Рішення № 121755811, 18.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 рокусправа № 380/13373/24місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., місто Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непереведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з урахуванням довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах. віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-ІІІ «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023, з урахуванням виплачених сум. Листом від 28.05.2024 позивачу відмовлено у такому переведенні з посиланням на те, що підстав враховувати довідки немає.

26.07.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 2 Порядку № 622 виплат, визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Проведення перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України «Про державну службу», діючим законодавством не передбачене.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 24.06.2024 суддя залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 11.07.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 10.09.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 07.09.2012 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

В подальшому, за матеріалами пенсійної справи з 20.08.2019 позивача переведено на пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач звернувся до Головного управління статистики у Львівській області із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

На її заяву видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій осіб посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 15.1-07/116-14-23 вiд 09.08.2023.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.09.2023, у якій просив перевести його на пенсію державного службовця із урахуванням довідок про заробітну плату № 15.1-07/115-14-23 вiд 09.08.2023 та № 15.1-07/116-14-23 вiд 09.08.2023.

Рішенням № 913210167703 від 20.09.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило позивачу у переведенні на пенсію державного службовця. Мотивувало відмову тим, що проведення перерахунків пенсій державних службовців законодавством не передбачено, тому підстав для проведення перерахунку пенсії немає.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №380/26047/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 913210167703 від 20.09.2023 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-ІІІ «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023, з урахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково, а саме:

- рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 380/26047/23 скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-ІІІ "Про державну службу" на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09 серпня 2023 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13 вересня 2023 року, з урахуванням виплачених сум, та такі вимоги задоволено частково;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" з 13 вересня 2023 року.

Приймаючи таку постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області обрахувати йому пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках за №15.1-07/115-14-23 та № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року, є передчасним, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, що ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки який може бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

У зв`язку із зазначеним, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-ІІІ «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023, з урахуванням виплачених сум.

Листом від 28.05.2024 позивачу відмовлено у такому переведенні з посиланням на те, що підстав враховувати довідки немає.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не переведення позивача на пенсію державного службовця з урахуванням довідки про складові заробітної плати державного службовця та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-ІІІ (далі Закон № 889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон № 889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців.

Водночас пукнкти 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-ІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років.

Відповідно до пункту 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-ІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідач в оскаржуваному рішенні підтвердив факт призначення мені пенсії державного службовця з 07.09.2012 та не заперечив щодо наявності у позивача права на таку пенсію.

Отже, відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-ІII позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Суд наголошує на тому, право позивача на переведення на пенсію державного службовця встановлено рішенням суду у справі № 380/26047/23.

Частина перша статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ визначає, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частин першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Слід звернути увагу на те, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займав посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове Державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковим для врахування судами.

Крім того, слід зазначити, що форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", затверджені Постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління пенсійного фонду України (далі - Постанова №3-1).

Такими довідками є:

про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Суд враховує, що додані до її заяви про призначення пенсії довідки складені відповідно до вказаної постанови та відповідають затвердженій формі.

Стаття 44 Закону України № 1058-VI визначає, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до абз.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1) заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю

пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Суд повторно наголошує на тому, що у рішенні Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/26047/23 зазначено, суд дослідив взірець форми довідок, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 та довідки, надані позивачем, до заяви від 13.09.2023 та встановлено, що надані позивачем довідки відповідають змісту взірця, затвердженого постановою Правління ПФУ.

Оскільки згадані довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії, і відповідач не надав жодного доказу щодо правових підстав не враховувати вказані в них відомості, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Водночас суд зазначає, що Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог у зв`язку з тим, що вимоги позивача зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області обрахувати їй пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках за № 15.1-07/115-14-23 та № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, що ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки який може бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

За таких обставин, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з урахуванням довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023, є протиправною.

З метою ефективного порушеного права позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах. віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непереведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з урахуванням довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09.08.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах. віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09.08.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., місто Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович