Ухвала суду № 121733604, 19.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

19 вересня 2024 рокусправа № 380/19458/24 м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області (вул. Шевченка 9 м. Сєвєродонецьк Луганська область 93404), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10 м. Львів 79016), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03.07.2024 року № 134750010156 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02.02.1983 по 27.10.1989 відповідно до записів трудової книжки від 01.08.1977 серії НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Підставою позову зазначив те, що у спірний період (з 02.02.1983 по 27.10.1989) ОСОБА_1 працював в Ішимському механізованому лісгоспі Тюменського управління лісового господарства в російській федерації, про що роботодавцем здійснено запис у його трудову книжку, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Вказав, що недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Також представниця позивача подала до суду клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати (вх. № 69772 від 18.09.2024) у якому просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком. У вказаному клопотанні просила врахувати скрутний матеріальний стан позивача, який створює об`єктивні перешкоди для доступу до правосуддя, зокрема відсутність можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви. Повідомила, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 2015 року по 2 квартал 2024 сума нарахованого та виплаченого позивачу доходу (як додаткового блага) становить 180,22 грн. Таким чином, подане клопотання кваліфіковано суддею як клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону № 3674-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 133 КАС України, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі ст. 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити або звільнити від сплати судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору ні Законом № 3674-VI, ні КАС України не передбачено.

Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові № 2 від 23.01.2015 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку, а її положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, умовою звільнення від сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат є майновий стан сторони. При цьому, майновий стан позивача повинен підтверджуватися відповідними доказами.

Представниця позивача до клопотання про звільнення від сплати судового збору долучила відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 13.09.2024 (за період з 2015 року по 2 квартал 2024 року). Відповідно до вказаних відомостей позивач отримав дохід у вигляді додаткового блага у лютому 2023 року у розмірі 100,02 грн, та у липні 2023 року 123,89 грн.

Разом з тим, суддя враховує, що позивач користується правовою допомогою, що підтверджується поданням представницею позивача процесуальних документів до суду на підставі ордеру серії ВС № 1310515 від 17.09.2024. При цьому, такий ордер видано Адвокатським об`єднанням «Правда і закон» на підставі договору про надання правничої допомоги № 10/09/24-1 від 10.09.2024.

З вищевказаних обставин неможливо встановити безоплатність надання такої допомоги.

За таких обставин, суддя дійшла висновку про те, що позивачем не надано переконливих доказів на підтвердження існування неможливості сплати судового збору за подання цього позову.

Разом з тим, враховуючи вищенаведене та з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за можливе відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Згідно з правилами ст. 19 (предметна юрисдикція) та ст.ст. 25-27 (територіальна юрисдикція) Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа підсудна Львівському окружному адміністративному суду.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (на стадії відкриття провадження) не встановлено.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг розглядаються в порядку спрощеного провадження.

З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників, суддя дійшла висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст.ст. 12, 171, 248, 256, 257, 261-263, 293, 294 КАС України, суддя -

УХВАЛИЛА:

1. У задоволенні клопотання представниці позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відмовити.

2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 380/19458/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

4. Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

5. Відповідачам надати суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі до канцелярії Львівського окружного адміністративного суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2).

Вимоги до змісту та форми відзиву на позовну заяву передбачено ст. 162 КАС України. До такого, зокрема, додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/ у розділі «Стан розгляду справи».

7. Роз`яснити учасникам справи, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України.

8. Копію ухвали надіслати учасникам справи. Відповідачам надіслати також копію позовної заяви з додатками.

Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяР.П. Качур