Постанова № 12179096, 27.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 жовтня 2010 р. №2-а-7988/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участі: представника позивача - Макаренка О.М.,

представника відповідача - Нос В.В.,

прокурора - Зливко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання протиправними дій митниці, скасування рішення та стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" - звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Харківської митниці щодо визначення митної вартості по вантажній митній декларації №800000017/0/472371, скасувати рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №8000000/2010/001499/1 від 05.05.2010р., стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" (код ЄДРПОУ 32760739) зайво сплачену суму коштів за митне оформлення товару у розмірі 39716 грн. 57 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.04.2010 року позивачем було надано відповідачу ВМД №800000017.2010.472236, за якою декларувались товари, що надійшли на адресу позивача: частини не ведучих мостів до а/м ГАЗ нештамповані: втулка шкворня поворотного кулака 3302 3001016 10000 шт., втулка шкворня 53А 3001016 2000 шт., шкворінь 24 3001019 6000 шт., шкворінь 3302 3001019 12000 шт., шкворінь поворотного кулака 53А 3001019 2000 шт. (виробник ТОВ "Автокомпоненты Группа ГАЗ", виробництво Росія). Позивач визначив митну вартість товару використовуючи основний (перший) метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у сумі 255821,14 грн.

В підтвердження обґрунтованості застосування методу оцінки товару за ціною угоди позивачем до митного органу надано наступні документи: контракт №ДР86/0004/940-03/10 від 11.03.2010р., інвойс №1/940-03 від 14.04.2010р., міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № 0929430 від 22.04.2010р.

Позивач зазначає, що ним здійснено декларування імпортованого товару у повній відповідності до чинного законодавства України, будь-яких обмежень щодо визначення митної вартості товарів за ціною договору не існувало.

Відповідач не погодився з митною оцінкою товарів за ціною договору та прийняв рішення №800000006/2010/001499/1 від 05.05.2010р. про визначення митної вартості товарів. Відповідно до зазначеного рішення відповідач визначив митну вартість імпортованих товарів за методом №3, у розмірі 1704429,63 російських рублів (за курсом валют на дату оформлення складає 461235,70 грн.).

При цьому, підставою збільшення митної вартості імпортованих товарів та застосування іншого методу визначення вартості, стало неподання позивачем на вимогу відповідача калькуляції вартості ввезених товарів від виробника.

Позивач зазначає, що вимога відповідача надати калькуляцію ціни на товар від виробника заявлена безпідставно та необґрунтовано, не може бути виконана позивачем через відсутність відносин контролю за виробником, а тому повинна бути адресована саме виробнику. Крім того, така вимога порушує право виробника на комерційну таємницю, у звязку з чим вона не могла бути виконана.

Вважає, що у відповідача не було визначених законодавством підстав для визначення нової вартості товару та винесення рішення про визначення митної вартості, а тому дане рішення та картка відмови про визначення митної вартості товару є протиправним і підлягають скасуванню.

Позивач вказує, що він сплатив за митне оформлення суму, що на 39716,57 грн. більша, ніж повинна бути ним сплачена відповідно до чинного законодавства та поданої документації, яка не була прийнята відповідачем до уваги всупереч наданим йому повноваженням.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Харківської митниці проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що контроль за правильністю визначення митної вартості імпортованого товару, як одна з форм контролю по вантажній митній декларації, передбаченого статтею 41 Митного кодексу України, здійснювався Харківською митницею у відповідності до пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008р.

В звязку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості менший ніж рівень митної вартості на подібні товари, що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час, а також з тих підстав, що декларантом не були надані в повному обсязі додаткові документи, перелік, яких визначений п.11 ПКМУ від 20.12.2006р. №1766, в тому числі - калькуляція собівартості товару, для підтвердження митної вартості товарів, митним органом було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди).

При здійсненні порівняння рівнів митної вартості заявлених до митного оформлення товарів з рівнями митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, а саме: по товару "шкворіні" митна вартість складала 2,54 дол. США/кг., при цьому, за даними цінової інформації БД ЕК ВМД ЄАІС ДМСУ рівень митної вартості товарів ввезених з Росії, час експорту та кількість яких є максимально наближеною до вказаної поставки, складав від 4,58 дол.США/кг.

На підставі вищевикладеного, митним органом зроблено висновок, що задекларована декларантом ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" ОСОБА_3 митна вартість товарів нижче, в порівнянні з вартістю товарів, які експортувалися з Росії до України в найближчий час до часу експорту оцінюваного товару.

Керуючись вимогами ст.ст. 266, 268, 269 Митного кодексу України, відділ контролю митної вартості Харківської митниці прийняв рішення про визначення митної вартості від 05.05.2010р. №800000006/2010/001499/1 за третім методом відповідно до вимог, встановлених ст. 269 МКУ з використанням інформації, що міститься в статистичній базі митних оформлень.

Представник відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України в Харківській області - в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення на позов не надав. Згідно зі ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.04.2010 по ВМД №800000017/2010/472236 декларантом ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" ОСОБА_3 було заявлено до митного оформлення товар, що надійшов з Росії по контракту з фірмою ТОВ "Автокомпоненты Группа ГАЗ" №ДР86/0004/940-03/10 від 11.03.2010р. За вказаною декларацією до митного оформлення заявлено - частини неведучих мостів до а/м ГАЗ, не штамповані: втулка шкворня поворотного кулака 3302 3001016 10000 шт., втулка шкворня 53А 3001016 2000 шт., шкворінь 24 3001019 6000 шт., шкворінь 3302 3001019 12000шт, шкворінь поворотного кулака 53А 3001019 2000 шт., виробником яких є ТОВ "Автокомпоненты Группа ГАЗ" (торговельна марка: ГАЗ, країна виробництва: Росія).

Декларантом визначено митну вартість товару за першим методом (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються) у сумі 255821,14 грн.

Для документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість позивачем було подано: контракт №ДР86/0004/940-03/10 від 11.03.2010р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 24.03.2010р., інвойс №1/940-03 від 14.04.2010р., міжнародна товарно-транспортна накладна СМК №0929430 від 22.04.2010р.

Відповідно до Додатку до ДМВ №800000017/2010/472236, 05.05.2010 року декларантом були надані додаткові документи: копія ВМД країни відправлення, документи щодо транспортування товару, платіжні доручення на передплату, та вчинено запис, що інші запропоновані документи надати не має можливості, для уникнення простою транспорту декларант просив винести рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківською митницею було прийнято рішення №800000006/2010/001499/1 від 05.05.2010р. про визначення митної вартості товарів, відповідно до якого митну вартість імпортованих товарів визначено за методом №3, у розмірі 1704429,63 російських рублів (за визначеним курсом валюти складає 461235,70 грн.).

Після визначення відповідачем митної вартості за методом №3 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), позивачу була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України №800000017/0/00386 від 06.05.2010р., де зазначено про необхідність внесення виправлень у гр.12, 45 ВМД, згідно рішення №800000006/2010/001499/1 від 05.05.2010р. (а.с.19).

У зв'язку з відмовою митного органу у митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України, декларантом за новою ВМД №800000017/0/472371 від 07.05.2010р., було задекларовано та сплачено суму 89179,17 грн. за митне оформлення імпортованих товарів.

Суд зазначає, що згідно статті 3 Закону України "Про ціни та ціноутворення", політика ціноутворення полягає в орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. У народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання.

Статтею 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Відповідно до п.1 Указу Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності", контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозицій, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Згідно статті 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до статті 259 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу України. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ч.1 ст.262 МК України).

Згідно частини 3 статті 265 Митного кодексу України, якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (ст.266 МК України).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями ст. 267 Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.ст. 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до пункту 3 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р. (далі Порядок), митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; 2) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; 3) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); 5) пакувальні листи; 6) копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України (пункт 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження).

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до положень Митного кодексу України, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою КМУ №1766 від 20.12.2006 р., позивач подав до Харківської митниці усі необхідні документи, які у сукупності свідчать про правильність вибору методу визначення митної вартості товару відповідно до ст. 267 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем, документи передбачені пунктами 7, 8 вищезазначеного Порядку були надані позивачем. Підставою для прийняття митним органом рішення про неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди) стало ненадання декларантом у повному обсязі додаткових документів, а саме - калькуляції собівартості товару. Зазначена вимога не могла бути виконана позивачем у звязку з тим, що вказані відомості є комерційною таємницею виробника.

Відповідь ТОВ "Автокомпоненты Группа ГАЗ" №441/940-дп від 04.05.2010 року на запит ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" (вих. №03/05 від 03.05.2010р.) щодо неможливості надання калькуляції вартості товарів, оскільки дані відомості є комерційною таємницею виробника - була надана відповідачу. У відповіді також зазначено, що ціни на продукцію зазначені в "Комерційній пропозиції на продукцію ВАТ "ГАЗ" з 01.02.2010р.".

З огляду на вказане, суд погоджується із твердженням позивача, про те, що відповідно до ч. 1 ст. 264 МК України заявлена позивачем митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, які піддавались обчисленню.

Крім цього, із змісту пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р., вбачається, що дана норма не зобовязує позивача надати повний перелік документів зазначений у даному пункті. При цьому, формулювання вказаної норми - "можуть подаватися", вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши практично весь перелік документів, передбачених пунктом 11 Порядку, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Таким чином, ненадання декларантом митному органу калькуляції, не може бути підставою для відмови у застосуванні методу №1 при визначенні митної вартості товарів, оскільки перелік документів, на підставі яких декларантом може бути підтверджено заявлену митну вартість оцінюваних товарів, не є виключним, відповідно до пункту 11 вказаного Порядку.

Статтею 267 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували відсутність зазначених вище підстав для визначення митної вартості за першим методом. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів позивачем був наданий весь перелік документів, передбачених п.7 постанови Кабінету України "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" від 20.12.2006 року №1766, а саме: контракт №ДР86/0004/940-03/10 від 11.03.2010р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 24.03.2010р., інвойс №1/940-03 від 14.04.2010р., міжнародна товарно-транспортна накладна СМК №0929430 від 22.04.2010р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст.267 МКУ використані декларантом відомості є об'єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач при визначенні митної вартості товару використано дані цінової інформації БД ЕК ВМД ЄАІС ДМСУ, рівень митної вартості товарів ввезених з Росії, час експорту та кількість яких є максимально наближеною до вищезазначених шкворінів, складав від 4,58 дол. США/кг.

Суд зазначає про відсутність підстав використання даної інформації для здійснення розрахунку митної вартості товару, наданого для митного оформлення, оскільки ст.269 МК України передбачено, що за основу для визначення митної вартості товарів береться саме ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, Харківською митницею не зроблено. При визначенні митної вартості також не зроблено висновок про неможливість використання наступного методу визначення митної вартості відповідно до ст.266 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обовязок щодо декларування правомірності прийнятого рішення покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У свою чергу Харківська митниця не спростувала, чому саме заявлена позивачем митна вартість товару з урахуванням всіх доданих документів є неправомірною.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Харківською митницею було необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні товарів з підстав неправильного визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та використано метод оцінки митної вартості за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3).

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Харківської митниці щодо визначення митної вартості по вантажній митній декларації №800000017/0/472371 та скасування рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №8000000/2010/001499/1 від 05.05.2010р., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині вимог позивача щодо стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" зайво сплаченої суми коштів за митне оформлення товару, суд зазначає наступне.

У відповідності із статтею 48 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з пунктом 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44, кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного Порядку, надміру сплаченими митними та іншими платежами є суми коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Податок на додану вартість у контексті вимог статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

Згідно пункту 9 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за № 618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Суд зазначає, що за ВМД №800000017/0/472371 від 07.05.2010 року ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" сплачено суму 89179,17 грн. за митне оформлення товарів: частини неведучих мостів до а/м ГАЗ нештамповані: втулка шкворня поворотного кулака 3302 3001016 10000 шт., втулка шкворня 53А 3001016 2000 шт., шкворінь 24 3001019 6000 шт., шкворінь 3302 3001019 12000 шт., шкворінь поворотного кулака 53А 3001019 2000 шт. (виробник ТОВ "Автокомпоненты Группа ГАЗ", виробництво Росія).

Як встановив суд, виходячи з визначення Харківською митницею розміру митної вартості товару, до сплати було визначено та сплачено позивачем ПДВ в розмірі 89179,17 грн. (графа 47 ВМД), що на 39716,57 грн. перевищує розмір ПДВ, що було визначено ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс", виходячи з заявленої декларантом митної вартості за ціною договору (сума ПДВ до сплати складає 49462,60 грн.).

У звязку з тим, що рішення про визначення митної вартості № 800000017/2009/002978/1 від 05 жовтня 2009 року винесено з порушенням чинного законодавства, то сума у розмірі 39716,57 грн. є сумою надмірно сплачених ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" платежів до бюджету з податку на додану вартість та підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання протиправними дій митниці, скасування рішення та стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Харківської митниці щодо визначення митної вартості по вантажній митній декларації №800000017/0/472371.

Скасувати рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №8000000/2010/001499/1 від 05.05.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" (код ЄДРПОУ 32760739, юридична адреса: 61010, м.Харків, вул.Чугуївська, 12) зайво сплачену суму коштів за митне оформлення товару у розмірі 39716.57 грн. (тридцять дев'ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 57 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" (код ЄДРПОУ 32760739, юридична адреса: 61010, м.Харків, вул.Чугуївська, 12) понесені витрати із сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 03.11.2010р.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.