Рішення № 121813564, 23.09.2024, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/973/23

Провадження № 2/938/65/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача:Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області,

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду із позовною заявою до Білоберізької сільської ради, в якій просить, визнати за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме: на житловий будинок загальною площею 86,5 м.кв; житловою площею 46,2м.кв.; літню кухню площею 30,4м.кв.; стайню площею 52,7м.кв; стайню 18,8м.кв.; оборіг площею 18,3м.кв.; гараж площею 49,9м.кв.; гараж площею 67м.кв., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 0,1473га цільового призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2629883003030020086, яка належала спадкодавцю згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 844794, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000019; земельну ділянку площею 0,2557 га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2629883003030020084, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №844795, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010630000017; земельну ділянку площею 0,3424 га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2629883003030020085, і належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №844793, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000018, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 25.01.2024 зі стадії підготовчого засідання.

В підготовче засідання 25.01.2024 з`явився представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бельмега М.В. Відповідач Білоберізька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області явку свого уповноваженого представника в підготовче засідання не забезпечив. 24.01.2024 від відповідача Білоберізької сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача. Також, у поданій заяві відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог позивача.

В підготовчому засіданні 25.01.2024 за клопотанням представника позивача, для надання йому можливості подати додаткові докази, оголошено перерву до 21.02.2024.

В підготовче засідання 21.02.2024 не з`явилися всі учасники справи.

Представник позивача - адвокат Бельмега М.В. через канцелярію суду подав клопотання (Вх№730/24 від 21.02.2024) про витребування доказів.

Відповідач в підготовче засідання 21.02.2024 не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Ухвалою суду від 21.02.2024 підготовче засідання відкладено на 07.03.2024. Також, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

06.03.2024 на адресу суду від приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. надійшла копія спадкової справи №118/2022, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В судове засідання 07.03.2024 не з`явилися всі учасники справи. Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Бельмега М.В. через канцелярію суду подав заяву (Вх.№976/24), в якій не заперечив проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідач причини неявки не повідомив. Судова повістка скеровувалась відповідачу до його електронного кабінету та така отримана відповідачем -23.02.2024.

Разом з тим, суд приймає до уваги заяву відповідача від 24.01.2024 про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 07.03.20234, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.04.2023.

В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався, з підстав, наведених в ухвалах суду. Зокрема, в судове засідання 02.04.2024 не з`явилися всі учасники справи, які причини неявки суду не повідомили, а зважаючи на те, що це перший судовий розгляд після закриття підготовчого провадження, суд, з метою повного та всебічного розгляду справи, відклав судове засідання на 01.05.2024.

В судове засідання 01.05.2024 не з`явилися всі учасники справи. Представник позивача, через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій фактично уточнив позовні вимоги, перелік спадкового майна. Відтак, судове засідання було відкладено на 23.05.2024.

08.05.2024 представник позивача подав клопотання про витребування доказів, а саме, від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області інформацію про те, чи перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як отримувач пенсії, житель села Полянки Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (брат позивача).

Судове засідання 23.05.2024, за участю представника позивача, відкладено на 17.06.2024. Також ухвалою суду від 23.05.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

17.06.2024 на адресу суду, на виконання ухвали суду про витребування доказів, надійшла відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

В судове засідання 17.06.2024 учасники справи, не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому процесуальним законом порядку.

Представник позивача подав заяву, в якій просив розгляд справи відкласти на іншу дату, у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, а саме у розгляді кримінальної справи, яка розглядатиметься у Івано-Франківському міському суді 17.06.2024 о 14год. 30хв, що підтвердив інформацією про розгляд справи, розміщеною на сайті суду.

Враховуючи, наявність клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, розгляд справи було відкладено на 05.07.2024.

Ухвалою суду від 26.07.2024, у зв`язку з наявними розбіжностями у матеріалах справи та неявкою учасників справи в судове засідання, розгляд справи відкладено на 27.08.2024

Проте, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Джуса Р.В. в період із 26.08.2024 по 27.08.2024, судове засідання у справі №938/973/23, призначене на 26.08.2024, не відбулось.

Ухвалою суду від 28.08.2024, розгляд справи призначено на 13.09.2024.

В судове засідання, призначене на 13.09.2024 учасники справи не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В той же час, в матеріалах справи наявні заяви представника позивача та представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, законодавцем визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, у разі їх неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи

З огляду на викладене, оскільки представник позивача та відповідач подали заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.09.2024, є дата складення повного судового рішення -23.09.2024.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .

На випадок своєї смерті батько, ОСОБА_2 , розпорядився своїм майном, залишивши на його ім`я, заповіт, який посвідчений 04.03.2022 за №4-09-2.01/1.4 старостою Довгопільського старостинського округу Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області.

Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться, за адресою присілок Дубівський АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0,1473га цільового призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2629883003030020086, і належала спадкодавцю згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 844794, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000019; земельної ділянки, площею 0,2557 га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2629883003030020084, і належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №844795, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010630000017; земельної ділянки, площею 0,3424 га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2629883003030020085, і належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №844793, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000018, всі земельні ділянки розташовані в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області.

Зазначає, що окрім нього інших спадкоємців, в тому числі, що мають право на обов`язкову частку майна, після смерті батька ОСОБА_2 , немає.

Спадкова справа, за його заявою зареєстрована у Спадковому реєстрі 22 серпня 2022 року за №69600407.

03.07.2023 року він звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03.07.2023 року №174/02-31 приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, з причини відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок та втратою державних актів про право власності на земельні ділянки площами 0.1473 га та 0.2557 га.

3 виписки з погосподарської книги виданої Довгопільським старостинським округом Білоберізької сільської ради Верховинського району 02 жовтня 2023 року № 493 вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 у нього на присілку Дубівський АДРЕСА_1 були збудовані у 1958 році житловий будинок загальною площею 86.5 м.кв. житловою площею 46,2 м.кв., літня кухня площею 30.4 м.кв., стайня площею 52.7 м.кв. оборіг площею 18.3 м.кв., гараж площею 49.9 м.кв. та гараж площею 67 м.кв.

Також, факт належності спадкодавцю трьох земельних ділянок підтверджується, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №844793 від 13.12.2006 та копіями державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯД №844794 та серія ЯД №844795 від 13.12.2006.

Про факт втрати оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯД №844794 та серія ЯД №844795 від 13.12.2006 ним було подано оголошення у районну газету «Верховинські вісті».

Також, на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 ним виготовлено технічний паспорт від 31.08.2023 року та витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (номер рішення 130 від 08.08.2023).

Просить, визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Правова позиція відповідача.

Відповідач Білоберізька сільська рада подала заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечила проти їх задоволення.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно копії паспорту громадянина України, позивач ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8).

Згідно заповіту від 04.03.2022, який посвідчений старостою Довгопільського старостинського округу Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області та зареєстрований в реєстрі за № 4/09-2.01/1.4, ОСОБА_2 за життя розпорядився своїм майном, та на випадок своєї смерті все належне йому майно, з чого б воно не складалося, та де б воно не знаходилося, і взагалі, все те, на що він за законом матиме право у що буде йому належати на день смерті заповів своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Верховинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

На підтвердження наявності спадкового майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок площею 0,1473га, 0,2557 га та 0,3424 га та належності такого майна спадкодавцю ОСОБА_2 , в розпорядження суду надано наступні документи:

-виписку з погосподарської книги №493 від 02.10.2023, видану Довгопільським старостинським округом Білоберізької сільської ради про те, що, на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ним числився житловий будинок, з поштовою адресою: присілок АДРЕСА_1 , який побудовано у 1958 році, загальною площею 86.5 м.кв.. житловою площею 46,2 м.кв., літня кухня площею 30.4 м.кв., стайня площею 52.7 м.кв. оборіг площею 18.3 м.кв., гараж площею 49.9 м.кв. та гараж площею 67 м.кв. Також, за вказаним господарством числяться земельні ділянки, загальною площею 0,7454, в тому числі:0,1473 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,3424 га для ведення особистого селянського господарства; 0,2557 га для ведення особистого селянського господарства

На день смерті ОСОБА_2 , в даному господарстві були зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 невістка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 внук; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 внучка; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 чоловік внучки; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 правнук; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 правнук (а.с. 28-29).

- копію Державного акту серії ЯД №844793 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 , жителя с. Полянки, Верховинського району Івано-Франківської області, згідно з яким він є власником земельної ділянки, площею 0,3424 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 2629883003030020085), що розташована в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000018;

-копію Державного акту серії ЯД №844794 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку ім`я ОСОБА_2 , жителя с. Полянки, Верховинського району Івано-Франківської області, згідно з яким він є власником земельної ділянки , площею 0,1473 для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2629883003030020086), що розташована в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000019;

-копію Державного акту серії ЯД №844795 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку ім`я ОСОБА_2 , жителя с. Полянки, Верховинського району Івано-Франківської області, згідно з яким він є власником земельної ділянки , площею 0,2557 для для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2629883003030020084), що розташована в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000017;

З позовної заяви вбачається, що оригінали Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД №844794 від 13.12.2006 та серії ЯД №844795 09.11.2023 втрачено та з приводу їх втрати та недійсності зроблено оголошення до друкованого засобу масової інформації «Газета «Верховинські вісті», що підтверджується наданим суду примірником газети (випуск №45/7463 від 09.11.2023) із відповідним оголошенням (а.с. 27).

На замовлення позивача ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_11 31.08.2023 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу, за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, він побудований у 1958 році та складається з житлового будинку (літера «А»), літньої кухні (літера Б), стайні (літера В), стайні (літера Г), оборогу (літера Д), гаражу (літера Е), гаражу (літера Є) (а.с. 19-23).

Відповідно до висновку про незалежну оцінку майна, зробленого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_12 , ринкова вартість об`єкта оцінки, визначена порівняльним підходом, для успадкування, станом на 06.12.2023, становить 105540,00грн. Згідно виписки №3328 від 31.03.2023 Коломийського МБТІ, згідно архівних даних, право власності на будинок та господарські будівлі не зареєстровано (а.с. 10-24).

Згідно рішення Виконавчого комітету Білоберізької сільської ради №130/2023 від 08.08.2023 за заявою ОСОБА_1 вирішено присвоїти поштову адресу на житловий будинок, який на день смерті належав ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується також Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с.24-25, 35).

Як вбачається із копії спадкової справи №118/2022, заведеної приватним нотаріусом Верховинського нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я., позивач ОСОБА_1 03.07.2023 звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Верховинського нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я., про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.07.2023, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1473 га, цільове призначення для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с Полянки, Верховинського району, Івано Франківської області; земельну ділянку площею 0,5981 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Полянки, Верховинського району, Ганно Франківської області, які належать ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_13 у зв`язку з неподанням в нотаріальну контору документів, які підтверджують право власності на майно.

Згідно даних спадкової справи, крім ОСОБА_1 , інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , із заявами про прийняття спадщини не звертались.

В ході розгляду справи, представником позивача було повідомлено, що рідний брат позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув у автомобільній катастрофі.

Згідно листа Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області №0900-0901-7/34123 від 14.06.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син спадкодавця), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області, на обліку в Головному управління, як отримувач пенсії, не перебував (а.с 123).

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до статей1216 -1218 ЦК України,перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) визнається спадкуванням. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1,3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до приписів частини 1статті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як передбачено у підпунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5,видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

В пункті п.3.3. роз`яснень, що містяться у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об`єкт нерухомості спадкодавцеві.

Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Статтею 328 ЦК Українивизначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», до часу набрання чинності ЦК 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Державна реєстрація права на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.02.2002 №157/6445 з подальшими змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будівлі та споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Із Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 №56 вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах реєстрації не підлягали.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 за змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 №45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п. «г» ч. 1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Частиною 1 ст.131 ЗК України також передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 10, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» згідно ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зокрема, згідно заповіту від 04.03.2022, який посвідчений старостою Довгопільського старостинського округу Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області та зареєстрований в реєстрі за № 4/09-2.01/1.4, ОСОБА_2 за життя розпорядився своїм майном, та на випадок своєї смерті все належне йому майно, з чого б воно не складалося, та де б воно не знаходилося, і взагалі, все те, на що він за законом матиме право і що буде йому належати на день смерті заповів своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до довідки Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області №319 від 31.07.2023 житловий будинок, розташований, за адресою: АДРЕСА_1 . Рік побудови 1958 рік, на день смерті належав ОСОБА_2 .

Відповідно довиписки зпогосподарської книги№493від 02.10.2023,виданої Довгопільськимстаростинським округомБілоберізької сільськоїради вбачається,що надень смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за нимчислився житловийбудинок,з поштовоюадресою:присілок АДРЕСА_1 ,який побудованоу 1958році,загальною площею86.5м.кв., житловоюплощею 46,2м.кв.,літня кухняплощею 30.4м.кв.,стайня площею52.7м.кв., стайня площею 18,8м.кв., оборіг площею 18.3 м.кв., гараж площею 49.9 м.кв. та гараж площею 67 м.кв. Також, за вказаним господарством числяться земельні ділянки, загальною площею 0,7454, в тому числі:0,1473 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,3424 га для ведення особистого селянського господарства; 0,2557 га для ведення особистого селянського господарства. На день смерті ОСОБА_2 , в даному господарстві були зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 невістка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 внук; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 внучка; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 чоловік внучки; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 правнук; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 правнук.

Згідно листа Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області №0900-0901-7/34123 від 14.06.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син спадкодавця), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області, на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії, не перебував.

Будь яких доказів, що померлий син спадкодавця, ОСОБА_3 був непрацездатним та відповідно мав право на спадкування обов`язкової частки, матеріали справи не містять.

Відповідно дотехнічного паспортуна будиноксадибного типу,адреса об`єкту: АДРЕСА_1 ,виготовленого ФОП ОСОБА_11 31.08.2023,замовник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (станом на 01.01.2021) на плані під літерою «А», позначено житловий будинок, загальною площею 99,4м.кв., під літерою «Б» літню кухню, площею 30.4 м.кв.,під літерою «В» стайню, площею 52.7 м.кв.; півд літерою «Г» стайню, площею 18,8 м.кв; під літерою «Д» оборіг, площею 18.3 м.кв.; під літерою «Е» гараж, площею 49.9 м.кв.; під літерою «Є» гараж, площею 67 м.кв.

Згідно рішення Виконавчого комітету Білоберізької сільської ради №130/2023 від 08.08.2023 за заявою ОСОБА_1 вирішено присвоїти поштову адресу на житловий будинок, який на день смерті належав ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 .

Дана обставина підтверджується також Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Також судом встановлено, що до спадкового майна ОСОБА_2 входили також земельні ділянки., а саме:

-згідно державного акту серії ЯД №844793 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку ОСОБА_2 , житель с. Полянки, Верховинського району Івано-Франківської області (спадкодавець), є власником земельної ділянки , площею 0,3424 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 2629883003030020085), що розташована в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000018.

-згідно Державного акту серії ЯД №844794 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку ОСОБА_2 , житель с. Полянки, Верховинського району Івано-Франківської області (спадкодавець), є власником земельної ділянки , площею 0,1473 для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2629883003030020086), що розташована в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000019.

-згідно Державного акту серії ЯД №844795 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку ОСОБА_2 , житель с. Полянки, Верховинського району Івано-Франківської області (спадкодавець), є власником земельної ділянки , площею 0,2557 для для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2629883003030020084), що розташована в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010630000017;

В районній газеті "Верховинські вісті" (випуск №45/7463 від 09.11.2023) міститься оголошення, відповідно до якого Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД №844794 від 13.12.2006 та серії ЯД №844795 09.11.2023 на ім`я ОСОБА_2 втрачено, та такі, слід вважати недійсними, у зв`язку з їх втратою.

Позивач звертався до Приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину та йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з неподанням в нотаріальну контору документів, які підтверджують право власності спадкодавця на майно, зокрема на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (два); земельну ділянку площею 0,1473 га, цільове призначення для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с Полянки, Верховинського району, Івано Франківської області; земельну ділянку площею 0,5981 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Полянки, Верховинського району, Ганно Франківської області, які належать ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Тобто, нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, як на житловий будинок із господарськими спорудами так і на земельні ділянки, у зв`язку з неподанням в нотаріальну контору документів, які підтверджують право власності на майно.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, право власності спадкодавця на земельні ділянки підтверджувалось державними актами, а саме: серії ЯД №844793 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку, площею 0,3424 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 2629883003030020085); серії ЯД №844794 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку площею 0,1473 для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2629883003030020086); серії ЯД №844795 від 13.12.2006 на право власті на земельну ділянку площею 0,2557 для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2629883003030020084).

Як зазначає сам позивач, оригінали Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД №844794 від 13.12.2006 та серії ЯД №844795 09.11.2023 втрачено. Судом встановлено, що з приводу втрати даних державних актів та їх недійсності, зроблено оголошення до друкованого засобу масової інформації «Газета «Верховинські вісті».

Доказів втрати оригіналу державного акту серії ЯД №844793 від 13.12.2006, суду не надано.

Як вбачається із постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, при зверненні із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивачем не було надано нотаріусу відповідного оригіналу державного акту серії ЯД №844793 від 13.12.2006 на земельну ділянку площею 0,3424 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 2629883003030020085).

Згідно даних спадкової справи, крім ОСОБА_1 , інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , із заявами про прийняття спадщини не звертались.

Згідно роз`яснень, що містяться у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Узагальнивши судову практику Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 року№ 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказав, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У відповідності до ч.4 ст. 206ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом, та у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів фактично позбавлений можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, земельну ділянку площею 0,1473га цільового призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2629883003030020086, та земельну ділянку площею 0,2557 га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2629883003030020084, у зв`язку із чим порушуються його права на оформлення права власності на спадщину, беручи до уваги той факт, що відповідач визнає позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав - відсутній.

При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.

Разом з тим, позивачем не доведено відсутність в нього правовстановлюючого документа на таку земельну ділянку площею 0,3424 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 2629883003030020085), та відповідно не доведено наявність у нього перешкод в оформленні свідоцтва про право на спадщину на неї.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, позовні вимоги в частині визнання права власності на земельну ділянку площею 0,3424 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 2629883003030020085), до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку, позначеного на плані під «А», загальною площею 86,5м.кв., житлова площа 46,2 м.кв.; літньої кухні, позначеної на плані літерою «Б», площею 30.4 м.кв., стайні, позначеної на плані літерою «В», площею 52.7 м.кв.; стайні, позначеної на плані літерою «Г», площею 18,8 м.кв; оборогу, позначеного на плані літерою «Д», площею 18.3 м.кв.; гаражу, позначеного на плані літерою «Е», площею 49.9 м.кв.; гаражу позначеного на плані літерою «Є», площею 67 м.кв., земельної ділянки площею 0,1473га цільового призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2629883003030020086, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту серії ЯД №844794 від 13.12.2006 та земельної ділянки площею 0,2557 га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2629883003030020084, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту серії ЯД №844795 від 13.12.2006, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_13 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_2 ;

відповідач Білоберізька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: с. Устеріки, вул. Централька, 25 АВерховинського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 40468386.

Повне рішення складено 23.09.2024

Суддя Роман ДЖУС