Рішення № 121808667, 24.09.2024, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/560/24

Провадження №2/151/194/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

24 вересня 2024 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В.П.

розглянувши увідкритомусудовомузасіданнівселищі ЧечельникВінницької областів порядкуспрощеного позовногопровадження звикликом сторінцивільну справуза позовноюзаявою товариства з обмеженою відповідальністю ''Діджи Фінанс'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ''Діджи Фінанс''(далі-ТОВ ''Діджи Фінанс'' або позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 04.02.2022 між ТОВ ''СЛОН КРЕДИТ'' (далі Фінансова Компанія, Кредитор, Кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_1 (далі Відповідач, Споживач, Клієнт) укладено Договір про надання споживчого кредиту №814782 (надалі Договір, Кредитний договір) та на підставі платіжного документу відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 25 000 гривень. Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин передбачених статтями 526 та 527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами статтей 530, 1082, 1084 ЦК України, 03.08.2023 згідно умов Договору факторингу №0308-23, ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 814782 від 04.02.2022 на користь ТОВ ''Діджи Фінанс'' , а відповідно ТОВ ''Діджи Фінанс'' набуто право вимоги до відповідачки. Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ ''Діджи Фінанс'' є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 57 292 гривень 97 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 25 000 гривень та заборгованість за відсотками становить 32 292 гривні 97 копійок. Просять стягнути з ОСОБА_1 вищевказану заборгованість та судові витрати із сплати судового збору та витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 09 серпня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ ''Діджи Фінанс'' Романенко М.Е. не з`явився, проте, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України подав клопотання, про розгляд справи без їх участі, позов просить задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 06.09.2024 та 24.09.2024 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання. Рекомендоване повідомлення на 06.09.2024 повернулося з відміткою ''вручено особисто'', а на 24.09.2024 - без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідачки на адресу суду не надходило.

За таких підстав відповідачка вважається належно повідомленою про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 04 лютого 2022 року ОСОБА_1 та ТОВ ''СЛОН КРЕДИТ'' уклали договір про надання споживчого кредиту № 814782 та надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 31 250 гривень, строк кредиту 730 днів з кінцевим терміном повернення 04.02.2024 (включно).(а.с.43). Даний договір укладено у паперовій формі та підписано відповідачкою власноручно.

Крім того, ОСОБА_1 було підписано заяву-анкету, в якій вона зазначила свої особисті дані, контактні дані, адреса місця проживання, місця реєстрації, дані про роботу та про доходи.

Також 04 лютого 2022 року відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту, де зазначений порядок повернення кредиту та ОСОБА_1 підтвердила те, що вона ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Згідно платіжного доручення № 15774 від 04.02.2022 ОСОБА_1 ТОВ ''СЛОН КРЕДИТ'' перерахували кошти згідно кредитного договору № 814782 від 04.02.2022 у розмірі 25 000 гривень.(а.с.23)

03 серпня 2023 року між ТОВ ''СЛОН КРЕДИТ'' та ТОВ ''Діджи Фінанс'' укладено договір факторингу № 0308-23, у відповідності до умов якого ТОВ ''СЛОН КРЕДИТ''' передає, а ТОВ ''Діджи Фінанс'' приймає право грошової вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. (а.с.37-40)

Як вбачається із досудової вимоги № 2754013043 від 15.11.2023 ТОВ ''Діджи Фінанс'' повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за її кредитним договором № 814782 від 04.02.2024 та ТОВ ''Діджи Фінанс'' відповідно до договору факторингу набуло прав кредитора. Станом на 15.11.2023 сума боргу за кредитним договором становить 57 292 гривні 97 копійок. (а.с.19)

Пунктом п. 4 ст. Закону України ''Про споживче кредитування'' передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України ''Про споживче кредитування'' (№ 1734-VII) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Із зазначеного вище вбачається, що ЗУ ''Про споживче кредитування'' безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі умови щодо стягнення комісії за надання та обслуговування кредиту, зокрема комісію за послуги розрахунково-касового обслуговування.

Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, у тому числі, договори та інші правочини.

Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ч. 2 ст. 615 ЦК України вказано, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

З положень ст. 628 ЦК України слідує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Норми ст. 629 ЦК України вказують, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд також керується ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положення ч.1 ст. 1049 ЦК України вказують, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Кредитор взяті на себе зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

Відповідачка взятіна себезобов`язанняза кредитнимдоговором №814782від 04.02.2022 укладенимз ТОВ''СЛОНКРЕДИТ'' невиконала,внаслідок чогомає непогашену заборгованістьперед ТОВ''ДіджиФінанс''в сумі57292гривні 97копійок, з яких : заборгованість за тілом кредиту становить 25 000 гривень; заборгованість за відсотками становить 32 292 гривні 97 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 18).

Суд з урахуванням обставин справи, вважає за можливе задовольнити позов стягнувши з відповідачки на користь позивача суму 57 292 гривні 97 копійок.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції № R4YA-1YUQ-ZT2E від 08.08.2024 в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, який відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. (а.с.1)

Крім того, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 6 000 гривень понесених судових витрат, а саме за надання правничої допомоги, які повністю підтверджені договором про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023, додатковою угодою №002754013043 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за даним позовом, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Діджи Фінанс'' заборгованість за кредитним договором № 814782 від 04.02.2022 в сумі 57 292 (п`ятдесят сім тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Діджи Фінанс'' судовий збір в сумі 2422(двітисячі чотиристадвадцять дві)гривні 40копійок тапонесені витрати на правову допомогу у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

Повне найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування) :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Діджи Фінанс'' (вул. Авіаконструктора І.Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN : НОМЕР_1 в АТ ''Сенс Банк'', поштовий індекс 04112).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК