Рішення № 121735606, 19.09.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 р. №520/24323/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61024, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 23.08.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 75043992 з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року по справі № 520/31948/23 за позовом ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.08.2024 року на адресу позивача надійшла постанова в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. про накладення штрафу від 23.08.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 75043992 з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року по справі № 520/31948/23 за позовом ОСОБА_1 . Водночас, позивач зазначає, що на адресу Відповідача направлено лист від 28.05.2024 року № 1026/ВФЗ, в якому повідомлено про вжиті заходи щодо виконання вказаного рішення суду, а також на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено основну заявку розрахунок на отримання фінансування на квітень, травень, червень, серпень 2024 року. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 фінансується виключно за рахунок державного бюджету МО України, то позивачем вжито всіх заходів, щодо виконання рішення суду, тому спірна постанова про накладення штрафу від 23.08.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 75043992 є безпідставною та необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 19.09.2024 року об 15 год.00 хв.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що розглянувши надані боржником документи, державний виконавець дійшов до висновку, що на теперішній час рішення суду боржником не виконано в повному обсязі, а саме кошти стягувачу не виплачені. За невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин 23.08.2024 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Представник позивача через канцелярію суду 19.09.2024 подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у відзиві на позов просив розглянути справу без його участі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року по справі № 520/31948/23 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.10.2016; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 19.10.2016.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року по справі № 520/31948/23 залишено без змін.

На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено нарахування індексації ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 14.03.2024 року № 503/ВФЗ (а.с. 14)

21.05.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 75043992 з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року по справі № 520/31948/23 за позовом ОСОБА_1 .

На адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.05.2024 року № 1026/ВФЗ, в якому повідомлено про вжиті заходи щодо виконання вказаного рішення суду (а.с. 13), зокрема те, що боржником складно основну заявку - розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямком грошового забезпечення (заявка за квітень - серпень 2024 року), яку скеровано до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. Станом на момент звернення державного виконавця фінансування вищезазначеного напрямку не проведено, виплати будуть проведені за умови відкриття асигнувань та фінансування заявки.

22.08.2024 до відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 , про накладення на боржника - ІНФОРМАЦІЯ_1 , штрафу за не виконання рішення суду.

За невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин 23.08.2024 прийнято постанову по ВП № 75043992, якою на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Позивач, не погоджуюсь зі вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 ч.2 ст. 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені 3аконом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VІІІ (далі - Закон України "Про виконавче провадження").

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Своєю чергою, стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Вказана позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 31 березня 2021 року у справі 360/3573/20.

Судом встановлено, що позивачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року по справі № 520/31948/23 у встановлений головним державним виконавцем строк, не виконано.

Позивач зазначає, що часткове невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Позивачем проведено нарахування індексації ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 14.03.2024 № 503/ВФЗ.

За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

Суд приймає до уваги те, що позивачем вчинялися заходи з метою виконання рішення суду, а саме: позивачем частково виконано рішення суду - в добровільному порядку сформовано розрахунок індексації грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 19.10.2016, (базовий місяць січень 2008 року). Крім того, з метою отримання відповідного фінансування витрат для фактичної виплати нарахованих коштів ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено заявку-розрахунок (доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано).

Однак, вжиті позивачем заходи не призвели до надходження коштів на виплату стягувачу заборгованості з недоплаченої індексації грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по по 19.10.2016.

Отже, рішення суду в частині виплати заборгованості не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.

При цьому відповідач вважав відсутніми поважні причини з невиконання судового рішення, не надавши оцінку всім дійсним обставинам справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи спірну постанову відповідач не обґрунтовано не врахував докази вжиття позивачем всіх заходів у межах своїх повноважень для повного виконання рішення суду.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 23.08.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 75043992, є протиправною та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61024, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 23.08.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 75043992 з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року по справі № 520/31948/23.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С.Мороко