безпричинно, вчиняв щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 , дії психологічного насильства, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою потерпілої, чим принижував гідність ОСОБА_5 та завдав останній психологічних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров`ю, спровокували почуття нездатності захистити себе, а також призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , оскільки остання не мала змоги спокійно проживати за місцем свого проживання та вести звичайний уклад життя.

Так, 13.11.2022, близько 21 години 25 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 дії фізичного та психологічного характеру, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою потерпілої, штовханнях, хапанням за руки, погрозами фізичної розправи, тим самим принижував гідність ОСОБА_5 та завдав останній психологічних та фізичних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров`ю, спровокували почуття нездатності захистити себе, а також призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , оскільки остання не мала змоги спокійно проживати за місцем свого проживання та вести звичайний уклад життя.

Крім того, 07.12.2022 приблизно о 18.00 годині ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, на грунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 дії фізичного та психологічного характеру, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою потерпілої, штовханнях, порушенні термінового заборонного припису, винесеного стосовно нього на 1 добу, а саме на зобов`язання залишити місце проживання протягом доби від 07.12.2022 серії НОМЕР_1 , тим самим принижував гідність ОСОБА_5 та завдав останній психологічних та фізичних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров`ю, спровокували почуття нездатності захистити себе, а також призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , оскільки остання не мала змоги спокійно проживати за місцем свого проживання та вести звичайний уклад життя.

Також, 12.02.2023 о 17.годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 дії психологічного характеру, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою потерпілої, погрозами фізичної розправи, тим самим принижував гідність ОСОБА_5 та завдав останній психологічних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров`ю, спровокували почуття нездатності захистити себе, а також призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , оскільки остання не мала змоги спокійно проживати за місцем свого проживання та вести звичайний уклад життя.

Далі, 18.03.2023 о 00 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 дії фізичного та психологічного характеру, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою потерпілої, погрозами фізичною розправою, нанесенням удару в живіт, тим самим вчинив психологічне та фізичне домашнє насилля, викликавши занепокоєння за життя та здоров`я, спровокувавши почуття нездатності захистити себе, а також призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , оскільки остання не мала змоги спокійно проживати за місцем свого проживання та вести звичайний уклад життя.

05.04.2023 року о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 дії фізичного та психологічного характеру, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою потерпілої, побоями, погрозами фізичної розправи, тим самим принижував гідність ОСОБА_5 та завдав останній психологічних та фізичних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров`ю, спровокували почуття нездатності захистити себе, а також призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , оскільки остання не мала змоги спокійно проживати за місцем свого проживання та вести звичайний уклад життя.

11.04.2023 року близько 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 дії психологічного характеру, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою потерпілої, тим самим принижував гідність ОСОБА_5 та завдав останній психологічних та фізичних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров`ю, спровокували почуття нездатності захистити себе, а також призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , оскільки остання не мала змоги спокійно проживати за місцем свого проживання та вести звичайний уклад життя.

10.05.2023, близько 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 дії психологічного характеру, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою потерпілої, тим самим принижував гідність ОСОБА_5 та завдав останній психологічних та фізичних страждань, що завдали шкоди її психічному здоров`ю, погрожував їй фізичною розправою, а також кидався битися, що спровокували почуття нездатності захистити себе, а також призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , оскільки остання не мала змоги спокійно проживати за місцем свого проживання та вести звичайний уклад життя.

Таким чином, в результаті систематичного вчинення ОСОБА_7 домашнього насильства, його співмешканка ОСОБА_5 перебуваючи за місцем спільного мешкання з ОСОБА_7 , у зв`язку зі страхом, який виник в неї через постійні нецензурні образи, погрози фізичної розправи над нею, відчуття безсилля та нездатності захистити себе, вчинення фізичного насилля, у зв`язку з фізичною перевагою, агресивним поводженням у стані алкогольного сп`яніння з боку її співмешканця, не мала змоги вести звичайний уклад життя.

Щодо обвинувачення за ст.126-1 КК України ОСОБА_7 вину не визнав та пояснив, що його колишня дружина ОСОБА_15 весь час його провокувала, пояснив що перший сваритися ніколи не починав, дружина перша провокувала та била. Нецензурна лайка була, однак вона перша його провокувала.

ОСОБА_5 в суді пояснила, що ОСОБА_7 є її колишнім чоловіком, однак з огляду на відсутність іншого житла вони досі вимушені мешкати разом за адресою АДРЕСА_2 . Пояснила, що ОСОБА_7 зловживає алкоголем. Зазвичай приходить пізно, тому вимушена йому відкривати двері. Відразу після того як він зайде до дому, починає ображати ненормативною нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, б`є, доводить до психічного розладу. Переживає за власне життя та здоров`я, тому вимушена викликати поліцію. Через нервування починаються проблеми із здоров`ям, підвищується цукор у крові, та артеріальний тиск, тому вимушена викликати швидку медичну допомогу. З дому виніс дорогоцінні речі та ювелірні вироби, вимушена ховати речі від ОСОБА_7 .. В домі бив вікна, ламав двері. Тому з огляду на таку поведінку, зняла ОСОБА_7 з реєстрації в будинку. Працівники поліції систематично складали на ОСОБА_7 протоколи за вчинення домашнього насильства, та виносили термінові заборонні приписи, однак він їх не виконував.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що все почалось з 2015 року, коли ОСОБА_7 , який є його батьком, почав зловживати алкоголем. З 2019 року вже почав сильно ображати матір нецензурною лайкою та міг бити. Батько зловживає алкоголем, пізно приходить додому та починає ображати, однак останнім часом стало набагато гірше. Він вже давно не живе з батьками, однак, коли він зламав ногу, жив у них в квартирі 6-8 місяців починаючи з листопада 2022 року, тому безпосередньо знає як все відбувається. Перебування в хаті це постійне насильство з боку ОСОБА_7 . В той раз, коли ОСОБА_7 розбив вікна, викликали поліцію, і ОСОБА_13 його тримав силою до приїзду поліції. Вважає що у ОСОБА_7 є психологічні проблеми. Без виклику поліції мати захистити себе від батька не могла.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , та проживає за адресою АДРЕСА_3 . Пояснила, що вони живуть в спільному дворі, вхід в який відбувається через калитку. ОСОБА_7 кожного дня приходить в стані алкогольного сп`яніння, та починає ображати нецензурною лайко всіх оточуючих, зокрема і її сім`ю також. Коли ОСОБА_7 заходить в свою квартиру, чутно що відбувається сварка. Бачила не один раз, що ОСОБА_5 була побитою. Одного разу ОСОБА_7 розбив усі вікна в квартирі в якій проживає ОСОБА_5 .. ОСОБА_7 винес усе коштовне з квартири, не було навіть ложок.

На доказ вини ОСОБА_7 у інкримінованому кримінальному правопорушенні сторона обвинувачення також посилається на письмові докази:

- заяву ОСОБА_13 від 10.05.2023 року, відповідно до якої останній просить прийняти міри до батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 10.05.2023 року о 22 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 вчинив конфлікт, а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, кидався битись, вчинивши психологічне та фізичне домашнє насильство, але до приїзду поліції пішов у невстановленому напрямку (том 4, а.к.п.57)

- копії постанов Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.11.2022, 13.11.2022, 07.12.2022, 18.03.2023, 12.02.2023, 05.04.2023, 05.06.2023, де потерпілою є ОСОБА_5 (справи № 203/4670/22, 203/33/23, 203/1673/23, 203/991/23, 203/2245/23, 203/3148/23), за якими ОСОБА_7 визнано винуватим за ст. 173-2 КУпАП (том 4, а.к.п.60-64)

- свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від 06.11.2007 року виданого Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського Управління юстиції Дніпропетровської області. (том 4, а.к.п.71)

Заслухавши в судовому засіданні показання ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , свідків, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_7 правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

Таких висновків суд дійшов з наступних підстав.

Відповідно до ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо ряду кримінальних правопорушень, в тому числі за ст.126-1 КК України.

Відповідно доч.4ст.26КПК України, кримінальне провадження у форміприватногообвинуваченнярозпочинається лише на підставі заяви потерпілого.

За ч.2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, 20.06.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження за №12023041030002393) внесена заява ОСОБА_13 щодо вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру зі сторони батька ОСОБА_7 , що мало місце 10.05.2023 року. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ст.126-1 КК України. (т.4 а.к.п.54, 57)

Зі змісту зазначеної заяви можливо зробити лише єдиний висновок, що домашнє насильство вчинене відносно саме ОСОБА_13 , оскільки будь-якого посилання на спричинення домашнього насильства відносно ще будь-яких осіб, заява не містить. Однак, ОСОБА_13 не визнаний потерпілим по даному кримінальному провадженню.

Разом з тим, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, де потерпілою є ОСОБА_5 .

Будь-якої заяви ОСОБА_5 , яка визнана потерпілої по зазначеному кримінальному провадженню, про вчинене відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, матеріали провадження не містять, та, відповідно, до Єдиного реєстру досудових розслідувань така заява не вносилася.

З зазначеного вбачається, що досудове розслідування, пред`явлення підозри та в подальшому направлення обвинуваченого акту до суду відносно ОСОБА_7 за ст.126-1 КК України здійснено за відсутності заяви потерпілої ОСОБА_5 , внесеної до ЄРДР.

За таких обставин надані стороною обвинувачення докази, які свідчать щодо неправомірних дій ОСОБА_7 стосовно ОСОБА_5 , а не ОСОБА_13 , не можуть бути покладені на доведеність винуватості ОСОБА_7 за ст.126-1 КК України.

Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Коробов проти України, п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно дост. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

В силу положень ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, п.п. 18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Отже, суд приходить до висновку про недоведеність обвинуваченням вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ст.126-1 КК України і, таким чином, відсутності в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.

Згідно ч.7 ст.284 КПК України, якщо обставини, передбачені п.1, 2 частини першої цієї статті, а це - встановлення відсутності події кримінального правопорушення або встановлення відсутності в діях складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 за ч.1 ст.122 КК України, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують покарання, особи обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, думки потерпілих які просили суворо покарати обвинуваченого.

ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є наявність хронічного захворювання.

Обставинами,що обтяжуютьпокарання є вчинення кримінального правопорушення повторно, щодо особи похилого віку, щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Також суд враховує досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Існує імовірність насильницьких дій, спрямованих на завдання фізичного болю або фізичного чи морального страждання, приниження людської гідності.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.

З урахуваннямвикладеного,суд вважає,що ОСОБА_7 слід призначати покарання відповідно до санкцій ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі, та вважає що перевиховання обвинуваченого можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_7 визнатиневинуватим упред`явленому обвинуваченіу вчинені кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.126-1 КК України, та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КК України - не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити покарання у вигляді одного року та шести місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 24.09.2024 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк проведений під вартою з 19.01.2024 року по 24.09.2024 року.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1