Ухвала суду № 121812628, 20.09.2024, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2351/24

1-кс/0203/2758/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

підозрюваної - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_7 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України,

з вищою освітою, незаміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 ,

підозрюваної увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.190КК України,заявлене урамках кримінальногопровадження №62024170030001249,-

ВСТАНОВИВ:

Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №62024170030001249, відомості за яким внесено до ЄРДР за ч.5 ст.190, ч.4 ст.425 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 18.09.2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненому в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.

В наданому клопотанні слідчий просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 45971 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 139109348 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана та її захисники просили відмовити в задоволенні клопотання з підстав, наведених у поданих письмових запереченнях.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Перевіряючи доводи клопотання та заперечення сторони захисту, слідчий суддя враховує, що наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, питання остаточної кваліфікації дій, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення відповідного злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Долучені доклопотання матеріаликримінального провадження,а саме:висновок експертаза результатамипроведення експертизиматеріалів,речовин тавиробів №5019від 08.08.2024року;висновок аналітичногодослідження від26.07.2024року;протоколи допитусвідків;висновок судовоїекономічної експертизивід 13.08.2024року,в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України та про наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_6 .

Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя приймає до уваги вік підозрюваної, що остання раніше не судима, має постійне зареєстроване місце проживання.

Разом з цим, слідчий суддя також враховує, що остання незаміжня, утриманців не має, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 12-ти років з конфіскацією майна.

Таким чином, відсутність міцних соціальних зав`язків за місцем проживання, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення останньою можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, дає достатні підстави вважати про наявність передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України ризиків можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх свідчень, які вони будуть надавати під час досудового розслідування та в суді.

Поряд з цим, враховуючи, що підозрювана раніше не судима, той факт, що на теперішній час в ході досудового розслідування було вилучено відповідні документи щодо договірних відносин між ТОВ «ДЕНАЯ» та військовою частиною, проведено обшуки у фігурантів кримінального правопорушення, призначено та проведено відповідні судові експертизи, слідчий суддя вважає не обгрунтованими та недоведеними посилання в клопотанні на наявність ризиків передбачених п.п.2,5 ч.1 ст.177 КПК України.

За вказаних вище обставин, наявність ризиків передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, даних про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваної, є тримання під вартою, що забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку останньої.

В частині заявленого клопотання про визначення підозрюваній застави в розмірі 45971 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 139109348 грн., слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьою або четвертою статті 183цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З викладеної норми слідує, що метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є те, що у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, внесені грошові кошти будуть стягнені в дохід держави.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що принцип верховенства права є однією з основ демократичного суспільства, притаманною всім статтям Конвенції.

Невід`ємним елементом зазначеного принципу, який також є однією із загальних засад кримінального провадження, є пропорційність. Зокрема, це підтверджується абзацом 3 підпунктом 2.2. пункту 2 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/2012 від 25.01.2012 року.

Практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить, що така пропорційність обов`язково має застосовуватися судом при вирішенні питання щодо суми застави, яку у разі наявності відповідних підстав у порядку ч.8ст.182 КПК Українислід звернути в дохід держави.

У своєму рішенні по справі «Карлгайнц Шмідт проти Німеччини» ЄСПЛ зазначив, що в цілях ст.14 Конвенції різниця у поводженні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розсудливого виправдання, не переслідує законної мети і якщо запропоновані засоби не є пропорційними до переслідуваної мети.

У рішенні по справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 року ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання, тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

У рішенні у справі «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018 року ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції, покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п.3 ст.5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових коштів у обвинуваченого

Слідчий суддя враховує, що запропонована слідчим застава у розмірі 139109348 грн., з прив`язкою до розміру завданих кримінальним правопорушенням збитків, не відповідає меті застосування такого запобіжного заходу та обставинам, які мають враховуватись при його застосуванні, визначеним ст.182 КПК України.

Також до клопотання не долучено будь-яких доказів щодо майнового стану підозрюваної, розміру її доходів, належного на праві власності майна, наявності виключних обставин, які б свідчили про те, що запропонований слідчим розмір застави на цій стадії кримінального провадження відповідав би критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), був здатний забезпечити справедливий баланс інтересів особи та суспільства та не суперечив ст.1 Першого Протоколу та п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням наведеного, обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, даних про її особу та ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення підозрюваній застави в межах, передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням розміру такого прожиткового мінімуму, встановленого законодавством на момент розгляду клопотання, становить 757000 грн.

В разі внесення застави, покласти на підозрювану обов`язки, визначені п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України.

Строк застосованого запобіжного заходу визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.11.2024 року включно.

Керуючись ст.ст.176-178,182,183,184,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18 листопада 2024 року включно.

Визначити підозрюваній заставу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 757000 грн.

У разі внесення застави покласти на підозрювану на строк до 18 листопада 2024 року включно наступні обов`язки:

-прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування;

-не відлучатись за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними щодо обставин даного кримінального провадження;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1