Рішення № 121756691, 20.09.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 р. Справа № 480/10517/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та відмови протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 2018 року вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 01.08.2023 вона звернулася до відповідача з заявою, в якій просила нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення, яка не підлягає оподаткуванню, передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак ГУ ПФУ в Сумській області відмовило їй у виплаті вказаної допомоги через відсутність необхідного стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, 30 років. Так, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, відповідач не зарахував період роботи позивача з 01.01.1992 по 30.06.2018 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Шосткинській дитячій школі мистецтв. Вважає таке рішення протиправним та зазначає, що факт зайнятості на зазначеній роботі підтверджується даними трудової книжки та оригіналами відповідних письмових документів. У зв`язку з цим відмова відповідача зарахувати до її спеціального стажу спірний період роботи є протиправною та такою, що порушує її конституційні права та законні інтереси. Просить позов задовольнити.

Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсія їй призначена 13.08.2018 (а.с.23).

01.08.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою, в якій просила нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення, яка не підлягає оподаткуванню, передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак листом від 28.08.2023 відповідач відмовив їй у виплаті вказаної допомоги через відсутність необхідного стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, 30 років. Зокрема, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, відповідач не зарахував період роботи позивача з 01.01.1992 по 30.06.2018 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Шосткинській дитячій школі мистецтв (а.с.26,27).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати позивачці до спеціального стажу спірний період роботи необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон), який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Стаття 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років. Зокрема, відповідно до пункту "е" статті 55 цього Закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1191 (далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909.

У зазначеному Переліку вказано, що в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені такі посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 433, мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо належать до позашкільних навчальних закладів.

Структура позашкільної освіти визначена в Законі України "Про позашкільну освіту".

Систему дошкільної освіти визначає Закон України "Про дошкільну освіту".

На підставі ст. 10 Закону України "Про освіту" дошкільна освіта та позашкільна освіта є невід`ємними складниками системи освіти.

У спірних правовідносинах відповідач відмовив позивачці у виплаті грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", через відсутність необхідного стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, 30 років. Зокрема, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, відповідач не зарахував період роботи позивача з 01.01.1992 по 30.06.2018 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Шосткинській дитячій школі мистецтв.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Матеріалам справи підтверджується, що факт зайнятості позивача, зокрема, на зазначеній роботі, та навчання підтверджується даними трудової книжки, копією диплома Сумського державного музичного училища за спеціальністю фортепіано з 1976 року по 1980 рік, копією диплома Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С. Макаренка за спеціальністю музика і співи з 1984 року по 1989 рік, довідкою Відділу культури і туризму Шосткинської міської ради від 11.09.2023 № 106, статутом Комунального закладу Шосткинської міської ради Сумської області "Шосткинської дитячої школи мистецтв" (а.с.16-17,18,19,21,28-29).

Таким чином, період роботи позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, підтверджений належними та допустимими доказами, що, у свою чергу доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в призначенні їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши спірний період роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, для цілей призначення та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1191, такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 01.01.1992 по 30.06.2018 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Шосткинській дитячій школі мистецтв та здійснити нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Гусляницею О.В. 19.09.2023 укладено Договір про надання правової допомоги № 20 (а.с.30-33). Відповідно до умов договору розмір гонорару адвоката визначається додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19.09.2023 до договору про надання правової допомоги № 20 від 19.09.2023 гонорар адвоката становить 2000 грн (а.с.34-35). На підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн надано квитанцію від 19.09.2023 № 11 (а.с.37).

Опис виконаних адвокатом робіт викладено в Акті приймання-передачі наданих послуг до договору № 20 від 19.09.2023, складеному 19.09.2023, відповідно до якого обсяг наданої правової допомоги становить: консультація, роз`яснення законодавства України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, періодів роботи, передбачених пунктами "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", 200,00 грн, складання позовної заяви до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії 1800,00 грн (а.с.36).

При цьому суд не має права змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, зокрема, неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У даному випадку суд бере до уваги, що адвокатом дійсно складений адміністративний позов, вчинено процесуальні дії, безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи. При цьому розмір витраченого часу та вартість погоджена сторонами у договорі та не спростована відповідачем.

Позивач документально підтвердила, що вона сплатила кошти на виконання договору про надання правової допомоги. Тобто цей гонорар був фактичним. У свою чергу, відповідач всупереч ч. 7 ст. 134 КАС України не довів неспівмірність витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 4147,20 грн в рахунок відшкодування судових витрат, зокрема: 2147,20 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.39,40) та 2000,00 грн витрат на правову допомогу (а.с.30-33,34-35,36,37).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ідентифікаційний код 21108013) про визнання дій та відмови протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи з 01.01.1992 по 30.06.2018 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Шосткинській дитячій школі мистецтв до спеціального стажу роботи на посадах, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1992 по 30.06.2018 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Шосткинській дитячій школі мистецтв до спеціального стажу роботи на посадах, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 4147,20 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах