Рішення № 12180229, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/23206.10.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю КТЦ "ОМЕГА" До 1)Головного управління з питань комунальної власності Київської

міської державної адміністрації;

2) Комунального підприємства "Київське місье бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна";

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю МКТФ "Вега"

про                              визнання права власності

Суддя: Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Ткаченко С.С. (дов. б/н від 29.06.2010р.)

від відповідачів 1)Гурмаз О.С. (дов. №042/1/7-9938 від 08.12.2009р.);

2)не з'явився

Від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю КТЦ "ОМЕГА" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління з питань комунальної власності Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - Відповідач -1) про визнання права власності на будівлю загальною площею 210 кв. м., за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 47-б та зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (далі по тексту Відповідач-2) зареєструвати будівлі позивача загальною площею 210 кв. м., за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 47-б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження, розгляд справи призначено на 19.08.2010 року. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі у якості іншого відповідача Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", оскількт позивачем заявлені до нього позовні вимог и про зобов'язання вчинення певних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 року розгляд справи був відкладений на 02.09.2010 року у зв'язку з неявкою відповідача 2 та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2010 року розгляд справи був відкладений на 16.09.2010 року у зв'язку з неявкою відповідача 2, неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю МКТФ "Вега" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки третя особа передавала (вносила) майно, що є предметом спору у справі до статутного фонду позивача.

Позивач, відповідач 2 та третя особа у судове засідання 16.09.2010 року не з'явились, витребуваних судом доказів не подали, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні надав додаткові документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 06.10.2010 року у зв’язку з неявкою представників позивача, відповідача-2 та третьої особи в судове засідання та необхідністю витребування додаткових матеріалів по справі.

В судове засідання представник відповідача-2 та третьої особи не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованим листом з повідомленням.

Представником позивача надано додаткові матеріали по справі та усні пояснення, в яких підтримано позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представником відповідача-1 надано усні пояснення та заперечення на позовну заяву, підтримано відзив на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.

Розглянувши подані представниками Сторін матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників Сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

09.10.1992 року на підставі розпорядження представника президента України № 816, Районному техно-торговому центру «ВЕГА»(далі по тексту –Третя особа) було надано дозвіл для установки павільйону ПП-1 по вул. Щербакова 47, у м. Києві.

На підставі розпорядження №816 від 09.10.1992 року Третя особа установила павільйон ПП-1 по вул. Щербакова 47, у м. Києві, загальною площею 163 кв.м.

20.01.1999 року було складено та підписано Акти комісії про готовність павільйону ТОВ МКТФ «ВЕГА»за адресою: по вул. Щербакова 47, у м. Києві. Вищезазначений павільйон 20.01.99р. було введено в експлуатацію.

Однак Третя особа у встановленому порядку не оформила своє право власності у відповідності до Тимчасового порядку видачі свідоцтв прпо право власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого Розпорядженням КМДА від 02.10.1996р. за № 1563, яке діяло на той час (на даний момент розпорядження втратило чинність).

Після вводу в експлуатацію, Третя особа звернулась до Державної адміністрації Радянського району м. Києва з проханням надати дозвіл на реконструкцію з розширенням існуючого павільйону по вул. Щербакова 47.

23.12.1999 року, перший заступник голови державної адміністрації Радянського району м. Києві, В.М. Вакараш повідомив начальника Головного управління містобудування та архітектури м. Києва про те, що Державна адміністрація Радянського району м. Києва не заперечує проти реконструкції з розширенням павільйону за вказаною адресою.

IX сесією XXIII скликання Київської міської ради 29.11.01 року було винесено рішення №136/1570 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», згідно з п. 10 якого Третій особі було відведено земельну ділянку площею 0,04 га для експлуатації та обслуговування торговельних павільйонів по вул. Щербакова 47.

06.09.2004 року Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва було надано ордер № 04100474 Третій особі на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з розміщенням торгівельного майданчику з накриттям (біля існуючого павільйону) по вул. Щербакова 47, у м. Києві.

23.03.2005р. Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація у м. Києві видала розпорядження № 485 «Про присвоєння поштової адреси будівлі по вул. Щербакова 47-Б, у м. Києві».

Таким чином, судом встановлено, що у Третьої особи були всі наявні документи для оформлення права власності на спірну будівлю, однак Третя особа в порушення вимог закону оформленян свого права власності на спірну будівлю не здійснила.

18.04.2005 року між Третьою особою та Товариством з обмеженою відповідальністю КТЦ "ОМЕГА" (далі по тексту - Позивач) складено Акт прийому –передачі переміщення основних засобів, відповідно до якого від Третьої особи до Позивача переходить будівля, яка знаходиться за адресою: по вул. Щербакова 47-6, у м. Києві, загальною площею 210,00 квадратних метрів.

За ствердженням Позивача після отримання спірного майна, Позивачем було здійснено за власний рахунок добудову та реконструкцію будівлі по вул. Щербакова 47-Б, у м. Києві.

Відповідно до наданого позивачем висновку спеціаліста експертного будівельно-технічного дослідження № 10011, будівля за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 47-Б нерозривно пов'язана з землею фундаментом та є об'єктом нерухомості.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Позивач звернувся до Управління комунальної власності у місті Києві (далі по тексту –Відповідач-1) з проханням видати свідоцтво на право власності, але відповідачем було відмовлено у видачі свідоцтва, в зв'язку з тим, що позивачем подано не повний пакет документів, необхідних для оформлення права власності на нежитлову будівлю.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нежитлову будівлю, в зв'язку з тим, що державними органами його права вланості на будівлю, яку він набув на незаборонених законом підставах, не визнається, а також просив зобов'язати здійснити державну реєстрацію свого права власності.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнанян за позивачем права власності на нежитлову будівлю підлягають задоволенню, в іншій частині - позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Судом встановлено, що Третя особа у користуванні якої перебувала земельна ділянка, відкрито та на підставі відповідних дозволів здійснила будівництво нежитлової будівлі на земельній ділянці, наданій Третій особі в користування, ввела вказану будівлю в експлуатацію, однак у встановленому порядку, не оформила права власності на вказану нежитлову будівлю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Третя особа могла передавати вказану будівлю на підставі акту прийому-передачі до статутного фонду позивача у справі у відповідності з ч. 3 ст. 331 ЦК України.

Позивач, який набув цю будівлю правомірно та за власні кошті здійснив переробку, не може бути позбавлений права влваності щодо будівлю, яка набулася ним правомірно, та на утримання якої та переробку позивач поніс витрати.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ВІдповідно до ч. 3 ст. 376 Ц К україни, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

0.11.2006 року Позивач отримав «Висновок щодо оформлення права користування земельною ділянкою». Відповідно до якого Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, вважає можливим оформити право користування земельною ділянкою площею 0.04 га шляхом оренди на 5 років, для експлуатації та обслуговування кафе та магазину.

27.11.2007 року Київська Міська Рада повідомила Позивача, про те, що Кадастрова справа A-6338-проект рішення про передачу ТОВ «КТЦ ОМЕГА»земельної ділянки для експлуатації та обслуговування кафе та магазину по вул. Щербакова 47-Б, у м. Києві, направлена до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації для доопрацювання, а саме: для надання документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно.

Враховуючи все вищенаведене, а саме те, що Третя особа на момент передачі спірної будівлі позивачеві була користувачем земельної ділянки, на якій відповідно до наданих дозволів здійснила будівництво та ввела в експлуатацію нерухоме майно, однак не оформила право власності на нього, а отже мога передавати вказане майно як об'єкт незавершеного будівнцтва, враховуючи наявність процедури оформлення за позивачем права користування на земельну ділянку, яка на даний час відповідно до договору оренди земельної ділянки занходиться в користуванні Третьої особи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, заявлені Позивачем позовні вимоги є нормативно і документально обґрунтованими, доводяться належними засобами доказування, а тому є такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач є власником нерухомого майна, а саме будівлі загальною площею 210 кв. м., за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 47-б.

Також, Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (далі по тексту - Відповідач-2) зареєструвати будівлі позивача загальною площею 210 кв. м., за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 47-б.

Суд звертає, увагу на те, що Позивачем у позовній заяві не обґрунтовано вимоги до Відповідача-2 в частині зобов’язання зареєструвати за ним право власності, оскільки позивач за такою реєстрацію не звертався, а також доказів відмови відповідача-2 від здійснення такої реєстрації суду не надані. Позивач не позбавлений права звернутись до Відповідача-2 з заявою про реєстрацію права власності, а отже позивачем не двоедено порушенян його прав власності відповідачем-2.

Суд відмовляє Позивача в частині задоволення вимог до Відповідача-2.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Враховуючи те, що спір виник через дії третьої особи яка у встановленому порядку не оформила права власності, а отже і з вини позивача у справі, який не перевірив порядок оформлення права власності Третьою особою, без наявності неправомірних дій відповідачів у справі, які діяли у межах наданих їм повноважень, судові витрати відносяться на рахунок позивача у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «КТЦ «Омега»(01135, м. Київ, вул. Золотоусівська, буд. 30, ЄДРПОУ 33307464) право власності на будівлю загальною площею 210 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 47-б.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Бондаренко Г.П.

Рішення підписано 20.10.10р.