Рішення № 12180241, 12.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/31512.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Кейсінг Трейд"

доПідприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський мясокомбінат"

простягнення 271209,59 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Давиденко П.А., Василівський М.Ю.

від відповідача - не зявилися

У судовому засіданні 12.10.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Кейсінг Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський мясокомбінат" 271209,59 грн. (257194,38 грн. - основного боргу, 4132, 97 грн. 3 % річних, 9882,24 грн. - інфляційне збільшення суми боргу) заборгованості за Договором купівлі-продажу № 06/07 від 06.07.2005 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору купівлі-продажу № 06/07 від 06.07.2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Кейсінг Трейд" та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський мясокомбінат", останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 12.08.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/315.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

6 липня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Кейсінг Трейд" Продавець (далі-Позивач) та Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський мясокомбінат" - Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір купівлі-продажу № 06/07 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобовязався продати оболонку ковбасну (далі Товар) , а Відповідач зобовязався її купити, сплативши за неї певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.3 Договору Відповідач здійснює оплату за товар протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 1722849,75 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи).

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 1465655,37 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала 257194,38 грн.

12.10.2010 року до Господарського суду міста Києва надійшло Пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_1., в якому останній повідомляє наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 року порушено провадження у справі № 49/126-б про банкрутство Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський мясокомбінат", введено процедуру санації, керуючим санацією призначено керівника боржника Айзенштада І. Ю., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Жмайла О. В.

Позивач не звертався до суду, боржника або розпорядника майна з поточними або конкурсними грошовими вимогами до боржника у справі № 49/126-б про банкрутство Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський мясокомбінат".

Як вбачається з матеріалів справи вимоги Позивача зі сплати боргу виникли після 18 березня 2009 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, а отже Позивач являється поточним кредитором у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6, 24 ст. 1, ч. 6 ст. 12 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів. Поточні кредиторські вимоги в процедурі розпорядження майном та санації боржника погашаються в загальному порядку ведення господарської діяльності.

Відповідно до п. 8.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193, суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобовязаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.

Таким чином, спір між Позивачем та Відповідачем про стягнення 271209,59 грн. підлягає вирішенню у даному судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 257194,38 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 25.08.2010 р., підписаного обома сторонами, і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 9882,24 грн. інфляційних нарахувань та 4132,97 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорено ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 257194,38 грн. основного боргу, 9882.24 грн. інфляційних нарахувань та 4132,97 грн. три проценти річних визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 2712,10 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Кейсінг Трейд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівський мясокомбінат" (02002, м. Київ, вул. С.Сагайдака, 114, код ЄДРПОУ 24732110, р/р 2600066010460 в КРФ КБ "Хрещатик", МФО 300830), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Кейсінг Трейд" (08160, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гатне, вул.. Радянська, 4, код ЄДРПОУ 32157201, р/р 26002143242 у "Райфайзен Банк" АВАЛЬ в м. Київ, МФО 380805) 257194 (двісті пятдесят сім тисяч сто девяносто чотири) грн. 38 коп. основного боргу, 4132 (чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 97 коп. 3 % річних, 9882 (девять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 24 коп. - інфляційне збільшення суми боргу, 2712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 10 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата складення рішення: 15.10.2010