Рішення № 121741370, 18.09.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа №466/7638/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого суддіКітова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Черевка В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачаДетинича П.І.,

представника відповідачаБойчук Ю.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Детинич Петро Іванович (адреса: 79030, м. Львів, вул. І. Пулюя, 3/25) до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1; код ЄДРПОУ 20847537) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Детинич Петро Іванович звернулася в суд із адміністративним позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, у якому просить скасувати постанову № 450 від 16 травня 2024 року адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 13600 гривень, а справу провадженням закрити.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваною постановою № 450 від 16 травня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 13600 гривень. Суть адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, полягає в тому, що 23.04.2024 року близько 11 години 14 хвилин по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці в магазині «Крамничка», продала алкогольний напій, а саме коньяк «Lekso» об`ємом 250 мл. у заборонений законом час відповідно до Розпорядження Львівської міської ради № 626 від 21.12.2023 року, чим порушила вимоги статті 156 ч. 2 КУпАП, про що ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області було складено протокол серії ВАД № 375411. Позивач не згідна із застосуванням до неї адміністративною стягнення у вигляді штрафу у сумі 13 600 гривень з врахуванням наступних обставин. Продаж товару ОСОБА_2 стався внаслідок того, що прохання її було настільки переконливими тому з боку позивача спрацював людський фактор. Позивач зазначає, що вчиненим адміністративним правопорушенням вона не заподіяла значної суспільної небезпеки інтересам суспільства, оскільки відсутня будь яка шкода особистим чи державним інтересам. Позивач вважає, що відповідач вправі був віднести дане адміністративне правопорушення до малозначимих. Позивач зазначає, що вона раніше не притягалась до адміністративної відповідальності, вперше вчинивши адміністративне правопорушення, є особою пенсійного віку, інвалідом 3-ї групи загального захворювання. Розмір її пенсії становить 2900 гривень, а тому її матеріальне становище в силу цього є трудним. З урахуванням вказаного, позивач вважає, що розгляд адміністративною комісією адміністративних матеріалів був упередженим, що свідчить про суворість застосованого до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ,що становить суму 13600 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.07.2024 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

Матеріали справи надійшли до Галицького районного суду м. Львова 27.08.2024 року.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.08.2024 року поновлено ОСОБА_1 десятиденний строк оскарження постанови адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 450 від 16 травня 2024 року та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами розгляд окремих категорій адміністративних справ, відповідно до ст. 286 КАС України.

04 вересня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відзив мотивований тим, що 23.04.2024 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області складено протокол серії ВАД №375411 щодо ОСОБА_1 , про те, що 23.04.2024 близько 11:14 год. по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці в магазині «Крамничка» продала алкогольний напій, а саме коньяк «Lekso» об`ємом 250 мл. у заборонений законом час, відповідно до Розпорядження Львівської міської ради №626 від 21.12.2023, чим порушено вимоги ст. 156 ч. 2 КУпАП. У протоколі містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , зокрема: «Я, ОСОБА_1 продала алкоголь до 12 години з порушенням часу. Дуже просила, пішла на уступки». 16.05.2024 на засідання комісії ОСОБА_1 з`явилась, вину визнала, повідомила, що покупець дуже просила продати товар, тому вона продала. Адміністративною комісією досліджено такі матеріали справи, а саме: Протокол серії ВАД №375411 від 23.04.2024; рапорт; пояснення ОСОБА_3 від 23.04.2024; фотокопія документів що посвідчують особу ОСОБА_1 ; фотокопія придбаного товару; фотокопія ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; повістка №6 від 03.05.2024; повістка №11 від 09.05.2024. До матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_3 (особи, яка придбала алкогольний напій), в яких зазначено, зокрема: «Я, ОСОБА_4 придбала у магазині в заборонений час (до 12:00) за адресою: вул. Городоцька, 117 маг. «Крамнича» коньяк ємністю 0,25 гр. за готівку». Розпорядженням Львівської міської ради від 19.04.2023 №119 «Про заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових на території Львівської міської територіальної громади на період дії правового режиму воєнного стану» передбачено обмеження продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових. Відповідно до п.1 розпорядження Львівської міської ради від 21.12.2023 №626 « Про внесення змін до розпорядження Львівської міської ради від 19.04.2023 №119» вирішено - заборонити з 22 грудня 2023 року і до закінчення терміну, на який було введено воєнний стан, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв закладам торгівлі та громадського харчування усіх форм власності на території Львівської міської територіальної громади з 22.00 год. до 12.00 год. Відповідно до ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями суб`єктами підприємницької діяльності. Представник відповідача вказує, що факт порушення зазначеного розпорядження Львівської міської ради та ч.2 ст. 156 КУпАП підтверджується протоколом та поясненнями осіб, яка продала та придбала алкогольний напій, фотосвітлиною та фіскальним чеком. Зазначає, що оскаржувана постанова винесена Адміністративною комісією Галицькою РА ЛМР у межах своїх повноважень, з дотриманням приписів КУпАП, на підставі досліджених доказів, а тому є правомірною. Крім цього, представник відповідача вважає, що позивач не навів достатніх аргументів для поновлення строку оскарження постанови.

18 вересня 2024 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги з тих же підстав, які викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, зазначаючи про його безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст. 2КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Диспозиція ч. 2ст.156КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Розпорядженням Львівської міської ради від 19.04.2023 №119 «Про заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових на території Львівської міської територіальної громади на період дії правового режиму воєнного стану» передбачено обмеження продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових.

Відповідно до п.1 розпорядження Львівської міської ради від 21.12.2023 №626 «Про внесення змін до розпорядження Львівської міської ради від 19.04.2023 №119» вирішено - заборонити з 22 грудня 2023 року і до закінчення терміну, на який було введено воєнний стан, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв закладам торгівлі та громадського харчування усіх форм власності на території Львівської міської територіальної громади з 22.00 год. до 12.00 год.

Судом встановлено, що 16.05.2024 року адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради було винесено відносно ОСОБА_1 постанову №450 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАП, за те, що вона, 23.04.2024 року близько 11 години 14 хвилин по вулиці Городоцькій, 117 у м. Львові, перебуваючи на робочому місці в магазині «Крамничка», продала алкогольний напій, а саме коньяк «Lekso» об`ємом 250 мл. у заборонений законом час відповідно до Розпорядження Львівської міської ради № 626 від 21.12.2023 року, чим порушила вимоги статті 156 ч. 2 КУпАП. Оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600,00 грн.

Відповідно дост.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.Стаття 62Конституції Українивизначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.1 і ч.3ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістомст.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписамист.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ізст. 252 цього Кодексу орган(посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно з ч.1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.73КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Так, відповідачем надано суду належні та допустимі докази, які в своїй сукупності доводять правомірність рішення адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради у формі постанови від 16.05.2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 156 КУпАП, також сама ОСОБА_1 у позовній заяві визнає факт продажу нею алкогольного напою 23.04.2024 року в заборонений час, а її доводи про неумисність таких дій не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час розгляду справи. Таким чином висновок відповідача про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, є законним та належно обґрунтованим.

Зокрема факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення підтверджується протоколом серії ВАД №375411 від 23.04.2024, рапортом працівника поліції; пояснення ОСОБА_3 від 23.04.2024; фотознімком товару; копією ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Разом з тим, суд, вирішуючи даний спір, виходить з того, що з метою індивідуалізації відповідальності закон (частина 2 статті 33 КУпАП) вимагає від органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справу, під час накладення стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі статтею 23КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Тобто при притягненні особи до адміністративної відповідальності, вид і розмір стягнення має визначатися виходячи зі тяжкості вчиненого правопорушення, його характеру та конкретних обставин, та мати достатній виховний характер для правопорушника.

В даному випадку, вказані обставини відповідачем не визначались та в достатній мірі не досліджувались, що, виходячи з положень чинного законодавства, має наслідком порушення одного з принципів адміністративної відповідальності, а саме, що визначений вид адміністративного стягнення та його розмір має відповідати значимості вчиненого правопорушення.

Натомість відповідач, застосував адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.156КУпАП шляхом накладення штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті, а саме в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13600 грн.

Однак, при накладенні такого адміністративного стягнення відповідачем не враховано положення ст. 23 та ч. 2 ст. 33 КУпАПщодо індивідуалізації покарання, а саме що позивач вчинила дане правопорушення вперше, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася (відповідачем не надано таких даних), вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, що відображено у оскаржуваній постанові, є особою з інвалідністю третьої групи.

Таким чином, відповідачем не з`ясовано матеріального і сімейного стану позивача, ступеня її вини, в зв`язку з чим штраф у такому максимальному розмірі за вчинення правопорушення вперше може бути значним фінансовим тягарем для позивача, не відповідає принципу індивідуалізації покарання.

Разом з цим, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд не вбачає підстав для застосування у даній справі положень ст. 22 КУпАП.

З огляду на наведене, призначення штрафу ОСОБА_1 в максимальному розмірі суд вважає необґрунтованим, тому згідно з п. 4 ч. 3 ст.286КАС України наявні підстави для зменшення суми стягнення з 800 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн., в зв`язку з чим в частині розміру накладення адміністративного стягнення постанова підлягає зміні.

В іншій частині постанову адміністративної комісії при Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 450 від 16.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, суд залишає без змін.

Враховуючи положенняст. 139 КАС Українищодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50% судового збору, який було сплачено ОСОБА_1 за подання даного позову, а саме 302,80 грн.

Керуючись ст.2,5,6,9,73-77,90,241-246,268,271,272,286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позовзадовольнити частково.

Змінити захід стягнення, застосований до ОСОБА_1 згідно постанови адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 450 від 16.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 13600 грн., та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 302,80 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

представник позивача ДетиничПетро Іванович (адреса: 79030, м. Львів, вул. І. Пулюя, 3/25);

відповідач Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1; код ЄДРПОУ 20847537);

представник відповідачаБойчук ЮліяРоманівна (адреса: АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення складено та підписано 18 вересня 2024 року.

Суддя Олександр КІТОВ