Постанова № 12178532, 29.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2010 року

Справа № 2а-7276/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Широкої К.Ю.

при секретарі Смішливій І.М.

За участю

представників сторін:

від позивача: директор – Матлаєва О.В., Грибанова Ю.П.

від відповідача: Бікяшев Р.Ф.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції № 17022\15 від 17.09.2010 року, -

ВСТАНОВИВ

22 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції № 17022\15 від 17.09.2010 року з дати його реєстрації.

11 жовтня 2010 року в судовому засіданні до початку судового розгляду, представник позивача надав заяву про змін позовних вимог. А саме, позивач просив визнання незаконним та скасування рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції № 17022\15 від 17.09.2010 року. Представники відповідача не заперечували проти даної заяви. Заява про заміну позовних вимог відповідала вимогам ст.106 КАС України, ухвалою суду заява про зміну позовних вимог була задоволено, позовні вимоги змінені.

11 жовтня 2010 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради.

В обґрунтування змінених позовних вимог позивач зазначив наступне.

21 вересня 2010 року позивач отримав поштою рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції від 17.09.2010 року № 17022\15 про анулювання торгового патенту на право зайняття торгівельною діяльністю кафе «України», структурного підрозділу ПП «Ремікс», що розташоване за адресою: м. Краснодон, пл. Леніна, 6. Рішення Краснодонської ОДПІ від 17.09.2010 року № 17022\15 мотивоване посиланням на ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,ст.ст. 2,8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ухвалу Вищого господарського суд України від 12.08.2010 року у справі № 10\37 пд (8\155). Позивач посилається та те що ніякою нормою законодавства не передбачено право органів державної податкової служби анулювати раніше видані торговельні патенти. Також позивач зазначив, що посилання Красноданської ОДПІ у рішенні № 17022\15 від 17.09.2010 року на ухвалу Вищого господарського суду України від 12.08.2010 року у справі № 10\37 пд (8\155 пд)безпідставне, оскільки у даному спорі вирішувалось питання внесення змін до договору оренди комунального майна №90 від 01.12.2005 р., укладеного між ПП «Ремікс» та управлінням економіки та власності Виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області, а не питання анулювання торговельного патенту.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному у заяві про зміну позовних вимог, просили задовольнити змінини позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви в повному обсязі, надав суду письмові заперечення на позовну заяву. Представник відповідача у своїх запереченнях послався на наступне. Позивачу 31.03.2010 року Краснодонською ОДПІ було видано торговий патент на право здійснення торговельної діяльності з надання побутових послуг, діяльності з надання побутових послуг у сфері грального бізнесу № 519525 від 31.03.10, з наданням права на здійснення діяльності у сфері громадського харчування.

Відповідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» N 509-XII, 04.12.1990, « Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку встановленому законом України, мають право: здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів». Відповідач посилається на те, що згідно ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», обов’язковим реквізитом торговельного патенту є «місце реєстрації громадянина як суб’єкта підприємницької діяльності чи місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу цього суб’єкту)». У торговому патенті Позивача № 519525 від 31.03.10 у графі «місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, пункту продажу товарів, пункту з надання побутових послуг, обмінного пункту, грального місця (або виїзна торгівля)» зазначена адреса: м.Краснодон, пл.Леніна, 6 кафе «Україна». А на момент прийняття рішення про анулювання патенту, тобто 17.09.10 договір оренди вказаного приміщення (комунального майна) від 01.12.05 втратив силу.

У своїх запереченнях відповідач посилається на пункт 14 Постанови КМУ № 1077 від 13.07.1998 року «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів», якщо змінено юридичну адресу суб'єкта підприємницької діяльності або місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу, пункту продажу товарів, пункту надання побутових послуг, обмінного пункту, грального місця протягом терміну дії торгового патенту, власник торгового патенту зобов'язаний повідомити про це письмово у триденний термін відповідний орган державної податкової служби. Ця інформація є підставою для внесення відповідних змін до торгового патенту. Позивач не повідомив відповідача про зміну адреси, здійснення діяльності кафе «Україна». Відповідно до ст..4 Закону України «Про державну податкову службу», державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Згідно ст.239 ГК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності. На думку відповідача на підставі вищезазначених норм, він мав права застосовувати адміністративно-господарські санкції у вигляді анулювання патенту.

Також в судовому засіданні відповідач стверджував, що прийняв оскаржуване рішення з метою виправлення помилки, яка полягає у тому, що Відповідачем помилково видано торговий патент у зв’язку з закінченням дії договору оренди комунального майна від 01.12.2005 року №90.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився надав заяву про розгляд справи у його відсутності, заперечував проти задоволення позову та надав письмові пояснення у яких зазначив, що між управлінням економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради та ПП «Ремікс» був дійсно укладений договір оренди комунального майна № 90 від 01.12.2005 року на нежиле приміщення № 2, площею 313, 6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краснодон, пл..Леніна,6. Між третьою особою та позивачем був укладений договір оренди вказаного приміщення. Рішенням господарського суду Луганської області від 18.08.2009 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суд від 29.09.2009 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі: викладено пункт 11.1. Договору в наступній редакції: «Договір діє з 01.08.2009 року по 31.12.2010 року включно». Постановою ВГСУ від 17.12.2009 року вказані постанови були скасовані і справа направлена на новий розгляд до господарського суду Луганської області. Рішенням господарського суду Луганській області від 16.04.2010 року були внесені зміни до договору оренди комунального майна від 01.12.2005 року №90 укладений між третьою особою та ПП «Ремікс», викладено п.11.1. Договору у наступній редакції: «Договір діє з 01.08.2009 року по 31.12.2010 року включно». Постановою апеляційного господарського суду від 17.06.2010 вказане рішення було скасоване та прийняте нове рішення, яким в позові було відмовлено. Постановою ВГС України від 12.08.2010 року вказана постанова була залишена без змін.

Судом вирішено питання про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до такого.

Приватне підприємство «Ремікс» (ЄДРПОУ 31379818) зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської Ради Луганській області, 26.04.2001 року, місцезнаходження: м. Краснодон, вул. Артема, буд.1а, Луганська обл. (а.с.105). Згідно витягу зі статуту та довідки з єдиного державного реєстра підприємств та організацій України серії АБ №074633, одним із видів діяльності вказаного підприємства є «діяльність кафе» (КВЕД 55.30.2) (а.с.27-29). Рішенням господарського суду Луганській області від 16.04.2010 року були внесені зміни до договору оренди комунального майна від 01.12.2005 року №90 укладений між третьою особою та ПП «Ремікс», викладено п.11.1. Договору у наступній редакції: «Договір діє з 01.08.2009 року по 31.12.2010 року включно» (а.с.108).

Для здійснення вказаного виду господарської діяльності Позивач має торговий патент серії ТПБ №519525, виданий Краснодонською ОДПІ м. Краснодон, 31.03.2010 року, дійсний з 01.04.2010 року по 31.03.2011. (а.с. 21). Вказаний патент був виданий на структурний (відокремлений) підрозділ, а саме кафе «України», який розташований за адресою: м. Красно дон,пл..Леніна,6.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно вступної частині Закону України «Про державну податкову службу в Україні» N 509-XII, 04.12.1990 зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 509), цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Статтею 2 Закону України №509, передбачене, завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 10 Закону України № 509 передбачені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, однією із функцій є: здійснення у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Статтею 11 Закону України № 509, передбачені права органів державної податкової служби, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за: наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В судовому засіданні було встановлено, що в.о. начальника Краснодонської ОДПІ 17.09.2010 року № 17022/15, відповідно до ст.11 Закону України № 509, ст.2, 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності " № 98\96; ухвали Вищого господарського суду України від 12.08.2010 за справою № 10\37 пд (8\155 пд); договору оренди комунального майна між управлінням економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради та приватним підприємством "Ремікс" від 01.12.2005 на нежитлове приміщення № 2 площею 313,6 кв.м., ст. 144 Конституції України, де визначено, що рішення органів місцевого самоврядування, прийняте у межах повноважень, є обов'язковими до виконання на відповідної території, вирішив анулювати торговий патент серії ТПБ №519525 виданий ПП "Ремікс" (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 N 98/96-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон України № 98\96), торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Згідно зі ст.3 Закону України № 98\96, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки). Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців. Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ПП "Ремікс" був отриманий в Краснодонської ОДПІ м. Краснодон торговий патент серії ТПБ № 519525, на право здійснення підприємницькою діяльністю у сфері громадського харчування (а.с. 21), на період часу з 01.04.2010 по 31.03.2011. За вказаний торговий патент в передбаченням законом порядку була внесена плата у розмірі триста двадцять гривен за місяць, остання оплата була проведена 16 вересня 2010 року (а.с.85-87). На придбання вказаного патенту була подана заявка та додані до неї документи в порядку передбаченому Законом України № 98\96 (а.с.125-131).

Статтею 8 Закону України № 98\96 передбачений вичерпний перелік відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог вказаного Закону, а саме: суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті; за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць; за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням; за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту; за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням. До дня сплати штрафів, визначених статтею, а також до придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового патенту діяльність відповідних суб'єктів підприємницької діяльності зупиняється. Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства. Посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності у разі порушення вимог цього Закону притягаються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством.

Виходячи із аналізу вказаного Закону діяльність суб’єкту підприємницької діяльності може бути зупинена до дня сплати штрафів, а також до придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового патенту.

Процедура анулювання торгового патенту Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) не передбачена.

Згідно ст.239 ГК України, один із видів адміністративно – господарських санкцій є анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності. Крім того вказаною статтею передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання вказані у статті адміністративно-господарські санкції.

Із зазначеного вище та системного аналізу Законів України «Про податкову службу України», «Про патентування певних видів підприємницької діяльності» вбачається, що податковий орган, який видав патент на здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування не має законних повноважень на анулювання вказаного патенту.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також слід зазначити, що встановленні ст.105,162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникнення будь – якого спору у сфері публічних правовідносин. Так вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акту, а про визнання протиправним – індивідуального акта. Нечинним нормативно – правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акту суб’єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містить різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 29.10.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.11.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 11,71,72, 94,105,159-163 КАС України, Законом України «Про податкову службу України», Законом України «Про патентування певних видів господарської діяльності», суд, -

ПОСТАНОВИВ

Адміністративний позов приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції № 17022\15 від 17.09.2010 року задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції від 17.09.2010 року № 17022\15 про анулювання торгового патенту серії ТПБ №519525, виданого Приватному підприємству «Ремікс» Краснодонською ОДПІ.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 03 листопада 2010 року.

< Текст >

Суддя

К.Ю. Широка