Ухвала суду № 121786984, 23.09.2024, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

23.09.2024

Справа № 522/14934/24

Провадження № 2/522/6943/23

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С. розглянув в письмовому провадженні заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодного Дмитра про забезпечення позову.

ВСТАНОВИВ:

Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Великодний Д. звернувся до суду з позовом в інтересах Одеської міської ради до ОСОБА_1 .

Позивач просить суд:

- усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради земельною ділянкою загальною площею 35 кв.м. в АДРЕСА_1 шляхом припинення володіння ОСОБА_1 права приватної власності на господарську будівлю гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 13,3 кв.м., АДРЕСА_1 з одночасним закриттям реєстраційного розділу об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2578637751100;

- усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради земельною ділянкою загальною площею 35 кв.м., АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, загальною площею 35 кв.м, АДРЕСА_1 та знести за власний рахунок об`єкт самочинного будівництва господарську будівлю гаражу № НОМЕР_1 .

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову.

Заявник просить забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 13.3 кв.м, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2578637751100);

- заборони ОСОБА_1 на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб гаражу;

- заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо гаражу.

Необхідність забезпечення позову пояснює тим, що відповідач може в будь-який момент відчужити об`єкт третім особам, що ускладнить виконання рішення у разі ухвалення суду на користь позивача.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, арештом та забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Метою цього позову є припинення права власності ОСОБА_1 на господарську будівлю гараж № НОМЕР_1 , 13,3 кв.м., АДРЕСА_1 з одночасним зобов`язання останнього знести гараж. Спірний гараж зведений на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності, яка як стверджує позивач, не відводилась відповідачу з метою зведення на ній гаражу. Тобто, наявність зареєстрованого права власності на гараж та сам об`єкт є перешкодою власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Основною причиною для застосування арешту та заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з переходом права власності на гараж, є набуття його іншими особами, що не є відповідачами у справі, що значно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд погоджується з доводами заявника щодо необхідності арешту майна, адже наступне відчуження об`єкту нерухомості іншим особам фактично призведе до більших ускладнень у виконанні судового рішення.

Щодо забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19 роз`яснив, що: арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

У зв`язку з тим, що мета забезпечення позову (заборона відчуження третім особам) в цьому випадку досягається арештом майна, вжиття аналогічних заходів забезпечення не вимагається, а тому в цій частині вимог належить відмовити.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Враховуючи, що арешт спірного об`єкта не передбачає вилучення цього майна з користування, судом не встановлено підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст. 149, 150, 152-154, 157 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси, подану в інтересах Одеської міської ради, про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - господарську будівлю гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 13.3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2578637751100).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ярема ХС.