Постанова № 121772128, 23.09.2024, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/529/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області, Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1 та 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 27 серпня 2007 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; не працює; відповідно до витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу, протягом року не було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушень, передбачених ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2024 року біля 08 години 00 хвилин гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання, передбачених ст. 150 СК України обов`язків відносно свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , 2009 року народження, в результаті чого останній ображав нецензурною лайкою ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП., однак не досяг віку, з якого настає відповідальність за таке правопорушення.

За вказаним фактом працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 28 червня 2024 року серії ВАД № 102220 за ч. 3 ст. 184 КУпАП

26 червня 2024 року близько 14 години 00 хвилин, у своєму будинку у с. Шимкове Подільського району Одеської області, громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, обов`язків відносно своїх дітей, в результаті чого в будинку був безлад, відсутні продукти харчування.

За вказаним фактом працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 26 червня 2024 року серії ВАД № 102219 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

28 червня 2024 року біля 13 години 10 хвилин гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків відносно свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , 2009 року народження, в результаті чого останній ображав нецензурною лайкою ОСОБА_4 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП., однак не досяг віку, з якого настає відповідальність за таке правопорушення.

За вказаним фактом працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 28 червня 2024 року серії ВАД №102342 за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Ураховуючи те, що відносно ОСОБА_1 складено декілька протоколів про вчинення нею адміністративних правопорушень, з метою об`єктивного розгляду питання щодо притягнення останньої до відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення, вважаю за можливе об`єднати в одне провадження матеріали справи відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1 та 3 ст. 184 КУпАП.

Зазначені матеріли були зареєстровані в Автоматизованій системі документообігу суду та їм було присвоєно, відповідно, єдині унікальні номери судових справ № 491/529/24, 491/531/24, 491/533/24.

За результатами автоматизованого розподілу судових справ між суддями справи за №№ 491/529/24, 491/531/24, 491/533/24 було передано для розгляду судді Ананьївського районного суду Одеської області Желяскову О.О..

Частиною 2 ст. 36 КУпАП визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485), у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

Ураховуючи викладене, з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП суд на місці постановляє об`єднати справи за №№ 491/529/24, 491/531/24, 491/533/24 в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі єдиний унікальний номер 491/529/24 (провадження № 3/491/613/24), оскільки вказана справа зареєстрована в АБД Д3 першою.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких відбувається за обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП, не входять до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

З диспозиції ч. 1 ст. 268 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з цим під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23 вересня 2024 року ОСОБА_1 до суду не з`явилась, причини неявки суду невідомі.

Суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно неї вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення, та вона ознайомлена з датою та місцем їх розгляду, а саме Ананьївським районним судом Одеської області, оскільки відомості про це містяться у відповідній графі протоколів, з якими ОСОБА_1 ознайомлена під особистий підпис та копії яких отримала.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.

Крім того, ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення їй повістки про виклик до суду за адресою її місця проживання, зазначеного у матеріалах справи. Це підтверджує поштовий конверт з вкладенням, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.11).

Судом ураховується рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Станом на 23 вересня 2024 року від ОСОБА_1 будь-яких заяв або клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, не надходило.

Вирішуючи питання щодо розгляду справи у відсутність особи, суд також ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України.»

Також судом при розгляді даної справи ураховує позицію Верховного Суду, яка міститься у п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Ураховуючи викладене, а саме те, що ОСОБА_1 достеменно знала про розгляд справи відносно неї Ананьївським районним судом Одеської області, не цікавилась про її хід, із заявами про відкладення розгляду справи не зверталась, а також те, що підстави для відкладення розгляду даної справи відсутні,з урахуванням положень ч. 1 та 2 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 установлено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону).

У п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного суду України роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 (провадження № 61-2175св20) зазначивши, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю та виховує семеро дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ксерокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане 11 червня 2009 року Шимківською сільською радою Ананьївського району Одеської області, актовий запис № 03) (а.с.43);

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ксерокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , видане 10 лютого 2011 року Виконавчим комітетом Шимківської сільської ради Ананьївського району Одеської області, актовий запис № 02) (а.с.42);

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ксерокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , видане 17 квітня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 54) (а.с.41);

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ксерокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , видане 11 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 181) (а.с.40);

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (ксерокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , видане 27 квітня 2016 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 169) (а.с.39);

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (ксерокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , видане 14 лютого 2019 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 16) (а.с.38);

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (ксерокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , видане 20 травня 2022 року Ананьївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 51) (а.с.37).

У графі «Мати» свідоцтв про народження значиться « ОСОБА_1 , громадянка України».

Отже, як убачається на вихованні у громадянки, ОСОБА_1 , знаходяться одна неповнолітня дитина та шестеро малолітніх дітей.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 26 червня 2024 року серії ВАД № 102219 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, згідно якого громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, обов`язків відносно своїх дітей, в результаті чого в будинку був безлад, відсутні продукти харчування (а.с.29). Також підтверджується поясненнями самої ОСОБА_1 від 26 червня 2024 року, в яких вона зазначила, що у неї на вихованні перебувають малолітні діти та підтвердила про відсутність продуктів харчування та те, що діти були брудні (а.с.33).

Абзацом 1 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано ксерокопію додатку до Акта оцінки потреб сім`ї/особи (Соціальна картка № 6), згідно якого на момент здійснення обстеження діти були вдома, були брудні та неохайні. У будинку прибрано, але меблі, ліжка старі, постільна білизна брудна, вікна не відчиняються на провітрювання. Узагалі немає запасу продуктів (а.с.34).

З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 26 червня 2024 року не було виконано належним чином, передбачені ст. 150 СК України, обов`язки щодо піклування про здоров`я та фізичний розвиток її неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , та шестеро малолітніх дітей.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення витягу з ІКС «ІПНП», вбачається, що протягом року її не було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1734 цього Кодексу.

Як уже було встановлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім сином громадянки, ОСОБА_1 , (ксерокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане 11 червня 2009 року Шимківською сільською радою Ананьївського району Одеської області, актовий запис № 03) (а.с.43).

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколами про адміністративне правопорушення від 28 червня 2024 року серії ВАД № 102342 та від 28 червня 2024 року серії ВАД № 102220, згідно яких вона ухилилась від виконання, передбачених ст. 150 СК України обов`язків відносно свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , 2009 року народження, в результаті чого останній ображав нецензурною лайкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП., однак не досяг віку, з якого настає відповідальність за таке правопорушення (а.с.4, 17);

- поясненнями ОСОБА_2 від 28 червня 2024 року, відібраних у присутності матері - ОСОБА_1 (а.с.6, 20). ОСОБА_2 свою провину визнає, зобов`язується більше такого не повторювати;

- поясненнями потерпілих, ОСОБА_4 , від 24 червня 204 року та, ОСОБА_3 , від 24 червня 204 року (а.с.5, 18);

- поясненнями свідка, ОСОБА_11 від 24 червня 2024 року (а.с19).

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують вину ОСОБА_1 , відповідно до положень ст.ст. 34, 35 КУпАП, при розгляді справи не встановлені.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Частиною 1 ст. 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Частиною 2 ст. 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що громадянку ОСОБА_1 має бути визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 та 3 ст.184, та з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеню її вини, майнового стану, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, на неї має бути накладено стягнення в межах санкції статті ч. 3 ст. 184 КУпАП, яка передбачає відповідальність за більш серйозне правопорушення, а саме, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного вбачається, що у 2024 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 гривень х 0,2 = 605 гривень 60 коп.).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 401, 184, 221, 283, 284 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати громадянку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 27 серпня 2007 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , винною у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 та 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративні стягнення:

- за частиною 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження;

- за частиною 3 ст. 184 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA148999980313050106000015634; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526.

Роз`яснити, що відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу*;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору)..

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги згідно ч. 1 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення та може бути оскаржена згідно ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому ч.ч. 1, 3 ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Желясков О.О.

Постанова набирає законної сили „___" __ 20__ року та може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців „___" ____ 20__ року.