Рішення № 121794937, 11.09.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6934/24

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Петер А.А.,

представника позивача - Бєдного І.М. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги, інфляційних втрат та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три відсотки річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Вказує, що внаслідок порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період часу з 01 червня 2023 року по 31 травня 2024 року, які позивач надавав відповідачеві, обумовило виникнення у останнього заборгованості в загальному розмірі 35276 грн 01 коп., яка складається з: 33368 грн 91 коп. - сума боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 904 грн 43 коп. - збитки від інфляції; 1002 грн 67 коп. - 3% річних, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2024 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

10 червня 2024 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без виклику сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк, встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

20 червня 2024 року, у відповідності до ст. 178 ЦПК України, відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволені позовних вимог, у зв`язку з оплатою заборгованості за житлово - комунальні послуги в повному обсязі, та надано копії платіжних інструкції про сплату боргу в сумі 35236 грн 74 коп.

01 липня 2024 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якому останній заперечує сплату боргу відповідачем у розмірі, заявленому у позовних вимогах. Вважає, що відповідачем не сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року здійснено перехід від розгляду вказаної цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та вказав, що грошові кошти, сплачені відповідачем, не покривають всією суми заборгованості, зокрема; суми 3 % річних та інфляційних втрат. У призначенні платежу відповідачем зазначалось на сплату комунальних послуг, а тому вважає, що вказані грошові кошти не можуть бути зараховані на сплату штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки відповідачем сплачено всю суму заборгованості.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.10 Статуту, предметом діяльності товариства є здійснення господарської діяльності направленої на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб, інших суб`єктів господарювання, у продукції, товарах або послугах Товариства, та отримання прибутку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22 червня 2023 року між сторонами укладено Договір № ВМ-2Б-201 про надання послуг.

22 червня 2023 року між сторонами укладено Договір № ВМ-2Б-201 про надання послуг з постачання теплової енергії.

22 червня 2023 року між сторонами укладено Договір № ВМ-2Б-201 про компенсацію вартості послуг.

У відповідності до ст. 64, 66, 67 Житлового кодексу УPCP, сплачується плата за користування жилим приміщенням, сплачується плата за утримання будинку та прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 зі змінами та доповненнями, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартиронаймачі квартир багатоквартирних будинків зобов`язані щомісяця вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 19 закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (надалі - Закону) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. У нашому випадку: позивач - це виконавець послуг, а відповідач - споживач.

Згідно п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, де зокрема в п. 3 зазначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Норми цивільного права поширюються на всі види зобов`язальних відносин.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачував житлово -комунальні послуги, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги заборгованість відповідача перед ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» за період з 01 червня 2023 року по 31 травня 2024 року складає 33368 грн. 91 коп.

Натомість, відповідачем на підтвердження заперечень проти позову надано копії платіжних доручень, з яких вбачається, що 17 червня 2024 року останнім сплачено на користь ТОВ «Управдом» послуги з вивозу сміття у розмірі 1255 грн 20 коп., 14 червня 2024 року за послуги утримання будинку - 17848 грн 75 коп., 14 червня 2024 року - 3164 грн, 14 червня 2024 року - 12968 грн 79 коп. за опалення будинку, що в загальній сумі становить 35236 грн 74 коп., що не заперечувалось стороною позивача, однак заперечувалось зарахування вказаних коштів на оплату штрафних санкцій.

Натомість представник відповідача у судовому засіданні наполягав на зарахуванні сплачених відповідачем грошових коштів на погашення пред`явленої позивачем суми заборгованості.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне врахувати сплачену відповідачем суму заборгованості у розмірі 35236 грн 74 коп. на погашення суми заборгованості за надані житлово - комунальні послуги та суми штрафних санкцій.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з урахуванням часткової сплати боргу в частині стягнення заборгованості за житлово -комунальні послуги та штрафних санкцій в сумі 39 грн 27 коп. (35276 грн 01 коп. - сума пред`явленого боргу - 35236 грн 74 коп. - сума сплаченого відповідачем боргу).

Залишок суми у розмірі 39 грн 27 коп. суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на погашення 3 % річних.

Таким чином, оскільки доказів повного виконання зобов`язань за спожиті житлово - комунальні послуги відповідачем перед позивачем судом не встановлено, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з % річних в сумі 39 грн 27 коп.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що, відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, кількість судових засідань та їх тривалість, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 1000 грн., що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 33 грн 61 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги, інфляційних втрат та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» 3% річних у розмірі 39 (тридцять дев`ять) грн 27 (двадцять сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» витрати по оплаті судового збору у розмірі 33 (тридцять три) грн 61 (шістдесят одна) коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово - будівельна компанія «Управдом», адреса місцезнаходження: 04078, м.Київ, вул. Замковецька, 102-а, код ЄДРПОУ 38139151.

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

Суддя Леся БУДЗАН