Ухвала суду № 121739124, 18.09.2024, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4672/24

Провадження № 1-кс/0203/2684/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровськау складі

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі скаргу Міністерства юстиції України на бездіяльність Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла скарга Міністерства юстиції України, яка подана представником ОСОБА_3 , на бездіяльність Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.

Скарга обґрунтована тим, що 25 червня 2024 року Міністерство юстиції України звернулося до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення, вчиненого невстановленими особами органів державної влади (зокрема, правоохоронних органів) відносно громадянина ОСОБА_4 , в результаті чого Державному бюджету України завдано збитків у зв`язку з виплатою йому відшкодування в розмірі 318620,30 грн на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бабкін та інші проти України». За наслідками розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення старшим слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 27 серпня 2024 року за вих.№ 12624зкп-24/п/15-02-3-3887/24 письмово повідомлено Міністерству юстиції України про те, що у заяві не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів ДБР, у зв`язку із чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Таким чином, після отримання заяви про злочин в порушення вимог ст.60, ч.1 ст.214 КПК України, станом на момент розгляду цієї скарги, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

Скаржник в судове засідання не з`явився, 17 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд скарги за відсутності представника Міністерства юстиції України, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч.6 ст.9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст.28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі представника скаржника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, явку уповноваженої особи в засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду справи у відсутності такої особи.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що 25 червня 2024 року за вих.№ 916566/9.1.4/15-24 Міністерство юстиції України звернулося до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення, вчиненого невстановленими особами органів державної влади (зокрема, правоохоронних органів та судів) відносно громадянина ОСОБА_4 , в результаті чого Державному бюджету України завдано збитків у зв`язку із виплатою йому відшкодування в розмірі 318620,30 грн на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бабкін та інші проти України».

При цьому, зі змісту скарги та самої заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25 червня 2024 року вбачається, що підставою для звернення Міністерства юстиції України до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення послугувало рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бабкін та інші проти України», згідно якого, заява ОСОБА_4 свідчить про порушення Державою Україна ст.3, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку із неналежними умовами тримання його під вартою, а також на відсутність ефективних засобів юридичного захисту у зв`язку з його скаргою, а відтак, Європейський суд з прав людини зобов`язав сплатити заявнику 7 500 євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також 250 євро компенсації інших витрат, що еквівалентно 318620,30 грн. Вказані обставини, на думку Міністерства юстиції України, свідчать про наявність в діях невстановлених осіб органів державної влади (зокрема, правоохоронних органів) ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 365, 367 КК України, оскільки виплачені кошти за рішенням Європейського суду з прав людини є збитками Державного бюджету України.

За таких обставин заявник просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення, здійснити досудове розслідування та встановити осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких Європейським судом прийнято рішення проти України, з метою можливості подання Міністерством юстиції України позову до винної особи.

27 серпня 2024 року за вих.№ 12624зкп-24/п/15-02-3-3887/24 старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 письмово повідомив Міністерство юстиції України про те, що у заяві не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів ДБР, у зв`язку із чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, згідно із ч. 1ст. 214 КПК Українислідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульований «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.

Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Разом із тим, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли вони викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

При цьому зміст ч. 1ст. 214 КПК Українине передбачає обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чиннимКК України.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості тільки із тих заяв чи повідомлень, які містять в собі достатню інформацію про кримінальне правопорушення, що підтверджує реальність події, яка відбулася, а право внесення відомостей про кримінальне правопорушення, про яке повідомляється заявником, належить виключно реєстраторам Єдиного реєстру досудових розслідувань, які самостійно визначають обсяг і зміст відомостей, здійснюють вибір кваліфікуючих ознак та даних, які необхідно внести відповідно до вимог Реєстру на підставі заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, а також його фабулу та правову кваліфікацію.

Вказане узгоджується з правовим висновком Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, якій міститься у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18.

Аналізуючи зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25 червня 2024 року, слідчий суддя приходить до висновку, що він зводиться до висловлення припущення про те, що виплата грошових коштів з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бабкін та інші проти України»може бути наслідком вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст.364,365,367 КК України. При цьому заявником не конкретизовано, які саме посадові особи маються на увазі, що саме вказує на скоєння ними кримінальних правопорушень, в чому саме полягає об`єктивна сторона останніх.

Слідчий суддя вважає, що з обставин, викладених у заяві, та наявних матеріалів не вбачається ознак кримінальних правопорушень, а фактично заявник висловлює лише не конкретизоване припущення про ймовірність їх вчинення, а відтак скарга Міністерства юстиції України не містить належних і достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення, які підлягають внесенню до ЄРДР, у зв`язку із чим суд не вбачає підстав для задоволення вказаної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.206, 214, 303-308, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за вих.№ 916566/9.1.4/15-24 від 25 червня 2024 року відмовити.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року №4-р(ІІ)/2020.

Слідчий суддя ОСОБА_1