Ухвала суду № 121805208, 20.09.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/7316/24

2-з/465/162/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20.09.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Величка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , треті особи Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, П`ята Львівської державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину та скасування державної реєстрації права власності на 1/3 частку квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , треті особи Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, П`ята Львівської державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину та скасування державної реєстрації права власності на 1/3 частку квартири.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові помер колишній чоловік позивача ОСОБА_5 , шлюб з яким розірвано на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27.10.2020 р. і з яким у них є двоє синів: ОСОБА_6 , 2013 року народження, та ОСОБА_7 , 2017 року народження, які за законом є спадкоємцями першої черги майна померлого батька. Під час їхньої з дітьми відсутності у м. Львові відповідач ОСОБА_4 , яка є бабцею померлого, приховавши від нотаріуса наявність спадкоємців першої черги, отримала у спадщину 1/3 частку квартири по АДРЕСА_1 , власником якої був померлий. Державна реєстрація її права власності як спадкоємця проведена, інформація про це наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності чинне та не скасоване. Відтак, існує висока імовірність та можливість у відповідача відчужити спадкове майно на користь інших осіб, що, у свою чергу, призведе до утруднення або неможливості виконання рішення суду у майбутньому. Зважаючи на викладене, просить суд накласти заборону на вчинення будь яких нотаріальних дій щодо 1/3 частки у квартирі АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_4 , до моменту винесення судом рішення у справі.

Відповідно до положень ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З врахуванням положень ст. 153 ЦПК Українисторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 є батьком двох дітей, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ).

Шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 27.10.2020 року у справі №462/3517/20.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3 .

Як вбачається з відповіді П`ятої Львівської державної нотаріальної контори №1018/02-14/3 від 23.08.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 бабусею померлого, подано заяву про прийняття спадщини за законом № 1737. 26.01.2024 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, р. №3-149, яким посвідчено, що спадкоємцем до майна ОСОБА_5 є його бабця ОСОБА_4 , спадщина складається із 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .

Як зазначає позивач, ОСОБА_4 , яка є бабцею померлого, приховавши від нотаріуса наявність спадкоємців першої черги, отримала у спадщину 1/3 частку квартири по АДРЕСА_1 , власником якої був померлий.

А тому, існує реальна загроза того, що позивач може відчужити успадковану частку квартири на користь інших осіб, щоб не допустити її спадкування спадкоємцями першої черги, якими за змістом вимог позивача, є діти померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно, запобігти цьому і забезпечити виконання можливого в майбутньому рішення суду у справі можливо лише шляхом застосування заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Суд вважає, що загроза відчуження відповідачем спірного майна є цілком реальною, оскільки це майно (квартира) та право власності на нього є предметом спору у справі. Проте, у разі її відчуження, захист прав позивача буде утрудненим та може в подальшому унеможливити виконання рішення суду.

Водночас суд вважає, що вид забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, а саме заборона на вчинення всіх нотаріальних дій стосовно спірного майна, що по суті є арештом такого майна, не є адекватним вимогам, на забезпечення яких він заявляється. У постанові Верховного Суду від 19.02.2021 року у справі №643/12369/19 (провадження №61-21685св19) зроблено правовий висновок про те, що арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, водночас заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. При цьому, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

З огляду на вищезазначене, для охорони матеріально-правових інтересів позивача та дітей, які полягають у реальному виконанні позитивного рішення, у разі прийняття такого, у даному випадку достатнім та адекватним видом забезпечення позову буде заборона відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України відчужувати майно його власником.

А тому, керуючись ст.ст.149-153,261,353,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, П`ята Львівської державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину та скасування державної реєстрації права власності на 1/3 частку квартири задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом заборонивідчуження 1/3 частки у квартирі АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину №3-149 від 26.01.2024 року, виданого П`ятою львівською державною нотаріальною конторою (номер відомостей про речове право у Державному реєстрі речових прав 53453863, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - індексний номер 71301370, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2868896346060).

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 20.09.2027 року.

Копії ухвали надіслати позивачу, відповідачу та третій особі - для відома, Франківському відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79057, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8) - для виконання.

Ухвалу складено та підписано 20.09.2024 року.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Відповідач (боржник): ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85.

Третя особа: П`ята Львівської державна нотаріальна контора, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 69, код ЄДРПОУ - 02899447.

Суддя Величко О.В.