Рішення № 121807554, 19.09.2024, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 760/7731/24

2/301/1151/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2024 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Гичка О.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Сатін Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №2399925 від 27.05.2021 у розмірі 30353,00 грн. (тридцять тисяч триста п`ятдесят три гривні) посилаючись на те, що 27.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2399925. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1ст. 205 Цивільного Кодексу України(далі -ЦК України).

Відповідно до договору позики відповідачу надано суму позики на суму 5000 гривень строком до 26.06.2021 року. Підписанням Договору позики відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами. 13.10.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 13/10-2021, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у тому числі за Договором позики №2399925 від 27.05.2021 року, що укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, у тому числі за Договором позики №2399925 від 27.05.2021 року, укладеним між сторонами у цій справі. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 . Відповідач взятих на себе зобов`язань за цим кредитним договором не виконав, через що станом на 15 березня 2024 року відповідач має заборгованість на загальну суму 83585,00 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) та 78585,00 грн - за відсотками на дату відступлення права вимоги. Проте, позивач, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, просить стягнути заборгованість у розмірі 30353,00 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) та 25353 грн - заборгованість за відсотками, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Оскільки відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконує, тому просить позов задовольнити. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором в розмірі 30353,00 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 гривень.

Ухвалою Іршавського районного суду від 26.07.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить позов задовольнити, а справу розглянути в його відсутність .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. До суду від відповідача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому його неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзив на позовну заяву, в порядкуст. 178 ЦПК Українивідповідачем подано не було.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, якого сповіщено про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновків.

Судом належними доказами та матеріалами справи встановлено, що 27 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом останнього укладено договір позики №2399925, у зв`язку з чим було перераховано грошові кошти на рахунок банківської карти, зареєстрованої позичальником, у розмірі 5 000 грн строком до 26 червня 2021 року ( а.с. 6-9).

Відповідно до п.2.1. за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3.3., 2.3.4. позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні. Сума позики 5000 грн. строк позики до 26.06.2021 року (30 днів).

Згідно з п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований - 1,19400 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п. 2.4.3. Договору позики середньомісячний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований : 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п.2.4.4. Базова процентна ставка за позикою, фіксована : 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою.

Відповідно до п. 2.5 Договору позики, розмір процентів на прострочену позику, фіксований - 1,01 % від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Підписанням Договору позики ОСОБА_1 підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Судом також встановлено, що 13.10.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 13/10-2021, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у тому числі за Договором позики №2399925 від 27 травня 2021 року, що укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 ( а.с. 19-21).

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, у тому числі за Договором позики №2399925 від 27 травня 2021 року, що укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 ( а.с. 25-28).

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором станом на 15 березня 2024 року складає 83585,00 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) та 78585,00 грн - за відсотками на дату відступлення права вимоги ( а.с. 16-18).

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 30353,00 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) та 25353 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно дост. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першоюстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію"визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.7ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеномустаттею 12 цього Законупорядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 вказаного закону).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст.525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно дост. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1ст. 612 ЦК Українивизначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістомст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно дост. 1048 цього Кодексупозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно дост. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України.

Згідност.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимогст. 516 ЦК України.

Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону, з боку відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №2399925 від 27 травня 2021 року у розмірі30353,00 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) та 25353 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1, та ч.2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В цілому, зміст наведених стороною позивача послуг адвоката відповідає предмету спору, а тому визнається судом обґрунтованим.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

Враховуючи наведене, а також положення ч.2ст. 141 ЦПК України, суд вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають до задоволення, а тому слід стягнути з відповідача в користь позивача 9 000 грн. 00 коп. витрат за надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.204,207,512,514,525,526,610,628,639,1049,1050,1054,1082 ЦК України, ст.12,13,76-81,247ч.2,263-265,274,279,280-282, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостізадоговоромпозики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса : 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором позики №2399925 від 27.05.2021 у розмірі 30353,00 грн. (тридцять тисяч триста п`ятдесят три гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса : 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір в розмірі 3028,00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000, 00 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

- позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (адреса : 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306);

- відповідач : ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 ).

Повний текст заочного рішення складено 23.09.2024.

Суддя Іршавського

районного суду : О. Б. Гичка