ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.11.10 Справа №2а-12779/10/1/0170
(16:37) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю
представника позивача Дудкіна В.С.,
представника відповідача Османова Е.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Кримпро визнання нечинними податкових повідомлень рішень,
Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, № 0000651502/1 від 30.07.2010 року, № 0000651502/2 від 08.09.2010 року, якими було визначено суму податкових зобовязань за платежем з ПДВ в розмірі 170,00 гривень, винесених відносно ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай».
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.10.2010 року відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 червня 2010 року ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим складено акт № 96/1502/00411855 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності.
Позивач зазначає, що на підставі вищевказаної акту ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим винесено податкове повідомлення рішення № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, яким була визначена сума податкових зобовязань з платежу з ПДВ в розмірі 170,00 гривень.
Позивач підкреслює, що вищевказане податкове повідомлення рішення є незаконним та необґрунтованим.
Позивач пояснює, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: платником ПДВ не подана податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року.
Позивач зазначає, що ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» зазначена податкова декларація була подана своєчасно, про що свідчить звіт про прийняття декларації.
Позивач пояснює, що листом № 1098/10/15-2 від 21.05.2010 року ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим повідомила ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай», що декларація з ПДВ за квітень 2010 року не визнана податковою декларацією на підставі п.4.6 розділу 6 Наказу ДПАУ № 827 від 31.12.2008 року.
Позивач підкреслює, що в листі ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 1098/10/15-2 від 21.05.2010 року не зазначено з яких саме підстав декларація позивача з ПДВ за квітень 2010 року не визнана податковою.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях. Відповідач, зокрема, зазначив, що в порушення Порядку заповнення та надання податкової звітності, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, на сторінці 4 декларації позивача у полі «Додаток до декларації» відсутня відмітка про надання додатку № 3 «Розрахунок сум бюджетного відшкодування», яка надається до декларації.
Представник відповідача пояснив, що у додатку № 1 розрахунок корегування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ № 9001919983 від 20.05.2010 року в розділі № 2 «Корегування податкового кредиту» у графах 6 і 7 не проставлені прочерки, чим порушено абзац 3 п. 5.2 статі 5 Порядку заповнення та надання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» зареєстрований юридичною особою 07.04.1998 року Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 794076, довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 191061 від 23.02.2010 року.
Судом встановлено, що ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» взято на податковий облік у ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим за № 4 15.04.1998 року, зареєстроване як платник податку на додану вартість.
Судом встановлено, що 28.05.2010 року ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим телефонограмою № 113/15-02 повідомлено позивача про те, що 11.06.2010 року відбудеться складання та підписання акту невиїзної документальної перевірки з питання несвоєчасного подання податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року.
16.06.2010 року завідуючим сектором адміністрування ПДВ відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Бахчисарайському районі Павлюченко Н.П. проведена невиїзна документальна перевірка з питання неподання або несвоєчасного подання ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року, про що складено акт № 96/1502/00411855 від 16.06.2010 року (надалі акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платником ПДВ не подана декларація з ПДВ за квітень 2010 року, граничний строк подання якої 20.05.2010 року.
В акті перевірки зазначено, що за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, або її затримку відповідальність платника податку передбачена п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
17.06.2010 року податковим органом було складено акт № 98/1502/00411855, з якого вбачається, що керівник (головний бухгалтер) ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» не зявилися до ДПІ у Бахчисарайському районі для складання та підписання акту перевірки з питання ненадання декларації з ПДВ за квітень 2010 року.
Судом встановлено, що акт перевірки було направлено на адресу позивача та 22.06.2010 ним отримано, про що свідчить копія поштового повідомлення, яка знаходиться в матеріалах справи.
На підставі акту перевірки ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим винесено податкове повідомлення рішення № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, яким на підставі п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобовязання позивача з ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 170,00 гривень.
Вказане податкове повідомлення рішення було отримано ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» 02.07.2010 року, про що свідчить копія поштового повідомлення, яка знаходить в матеріалах справи.
Судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення рішення було оскаржено ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» в адміністративному порядку.
Так, ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» 12.07.2010 року до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим подано скаргу № 1061, в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення рішення № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, яким визначена сума податкових зобовязань за платежем ПДВ в розмірі 170,00 гривень.
ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим рішенням про результати розгляду первісної скарги від 30.07.2010 року № 1622/10/15-2 залишило без змін податкове повідомлення рішення № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, а скаргу директора ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» - без задоволення.
Судом встановлено, що на підставі прийнятого відповідачем рішення про результати розгляду первісної скарги від 30.07.2010 року № 1622/10/15-2 ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим направила на адресу ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» податкове повідомлення рішення № 0000651502/1 від 30.07.2010 року на суму 170,00 гривень.
Вказане податкове повідомлення рішення було отримано ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» 02.08.2010 року, про що свідчить копія поштового повідомлення, яка знаходить в матеріалах справи.
ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» 11.08.2010 року до ДПА в АР Крим подано скаргу № 1220, в якій позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення № 0000651502/0 від 24.06.2010 року та № 0000651502/1 від 30.07.2010 року, якими визначено позивачеві сума податкового зобовязання з платежу ПДВ в розмірі 170,00 гривень.
ДПА в АР Крим рішенням про результати розгляду повторної скарги від 01.09.2010 року № 2061/10/25-023 залишила без змін податкові повідомлення рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, № 0000651502/1 від 30.07.2010 року та рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим від 30.07.2010 року № 1622/10/15-2, прийняте за розглядом первинної скарги заявника, а повторну скаргу без задоволення.
Судом встановлено, що на підставі прийнятого ДПА в АР Крим рішення про результати розгляду повторної скарги від 01.09.2010 року № 2061/10/25-023 ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим направила на адресу ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» податкове повідомлення рішення № 0000651502/2 від 08.09.2010 року на суму 170,00 гривень.
Суд зазначає, що позивач у звязку з незгодою зі спірними податковими повідомленнями рішеннями ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим звернувся до суду.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.
Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Перевріяючи правомірність винесення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим податкових повідомлень рішень № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, № 0000651502/1 від 30.07.2010 року, № 0000651502/2 від 08.09.2010 року, судом встановлено наступне.
Суд зазначає, що спірні податкові повідомлення рішення були винесені ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим на підставі акту перевірки, яким встановлено, що ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» не подана декларація з ПДВ за квітень 2010 року, граничний строк подання якої 20.05.2010 року.
При цьому, судом встановлено, що ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року разом з розрахунком коригування сум ПДВ (додаток 1), довідкою щодо залишку відємного значення попереднього періоду (додаток 2), розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3), розшифровкою в розрізі контрагентів (додаток 5) була направлена до податкова органу електронною поштою 20.05.2010 року та отримана відповідачем, про що свідчить звіт про прийняття декларації.
Листом від 21.05.2010 року № 1098/10/15-2 ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим повідомила ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» про те, що на підставі розділу 4 п.4.6 Наказу ДПАУ від 27.01.2010 року № 39 «Про затвердження змін до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України»,затверджені Наказом ДПАУ від 31.12.2008 року № 827, з причини заповнення в порушення правил, відмічених в затвердженому порядку заповнення, у відповідності з Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09 липня 1997 року за № 250/2054, податковій декларації позивача з ПДВ за квітень 2010 року привласнено статус «не визнана як податкова декларація».
Перевіряючи правомірність дій ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим щодо невизнання декларації ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» з ПДВ за квітень 2010 року податковою звітністю суд зазначає наступне.
Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено Законом України "Про податок на додану вартість". З прийняттям вказаного Закону та в силу повноважень, передбачених ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ДПА України було затверджено форму податкової декларації з ПДВ та Порядок її заповнення і подання наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.97 р. за N 250/2054.
В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
П.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, передбачено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Таким чином, в разі неподання до органу державної податкової служби додатків до податкової декларації з податку на додану вартість така податкова декларація вважається невизнаною як податкова декларація, про що повідомляється платника податків із зазначенням підстав її неприйняття. Отже, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.
В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вимоги Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", з метою покращення контролю при справлянні податку на додану вартість, досягнення прозорості у податковій звітності, виявлення на стадії подання звітності тих платників податків, які уникають від належної та повної сплати податку на додану вартість, підвищення ефективності та скорочення термінів перевірки та забезпечення своєчасного відшкодування ПДВ з бюджету з дотриманням повноважень, наданих п. 3 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державною податковою адміністрацією України було розроблено та внесено наказом N 159 зміни до форми податкової декларації з ПДВ та Порядку її подання, затверджених наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166.
Також, з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість", яким, зокрема, було зобов'язано внести за погодженням з Мінфіном, відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку її заповнення і подання.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість", з метою забезпечення своєчасного і повного відшкодування податку на додану вартість, скорочення термінів проведення та кількості документальних перевірок з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", з урахуванням змін і доповнень, внесених Законом України від 28.12.2007р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прийнято наказ Державної податкової адміністрації України "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" від 17.03.2008 р. N 159, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 р. за N224/14915.
Таким чином, ДПА України постійно здійснюється удосконалення форм та порядку подання податкової звітності, в тому числі і податкової декларації з ПДВ. Вказані обставини свідчать, що ДПА України є розробником форми декларації по ПДВ, Порядку її заповнення та подання, й, відповідно, безпосередньо має повноваження і для подальшого удосконалення даної форми декларації та порядку її подання.
Підпунктом 7.2.8 пунктом 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно зі статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону.
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.
Пунктом 10.6 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.
Проаналізувавши положення Закону України "Про податок на додану вартість", суд встановив, що безпосередньо цим законом форму та порядок заповнення декларації з податку на додану вартість не встановлено. Вищевказана норма (пп. 7.2.8 Закону України N168/97-ВР) є відсильною до інших законів, тому при визначенні правомірності положень наказу ДПА України, яким затверджено форму та порядок подання декларації з ПДВ, потрібно розглядати в сукупності норми законодавчих актів, які передбачають та встановлюють таку форму чи порядок або визначають компетенцію органу, який наділений правом встановлювати таку форму і порядок заповнення декларації.
Разом з тим, суд зауважує, що приписами п.п. 4.1.2. Закону 2181-ІІІ чітко встановлено випадки, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Тобто, Законом встановлено вичерпний перелік обставин, за яких податкова декларація може бути не визнана такою контролюючим органом: 1 - коли в ній не зазначено обовязкових реквізитів, або 2 - її не підписано відповідними посадовими особами, або 3 - не скріплено печаткою.
Судом встановлено, що податковим органом підставою присвоєння податковій декларації позивача з ПДВ за квітень 2010 року статусу «Не визнано як податкова декларація» зазначено порушення ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» п.4.6 Наказу ДПАУ від 27.01.2010 року № 39 «Про затвердження змін до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України».
Суд зазначає, що відповідно до п.4.6 Наказу ДПАУ від 27.01.2010 року № 39 «Про затвердження змін до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» у разі визначення підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб неправомірності подання податкової звітності платником податків на підставах, не передбачених пунктом 4.5, а саме:
випадків подання платниками податку на додану вартість податкової звітності за період, що не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника,
випадків подання платниками податкової звітності, яка не відповідає обраному режиму оподаткування,
випадків подвоєння поданої податкової звітності з вини суб'єкта господарювання,
працівник цього підрозділу протягом 3 робочих днів з моменту отримання реєстру прийнятої звітності готує та направляє:
за підписом керівника органу ДПС - платнику податків повідомлення про невизнання такої звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття такої звітності та пропозицією подати нову, оформлену належним чином;
за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб - підрозділу ведення та захисту податкової звітності службову записку з резолюцією керівника ОДПС для присвоєння такій звітності (з усіма поданими додатками) в електронних базах статусу "Не визнано як податкова декларація" та проставлення в коментарях реєстраційних номерів повідомлень (про невизнання ОДПС декларації як податкової) та дат їх відправлення;
за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб - підрозділу обліку і звітності службову записку з резолюцією керівника ОДПС для усунення даних, занесених до КОР, датою службової записки.
Проаналізувавши п.4.6 Наказу ДПАУ від 27.01.2010 року № 39 «Про затвердження змін до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», яким визначено підстави неправомірності подання податкової звітності платником податків, суд встановив, що підстав, передбачених п.4.6 вищевказаного Наказу, для присвоєння податковій декларації позивача з ПДВ за квітень 2010 року статусу «Не визнано як податкова декларація» у податкового органу не було.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що в порушення Порядку заповнення та надання податкової звітності, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, на сторінці 4 декларації позивача у полі «Додаток до декларації» відсутня відмітка про надання додатку № 3 «Розрахунок сум бюджетного відшкодування», яка надається до декларації, суд вважає безпідставним.
Суд, дослідивши оригінал податкової декларації ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» з ПДВ за квітень 2010 року разом з додатками 1-3,5, встановив, що на сторінці 4 декларації у полі «Додаток до декларації» є відмітка про надання додатку № 3 «Розрахунок сум бюджетного відшкодування».
Посилання представника відповідача на те, що у додатку № 1 розрахунок корегування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ № 9001919983 від 20.05.2010 року в розділі № 2 «Корегування податкового кредиту» у графах 6 і 7 не проставлено прочерки, чим порушено абзац 3 п. 5.2 статі 5 Порядку заповнення та надання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, суд не приймає до уваги.
Суд зазначає, що не проставляння ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» у графах 6 і 7 розділу № 2 «Корегування податкового кредиту» додатку № 1 розрахунок корегування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ № 9001919983 від 20.05.2010 року прочерків не має бути підставою для відмови в визнанні її податковою звітністю, оскільки це не передбачено п. 4.1.2 статті 4 Закону № 2181, пунктом 4.3. Порядку її заповнення і подання.
Проаналізувавши декларацію ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» з ПДВ за квітень 2010 року, судом встановлено, що всі обовязкові реквізити були заповнені та зазначені позивачем вірно, будь-яких зауважень з цього приводу відповідач в листі від 21.05.2010 року № 1098/10/15-2 не наводив. Крім того, зазначена декларація підписана керівником товариства ОСОБА_4 та головним бухгалтером ОСОБА_5, скріплена печаткою платника податків.
Отже, підстави невизнання декларації податковою звітністю, передбачені п. 4.1.2 статті 4 Закону № 2181, пунктом 4.3. Порядку її заповнення і подання, відсутні. При цьому, жодним законодавчим актом інші підстави невизнання декларацій податковою звітністю не передбачені.
В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачем не спростовано.
Таким чином, дії ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим стосовно відмови в визнанні податкової декларації ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» з ПДВ за квітень 2010 року податковою звітністю не можуть бути визнані судом такими, що вчинені обґрунтовано, на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Отже, позивач у встановленому Законом порядку та строки надав ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим декларацію з ПДВ за квітень 2010 року, яка була отримана податковим органом.
Приймаючи до уваги, що штрафні санкції до ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» спірними податковими повідомленнями рішеннями ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим були застосовані у звязку з неподанням позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року, що зазначено в акті перевірки № 96/1502/00411855 від 16.06.2010 року, суд вважає, що податкові повідомлення рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, № 0000651502/1 від 30.07.2010 року, № 0000651502/2 від 08.09.2010 року не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Таким чином, податкові повідомлення - рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000651502/0 від 24.06.2010 року, № 0000651502/1 від 30.07.2010 року, № 0000651502/2 від 08.09.2010 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.
У судовому засіданні, що відбулося 04.11.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 09.11.2010 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000651502/0 від 24.06.2010 року на суму 170,00 гривень.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000651502/1 від 30.07.2010 року на суму 170,00 гривень.
4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000651502/2 від 08.09.2010 року на суму 170,00 гривень.
5.Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» (ЄДРПОУ 00411855) 3,40 гривень судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.
Судове рішення № 12178192, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 04.11.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12779/10/1/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: