Рішення № 121739886, 04.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 рокуСправа №160/19127/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області(відповідач-2), у якій просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2024 року № 123750001970 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 04.08.1981 року по 19.02.1982 року, з 15.05.1982 року по 12.08.1983 року, з 12.06.2000 року по 12.02.2001 року, з 16.02.2001 року по 23.07.2002 року та з 25.07.2002 року по 31.12.2003 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про призначення пенсії за віком.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.06.2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком. Однак, рішенням від 19.06.2024 року № 123750001970 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило Позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. На думку позивача відповідачем 1 під час прийняття рішення від 19.06.2024 року № 123750001970, яким відмовлено Позивачу в призначенні пенсії за віком, не враховано усі обставини, що мають значення для призначення даного виду пенсії Позивачу, як наслідок, Відповідач 1 допустив неналежний розгляд поданої Позивачем заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову Позивачу в призначенні пенсії за віком.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та зобов`язано надати копію пенсійної справи ОСОБА_2 .

13 серпня 2024 року судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що страховий стаж позивачки становить 20 років 11 місяців 4 дні, про що свідчить розрахунок стажу Форма РС-право. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не враховано наступні періоди: робота в колгоспі з 04.08.1981 по 19.02.1982 та з 15.05.1982 по 12.08.1983 згідно трудової книжки, оскільки відсутня довідка про кількість відпрацьованих вихододнів; період з 12.06.200 по 12.02.2001,3 16.02.2001 по 23.07.2002 та з 25.07.2002 по 31.12.2003 згідно записів трудової книжки потребує уточнення, оскільки відсутня інформація про роботу в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Враховуючи вищевикладене, рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Таким чином, у даному випадку немає жодних підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву не надав.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 12 червня 2024 року звернулася із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України, у зв`язку з призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

Заява ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності відповідно до абз. 14 п.4.2 Порядку №22-1 розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №123750001970 від 19.06.2024 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. На обґрунтування рішення зазначено, що вік заявника на дату звернення складає 63 роки 4 місяці 15 днів. Пунктом 2 статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років. Страховий стаж особи становить 20 років 11 місяців 4 дні. За доданими документами до страхового стажу не враховано періоди:робота в колгоспі з 04.08.1981 по 19.02.1982 та з 15.05.1982 по 12.08.1983 згідно трудової книжки, оскільки відсутня довідка про кількість відпрацьованих вихододнів; період з 12.06.200 по 12.02.2001, з 16.02.2001 по 23.07.2002 та з 25.07.2002 по 31.12.2003 згідно записів трудової книжки потребує уточнення, оскільки відсутня інформація про роботу в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Позивачка не погодившись із вказаним рішення відповідача звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності необхідного страхового стажу.

Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як підтверджено матеріалами справи, пенсійним органом не враховано до страхового стажу періоди роботи позивача робота в колгоспі з 04.08.1981 по 19.02.1982 та з 15.05.1982 по 12.08.1983 згідно трудової книжки, оскільки відсутня довідка про кількість відпрацьованих вихододнів.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи (служби) є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.

Суд зауважує, що записи № 6, 7 трудової книжки серії НОМЕР_1 та записи № 1,2 трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 містить всі необхідні дані, які підтверджують факт роботи позивача у період з 04.08.1981 по 19.02.1982 та з 15.05.1982 по 12.08.1983 в колгоспах «ім. Чапаєва», «ім. Калинина».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи зараховувати період роботи позивача з 04.08.1981 по 19.02.1982 та з 15.05.1982 по 12.08.1983 до загального стажу, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а вказаний період підлягає зарахування до стажу позивачки.

Крім того, відповідачем в оскаржуваному рішення, зазначено, що період роботи з 12.06.200 по 12.02.2001, з 16.02.2001 по 23.07.2002 та з 25.07.2002 по 31.12.2003 згідно записів трудової книжки потребує уточнення, оскільки відсутня інформація про роботу в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Суд, зауважує, що відповідачем період роботи позивачки з 12.06.200 по 12.02.2001, з 16.02.2001 по 23.07.2002 та з 25.07.2002 по 31.12.2003 згідно з записів трудової книжки не заперечується, проте такий не зараховується через відсутня інформація про роботу в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Водночас відповідач посилається, що спірний період роботи потребує уточнення.

Суд, зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області передчасно прийняло рішення про відмову в призначенні пенсі позивачці через відсутність необхідного стужу, оскільки відповідачем не було дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Також, за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно п. 1.8 Порядку № 22-1, У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Згідно до п. 4.3. Порядку, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Тобто, відповідач, до прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії, мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення, суду не надав, а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 123750001970 від 19 червня 2024 року про відмову у призначення пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу підлягає скасуванню судом, як протиправне і необґрунтоване.

Суд, зауважує, що вимога позивача про зарахування до страхового стажу періоди роботи з 12.06.2000 року по 12.02.2001 року, з 16.02.2001 року по 23.07.2002 року та з 25.07.2002 року по 31.12.2003 року, не підлягає задоволенню, як передчасна, оскільки відповідач -Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при повторно розгляді заяви ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про призначення пенсії за віком, зобов`язаний вчини усі необхідні дії для отримання даних про підстави відсутності інформації про роботу, в індивідуальних відомостях про застраховану особу - ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Оскільки основна вимога позовної заяви задоволена, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача належить стягнути 1211,20 грн сплаченого судового збору.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.9, 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2024 року № 123750001970 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 04.08.1981 року по 19.02.1982 року, з 15.05.1982 року по 12.08.1983 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев