Рішення № 121756623, 20.09.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року Справа № 480/246/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ПФУ в Сумській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ПФУ у Київській області), і просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю агрофірми Тимченки з 01.01.2006 по 05.10.2006;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області включити до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2006 по 05.10.2006 у Товаристві з обмеженою відповідальністю агрофірми Тимченки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до відповідача та подала документи для призначення пенсії за віком. Відповідач відмовив у призначенні пенсії від за віком, у зв`язку із тим, що за документами, які були подані для призначення пенсії до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.01.2006 до 05.10.2006 в ТОВ АФ Тимченки, з 01.03.2009 до 03.03.2009 роки в ДП Нафком-Агро та з 20.09.2021 до 30.09.2021 роки в ТОВ ПП Корені, оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про заробітну плату та сплачені страхові внески. Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу період роботи у ТОВ агрофірми Тимченки з 01.01.2006 до 05.10.2006 протиправними, оскільки обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, а тому позивав не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а, отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії періодів роботи позивача.

Представник ГУ ПФУ в Сумській області подав клопотання про долучення доказів, у яких додатково зазначає, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-VI) у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. До страхового стажу не зараховані періоди роботи з 01.01.2006 по 05.10.2006, з 01.03.2009 по 03.03.2009 та з 20.09.2021 по 30.09.2021, оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про заробітну плату та сплачені страхові внески. Вік заявника на дату звернення - 60 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 27 років 10 місяців 19 днів. Підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутні, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років.

Від ГУ ПФУ у Київській області надійшло до суду два окремих відзиву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що необхідний страховий стаж, визначений частиною першою статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 30 років. Страховий стаж позивача становить 27 років 10 місяців 19 днів. До страхового стажу не зараховані періоди роботи з 01.01.2006 по 05.10.2006, з 01.03.2009 та з 20.09.2021 по 30.09.2021, оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про заробітну плату позивача та сплачені страхові внески. Таким чином, підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутні з зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у київській області від 07.08.2023 №183750003917 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду було залучено до розгляду справи в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 30.06.2023 (а.с. 37 зворот. стор. - 38 ) про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУ ПФУ у Київській області №183750003917 від 07.07.2023 (а.с. 61) відмовлено позивачу у призначенні пенсії та зазначено, що вік заявниці на дату звернення 59 років 11 місяців. Необхідний страховий стаж, визначений частиною першою статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 30 років. Страховий стаж особи становить 25 років 11 місяців 9 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки заявниця не набула необхідного страхового стажу.

ГУ ПФУ в Сумській області звернулось, зокрема, до ГУ ПФУ у Київській області із листом від 01.08.2023 №1800-0303-9/33705 (а.с. 57), у якому просили переглянути рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у частині правильності обчислення страхового стажу за даними наявними в індивідуальній відомості про застраховану особу, у зв`язку із зверненням заявниці до начальника управління із скаргою.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №183750003917 від 07.08.2023 на заміну рішення від 07.07.2023 (а.с. 75) відмовлено позивачу у призначенні пенсії та зазначено, що вік заявниці 60 років. Необхідний страховий стаж, визначений частиною першою статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 30 років. Страховий стаж особи становить 27 років 10 місяців 19 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки заявниця не набула необхідного страхового стажу.

ГУ ПФУ в Сумській області листом від 14.08.2023 №1800-0202-8/35834 (а.с. 75 зворот. стор. - 76) повідомило позивача про те, що згідно з електронною базою даних підсистеми Звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернулась 30.06.2023. Страховий стаж позивача склав 27 років 10 місяців 19 днів. У зв`язку з відсутністю страхового стажу 30 років, позивачу було відмовлено у її призначенні (розрахунок стажу додається). До загального страхового стажу зараховані періоди навчання, роботи на підставі записів трудової книжки та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу (розрахунок стажу додається). До страхового стажу із періодів, зазначених позивачем у зверненні, не зараховані періоди роботи з 01.01.2006 по 05.10.2006, з 01.03.2009 по 03.03.2009 та з 20.09.2021 по 30.09.2021, оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про заробітну плату та сплачені страхові внески.

Позивач не погоджується із діями ГУ ПФУ в Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу період роботи у ТОВ Тимченки з 01.01.2006 по 05.10.2006, у зв`язку із чим звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 (далі - Інструкція № 58), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19) зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Суд звертає увагу, що спірний період, який не враховано ГУ ПФУ в Київській області у рішеннях №183750003917 від 07.07.2023 та №183750003917 від 07.08.2023, а саме з 01.01.2006 по 05.10.2006 з підстав відсутності доказів сплати страхових внесків роботодавця позивача Агрофірмою "Тимченки", неправомірно не враховано до стажу позивача.

Надаючи правову оцінку зазначеному спірному періоду та зазначених підстав відмови у призначенні пенсії, суд висновки ГУ ПФУ в Київській області вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків та про відсутність даних про підтвердження сплати внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування спірного періоду роботи, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон України №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 20 Закону України №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 24 Закону України №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 62 Закону України №1788-XII встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №58.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Як зазначено вище, згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст. 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до положень ст. 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач працювала з 01.11.2005 до 05.10.2006 на посаді телятниці у Агрофірмі "Тимченки", про що зазначено у трудовій книжці позивача серії №158 (а.с. 135-139).

Суд зазначає, що внаслідок невиконання Агрофірмою "Тимченки" обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Суд зазначає, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16). Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 по справі № 490/12392/16-а адміністративне провадження № К/9901/2310/18. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним також у постанові від 04.09.2018 у справі № 482/434/17 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та певні протоколи до неї, і ця обставина з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, Закону України від 29.06.2004 року Про міжнародні договори свідчить про обов`язковість застосування національними судами України норм Конвенції.

ЄСПЛ у рішенні Толстой-Мілославскій проти Сполученого Королівства від 23.06.1995 року (скарга №18139\91), зазначає, що застосовуваний національний закон повинен відповідати критерію якості, тобто щоб він був доступним для всіх осіб, які мають до нього відношення, і досить чітко сформульованим для того, щоб вони могли - користуючись відповідною консультацією, якщо це необхідно, - передбачити ступінь, яка є розумною у сформованій ситуації, тих наслідків, які дана дія може спричинити за собою.

Таким чином, враховуючи те, що підставою для не зарахування спірних періодів роботи позивача стала відсутність даних про підтвердження сплати внесків, суд вважає, що ГУ ПФУ в Київській області протиправно не зараховано до страхового стажу спірний період роботи у ТОВ Агрофірмі "Тимченки" з 01.01.2006 до 05.06.2006 включно.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що період роботи з 01.01.2006 до 05.06.2006 включно у ТОВ Агрофірмі "Тимченки" підлягає зарахуванню як до страхового стажу.

Разом із тим, стосовно вимоги про зобов`язання саме ГУ ПФУ в Сумській області включити до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2006 по 05.10.2006 у ТОВ агрофірми Тимченки, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки, у даному випадку, заява позивача була розглянута взагалі іншим територіальним органом пенсійного фонду, а саме ГУ ПФУ у Київський області, а не ГУ ПФУ в Сумській області.

Враховуючи те, що заява позивача від 30.06.2023 була розглянута ГУ ПФУ у Київській області та саме зазначеним органом не зараховано стаж позивача, а також прийнято рішення №183750003917 від 07.07.2023 та в подальшому прийнятого на заміну рішення зазначеного рішення від 07.07.2023, нового рішення №183750003917 від 07.08.2023, для повного захисту порушеного права позивача, суд у відповідності до ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначає, що належним способом захисту порушених прав є визнання протиправними та скасування останнього рішення ГУ ПФУ у Київській області №183750003917 від 07.08.2023 та зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області зарахувати до загального страхового період роботи позивача з 01.01.2006 до 05.10.2006 включно у ТОВ Агрофірмі "Тимченки", а також зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву позивача від 30.06.2023 з урахуванням спірного періоду до загального стажу позивача.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким було прийнято рішення про відмову у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до загального стажу, суму судового збору, сплачену при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №183750003917 від 07.08.2023.

Зобов`язати Головне управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) період роботи в ТОВ Агрофірмі "Тимченки" з 01.01.2006 до 05.10.2006 включно.

Зобов`язати Головне управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) від 30.06.2023 з приводу призначення пенсії за віком, із зарахуванням періоду роботи в ТОВ Агрофірмі "Тимченки" з 01.01.2006 до 05.10.2006 включно до страхового стажу позивача та прийняти рішення по суті заяви від 30.06.2023.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета