Єдиний державний реєстр судових рішень
єдиний унікальний номер справи 546/853/24
номер провадження 2/546/376/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Представник ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» Балашов В.В. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Як вказує представник позивача, 01 липня 2021 року між відповідачкою та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» було укладено кредитний договір № 1/4133756. Умовами договору було передбачено, що кредит надано відповідачці у сумі 51000,00 грн строком на 72 місяці. Також, умовами договору була передбачена процентна ставка та комісія за користування кредитними коштами. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі встановленому Договором, однак ОСОБА_1 у порушення умов кредитування не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого станом на 01 серпня 2024 року виникла заборгованість в сумі 73382,58 грн, яка складається з: строкової заборгованості - 39249,48 грн, простроченої заборгованості - 6322,08 грн, заборгованості за нарахованими відсотками - 10753,77 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 6270,75 грн, комісії - 1198,50 грн, та простроченої комісії - 9588,00 грн. Також, у позові зазначено, що 29 серпня 2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір про відступлення прав вимог, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/4133756 від 01 липня 2021 року.
Посилаючись на вищевикладені обставини представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді від 29 серпня 2024 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 23 вересня 2024 року.
У судове засідання представник позивача не з`явився, 23 вересня 2024 року до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а. с. 99).
Відповідачка у судове засідання 23 вересня 2024 року не з`явилася, про місце, дату і час судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомляла (а.с. 98). Відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому ЦПК України, не подала, будь-яких заяв чи клопотань від відповідачки до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 01 липня 2021 року ОСОБА_1 підписала Заяву-анкету № 0100145-01072021-001 на отримання готівкового кредиту «Свобода» (а.с. 23). Також 01 липня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/4133756 (далі - Договір) (а.с. 11-12).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк надає Позичальнику кредит в сумі 51000,00 грн строком на 72 місяці - з 01 липня 2021 року до 30 червня 2027 року (включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), як День повернення кредиту. Згідно з п. 1.2. Договору, Кредит надається позичальнику на споживчі потреби. Відповідно до п. 1.3. Договору, для зарахування кредитних коштів Позичальник повинен мати відкритий у Банку поточний або поточний (картковий) рахунок.
Згідно з пп. 1.4.1-1.4.2 п. 1.4. Договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2,35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає: електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.
З метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № НОМЕР_1 в Банку. Позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в день повернення кредиту (пункти 2.1., 2.2. Договору).
Також 01 липня 2021 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування, та Додаток № 1 до Паспорта споживчого кредиту (а.с. 27-28, звор. а.с. 28-29).
Згідно меморіального ордеру № 37511199-1 від 01 липня 2021 року, АТ «Креді Агріколь Банк» перерахувало ОСОБА_1 51000,00 грн кредиту за кредитним договором № 1/4133756 від 01 липня 2021 року (а.с. 10). Також, переказ ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 51000,00 грн підтверджується Випискою з рахунку ОСОБА_1 (а.с. 32-40).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1/4133756 від 01 липня 2021 року, у відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором виникла заборгованість в сумі 73382,58 грн, яка складається з: строкової заборгованості - 39249,48 грн, простроченої заборгованості - 6322,08 грн, заборгованості за нарахованими відсотками - 10753,77 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 6270,75 грн, комісії - 1198,50 грн, та простроченої комісії - 9588,00 грн (а.с. 9).
29 серпня 2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір про відступлення прав вимоги № 4-2023, відповідно до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» приймає належні АТ «Креді Агріколь Банк» права вимоги до боржників (а.с. 15-28). Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року, яким є Реєстр прав вимоги № 1 від 15 вересня 2023 року, під № 2357 зазначена ОСОБА_1 (а.с. 47-80).
Згідно з п. 1.3. договору про відступлення прав вимоги, право вимоги - означає всі права первісного кредитора за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті сум заборгованості за кредитними договорами, строк платежу за якими настав та /або права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Відповідно до п. 10.1. договору про відступлення прав вимоги, цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили в дату його підписання уповноваженими представниками сторін, зазначену на його початку.
15 вересня 2023 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1/4133756 від 01 липня 2021 року (а.с. 83).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту.
Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.
Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав. Однак у порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.1 ст. 1050 ЦК України).
Таким чином судом установлено, що відповідачкою було порушено свої зобов`язання перед позивачем за умовами кредитного договору.
Щодо нарахування комісії суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» (далі також - Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України № 1734-VIII Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 до Правил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIII та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, зокрема, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).
Згідно з пп. 1.4.1-1.4.2 п. 1.4. Договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2,35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає: електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.
Згідно з Додатком 1 до Паспорта споживчого кредиту - Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживання та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, чиста сума кредиту/сума за розрахунковий період становить 164016,00 грн, сума кредиту за договором - 51000,00 грн, проценти за користування кредитом - 26644,30 грн. Окрім цього цим же Додатком було визначено платежі за супутні послуги банку: комісія за здійснення операції по видачі кредиту - 80,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 85292,00 грн, інші послуги банку - 0,00 грн (звор. а.с. 28-29).
Тобто, послуги з обслуговування кредитної заборгованості, які перелічені у кредитному договорі (п. 1.4.2.), є пов`язаними виключно з інформуванням про стан кредитної заборгованості.
Висновок суду базується висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 з подібними правовідносинами.
Таким чином, на думку суду, пункт 1.4.2. Договору, яким передбачено сплату позичальником комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35 % щомісячно від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1. кредитного договору, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «КРЕДІ АРГІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 встановлено щомісячну комісію за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, стороною позивача доведено не було. Таким чином пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію (плату за обслуговування кредиту) щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме нарахована комісія в сумі 10786,50 грн, не підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та дійшовши висновку про нікчемність пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, суд встановив, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1/4133756 від 01 липня 2021 року в сумі 62596,08 грн, яка складається з: строкової заборгованості - 39249,48 грн, простроченої заборгованості - 6322,08 грн, заборгованості за нарахованими відсотками - 10753,77 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 6270,75 грн.
Щодо судових витрат
До поданого позову додана платіжна інструкція № 2761 від 02 серпня 2024 року про сплату судового збору в розмірі 2422,00 грн (а.с. 1). Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір по даній справі в розмірі 3028,00 грн було зараховано до Державного бюджету України (а.с. 89).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 62596,08 грн, тобто на 85,30% від суми позову, то з відповідачки у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2065,97 грн.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 633, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором № 1/4133756 від 01 липня 2021 року в сумі 62596 (шістдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість) гривень 08 копійок, з яких: строкова заборгованість - 39249 гривень 48 копійок, прострочена заборгованість - 6322 гривень 08 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками - 10753 гривень 77 копійок, заборгованість за простроченими відсотками - 6270 гривень 75 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» судовий збір у розмірі 2065 (дві тисячі шістдесят п`ять) гривень 97 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», місцезнаходження: вул. Жилянська, 5-Б, оф. 5, м. Київ, 01033, ІКЮО в ЄДРПОУ 41904846.
Представник позивача - Балашов Віталій Володимирович , адреса: вул. Жилянська, 5-Б, оф. 5, м. Київ, 01033.
Відповідачка - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ю.В. Зіненко
Судове рішення № 121777257, Решетилівський районний суд Полтавської області було прийнято 23.09.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 546/853/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: