Ухвала суду № 121743508, 20.09.2024, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/5236/24

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

20 вересня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області підготовче судове засідання по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021052380000304 від 09 червня 2021 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми Сумської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в :

18 вересня 2024 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052380000304 від 09 червня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Ухвалою судді від 19 вересня 2024 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Учасники судового провадження у підготовчому судовому засіданні проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Обвинувачений не виявив бажання клопотати про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів відповідно до ст. 31 КПК України.

Дане кримінальне провадження підсудне Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і підстави для його повернення прокурору відсутні, підстав для закриття провадження суд не вбачає.

В порядку підготовки справи до розгляду суд вирішив питання про склад осіб, які будуть приймати участь у судовому розгляді.

Оскільки підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України не встановлені, суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження, вважає за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала раніше подане письмове клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав, викладених у письмовому клопотанні, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати до обвинуваченого особисте зобов`язання.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 23 вересня 2024 року.

Необхідність застосування відносно обвинуваченого. запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки він може, на думку прокурора, переховуватись від суду; знищити, сховати речі та документі, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 23 вересня 2024 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 , дійшов висновку про доцільність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам, та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі до 12 років, та наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування. Під час досудового розслідування перебував у розшуку понад 3 року;

- незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 , оскільки відповідно до отриманих під час розслідування даних ОСОБА_5 підтримує з останнім дружні відносини, у зв`язку з чим перебуваючи на волі може незаконно впливати на останнього та змушувати його змінити свідчення на свою користь, що може істотно вплинути на хід судового розгляду провадження, тому як, вказаний свідок на теперішній час не допитаний у судовому засіданні. Ризик незаконного впливу на свідка залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 ніде офіційно не працевлаштований, на життя заробляє тимчасовими заробітками.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_5 є неодруженим та не має утриманців; офіційно не працевлаштований; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; раніше не судимий.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.

Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, не зможе запобігти вищевказаним ризикам з вищенаведених причин і не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 ..

Тримання під вартою є співмірним з існуючими вищезазначеними ризиками та забезпечує належне виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.

Отже, з урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст. 182 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, суд, при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне, як альтернативний запобіжний захід, визначити заставу у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 233 600,00 грн., поклавши на ОСОБА_5 певні обов`язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-199, 314-317 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у відкритому судовому засіданні на 11 годину 00 хвилин 30 вересня 2024 року у приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.

Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми Сумської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 20 листопада 2024 року включно, в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 233 600,00 грн., яка може бути винесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в будь-який момент протягом дії ухвали до 20 листопада 2024 року.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); утриматися від спілкування зі свідками та іншими особами, які мають причетність до даного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 20 листопада 2024 року.

У судове засідання викликати прокурора, захисника, обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя