Рішення № 12181724, 01.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2010 р. Справа № 17/149-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Микитівський гранітний кар’єр”

до Закритого акціонерного товариства „ШРБУ № 100”

про стягнення 43335,92грн.

За участю представників:

від позивача Гулай В.М. (дов. № 04/ю від 10.01.10р.);

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Микитівський гранітний кар’єр” (далі –позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства „ШРБУ № 100” (далі –відповідач) про стягнення 43335,92грн. заборгованості, з яких: 39026,60грн. основного боргу, 3138,77грн. інфляційних втрат та 1170,55грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 39 від 06.07.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2010р. порушено провадження у справі № 17/149-10, розгляд справи призначено на 20.08.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2010р. розгляд справи відкладено на 01.10.2010р.

У судовому засіданні 01.10.2010р. представник позивача подав уточнення позовної заяви № 268/2 від 10.09.2010р. (а.с. 57), згідно якого просив суд стягнути з відповідача 44784,32грн. заборгованості, з яких: 39026,60грн. основного боргу, 4103,22грн. інфляційних втрат та 1654,50грн. 3 % річних, яке прийнято судом.

Представник відповідача в судові засідання 20.08.2010р. та 01.10.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Микитівський гранітний кар’єр” (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством „ШРБУ № 100” (Покупець) було укладено договір поставки № 39, згідно якого постачальник зобов’язався поставити і передати у власність покупця щебінь згідно додатків до договору, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.

Асортимент, кількість, графіки та місце товару на кожну конкретну партію визначаються окремою письмовою додатковою угодою, яка є невід’ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Згідно п.п. 2.1., 2.4. договору товар поставляється окремими партіями. Сторони обумовлюють кількість товару в партії належно-оформленим факсимільним повідомленням, яке є невід’ємною частиною договору. Зі сторони покупця направляється заявка на поставку товару, а зі сторони постачальника –підтвердження на поставку запрошеної його кількості. Товар поставляється за умови приймання-передачі її сторонами, та оформлення акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.1. договору точна кількість поставленого товару встановлюється сторонами за даними, що зазначено в перевізному документі.

Пунктом 5.2. договору передбачено обов’язок покупця своєчасно оплачувати кожну партію товару на розрахунковий рахунок позичальника.

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом 100 % передоплати, також можливі розрахунки після відвантаження товару. Розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті –гривні (п.п. 6.1., 6.2. договору).

Згідно п. 7.1. договору договір діє з 06.07.2009р. до 31.12.2011р.

На виконання договору постачальник поставив відповідачу товар на загальну суму 99026,60грн. згідно видаткової накладної № РН-0000110 від 16.07.2009р. (а.с. 17), який отриманий представником відповідача –Міцінським Анатолієм Домініковичем на підставі довіреності № 168 від 06.07.2009р. (а.с. 16). Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

20.08.2009р., 05.03.2010р. та 30.03.2010р. відповідач частково оплатив отриманий за договором товар на суму 60 000грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).

З метою досудового врегулювання спору позивач 03.06.2010р. надіслав на адресу відповідача претензію № 161/2 від 03.06.2010р. про сплату боргу в розмірі 39026,60грн. (а.с. 19), яка отримана останнім, що підтверджується фіскальним чеком № 1278 від 03.06.2010р. (а.с. 19 на звороті). Відповідач зазначену вимогу позивача не виконав.

Станом на момент судового розгляду справи заборгованість відповідача за договором становить 39026,60грн., що підтверджується довідкою ВАТ „Микитівський гранітний кар’єр” № 244/2 від 19.08.2010р. (а.с. 41), яка підписана головою правління та головним бухгалтером Відкритого акціонерного товариства „Микитівський гранітний кар’єр”, а також скріплена печаткою товариства та довідкою ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” від 20.08.2010р. (а.с. 45). На момент судового розгляду справи відповідач свої договірні зобов’язання належним чином не виконав, заборгованість за поставлений товар у сумі 39026,60грн. не погасив.

Предметом позову з урахуванням уточнення позовної заяви (а.с. 57) є вимога про стягнення з відповідача 44784,32грн. заборгованості, з яких: 39026,60грн. основного боргу, 4103,22грн. інфляційних втрат та 1654,50грн. 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що cторонами в договорі чітко не встановено строк виконання боржником обов’язку з оплати отриманого товару, оскільки згідно п. 6.1. договору можливі розрахунки після відвантаження товару; 03.06.2010р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, пред’явив відповідачу претензію № 161/2 від 03.06.2010р. про сплату боргу в розмірі 39026,60грн. (а.с. 19) у семиденний строк від дня пред’явлення цієї вимоги, яка надіслана відповідачу 03.06.2010р., що підтверджується фіскальним чеком № 1278 від 03.06.2010р. (а.с. 19 на звороті).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 39026,60грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем, за період з 17.07.2009р. по 31.07.2010р. нараховано 4103,22грн. інфляційних втрат та 1654,50грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що суд обмежив період нарахування інфляційних витрат та 3 % річних і визначив період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з 11.06.2010р. (наступний день після спливу семиденного строку з моменту пред’явлення позивачем вимоги про сплату боргу 03.06.2010р.) по 31.07.2010р. (кінцеву дату, вказану позивачем в поданому розрахунку). Арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих з урахуванням суми заборгованості за період з 11.06.2010р. по 31.07.2010р. складає 163,59грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 1654,30грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 163,59грн. У задоволенні вимог про стягнення 4103,22грн. інфляційних втрат, суд вирішив відмовити, у зв’язку з тим, що судом встановлено період нарахування інфляційних втрат з 11.06.2010р. по 31.07.2010р., а за даними Державного комітету статистики України індекс споживчих цін (інфляції) у травні 2010 року становив –99,6%, а в червні 2010р. –99,8 %, що свідчить про відсутність інфляційних втрат позивача.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 39026,60грн. основного боргу та 163,59грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „ШРБУ № 100” (07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, урочище Берізки, буд. 3; код ЄДРПОУ 36444825) на користь Відкритого акціонерного товариства „Микитівський гранітний кар’єр” (56530, Миколаївська обл., Вознесенський р-н., смт. Олександрівка; код ЄДРПОУ 01033255) 39 026 (тридцять дев’ять тисяч двадцять шість гривень) 60 коп. основного боргу, 163 (cто шістдесят три гривні) 59 коп. 3 % річних, 391 (триста дев’яносто одну гривню) 90 коп. державного мита та 213 (двісті тринадцять гривень) 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. У задоволенні решти позову –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 05.10.2010р.