Рішення № 121794882, 23.02.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 369/14193/19-ц

пр. 2-2214/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Підпалого В.В., при секретарі - Кирилюк Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва, Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту, в якому просить суд зняти арешт з нерухомого майна накладений на підставі постанови Солом`янського районного ВДВС у м. Києві ГТУЮ м. Києва № НОМЕР_2 від 09.04.2012 року, зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 09.04.2012 року за реєстраційним номером обтяження 12372333, на підставі постанови Дарницького районного ВДВС у м. Києві ГТУЮ м. Києва № НОМЕР_4 від 05.03.2018 року, зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (спеціальний розділ) 05.03.2018 року, номер запису про обтяження 25128454.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Іщук Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1448, ОСОБА_1 (далі - Позивач) є власником земельної ділянки за кадастровим номером 3222480600:03:004:0018 площею 0,2500 га, що розташована у селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області. ВДВС Солом`янського РУЮ у м Києві наклало арешт на все нерухоме майно Позивача в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, яке відкрито на виконання виконавчого листа № 2-527/11 від 01.02.2012 року, яким з Позивача стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 21 982,75 грн. Рекомендованим листом № 0314604288864 від 16.08.2018 року Позивач звернувся до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва із заявою про зняття арешту. Відповідно до рекомендованого повідомлення № 0303605076923, лист вручено 20.08.2018 року. 20.09.2018 року Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва надав відповідь про те, що на виконанні відділу повторно перебував виконавчий лист 2-527/11 від 01.02.2012 року, виданий Солом`янським районний м судом м. Києва . 23.02.2015 року, керуючись п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3, оскільки згідно ВАДР ГУДМС України в м. Києві боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий лист направлено до ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві (ВП № НОМЕР_4). 20.08.2018 року Позивач рекомендованим листом № 0317909377076 звернувся до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ТУЮ м. Києва із заявою про скасування арешту. Відповідно до рекомендованого повідомлення № 0212111245212, лист вручено 21.08.2018 року. Із листа Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ТУЮ м. Києва вбачається, що арешти за реєстраційними номерами 25128454 та 12372333 накладені третіми особами в межах різних виконавчих проваджень, але на виконання одного виконавчого документа - виконавчого листа № 2-527/11 від 01.02.2012 року.

Позивач вважає, що наявність арешту накладеного на його майно порушує його право власності, внаслідок чого він позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися своїм майном в повному обсязі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, що не заявляють самостійних ворог щодо предмета позову: Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва, Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва про зняття арешту передано на розгляд Печерському районному суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 р. позовну заяву залишено без руху.

12.08.2020 р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 р.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2020 р. у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.04.2021 р. на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов представника відповідача Яндульського Д.В. , в якому заперечував проти задоволення позову, вказуючи, що відповідно до укладеного договору б/н від 16.04.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується підписом в анкеті-заяві від 16.04.2008 року. У зв`язку з порушенням зобов`язань за Договором, Позивач, станом на 30.04.2011 року мав заборгованість 21 646,29 грн, у зв`язку з чим Банк був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01.02.2012 року, позов Банку задоволено, стягнуто з Позивача заборгованість та видано виконавчий лист № 2-527/11. В подальшому «Приватбанк» повторно звернувся до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва, яким було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4, та в межах даного виконавчого провадження накладено арешт на майно боржника. Вказане виконавче провадження 25.05.2018 року постановою державного виконавця Головковим Ю.В. повернуто стягувачеві у зв`язку з відсутністю майна на яке може бути звернено стягнення. Позивачем в позові не зазначено, яким чином Відповідач порушує його права у спірних правовідносинах, враховуючи, що він є боржником, та заборгованість не погасив.

11.06.2021 року на адресу суду надійшла письмова відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Іщук Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1448, ОСОБА_1 (далі - Позивач) є власником земельної ділянки за кадастровим номером 3222480600:03:004:0018 площею 0,2500 га, що розташована у селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.

ВДВС Солом`янського РУЮ у м Києві наклало арешт на все нерухоме майно Позивача в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, яке відкрито на виконання виконавчого листа № 2-527/11 від 01.02.2012 року, яким з Позивача стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг в сумі 21 982,75 грн.

Рекомендованим листом № 0314604288864 від 16.08.2018 року Позивач звернувся до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва із заявою про зняття арешту. Відповідно до рекомендованого повідомлення № 0303605076923, лист вручено 20.08.2018 року.

20.09.2018 року Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва надав відповідь про те, що на виконанні відділу повторно перебував виконавчий лист 2-527/11 від 01.02.2012 року, виданий Солом`янським районний м судом м. Києва. 23.02.2015 року, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3, оскільки згідно ВАДР ГУДМС України в м. Києві боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий лист направлено до ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві (ВП № НОМЕР_4).

20.08.2018 року Позивач рекомендованим листом № 0317909377076 звернувся до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ТУЮ м. Києва із заявою про скасування арешту. Відповідно до рекомендованого повідомлення

№ 0212111245212, лист вручено 21.08.2018 року.

Із листа Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва вбачається, що арешти за реєстраційними номерами 25128454 та 12372333 накладені третіми особами в межах різних виконавчих проваджень, але на виконання одного виконавчого документа - виконавчого листа № 2-527/11 від 01.02.2012 року.

Відповідно до частин перших ст. 316, ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 4 та 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2015 року № 1404-VІІІ визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом п. 3 ч. 2 ст.15 Цивільного кодексуУкраїни, одним із способів захисту порушеного праває припинення дії, яка порушує право.

За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу, у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно ч. 1 до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання.

Водночас, слід зауважити, що обтяженням, відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. № 1255-ІV, є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Варто зазначити, що вказані нормативно-правові акти детально визначають алгоритм та спосіб внесення/вилучення записів до/з Державного реєстру, внесення будь-яких змін до вже існуючих записів про обтяження в Державному реєстрі.

Пунктом 6 Порядку ведення Держаного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 р. № 73/5 передбачено, що у разі проведення державної реєстрації приватних обтяжень нотаріусом або його помічником, відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи, поданої виключно в паперовій формі.

Пунктом 24 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Державного реєстру.

Частиною 3 ст. 44 Закону № 122-ІV визначено, що у разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Відповідно до заяви Обтяжувача, а саме ПАТ КБ «ПриватБанк» було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 .

Між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н від 16.04.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується підписом в анкеті-заяві від 16.04.2008 року.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за Договором, Позивач, станом на 30.04.2011 року мав заборгованість 21 646,29 грн, у зв`язку з чим Банк був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01.02.2012 року, позов Банку задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на корить ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 21 646,29 грн. та видано виконавчий лист № 2-527/11.

В подальшому «Приватбанк» повторно звернувся до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва, яким було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4, та в межах даного виконавчого провадження накладено арешт на майно боржника.

Вказане виконавче провадження 25.05.2018 року постановою державного виконавця Головковим Ю.В. повернуто стягувачеві у зв`язку з відсутністю майна на яке може бути звернено стягнення

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення майн з-під арешту.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, Відповідач, тобто АТ КБ «Приватбанк», є стягувачем у виконавчому провадженні, якому, на думку Позивача, незаконно накладено арешт державним виконавцем на нерухоме майно. Вказані дії та постанова вчиненні саме в інтересах Відповідача (Стягувача по справі), а не інших осіб,яких у виниклих правовідносинах не існує.

Враховуючи зазначене, звернення з позовом до суду на підставі ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим та таким що не відповідає ст. 3 ЦПК України, оскільки відсутні інші арешти та стягувачі в інтересах яких їх накладено.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про закінчення виконавчого провадження, про погашення боржником заборгованості в повному обсязі.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов до висновку, що вимоги Позивача не знайшли свого підтвердження, отже у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, що не заявляють самостійних ворог щодо предмета позову: Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва, Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва про зняття арешту, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570

Третя особа: Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва, 03186, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 76-А, код ЄДРПОУ 35008087

Третя особа: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ м. Києва, 02099, м. Київ, вул. Костянтина Заслонова, 16, код ЄДРПОУ 34968768

Суддя В.В. Підпалий