Рішення № 12181661, 05.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 12/012-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:                    судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю “Фасад”

до           товариства з обмеженою відповідальністю “ІБК”Базальт”

про           стягнення заборгованості у розмірі 50 633,48 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Костик Н.П. –представник (довіреність від 21.05.2010р.);

від відповідача: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

          12 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Фасад” (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “ІБК”Базальт” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 50 633,48 грн.

          В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення зобов’язання відповідача передати йому товар, а саме: газоблок 600х200х300 в кількості 31,600 куб.м. та газоблок Hetten в кількості 93,312 куб.м., за який позивачем було здійснено попередню оплату в сумі 58633,48 грн.

          Відповідач товар не поставив, повернув позивачу кошти частково, а саме в сумі 8000 грн.

          Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача 50 633, 48 грн.

          Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2010 року, справу призначено до розгляду 02 вересня 2010 року.

          02 вересня 2010 року відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

          Розгляд справи було відкладено на 15 вересня 2010 року.          

          15 вересня 2010 року розгляд справи був відкладений на 05 жовтня 2010 року.

          У судовому засіданні 05 жовтня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

           Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, та дійшов висновку:

          товариство з обмеженою відповідальністю “Фасад” (далі - позивач) здійснило попередню оплату за товар, який товариство з обмеженою відповідальністю “ІБК” Базальт” (далі - відповідач) зобов’язувалося поставити, а саме: газоблок 600х200х300 у кількості 31,600 куб.м. на суму 16590 грн. та газоблок Hetten в кількості 93,312 куб.м. на суму 50388,48 грн. (далі –товар).

          Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб’єктів господарювання, здійснюються суб’єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

          Згідно з ч. 3 цієї статті, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

          Відповідачем були надані рахунки-фактури № СФ-000022 від 24.06.2009 року та № СФ-000051 від 06.08.2009 року для здійснення попередньої оплати товару позивачем.

          Відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

          Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

          Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивачем була здійснена часткова попередня оплата на підставі рахунку №СФ-000022 на суму 8245,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №290 від 26.06.2009 року, та №СФ-000051 від 06.08.2009 року в повному обсязі у сумі 50388,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2457 від 06.08.2009 року. Загальна сума попередньої оплати становила 58633,48 грн.

          Ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          З метою досудового врегулювання спору, 12 серпня 2009 року позивач направив відповідачу лист-претензію №136, у якому просив поставити оплачений товар або повернути суму попередньої оплати.

          14 серпня 2009 року відповідачем була надіслана відповідь №04 на вищевказану претензію, в якій відповідач зобов’язувався до 26.08.2009 року перерахувати позивачу кошти у сумі 58663,48 грн. за оплачений товар.

          На момент розгляду справи, відповідач товар не поставив, повернув позивачу попередню оплату частково, а саме у сумі 8000 грн.

          Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1, 3 ст. 264, ч. 1 ст. 173, ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 655, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Фасад” до товариства з обмеженою відповідальністю “ІБК”Базальт” задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІБК”Базальт” (вул. Жовтнева, 35/23, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, ідентифікаційний код 36106496) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фасад” (вул. Крайня, 1В, м. Київ, Київська область, ідентифікаційний код 31283206) 50 633, 48 грн. (п’ятдесят тисяч шістсот тридцять три грн. сорок вісім коп.) попередньої оплати; 506,35 грн. (п’ятсот шість грн. тридцять п’ять коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя                     С.Ю. Дьоміна          

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 06.10.2010 року