Рішення № 121797765, 23.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року № 640/34767/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор Газотранспортної системи України», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», про визнання протиправною та нечинною постанови,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі також позивач, Товариство) з позовом (з урахуванням зміни предмету позову) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також відповідач, НКРЕКП), за участі: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі також третя особа 1, ТОВ «Оператор ГТС») та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (далі також третя особа 2, АТ «Оператор ГС «Дніпрогаз»), в якому просить визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1909 від 29.10.2021 у частині: підпункту першого пункту першого щодо внесення змін до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи та пункту 3 щодо внесення змін до Правил постачання природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки оскаржувана постанова відповідача суперечить положенням Закону України «Про ринок природного газу», прийнята з порушенням порядку підготовки регуляторних рішень та порушує права позивача як постачальника «останньої надії», то така постанова є протиправною, а відтак і нечинною з моменту прийняття. Також представник позивача наголосив, що відповідачем не було оприлюднено проєкту прийнятої спірної постанови, чим порушено право позивача на подання зауважень та пропозиції щодо змін до проекту регуляторного акту. Спірна постанова всупереч вимог чинного законодавства прийнята без консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та протиправно покладає на позивач додатковий обов`язок постачати природний газ як постачальником «останньої надії» операторам ГРМ для покриття об`ємів фактичних витрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільчій системі.

На виконання вимог Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» 03.03.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/34767/21, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 адміністративну справу №640/34767/21 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., визначено, що справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 04.04.2023.

У підготовчому судовому засіданні 04.04.2023 представником позивача подано клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті. Представники відповідача та третьої особи проти вказаного клопотання не заперечували.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

За згодою сторін суд перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому наголосив, що спірна постанова є правомірною, оскільки прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тож є чинною та підлягає обов`язковому виконанню позивачем. Також зауважив, що має дискреційні повноваження, зокрема щодо внесення змін до Кодексу газорозподільних систем. При цьому вказав, що подаючи конкурсну пропозицію позивач виявив та підтвердив своє бажання бути постачальником «останньої надії» на всій території України, а отже головною метою його діяльності є забезпечення безперервності постачання природного газу тим суб`єктам ринку, які в силу об`єктивних обставин залишились без постачальника та необхідного ресурсу природного газу.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій наголосив, що відповідач не оприлюднював у встановленому порядку проєкт постанови, який би містив зміни до тексту абзаців 7 та 8 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газорозподільних мереж, матеріалів щодо обґрунтування необхідності їх прийняття та аналізу впливу в цій частині, що позбавило позивача можливості подати зауваження та пропозиції, внаслідок чого призвело до порушення його прав як постачальника «останньої надії». Також зауважив, що позивач не оспорює повноважень відповідача на прийняття рішень і не просить суд зобов`язати його прийняте нове рішення, тож вимоги не стосуються дискреційних повноважень відповідача. Одночасно вказав, що бажання бути та визначення позивача постачальником «останньої надії» не є підставою для зміни умов (розширення кола суб`єктів (споживачів природного газу), за яких було обрано постачальника «останньої надії». Більше того, НКРЕКП не навело об`єктивних обставин, з настанням яких оператор ГРМ набуває право отримувати газ від постачальника «останньої надії». Небажання оператора ГРМ укладати договори на купівлю/постачання природного газу за цінами, які діють на ринку природного газу, є суб`єктивною, а не об`єктивною обставиною, за якої оператор ГРМ може залишитись без постачальника газу.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що викладені позивачем доводи дублюють позовну заяву, є безпідставними та такими, що не спростовують твердження відзиву відповідача на позов. Разом з тим наголосив, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Окрім того вказав, що нормами чинного законодавства відповідачу надано право, а не визначено як обов`язок, повторного оприлюднення проекту акту у разі внесення до нього суттєвих змін. При цьому зазначив, що від позивача не надходило до НКРЕКП зауважень та пропозицій до постанови № 1909 до запровадження процедури внесення змін до неї/під час процедури внесення змін/після затвердження змін. Крім того, представники позивача не виявили бажання та не приймали участь у відкритих обговореннях проєкту постанови.

Представник третьої особи 1 подав письмові пояснення до позову, в яких зазначив, що відповідачем при прийняті оскаржуваної постанови в повній мірі дотримано процедуру прийняття регуляторного акту. При цьому, матеріали позовної заяви не містять жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем статті 15 Закону України «Про НКРЕКП».

Представник третьої особи 2 подав письмові пояснення до позову, в яких підтримав правову позицію позивача щодо наявності підстав для визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття спірну постанову НКРЕКП (у частині) та наголосив, що, по-перше, будучи оператором ГРМ він не може бути споживачем щодо використання обсягів фактичних витрат та виробничо-технологічних витрат природного газу; по-друге, внаслідок прийняття спірної постанови на операторів ГРМ покладено обов`язок укладання договору на постачання природного газу із постачальником «останньої надії» та приєднання до умов типового договору, що суперечить свободі вибору контрагентів та положенням чинного законодавства щодо недопущення дискримінації у діяльності.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» строком на три роки як переможця конкурсу.

З матеріалів справи судом встановлено, що 18.08.2021 відбулося засідання НКРЕКП, на якому було схвалено проєкт рішення, що має ознаки регуляторного акта, постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» (затвердження Змін до Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільної системи, Правил постачання природного газу, Типового договору транспортування природного газу та Типового договору розподілу природного газу).

Відповідно до повідомлення про оприлюднення проєкту, що має ознаки регуляторного акту, - постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», опублікованого 18.08.2021 зазначено, що проєкт постанови НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, разом з аналізом його впливу, обґрунтуванням та порівняльною таблицею оприлюднені з метою одержання зауважень і пропозицій шляхом розміщення на офіційному вебсайті НКРЕКП в мережі Інтернет: https: //www.nerc.gov.ua/storage/app/uploads/public/61a/e96/ef2/61ae96ef26d96722330943.zip.

Згідно з текстом проєкту постанови НКРЕКП, зокрема її пунктом 1, у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823:

1) пункт 2 глави 5 розділу IV після абзацу сімнадцятого доповнити двома новими абзацами вісімнадцятим та дев`ятнадцятим такого змісту:

«Споживачі, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» та по яких оператором газорозподільної системи або оператором газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) не було надано інформацію постачальнику «останньої надії» в порядку, строки та обсязі, визначених цим пунктом, виключаються з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії. До таких споживачів не застосовуються заходи з припинення (обмеження) подачі природного газу, у тому числі направлення оператором газотранспортної системи оператору газорозподільної системи повідомлення про припинення (обмеження) подачі природного газу на об`єкт споживача.

Якщо оператор газорозподільної системи або оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) у подальшому надав зазначену інформацію в порядку та обсязі, визначених цим пунктом, реєстрація споживача в Реєстрі постачальника «останньої надії» здійснюється на наступну газову добу та за умови відсутності споживача в Реєстрі іншого постачальника.».

У зв`язку з цим абзаци вісімнадцятий та дев`ятнадцятий вважати відповідно абзацами двадцятим та двадцять першим.

Пунктом 3 проєкту постанови НКРЕКП передбачено, розділ ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 № 1382/27827, після пункту 23 доповнити новим пунктом 24 такого змісту:

« 24. У випадку якщо місячна сума остаточних щодобових алокацій відборів/споживання по споживачу є від`ємною, постачальник зобов`язаний здійснити перерахунок вартості наданих послуг постачання природного газу за такий місяць та на обсяги, які дорівнюють цій сумі. Перерахунок здійснюється за ціною нарахування вартості послуги постачання споживачу в місяці, в якому місячна сума остаточних щодобових алокацій відборів/споживання по споживачу є від`ємною. У такому випадку фактичні обсяги споживання природного газу відрізняються від нарахованих обсягів постачання природного газу.». У зв`язку з цим пункти 24-40 вважати відповідно пунктами 25-41.

Одночасно у повідомленні від 18.08.2021 зазначено, що зауваження та пропозиції до проєкту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, слід надсилати у письмовому та електронному вигляді у форматах doc, docx за формою згідно з додатком 1 Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866, на адресу: НКРЕКП, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19; e-mail: kulakovska@nerc.gov.ua. При цьому наголошено, що зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб приймаються до 03.09.2021 включно, у письмовому та електронному вигляді.

При цьому, згідно з обґрунтуванням до питання про схвалення проєкту постанови та аналізу впливу проєкту постанови, проєктом постанови, окрім іншого, передбачається вдосконалення механізмів функціонування постачальника «останньої надії» в частині врегулювання ситуації у випадку ненадання операторами газорозподільних систем постачальнику «останньої надії» інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», вдосконалення розрахунку вартості договірної потужності та застосування плати за її перевищення, що сприятиме ефективнішому виконанню постачальником «останньої надії» функції з безперебійного постачання природного газу кінцевим споживачам, які в силу об`єктивних обставин залишились без постачальника природного газу.

Метою прийняття проєкту постанови зазначено внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на ринку природного газу, у частині: вдосконалення механізмів функціонування постачальника «останньої надії»»; зниження фінансового навантаження на замовників послуг транспортування; зменшення обсягів небалансів в газотранспортній системі; захисту прав побутових споживачів при здійсненні взаєморозрахунків між постачальниками/Операторами ГРМ та споживачами природного газу.

Відповідно до листа Секретаріату Енергетичного Співтовариства від 17.09.2021 № REG-UA/U/jko//17-09-21, на лист НКРЕКП від 03.09.2021 № 10061/16.3.2/7-21, яким надіслано вищевказаний проєкт постанови щодо підготовлених змін до Кодексу газотранспортної системи, Кодексу розподілу газу, Правил постачання природного газу, Типового договору транспортування природного газу та Типового договору про розподіл природного газу, зазначено, що в принципі, вітається коригування, спрямоване на захист побутових споживачів у випадках помилок, допущених оператором системи транспортування або розподілу, і розподіл витрат за такі помилки на суб`єкти, які відповідальні за них. Крім того, положення, спрямовані на зменшення дозволеної різниці між номінованою та використаною потужністю, коли йдеться про комерційне балансування, а також більш суворі положення, пов`язані з прогнозами невимірюваних поставок, можуть бути визнані наміром зменшити небаланси та несанкціоновані відбори, і в такому випадку підтримуються. Хоча один і той самий суб`єкт, який надав послуги згідно з зобов`язаннями щодо надання державних послуг, сьогодні надає послуги постачальника останньої надії, ці дві послуги не можуть бути взаємно повторюваними; тобто Секретаріат не бачить необхідності включати постачальника останньої надії до винятків, передбачених Типовим договором транспортування природного газу.

Відповідно до повідомлення, опублікованого на офіційному вебсайті НКРЕКП 01.10.2021, на виконання вимог Закону України, оприлюднюються узагальнені зауваження і пропозиції до проєкту постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», що має ознаки регуляторного акту (далі Проєкт постанови), які були отримані від фізичних, юридичних осіб, їх об`єднань, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб у період з 18.08.2021 по 03.09.2021 включно. Особам, які надали зауваження та пропозиції до Проєкту постанови, за 3 робочі дні до проведення відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій) НКРЕКП буде направлено листи-запрошення щодо проведення відкритого обговорення. Відкрите обговорення (розгляд зауважень та пропозицій) Проєкту постанови відбудеться 07.10.2021 о 17.00 у приміщенні НКРЕКП (м. Київ, вул. Смоленська, 19, к. 123).

Відповідно до повідомлення, опублікованого на офіційному вебсайті НКРЕКП 30.11.2021, на виконання Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866, в приміщенні НКРЕКП 07.10.2021 відбулося відкрите обговорення зауважень та пропозицій, наданих до проєкту постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», що має ознаки регуляторного акта (проєкт постанови). За результатами проведеного заходу оприлюднюється протокол відкритого обговорення (розгляд зауважень та пропозицій) вищезазначеного проєкту постанови разом з таблицею узгоджених позицій до проєкту постанови НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта. Проєкт постанови НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, та матеріали оприлюднені на офіційному вебсайті НКРЕКП у мережі Інтернет http://www.nerc.gov.ua/proyekti-rishen?&name= Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП.

Зі змісту паперової копії примірника протоколу від 07.10.2021 № 156-п/2021 відкритого обговорення проєкту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі - протокол), що має ознаки регуляторного акта» вбачається, що Проєкт постанови розроблено з метою оптимізації положень нормативно-правових актів, які регулюють діяльність на ринку природного газу, у частині вдосконалення механізмів функціонування постачальника «останньої надії»», зниження фінансового навантаження на замовників послуг транспортування, зменшення обсягів небалансів в газотранспортній системі, захисту прав побутових споживачів при здійсненні взаєморозрахунків між постачальниками/Операторами ГРМ та споживачами природного газу.

Так, запропонованим Проєктом постанови передбачається вдосконалення механізмів функціонування постачальника «останньої надії» у частині врегулювання ситуації у випадку ненадання операторами газорозподільних систем постачальнику «останньої надії» інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», а також вдосконалення розрахунку вартості договірної потужності та застосування плати за її перевищення, що сприятиме ефективнішому виконанню постачальником «останньої надії» функції з безперебійного постачання природного газу кінцевим споживачам, які в силу об`єктивних обставин залишились без постачальника природного газу.

У протоколі також зазначено, що у визначений строк, а саме з 18.08.2021 по 03.09.2021 включно, до проєкту постанови були надані пропозиції та зауваження від гр. ОСОБА_1 , ТОВ «Торгова електрична компанія», Асоціації газовидобувних компаній, АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Херсонгаз», ТОВ «Київські енергетичні послуги», Асоціація газового ринку, ТОВ «Акспо України», ТОВ «Одесагаз-постачання», АТ «НАК «Нафтогаз України», АТ «Харківгаз», АТ «Київгаз», АТ «Одесагаз», ТОВ «Оператор ГТС України», АТ «Укргазвидобування», ТОВ «ЙЕ Енергія», Асоціація постачальників енергоресурсів, АТ «Житомиргаз», АТ «Черкасигаз», АТ «Чернігівгаз» та АТ «Донецькоблгаз».

Під час проведення відкритого обговорення із суб`єктами ринку природного газу та іншими організаціями відбулося детальне і обґрунтоване обговорення наданих зауважень та пропозицій до Проєкту постанови із попереднім зазначенням позиції НКРЕКП щодо їх врахування, часткового врахування або відхилення.

Враховуючи вищезазначене, надані суб`єктами ринку природного газу та іншими заінтересованими особами зауваження та пропозиції, які стосувались суті зазначеного Проєкту постанови були детально розглянуті в ході проведення відкритого обговорення Проєкту постанови та за результатами їх розгляду були враховані, частково враховані або відхилені із зазначенням мотивів відхилення.

У зв`язку з наведеним вирішили відкриті обговорення Проєкту постанови, проведені на засадах гласності та відкритості, вважати такими, що відбулися.

НКРЕКП прийнято постанову від 29.10.2021 № 1909 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», пунктом 1 якої у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1378/27823:

1) у пункті 2 глави 5 розділу IV:

в абзаці сьомому слова та знаки «або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії,» замінити знаками та словами «, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи»;

в абзаці восьмому після слова «реномінації» доповнити словами та знаками «діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця,».

Вважаючи постанову відповідача від 29.10.2021 № 1909 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення (на момент прийняття спірної постанови), суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто

Виходячи з наведених норми основного закону, у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі Закон № 329-VIII).

Статтею 1 Закону № 329-VIII визначені такі терміни, зокрема:

замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG;

захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи;

кодекс газотранспортної системи, кодекс газорозподільних систем, кодекс газосховища, кодекс установки LNG - правила експлуатації та доступу до газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG, що затверджуються Регулятором;

оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);

оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;

постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу;

Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону № 329-VIII рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають відповідати принципам пропорційності, прозорості та недискримінації.

Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети задоволення загальносуспільного інтересу.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень не можуть призводити:

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо тільки така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.

Дія принципів, зазначених у цій частині, поширюється також на суб`єктів ринку природного газу у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою, пунктом 8 частини другої, пунктами п`ятим, шостим, сімнадцятим частини третьої статті 4 Закону № 329-VIII державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

До основних завдань Регулятора на ринку природного газу належать, окрім іншого, сприяння досягненню високого рівня виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу, захисту вразливих споживачів та налагодженню процесу обміну даними, необхідному для реалізації споживачами права на зміну постачальника.

До компетенції Регулятора на ринку природного газу належать:

затвердження правил для постачальника «останньої надії» як частини правил постачання природного газу, у тому числі правил для визначення ціни природного газу, що постачається таким постачальником, відповідно до статті 15 цього Закону;

затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG;

затвердження правил постачання природного газу.

Відповідно до статті 12 Закону № 329-VIII постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

За приписами статті 15 Закону № 329-VIII постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії».

Регулятор затверджує правила для постачальника «останньої надії» і типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Згідно зі статтею 37 Закону № 329-VIII оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу (частина перша статті 38 Закону № 329-VIII)

З наведених норм Закону № 329-VIII вбачається, що постачальник «останньої надії» постачає природний газ саме споживачу на підставі типового договору постачання природного газу.

Водночас, оператор газорозподільної системи не належить до споживача у розумінні положень Закону № 329-VIII і здійснює свої права та обов`язки відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів, кодексу газотранспортної системи, кодексу газорозподільних систем, а також договору розподілу природного газу.

При цьому Закон № 329-VIII визначає, що правила для постачальника «останньої надії» і типовий договір затверджує Регулятор після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, який також наділений повноваженнями затверджувати, зокрема, кодекс газотранспортних систем та кодекс газорозподільних систем.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі Закон №1540-VIII).

За приписами частин першої, другої статті 2 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики, діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, пункту 4 частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами.

Таким чином, метою діяльності Регулятора є забезпечення захисту прав споживачів при забезпеченні балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

Отже, діяльність Регулятора у розумінні Закону № 1540-VIII не спрямовується на захист суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, якими у розумінні Закону № 329-VIII є оператори газорозподільної системи.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

Відповідно до статті 14 Закону № 1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Регулятор на своїх засіданнях, окрім іншого: розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.

Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок підготовки рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів визначений статті 15 Закону № 1540-VIII.

Так, підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб.

Повідомлення про оприлюднення проекту рішення повинно містити: 1) стислий виклад змісту проекту рішення 2) поштову та електронну адресу, на які можуть надсилатися зауваження та пропозиції; 3) інформацію про спосіб оприлюднення проекту рішення та відповідного аналізу впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект рішення та аналіз його впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений Регулятором); 4) інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб; 5) інформацію про спосіб надання органами державної влади, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями та іншими заінтересованими особами зауважень та пропозицій.

Оприлюднення проекту рішення Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту.

Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проектів рішень, встановлюється Регулятором і не може становити менше 10 днів та більше трьох місяців з дня оприлюднення відповідних проектів рішень. Обчислення такого строку розпочинається з дня оприлюднення відповідних проектів рішень.

Зауваження і пропозиції до проектів рішень, одержані протягом встановленого строку, оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора та підлягають обов`язковому розгляду Регулятором за участі фізичних, юридичних осіб, їх об`єднань, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб, які надали такі зауваження та пропозиції, у порядку, затвердженому Регулятором.

У разі внесення до проекту рішення суттєвих змін Регулятор може повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього.

Зауваження і пропозиції до проектів рішень Регулятора та інформація про результати їх розгляду Регулятором з обґрунтуванням прийняття або відхилення оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за три робочих дні до прийняття Регулятором рішення. Зазначені матеріали повинні залишатися у публічному доступі протягом одного року з дня прийняття відповідного рішення Регулятора.

Таким чином, кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб. Окрім того, Регулятор затверджує правила для постачальника «останньої надії» і типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Здійснивши системний аналіз наведених норм в сукупності з документально підтвердженими обставинами справи судом встановлено, що, формально, відповідачем дотримана процедура підготовки рішення, що має ознаки регуляторного акта саме щодо проєкту постанови.

Водночас, первинна суть та мета проєкту спірної постанови не відповідає кінцевій суті та меті прийнятої відповідачем спірної постанови № 1909 від 29.10.2021.

Судом встановлено, що спірні пункти 1 та 3 прийнятої відповідачем постанови за своїм змістом та суттю є абсолютно іншими ніж були наведені у проєкті постанови (опублікованому з матеріалами 18.08.2021).

Так, проєкт постанови передбачав, зокрема, внесення доповнень до Кодексу газотранспортної системи, а саме: пункт 2 глави 5 розділу IV після абзацу сімнадцятого мав бути доповнений двома новими абзацами вісімнадцятим та дев`ятнадцятим (підпункт 1 пункту 1 проєкту).

Також проєкт постанови передбачав внесення доповнень до Правил постачання природного газу, а саме: після пункту 23 мали бути доповнені новим пунктом 24 (пункту 3 проєкту).

При цьому, обґрунтування необхідності прийняття такого проєкту постанови та аналіз його впливу визначили, що метою прийняття проєкту постанови є внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на ринку природного газу, у частині: вдосконалення механізмів функціонування постачальника «останньої надії»»; зниження фінансового навантаження на замовників послуг транспортування; зменшення обсягів небалансів в газотранспортній системі; захисту прав побутових споживачів при здійсненні взаєморозрахунків між постачальниками/Операторами ГРМ та споживачами природного газу.

Аналогічна мета була наведена відповідачем у листі від 03.09.2021 № 10061/16.3.2/7-21 до Секретаріату Енергетичного Співтовариства, яким надіслано первинний проєкт постанови щодо підготовлених змін.

Натомість, прийнята відповідачем спірна постанова № 1909 від 29.10.2021 (підпункт 1 пункту 1 та пункт 3), передбачає заміну у пункті 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи в абзаці сьомому, в абзаці восьмому, в абзаці десятому, в абзаці дванадцятому, а також доповнення після абзацу дванадцятого новим абзацом тринадцятим. Також передбачає зміни у пункті 3 розділу VІ Правил постачання природного газу.

Таким чином, прийнята відповідачем спірна постанова (підпункт 1 пункту 1 та пункт 3) містить зміни та доповнення до інших положень Кодексу газотранспортної системи та Правил постачання природного газу ніж ті, що були запропоновані, обґрунтовані, надіслані Секретаріату Енергетичного Співтовариств та підготовлені, відповідно до статті 15 Закону №1540-VIII.

Більше того, прийняті відповідачем зміни та доповнення до Кодексу газотранспортної системи та Правил постачання природного газу (підпункт 1 пункту 1 та пункт 3 спірної постанови) фактично змінили умови постачання природного газу постачальниками «останньої надії», визначивши їм обов`язок постачати газ операторам газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних витрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі. 4

Тобто відповідач самостійно розширив коло суб`єктів (споживачів), яким постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу, що суперечить статті 15 Закону №329-VIII, оскілки вказаний закон не відносить оператора газорозподільної системи до споживача.

Суд доходить висновку, що первинний проєкт постанови та прийнята постанова у спірній частині є різними за правовим змістом та метою, отже після внесення до первинного проєкту відповідних змін, відповідач мав повторно провести процедуру, передбачену статтею 15 Закону № 1540-VIII, а також провести консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства щодо відповідних змін.

Натомість, при прийнятті спірної постанови (у частині) відповідач використав матеріали, а саме: обґрунтування необхідності прийняття, аналіз впливу та відповідь Секретаріату Енергетичного Співтовариства, підготовлені в рамках первинного проєкту постанови (у відповідній частині), що суд вважає неправомірним зважаючи на вищенаведені встановлені обставини.

Таким чином, всупереч вимог 15 Закону № 1540-VIII та статей 12, 15 Закону № 329-VIII, обґрунтування необхідності прийняття, аналіз впливу та консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства щодо змін до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи та до Правил постачання природного газу, передбачених спірними підпунктом першим пункту першого та пунктом 3 постанови НКРЕКП № 1909 від 29.10.2021, відповідачем не готувалися, не оприлюднювалися, не обговорювалися, не проводились, що позбавило позивача права на подання зауважень та пропозицій до проєкту регуляторного акту, який має на нього безпосередній вплив.

Вказані обставини свідчать про порушення відповідачем процедури прийняття спірної постанови № 1909 від 29.10.2021 в частині, чого відповідачем не спростовано.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.09.2020 у справі № 140/2033/18 про те, що якщо під час реалізації процедур погодження проект регуляторного акта зазнав змін, які мають регуляторний характер, зазначений проєкт потребує повторної реалізації обов`язкових процедур, у тому числі оприлюднення, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Суд зазначив, що не оприлюднивши рішення з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», відповідач порушив його право на подання зауважень та пропозицій щодо змін до проєкту регуляторного акту.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що спірна постанова відповідача у частині підпункту першого пункту першого щодо внесення змін до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи та пункту 3 щодо внесення змін до Правил постачання природного газу не відповідає критеріям правомірності, у зв`язку з чим є протиправною у вказаній частині та підлягає визнанню нечинною (у частині) з моменту її прийняття.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Всупереч наведених вимог процесуального закону, відповідач належними та допустимими доказами не довів правовірності прийнятої ним спірної постанови в частині.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2270,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.

2. Визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1909 від 29.10.2021 у частині: підпункту першого пункту першого щодо внесення змін до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 та пункту 3 щодо внесення змін до пункту 3 розділу VІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 40121452; вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ЄДРПОУ 39369133, вул. Сім`ї Бродських, 19, м. Київ, 03057).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.