Ухвала суду № 121777436, 20.09.2024, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/1645/24

У Х В А Л А

20 вересня 2024 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності.

Позивачем не додано до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, чим не дотримано вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Зокрема, адвокат Павлюк І.А. звертаючись до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, вказує причину звільнення те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку, що воне не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік`прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Зміст цих норм передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов`язком.

За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обґрунтування заявленого клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Частиною 1 п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

На підтвердження звільнення від сплати судоовго збору позивачем надано довідку з державного реєстру фізичних осіб джерела виплачених доходів, але в самій довідці інфомація щодо джерел доходу відсутня.

Крім того, надані довідки з Пенсійного фонду України щодо відомостей про застраховану особу та виплачені їй пенсії та допомоги за 2005-2017 роки. Однак, за минулий, 2023 рік така довідка відсутня.

Також, до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додана довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Вказане унеможливлює вирішення питання судом щодо дійсної наявності у позивача скрутного матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача необхідно відмовити.

А тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір в порядку і розмірах встановлених законом у відсотковому співідношенні до оцінки спірного майна.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Корець міс.тг/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494;

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);

Код банку отримувача (МФО) 899998;

Рахунок отримувача UA478999980313171206000017521;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

У графі «призначення платежу» вказується:«Судовий збір за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, Справа № 563/1645/24.

У відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, внаслідок допущення недоліків суд надає позивачу п`ятиденний строк для їх усунення. Інакше позовна заява буде вважатись неподаною і її необхідно буде повернути.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

В задоволені заяви про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя