Ухвала суду № 121805552, 23.09.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27682/24

УХВАЛА

23 вересня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини заробітної плати за період з 17 червня 2021 року по 03 грудня 2021 року включно з урахуванням її індексації в зв`язку з порушенням строків її виплати згідно Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

- зобов`язати Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А; код ЄДРПОУ 37472282) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини заробітної плати за період з 17 червня 2021 року по 03 грудня 2021 року включно з урахуванням її індексації в зв`язку з порушенням строків її виплати згідно Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

- стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 37472282) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування заподіяної моральної шкоди 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Ухвалою суду від 06.09.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із недоліками та надано строк на їх усунення десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Недоліком позовної заяви була відсутність доказів сплати судового збору за вимогу немайнового характеру, а саме: зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини заробітної плати за період з 17 червня 2021 року по 03 грудня 2021 року включно з урахуванням її індексації в зв`язку з порушенням строків її виплати, та майнового характеру, а саме: стягнення моральної шкоди.

06.09.2024 року ухвала отримана позивачем.

На виконання ухвали суду, позивач подав 10.09.2024 року клопотання про відкриття провадження у справі, у якому зазначив, що він не має сплачувати судовий збір, оскільки вимога щодо компенсації втрати частини доходів є вимогою про стягнення заробітної плати, за яку не належить сплачувати судовий збір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а вимога про моральну шкоду підпадає під п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», за яку також не належить сплачувати судовий збір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З цього приводу варто зауважити, що компенсація втрати частини доходів за своєю правовою природою має компенсаторний характер, тобто фактично спрямована на відшкодування суми знецінення доходу, який вчасно не був виплачений.

Таким чином, безпідставним є посилання позивача на факт віднесення цієї виплати до складу заробітної плати/грошового забезпечення.

Позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 05.05.2022 року у справі № 380/8976/21, що спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати такої індексації, стосується заробітної плати, застосуванню до цього спору не підлягає, оскільки основною вимогою у справі № 380/8976/21 було нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, що є його складовою, а компенсація була похідною вимогою, а у цьому спорі позивачем не заявлено вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення, компенсація, у даному випадку є самостійною вимогою.

Посилання позивача на положення п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди суд приймає, оскільки позов у цій частині все ж таки стосується відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями та діями органу державної влади.

Разом із тим, вимоги ухвали суду в частині сплати судового збору за вимогу про компенсацію втрати частини доходу не виконані.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу, що не позбавляє останнього права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву разом з доданими документами повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.Ф. Попов