Рішення № 12181597, 17.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2010 р. Справа № 22/135-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд –Дніпро», м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-торгівельна мережа «Евро майстер», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська борщагівка

про стягнення 36415,58 грн.

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

Позивача – не з’явився,

Відповідача – Плеханов М.С., довіреність б/н від 10 серпня 2010 року

Обставини справи:

До господарського суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Автоленд –Дніпро»(далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-торгівельна мережа «Евро майстер»(далі Відповідач) про стягнення 36415,58 грн. заборгованості, що становить 26296,00 грн. основного боргу, 3384,30 грн. пені, 1314,07 грн. 3% річних та 5421,21 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов’язання щодо оплати за поставлений Позивачем товар за Договором купівлі-продажу №02/07-ЕМ від 02 липня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12 липня 2010 року порушено провадження у справі №22/135-10 та призначено її розгляд на 11 серпня 2010 року о 10:00 год.

Ухвалами господарського суду Київської області від 11 серпня 2010 року, 01 вересня 2010 року та 10 вересня 2010 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався відповідно на 01 вересня 2010 року, 10 вересня 2010 року та 17 вересня 2010 року.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від Позивача надійшли пояснення по справі вих.№1008/2010-1 від 10 серпня 2010 року (вх. суду №9224 від 11 серпня 2010 року) та заява про уточнення позовних вимог вих.№03082010-1 від 03 серпня 2010 року (вх. суду №9225 від 11 серпня 2010 року) згідно яких Позивач повідомив про часткове погашення Відповідачем основного боргу в сумі 6000,00 грн., на підтвердження чого додав платіжні доручення №356 від 08 липня 2010 року та №372 від 30 липня 2010 року, та у зв’язку з чим заявив до стягнення з Відповідача 29172,71 грн., що становить 20296,00 грн. основного боргу, 3378,39 грн. пені, 1314,07 грн. 3% річних та 4184,25 грн. інфляційних втрат.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від Позивача надійшли пояснення по справі вих.№31082010-2 від 31 серпня 2010 року (вх. суду №10219 від 01 вересня 2010 року) та заява про уточнення позовних вимог вих.№31082010-1 від 31 серпня 2010 року (вх. суду №10220 від 01 вересня 2010 року) згідно яких Позивач повідомив про часткове погашення Відповідачем основного боргу в сумі 1296,00 грн., на підтвердження чого додав платіжне доручення №393 від 30 серпня 2010 року та заявив до стягнення з Відповідача 27609,53 грн., що становить 19000,00 грн. основного боргу, 3378,39 грн. пені, 1314,07 грн. 3% річних та 3917,07 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 10 вересня 2010 року Відповідач повідомив про повне погашення основного боргу перед Позивачем, на підтвердження чого надав банківські виписки з рахунку Відповідача за 08 вересня 2010 року та за 09 вересня 2010 року на загальну суму 19000,00 грн.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від Позивача надійшла заява вих.№1409/2010 від 14 вересня 2010 року (вх. суду №10960 від 16 вересня 2010 року) згідно якої Позивач повідомив про повне погашення Відповідачем основного боргу в сумі 26296,00 грн. та заявив до стягнення з Відповідача 3378,39 грн. пені, 1314,07 грн. 3% річних та 3917,07 грн. інфляційних втрат.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17 вересня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Відповідача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір купівлі-продажу №02/07-ЕМ від 02 липня 2008 року (далі –Договір), за умовами якого Позивач (Продавець) зобов’язався передати у власність Відповідачу (Покупцю) товар, а Відповідач –прийняти та оплатити його (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору кількість, ціна та асортимент товару, що поставляється зазначається в накладній.

Датою поставки, згідно пункту 2.2. Договору, вважається дата приймання товару Відповідачем на складі Позивача; поставка вважається завершеною з моменту передачі товару Відповідачу.

Сторони в пункті 4.2. Договору погодили, що оплата за кожну партію товару здійснюється Відповідачем з відстрочкою платежу на 30 календарних днів з моменту відвантаження, при цьому сума заборгованості по переднім поставкам не повинна перевищувати 100000,00 грн.

Судом досліджено, що Позивач на виконання умов Договору поставив Відповідачу товар на загальну суму 163773,76 грн., що підтверджується належним чином оформленими, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними №63754 від 25 липня 2008 року на суму 87732,00 грн., №64109 від 25 липня 2008 року на суму 16869,84 грн., №64928 від 11 серпня 2008 року на суму 27583,92 грн., №66801 від 12 вересня 2008 року на суму 2980,00 грн., №68858 від 15 жовтня 2008 року на суму 19312,00 грн., №70906 від 13 листопада 2008 року на суму 2348,00 грн., №72227 від 01 грудня 2008 року на суму 6948,00 грн. і відповідними довіреностями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань оплату за поставлений Товар по вищевказаним накладним проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, про що свідчать: виписки з рахунку Позивача за 05 грудня 2008 року, 16 грудня 2008 року, 23 грудня 2008 року, 30 січня 2009 року, 25 травня 2009 року, 04 червня 2009 року, 07 липня 2009 року, 05 серпня 2009 року, 17 серпня 2009 року, 04 листопада 2009 року, 19 листопада 2009 року, 02 серпня 2010 року, банківські виписки з рахунку Позивача в ЗАТ «ОТП Банк»за 15 вересня 2008 року, за 24 вересня 2008 року, за 03 жовтня 2008 року, за 05 листопада 2008 року, за 06 листопада 2008 року, за 12 листопада 2008 року, за 20 листопада 2008 року, за 24 листопада 2008 року, за 26 листопада 2008 року, банківська виписка з рахунку Позивача в ДГРУ КБ «Приватбанк»за 28 квітня 2010 року, платіжні доручення №356 від 08 липня 2010 року, №372 від 30 липня 2010 року, 393 від 30 серпня 2010 року, банківські виписки з рахунку Відповідача в АТ «Експобанк»за 30 серпня 2010 року, за 08 вересня 2010 року, за 09 вересня 2010 року.

Таким чином, станом на день вирішення спору Відповідач повністю погасив основний борг, у зв’язку з чим господарський суд за відсутністю предмету спору на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 26296,00 грн.

Як зазначено в статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов’язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 3378,39 грн. пені.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно частини 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 Господарського кодексу України).

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Сторони в пункті 5.1.2. Договору встановили, що за несвоєчасну чи неповну оплату товару Відповідач сплачує пеню у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 року № 543/96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за наступні періоди: з 14 листопада 2008 року по 14 травня 2009 року на 19312,00 грн. заборгованості у сумі 2284,60 грн., з 13 грудня 2008 року по 13 червня 2009 року на 2348,00 грн. заборгованості в сумі 277,76 грн., з 31 грудня 2008 року по 01 липня 2009 року на 6948,00 грн. заборгованості в сумі 816,03 грн. Всього в сумі 3378,39 грн.

Враховуючи кінцеві терміни для оплати товару за кожною накладною по Договору, період нарахування пені, заявлений Позивачем, вимоги частини 6 статті 232 Цивільного кодексу України, суд здійснив розрахунок пені за наступний період:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

19312.0014.11.2008 - 15.02.20099412.0000 %0.066 %*1190.38

19312.0016.02.2009 - 14.05.20098812.0000 %0.066 %*1117.45

2348.0013.12.2008 - 15.02.20096512.0000 %0.066 %*100.08

2348.0016.02.2009 - 13.06.200911812.0000 %0.066 %*182.18

6948.0031.12.2008 - 15.02.20094712.0000 %0.066 %*214.14

6948.0016.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*543.66

6948.0015.06.2009 - 01.07.20091711.0000 %0.060 %*71.19

Оскільки вірна сума пені за вказаний період, за розрахунком суду, становить 3419,08 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3378,39 грн. пені підлягає задоволенню.

Також, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 1314,07 грн. 3% річних та 917,07 грн. інфляційних втрат.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем 3% річних нараховані за наступні періоди: з 14 листопада 2008 року за 573 дні прострочення на 19312,00 грн. заборгованості у сумі 909,49 грн., з 13 грудня 2008 року за 543 дні прострочення на 2348,00 грн. заборгованості в сумі 104,78 грн., з 31 грудня 2008 року за 525 днів прострочення на 6948,00 грн. заборгованості в сумі 299,80 грн.

Враховуючи кінцеві терміни для оплати товару за кожною накладною по Договору, період нарахування 3% річних, заявлений Позивачем, суд здійснив розрахунок 3% за наступні періоди:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

19312.0014.11.2008 - 09.06.20105733 %917.45

2348.0013.12.2008 - 08.06.20105433 %104.79

6948.0031.12.2008 - 08.06.20105253 %299.81

Оскільки вірна сума 3% річних за вказаний період, за розрахунком суду, становить 1322,05 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1314,07 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Інфляційні втрати нараховані позивачем за загальний період прострочення з листопада 2008 року по березень 2010 року на 19000,00 грн. заборгованості в сумі 3917,07 грн.

Враховуючи кінцеві терміни для оплати товару за кожною накладною по Договору, період нарахування інфляційних втрат, заявлений Позивачем, вимоги, викладені в абзаці 8 Листа Верховного суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за наступні періоди:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

14.12.2008 - 31.03.201019000.001.2003800.0022800.00

Оскільки вірна сума інфляційних втрат за вказаний період, за розрахунком суду, становить 3800,00 грн., вимога Позивача про стягнення 3917,07 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 3800,00 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.          

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3378,39 грн. пені, 1314,07 грн. 3 % річних та 3800,00 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, в частині яких провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-торгівельна мережа «Евро майстер»(08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, будинок 2, код 33144240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд-Дніпро»(49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, Тупик Запорізький, будинок 5, кімната 3, код 31614281) 3378,39 грн. (три тисячі триста сімдесят вісім гривень тридцять дев’ять копійок) пені; 1314,07 грн. (одну тисячу триста чотирнадцять гривень сім копійок) 3% річних; 3800,00 грн. (три тисячі вісімсот гривень) інфляційних втрат; 347,88 грн. (триста сорок сім гривень вісімдесят вісім копійок) державного мита; 225,46 грн. (двісті двадцять п’ять гривень сорок шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-торгівельна мережа «Евро майстер»(08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, будинок 2, код 33144240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд-Дніпро»(49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, Тупик Запорізький, будинок 5, кімната 3, код 31614281) 26296,00 грн. (двадцять шість тисяч двісті дев’яносто шість гривень) основного боргу припинити.

4. В інших вимогах в позові відмовити.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                     Третьякова О.О.

Повне рішення складено «06»жовтня 2010 року.