Рішення № 121750715, 11.09.2024, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/158/23

Провадження №2/149/22/24

Номер рядка звіту 52

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

за участі позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Корнілова Л.О.

цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" третя особа: ОСОБА_3 про стягнення шкоди, пені, інфляційних втрат, 3-х % річних та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки і затягуванням строків виплати,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить з урахуванням збільшення позовних вимог, стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" на його користь 198261,40 грн матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, 3% річних та 1000000 грн моральної шкоди, що завдані джерелом підвищеної небезпеки і затягуванням строків виплати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 25.11.2019 о 09.00 год на автодорозі Хмільник-Кожухів водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом "Шкода" НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не слідкував за її зміною, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Рено, днз НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив п.п. 2.3,12.1,13.1 ПДР України. Постановою Хмільницького міськрайонного суду від 13.12.2019 року водія ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована ПрАТ СК "Універсальна", тому 29.11.2019 позивач подав заяву до страховика про виплату страхового відшкодування. Пошкоджений автомобіль оцінювачем ОСОБА_4 не булоособисто оглянуто та визначено вартість матеріального збитку завданого власнику в сумі 21244,13 грн з якою позивач не погодився та намагався ознайомитись з особовою справою та порядком визначення вартості пошкодженого майна, однак працівники ПрАТ СК "Універсальна" йому в цьому перешкоджали. Позивач був вимушений самостійно звернутись до експерта з метою встановлення реального збитку, що йому завдано пошкодженням транспортного засобу та згідно висновку експерта збиток становить 61949,67 грн. Вважає, що працівники ПрАТ СК "Універсальна"та оцінювач вступили в зговір з метою зменшення сум стахового відшкодування.Зазначає, що у зв"язку з невиконанням відповідачем свого обов"язку по відшкодуванню шкоди з страховика підлягає стягненню пеня в сумі 74007,59 грн, індекс інфляції в сумі 39945,75 грн та 3% річних в сумі 7561,25 грн.Крім того, позивачу такими діями відповідача завдано моральну шкоду яку він оцінює в 100000 грн.

27.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

29.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ПАТ "СК "Універсальна" в якому відповідач не заперечує настання страхового випадку та зазначає, що з метою встановлення розміру шкоди пов"язаної з пошкодженням транспортного засобу було проведено оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу та яка згідно зносу транспорного засобу становить 21244.13 грн з урахуванням ПДВ. Оскільки франшиза складає 2000 грн, тому позивачу було виплачено 16708,44 грн (21244,13-2000(франшиза)-2535,69 грн (ПДВ). Тобто відповідач свій обов"язок по договору страхування виконав. Надання позивачем власного висновку експерта є безпідставним, оскільки проведений оцінювачем звіт відповідає умовам законодавства.

Просить застосувати строки позовної давності до стягнення неустойки (пені), та інших штрафних санкцій. Вказує про безпідставність вимог про стягнення моральної шкоди.

Загалом просить відмовити в позові , оскільки вимоги ОСОБА_1 не грунтуються на законодавстві та є безпідставними.

10.10.2023 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (Т.2 а.с. 40,41)

18.12.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (Т.2 а.с. 71)

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просять задоволити в повному обсязі, посилаючись на обставини, що ними зазначені в позові.

Позивач зазначив, що представник страхової компанії ОСОБА_5 оглядав пошкоджений транспортний засіб в немитому стані. Приблизно через місяць працівник страхової компанії запропонував підписати заяву про узгодження суми збитку, яка на його погляд, була значно заменшеною, тому він відмовився. Недивлячись на те, що він суму збитку не погодив, страхова компанія на його картковий рахунок перерахувала 16708,44 грн. Проте, провівши експертизу, було встановлено реальну суму збитку в розмірі 61000 грн , яку він просить стягнути. Крім того, у зв"язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов"язань по виплаті страхового відшкодування, він просить також стягнути 74007,59 грн пені, інфляційні втрати - 39945,75 грн та 3% річних в сумі 7561,25 грн. Крім того, діями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки страхова компанія йому тривалий час не виплачує належного відшкодування, неодноразово вводила в оману, коли він намагався хоча б ознайомитись зі своєю страховою справою, внаслідок неправомірних дій страхової компанії він змушений був звернутись до суду, втрачає багато особистого часу, постійні хвилювання, в зв"язку з неможливістю відремонтувати пошкоджений автомобіль у зв"язку з відсутністю коштів, у нього обмежена свобода пересування, з метою захисту своїх прав у суді він змушений орендувати транспортний засіб у підприємства з яким перебуває у трудових відносинах, а тому оцінює шкоду в 100 000 грн. Крім того, він поніс витрати пов"язані з явкою до суду., оскільки купував паливо. Так, від місця його проживання до Хмільницького міськрайонного суду з урахування поїздки до м. Києва, де проживає його представник та в зворотному напрямку , подолавши відстань 896 км він витрачав 43 л пального. Згідно технічних характеристик орендованого ним автомобіля останній споживає 4,8 л пального на 100 км. Загальна сума понесених витрат на пальне складає 36195, 98 грн, які він просить стягнути з відповідача, а також 281,29 грн поштових витрат.

Представник позивача вказав, що представники страхової компанії Універсальна при розрахунку шкоди позивачу грубо порушили вимоги Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Так, огляд пошкодженого транспортного засобу здійснювався особою, яка не є представником компанії. Здійснювався огляд брудного транспортного засобу. В подальшому, без особистого огляду автомобіля, було виготовлено висновок щодо реальних пошкоджень автомобіля на підставі фотозвіту, який законодавством не передбачено. Страхова компанія незаконно вирахувала зі страхового відшкодування 20% ПДВ, оскільки формули його обчислення не має. Враховуючи викладе, не зважаючи на часткову виплату страхового відшкодування, просить стягнути її розмір згідно проведеної експертизи , оскільки вважає, що отримані його довірителем кошти не є страховим відшкодуванням. А також нараховані ним штрафні санкції згідно ст. 625 К України просить стягнути з урахуванням всієї суми збитку.Вказав, що строків позовної давності до стягнення пені Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає.

Представник відповідача - адвокат Корнілов Л.О. позовні вимоги вважає безпідставними та недоведеними належними доказами. Послався на обставини, які зазначені у відзиві на позовну заяву. Крім того додав, що страхове відшкодування позивачу було виплачено з урахуванням зносу транспорного засобу на його картковий рахунок в сумі 16708,44 грн . Тому вважає, що стахова компанія свої зобов"язання виконала. Також просить застосувати строки позовної давності до пені, інфляційних втрат та 3% річних. Вказує на відсутність доказів моральної шкоди, оскільки внаслідок ДТП здоров"я позивача ушкоджено не було. Вказує, що спірний висновок експертного автотоварознавчого дослідження було складено експертом, тому підстав сумніватись у його правильності, у відповідача не було. Крім того, законодавство не забороняє оформляти експертні висновки без особистого огляду. Витрати пов"язані з прибуттям до суду вважає недоведеними, оскільки позивачем крім фіскальних чеків не надано розрахунку відстані між населеними пунктами, а також не надані документи , що стосуються технічних характеристик автомобіля, зокрема щодо витрат палива на 100 км Враховуючи викладене, просить відмовити в позові.

За клопотанням позивача було допитано свідків.

Так, ОСОБА_6 вказав, що є працівником страхової компанії "Універсальна". Страховою справою позивача він не займався, тому будь-яких обставин повідомити не може. Додав, що також не пам"ятає випадку коли відмовляв позивачу у ознайомлені з матеріалами страхової справи. Лише пам"ятає, що підписував відповідь на скаргу позивача. Додав, що в паперовому варіанті страхових справ не має, оскільки вони заводяться лише в електронному вигляді.

Свідок ОСОБА_5 повідомив, що електронною поштою від СК "Універсальна" отримав замовлення на огляд транспортного засобу. Оглядав автомобіль в присутності позивача, вважав за краще щоб автомобіль був забрудненим. Виміряв покодження рулеткою, сфотографував їх та склав акт, який зачитав власнику. Огляд автомобіля оформив у вигляді фотозвіту на направив замовнику. Зазначив, що позивачу роз"яснив його право на більш детальний огляд автомобіля. Заперечень від власника щодо огляду не надходило. Вказав, що Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не передбачає складення акту огляду транспортного засобу. Акт ним не заповнювався в повному обсязі, оскільки замовлення це не передбачало. Саме в звіті зазначаються подальші дії з пошкодженими деталями транспортних засобів. Додав, що без особистого огляду автомобіля неможливо розрахувати завдані збитки, виключенням може бути лише наявність дозволу суду.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

26.11.2019 року за замовленням СК "Універсальна" ФОП ОСОБА_5 було оглянуто транспортний засіб належний ОСОБА_1 та складено акт огляду без номеру в якому зафіксовано пошкодження транспортного засобу( т.1 а.с. 25,216)

29.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до СК "Універсальна" з заявою про відшкодування матеріального збитку (Т.1 а.с. 26, 27,135)

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 05.01.2020 виготовленого ФОП ОСОБА_4 матеріальний збиток становить 21244,13 грн(Т.1 а.с. 153-188)

Згідно відповідді СК Універсальна" від 08.01.2020 позивачу повідомлено про розмір страхового відшкодування в сумі 16708,44 грн (Т.1 а.с.28). Зазначена інформація також міститься у аварійному сертифікаті та страховому акті (Т.1, а.с. 136, 137)

Не погоджуючись з розрахунком ОСОБА_7 звернувся зі скаргами до голови СК "Універсальна" та Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 29,30) на що було надано роз"яснення про вирішення спору в судовому порядку (Т.1 а.с. 31-32)

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 20.08.2020 вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_7 внаслідок пошкодження транспортного засобу становить 61949,67 грн (Т.1 а.с. 33-61)

Також судом оглянуто страхову справу ОСОБА_1 ,

Надані позивачем докази, що містяться в 1 томі на аршах справи 62-114 не мають доказового значення, оскільки не містять інформації стосовно обставин справи, що розглядається. Крім того, практика Верховного Суду не є доказами в розумінні ЦПК України.

Заслухавши учасників та дослідивши надані докази, суд зазначає таке.

За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідачем ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" не заперечується, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 25.11.2019 року на автодорозі Хмільник-Кожухів за участі транспортних засобів "Шкода" днз НОМЕР_1 та "Рено" д.н.з. НОМЕР_2 є страховим випадком та на підставі заяви потерпілого від 29.11.2019 здійснено виплату в межах страхової суми (130000 грн) з урахуванням франшизи -2000 грн та 20% ПДВ в сумі 16708,44 грн. з якою позивач не погоджується .

Відповідно до п. 34.4 ст. 34 Закону № 961-IV для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Як зазначено у п. 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Згідно з п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, вказана Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Відповідно до п. 1.3 Методики, її вимоги є обов`язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 4.3 Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).

Згідно п.5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

В судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_5 було особисто оглянуто пошкоджений транспортний засіб позивача за результатами чого складено звіт (фото-звіт) При чому, останній пояснив, що в акті ним зазначались лише видимі пошкодження, тому є необхідність більш детального огляду.

5.01.2019 року на замовлення ПАТ "Універсальна"ФОП ОСОБА_4 було саладено висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36-D/63/7 в розділі якого "Опис об"єкта оцінки" зазачено, що огляд проведено з посиланням на додатки у вигляді фотографій. Проте, вказані фотографії зроблено за наслідками поверхневого огляду транспортного засобу ФОП ОСОБА_5 .

Доказів, що транспортний засіб було оглянуто особисто експертом ОСОБА_4 матеріали справи не містять, а тому вказаний доказ отриманий з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та є підставою для визнання його неналежним.

Разом з тим, позивачем надано висновок за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №3861/20-54 від 20.08.2020 , який складено експертом за результатами особистого огляду пошкодженого транспортного засобу позивача (Т.1 а.с.33-62), згідно якого вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу складає 61949,67 грн.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20, у постанові від 12.07.2023 № 591/1861/22 (провадження № 61-2507св23).

Позивачем не надано доказів , які б свідчили про фактичне здійснення ним ремонту автомобіля платником ПДВ.

Отже, з відповідача підлягає стягненню страхова виплата на підставі висновку автотоварознавчого дослідження №3861/20-54 від 20.08.2020 з урахуванням частини раніше виплаченої суми з 20 % ПДВ та франшизою. (61949,67 грн -16708,44 грн ) = 45241,23 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж і за будь-який місяць (місяці) у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 36.5. Закону України № 1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 36.7 Закону України № 1961-IV, рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування у судовому порядку.

Позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням збільшення позовних вимог станом на 10.10.2023 (Т.2 а.с.40-41) на його користь штрафні санкції за невиконання грошового зобов"язання, а саме 74007,59 грн пені, 39945,75 грн інфляційних втрат, 7561,25 грн три проценти річних , починаючи з 13.12.2019 по 31.12.2023

Відповідач просить застосувати строки позовної давності визначені ЦК України.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.1, ч.5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до ч.3, ч.4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких умов суд вважає за можливе застосувати строки позовної давності про які просить відповідач та стягнути з ПрАТ СК "Універсальна" штрафні санкції нараховані на суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 45241,23 грн: а саме пеню з 18.01.2022 в сумі 34447,79 грн (654 дні), 3% річних з 18.01.2020 в сумі 5150,07 грн (1385 дні) та інфляційні втрати в сумі 22385,02 грн.(1385 дні)

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Позивач вказує, що у зв"язку з невиплатою йому відповідачем страхового відшкодування у повному обсязі він зазнав моральної шкоди. Неправомірні дії відповідача призвели до його душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання , та спричиняє йому не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я. Тобто, при заявлені вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди ОСОБА_1 не пов`язував наявність моральної шкоди у зв`язку із каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Тому відшкодування моральної шкоди має відбуватися на підставі частини першої статті 1167 ЦК України.

З урахуванням встановлених обставин та розподілу тягаря доказування, позивач довів завдання йому моральної шкоди діями (бездіяльністю) страхової компанії, які виразились у невиплаті належного позивачу страхового відшкодування, зважаючи, що останній неодноразово звертався до відповідача з заявами про його незгоду з розміром виплатми. Страховик не був позбавлений можливості вжити заходів та перевірити твердження позивача, проте цього свідомо не робив, що змусило позивача звертатися до суду за захистом порушених своїх прав.

При визначенні грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань, суд вважає, що на користь позивача з ПрАТ СК "Універсальна" як відповідальної особи в силу вимог частини першої статті 1172 ЦК України, підлягає стягненню 10 000 грн грошової компенсації моральної шкоди .

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково та стягнути з ПрАТ СК "Універсальна" 117224,11 грн, з яких: страхове відшкодування - 45241,23 грн, інфляційні втрати - 22385,02 грн, 3% річних 5150,07 грн, пеня 34447,79 грн та моральна шкода 10000 грн.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловмисну домовленість працівників страхової компанії з експертами з метою зменшення розміру страхового відшкодування позивачу. Порушення експертом ФОП ОСОБА_4 п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів щодо особистого огляду транспортного засобу при визначенні матеріального збитку не є підставою для постановлення судом окремої ухвали.

Що стосується вимоги позивача про стягнення на його користь витрат, понесених на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 1765,15 грн, то така задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 139 ЦПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Таким чином ЦПК України, встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом, у висновку відсутні дані, що висновок підготовлений для подання його до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.

Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27.04.2006 №590 витрати пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представником не можуть перевищувати встановлені законодавтсвом норми відшкодування витрат на відрядження.

Пунтром 6 Розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 передбачено, що витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов`язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 826/13271/16, від 30.11.2020 у справі № 806/1943/18.

До заяви про стягнення вказаних витрат, на їх підтвердження надав лише квитанції про купівлю палива , однак розрахунків відстані та споживання палива автомобілем суду не надано, що перешкоджає здійснити перевірку розрахунків по квитанціях.

Однак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню поштові витрати в сумі 281,29 грн, які підтверджені належними доказами.

Оскільки позивач відповідно до ст.5 ч.1 п.9 ЗУ "Про судовий збір" звільнений від його сплати, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,141,263-265,280-283,353,354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ПрАТ СК "Універсальна" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 9

Код ЄДРПОУ: 20113829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 45241,23 грн., інфляційні втрати в сумі 22385,02 грн, 3% річних в сумі 5150,07 грн, пеню в сумі 34447,79 грн..

Стягнути з ПрАТ СК "Універсальна" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 9

Код ЄДРПОУ: 20113829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду завдану невчасною виплатою страхового відшкодуванняв сумі 10000 грн.

Стягнути з ПрАТ СК "Універсальна" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 9

Код ЄДРПОУ: 20113829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) поштові витрати в сумі 281,29 грн

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПрАТ СК "Універсальна" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 9

Код ЄДРПОУ: 20113829) на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного тексту рішення - 20.09.2024

Суддя Марина РОБАК