Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2024 року м. Київ № 320/43573/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В.,
при секретарі судового засідання Прокопенко А.І.,
за участю:
представника позивача - Кузнецова І.С.,
представника позивача- Мітрохіна А.О.,
представника відповідача - Гостищевої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК» (далі - позивач) через свого представника - адвоката ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (далі- відповідач, ДП «ДОТ» ), в якому просив суд:
-визнати протиправними дії Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код юридичної особи 44830311) зі встановлення в пункті 8 Додатку 1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі Навушники спеціальні (Вид 1-4, Тип 1-2, комплектність КШББ) (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування), оголошеного за ідентифікатором UA-2024-09-11-012805-a, вимог з надання «документів, які підтверджують відповідність запропонованого товару військовим стандартам НАТО»;
- зобов`язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код юридичної особи 44830311) виключити такі вимоги з умов пункту 8 Додатку 1 до вищевказаного Оголошення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Шевченко А.В. 17.09.2024 о 13:59 хв.
Ухвалою суду від 17.09.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених статтею 282 Кодексу адміністративного судочинства України; призначено судове засідання на 18.09.2024.
У судове засідання, призначене на 18.09.2024 з`явилися повноважні представники позивача та відповідача. У судовому засіданні оголошувались перерви до 19.09.2024 до 12 год. 30 хв. та до 15 год. 00 хв.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позовній заяві, просили суд їх задовольнити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в пункті 8 Додатку 1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі за ідентифікатором доступу UA-2024-09-11-012805-a, у якій позивач має брати участь, наявна вимога щодо необхідності відповідності предмету закупівлі - Навушники спеціальні (Вид 1-4, Тип 1-2, комплектність КШББ) (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування), стандартам MIL-STD-810g та EMC-MIL-STD-461G.
Позивач вказує, що предмет закупівлі відповідно до Додатку 3 до Оголошення «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» повинен відповідати технічній специфікації Міністерства оборони України на предмети для речового забезпечення (навушники спеціальні) TC A01XJ.00737-450:2023 (01), водночас серед технічних та якісних характеристик у розділі 3.1 не містить в собі вимог про відповідність військовим стандартам НАТО MIL-STD-810 та EMC-MIL-STD-461 і необхідність документального підтвердження такої відповідності.
Крім того, позивач стверджує, серед стандартів НАТО немає стандартів MIL-STD-810g та EMC-MIL-STD-461G, адже: стандарт MIL-STD-810g є MIL-STD-810 і є військовим стандартом США, що дозволяють визначити стійкість широкого переліку обладнання до всіляких впливів у непольових умовах; стандарт EMC-MIL-STD-461G - це військовий стандарт США, який описує, як тестувати обладнання на електромагнітну сумісність та не містить певних вимог.
Також позивач звертає увагу суду, що на сайті PROZORRO наявні запити від потенційних учасників щодо роз`яснення підстав включення до вимог пункту 8 Додатку 1 до Оголошення.
Позивач зазначає, що у відповідь на вказані запити Замовником не було надано конкретної відповіді по суті, що може свідчити, на думку представника позивача, про встановлення в Оголошенні вимог, стосовно яких Замовник не може визначитися чому не можуть бути застосовані чинні на території України стандарти.
У позові представник позивача зауважує, що визначення вказаних вимог є виключною ініціативою уповноваженої особи замовника без потреби інших органів управління на те.
Представником позивача також були надані додаткові пояснення у справі, в яких зауважив, що замовником не доведено чим підтверджується, що визначення спірних стандартів MILSTD-810 та EMC-MIL-STD-461 та TC A01XJ.00737-450:2023 (01) для предмета закупівлі зумовлено потребами Збройних Сил України, як і не підтверджується, що спірні стандарти MILSTD-810 та EMC-MIL-STD-461 та TC A01XJ.00737-450:2023 (01) є кращими за стандарт, встановлений Міністерством оборони України.
Разом з додатковими поясненнями представником позивача долучено Лист Головного управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України № 220/61/1761 від 17.09.2024, згідно якого тактико-технічні та якісні характеристики навушників спеціальних визначено технічною специфікацією Міністерства оборони TC A01XJ.00737-450:2023 (01), повідомлено, що Головним управлінням здійснюється уточнення проєкту вказаної технічної специфікації.
Крім того, 19.09.2024 представник позивача подав додаткові письмові пояснення, якими ще раз зауважив, що Технічна специфікація ТС A01XJ.00737-450:2023 (01) досі не зазнала змін та діє в початковій редакції від 03.08.2023. Також звернув увагу, що правильними назвами стандартів є MIL-STD-810G і MIL-STD-461G.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначила, що необхідність визначення різних стандартів, а саме, відповідність стандартам MIL-STD-810 та EMC-MIL-STD-461 та TC A01XJ.00737-450:2023 (01) для предмета закупівлі зумовлено потребами Збройних Сил України. Зокрема, метою закупівлі є забезпечення військовослужбовців найкращим обладнанням, яке існує на ринку або обладнанням, яке відповідатиме стандартам, визначеним Міністерством оборони України, що визначатиметься за результатами поданих пропозицій та з урахуванням встановлених критеріїв.
Також вказує, що замовник, відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі», наділений повноваженнями самостійно визначати предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики виходячи з його потреб, і відповідно до приписів чинного законодавства, забороняється втручатись у господарську діяльність замовника та обмеження його прав та повноважень щодо визначення предмету закупівлі, його технічних та якісних характеристик, виходячи з його потреб.
Відтак, представник відповідача зазначає, що встановивши у пункті 8 Додатку 1 до Оголошення вимогу надати документи, які підтверджують відповідність предмета закупівлі стандартам MIL-STD-810 та EMC-MIL-STD-461 та TC A01XJ.00737-450:2023 (01) є намаганням придбати обладнання, яке за своїми якісними характеристиками є кращим за стандарт, встановлений Міністерством оборони України, та є дискрецією замовника, тому застосування такої дискреції не дає підстави для висновку про протиправність застосування цих критеріїв.
Щодо дискримінаційності вимог зазначила, що на стадії оприлюднення оголошення вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вимоги визначені однакові для всіх, хто має намір участь взяти у закупівлях.
Відтак, на думку відповідача позовні вимоги є не обґрунтованими, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача надала суду лист ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6343 від 19.08.2024 та лист Головного управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України № 220/61/1554 від 26.08.2024, на підставі яких, як зазначила в судовому засіданні, і були включені до Оголошення пункти щодо відповідності стандартам MILSTD-810 та EMC-MIL-STD-461.
Відтак, представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На додаткові пояснення представника відповідача щодо невірних ідентифікаційних даних стандартів (уточ. суду - не зазначено літеру G) зазначила, що це не є помилкою Замовника, а літера додається в залежності від року редакції стандартів.
Статтею 282 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони. Так, позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк з дня надходження позовної заяви.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» 11.09.2024 о 17:01 на веб-порталі PROZORRO було оприлюднено Оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі за ідентифікатором доступу - UA-2024-09-11-012805-a (далі-Оголошення).
Відповідно до Оголошення, предмет закупівлі - Навушники спеціальні (Вид 1-4, Тип 1-2, комплектність КШББ) (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування).
Додатком № 1 до Оголошення визначені вимоги до учасників закупівлі та перелік документів, що надаються учасником у складі пропозиції, зокрема відповідно до пункту 8 Додатку мають бути надані документи, які підтверджують відповідність запропонованого товару військовим стандартам НАТО:
- копії протоколів випробувань, що підтверджують відповідність запропонованого товару вимогам, що визначені стандартами MIL-STD-810 та EMC-MIL-STD-461. Протоколи мають бути видані не раніше останньої редакції відповідного стандарту;
- лист-підтвердження від виробника запропонованого товару, що запропонований товар, який буде поставлений, відповідає військовим стандартам НАТО MIL-STD-810 та EMC-MIL-STD-461.
Відповідно до Додатку 3 до Оголошення «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі», у графі «Відповідність нормативним документам», зазначено, що предмет закупівлі має відповідати TC A01XJ.00737-450:2023 (01), тобто технічній специфікації Міністерства оборони України на предмети для речового забезпечення (навушники спеціальні) TC A01XJ.00737-450:2023 (01).
Окремим додатком до оголошення Замовником завантажена вказана технічна специфікація TC A01XJ.00737-450:2023 (01).
Термін подання пропозицій учасників - до 25.09.2024.
Не погоджуючись із включенням Замовником пункту 8 Додатку № 1 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі з ідентифікатором UA-2024-09-11-012805-a, з огляду на те, що пункт не відповідає нормам законодавства про закупівлі, позивач як учасник, що планує взяти участь у зазначеній закупівлі, звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
Порядок, засади планування та особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони регулюється Законом України «Про оборонні закупівлі» та Законом України «Про публічні закупівлі».
Частиною першою статті 2 Закону України «Про обороні закупівлі» визначено, що цей Закон застосовується за умови, що:
вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі;
закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оборонні закупівлі» оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
Стаття 7 Закону України «Про обороні закупівлі» встановлює, що державний замовник здійснює планування оборонних закупівель, на підставі чого:
формує пропозиції до зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями відповідно до державних програм та надсилає їх до головного органу у сфері планування оборонних закупівель у встановлений зазначеним органом строк;
складає та затверджує трирічний та річний плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, вносить зміни до них. Ці плани та зміни до них попередньо погоджуються з комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки;
організовує та здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
подає звіти про результати здійснення закупівель, укладання та виконання державних контрактів (договорів) головному органу у сфері планування оборонних закупівель, у визначений ним строк;
укладає договори про закупівлю та державні контракти (договори), у тому числі за імпортом;
забезпечує оплату відповідно до умов державних контрактів (договорів), у тому числі попередню оплату (авансування);
надає виконавцям державних контрактів (договорів) технічну специфікацію;
організовує випробування (державні, міжвідомчі, визначальні відомчі та інші випробування державного замовника, а у разі необхідності - сертифікацію) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, приймає їх на озброєння (використання), постачання, допускає до експлуатації;
бере участь у випробуваннях макетних, дослідних та серійних зразків (комплексів, систем) озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріалів і комплектуючих виробів;
здійснює оцінювання наданої учасником відбору інформації щодо вартості життєвого циклу товарів оборонного призначення;
проводить оцінювання відповідності та визначає способи гарантування відповідності товарів, робіт і послуг оборонного призначення встановленим вимогам державного замовника;
проводить ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення та учасників відбору, а також безпосередньо або через закупівельну організацію подає запити на здійснення державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення у визначеному ним порядку;
здійснює контроль якості товарів, робіт і послуг у разі встановлення їх відповідності вимогам законодавства та умовам державних контрактів (договорів) - забезпечує їх приймання;
затверджує технічну документацію на виробництво товарів оборонного призначення, замовником яких він є;
здійснює облік результатів науково-технічної діяльності, отриманих під час здійснення оборонних закупівель за рахунок або із залученням коштів державного бюджету;
здійснює ідентифікацію предметів закупівлі та готує вихідні дані для їх кодифікації;
звітує перед спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики про укладення державних контрактів (договорів), результати їх виконання, використання бюджетних коштів;
здійснює перегляд ціни державного контракту (договору) за обґрунтованими пропозиціями виконавців у разі істотних змін фінансово-економічних та технічних умов виконання такого контракту (договору);
має право уповноважувати та в установленому законодавством порядку надавати відповідні довіреності суб`єкту господарювання, який належить до сфери його управління і якому надане право здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, укладати державні контракти (договори) за імпортом виключно для забезпечення власних потреб;
веде реєстр конструкторської документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, державним замовником яких він є;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері оборонних закупівель;
взаємодіє з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері оборонних закупівель;
здійснює контроль витрат виконавця державного контракту (договору) у разі закупівлі у єдиного виконавця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (надалі за текстом - Особливості).
Пунктами 1-8 Особливостей визначено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.
Зведений трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями не складається та не подається на затвердження Кабінетові Міністрів України. Пропозиції до проекту зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями подаються державними замовниками Мінстратегпрому протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення не складається та не затверджується.
Подання та оприлюднення інформації, передбаченої частинами другою та третьою статті 15 Закону України Про оборонні закупівлі, здійснюється протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування правового режиму воєнного стану в Україні.
Для планування закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку 1), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України Про оборонні закупівлі та Про публічні закупівлі.
Державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої цими особливостями, укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022р. №335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022р., № 26, ст. 1419).
Під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державний замовник готує оголошення про закупівлю, в якому зазначається інформація згідно з додатком 2, та надсилає його для оприлюднення відповідно до пункту 1 частини третьої статті 30 Закону №808-ІХ.
Придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель.
Під час здійснення закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Отже, на період дії правового режиму воєнного стану застосовуються приписи статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, відповідно до яких придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель.
Тому враховуючи приписи статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу четвертого пункту 8 Особливостей, процедура закупівлі, проводиться відповідно до статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922-VIII), яка врегульовує процедуру проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 922-VIII, закупівля здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оборонні закупівлі» оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:
- своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;
- послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання;
- конкурентність;
- ефективність використання коштів, результативність;
- відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);
- запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;
- цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
Статтею 12 Закону № 922-VIII передбачено, що електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.
Статтею 14 Закону № 922-VIII визначено, що спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:
-оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
-уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;
-подання пропозицій учасниками;
-проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону;
-розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;
-визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;
-розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються:
- найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
- назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
- інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі;
- кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
- строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
- умови оплати;
- очікувана вартість предмета закупівлі;
- період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель);
- кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж два робочі дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю);
- перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв;
- розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати);
- розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);
- розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі.
В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону.
У період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз`ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Усі звернення за роз`ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов`язаний надати роз`яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель не менше ніж на два робочі дні.
Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
Для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій.
У разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника.
Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.
Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу.
Кожен учасник має право подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).
Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються.
Пропозиція учасника повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції.
Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій.
Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.
Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.
У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.
Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.
Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
- пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
- учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
- учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
- якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов`язаний надати йому відповідь.
Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.
Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Звіт про результати проведення закупівлі оприлюднюється у порядку, передбаченому статтями 10 і 19 цього Закону.
Замовник відміняє спрощену закупівлю в разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
3) скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг (частина 17 статті 14 Закону №922-VIII).
Спрощена закупівля автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:
1) відхилення всіх пропозицій згідно з частиною 13 цієї статті;
2) відсутності пропозицій учасників для участі в ній.
Спрощена закупівля може бути відмінена частково (за лотом) (частина 18 статті 14 Закону №922-VIII).
Повідомлення про відміну закупівлі оприлюднюється в електронній системі закупівель:
- замовником протягом одного робочого дня з дня прийняття замовником відповідного рішення;
- електронною системою закупівель протягом одного робочого дня з дня автоматичної відміни спрощеної закупівлі внаслідок відхилення всіх пропозицій згідно з частиною тринадцятою цієї статті або відсутності пропозицій учасників для участі у ній.
Повідомлення про відміну закупівлі автоматично надсилається всім учасникам електронною системою закупівель в день його оприлюднення.
З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду (частини 19, 20 статті 14 Закону № 922-VIII).
Отже, на період дії правового режиму воєнного стану застосовуються приписи статей Закону України «Про публічні закупівлі» та із урахуванням Закону України «Про оборонні закупівлі» та положень Особливостей.
В рамках даних спірних правовідносин,позивач є потенційним учасником закупівлі та оскаржує правомірність включення відповідачем - Замовником до Оголошення вимоги щодо подання учасником у складі пропозиції документів, які підтверджують відповідність запропонованого товару військовим стандартам НАТО:
- копії протоколів випробувань, що підтверджують відповідність запропонованого товару вимогам, що визначені стандартами MIL-STD-810 та EMC-MIL-STD-461. Протоколи мають бути видані не раніше останньої редакції відповідного стандарту;
- лист-підтвердження від виробника запропонованого товару, що запропонований товар, який буде поставлений, відповідає військовим стандартам НАТО MIL-STD-810 та EMC-MIL-STD-461.
Позивач стверджує, що в Технічній специфікації наразі відсутня інформація щодо необхідності відповідності вказаним стандартам.
Суд погоджується з таким твердженням позивача, і такий факт з боку відповідача також не заперечується.
Судом встановлено, що у Технічній специфікації Міністерства оборони TC A01XJ.00737-450:2023 (01) наявний пункт 3.1.6.14, згідно якого методи випробувань предмета наведені у Додатках № 3-4.
Разом з тим, у примітці № 2 до вказаного пункту уточнено, що за погодженням з розробником дозволяється визнавати і приймати протоколи випробувань (перекладені українською мовою), які видані іноземними акредитованими органами з оцінки відповідності, якщо застосовані в цій державі процедури оцінки відповідності забезпечують такий самий або вищий рівень відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, як і українські процедури оцінки відповідності.
З наведеної примітки суд робить висновок, що розробник технічної специфікації не виключив можливості подання учасниками документів, що підтверджують інші стандарти якості предмета закупівлі, які є вищими за національні.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про оборонні закупівлі», основою для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення є потреби, пріоритети сектору безпеки і оборони, обсяги фінансових ресурсів, необхідних для їх задоволення, передбачені стратегіями, іншими стратегічними документами та державними програмами у сферах національної безпеки і оборони, розвиток складових сектору безпеки і оборони, зокрема оснащення їх сучасним озброєнням і військовою технікою, створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів та необхідних для цього потужностей оборонно-промислового комплексу, реалізація інших заходів з посилення обороноздатності держави.
Так, аналізуючи надані представником відповідача листи, суд зазначає таке.
У листі Командування сил логістики Збройних сил України № 6343 від 19.08.2024 повідомлено, що Тил Командування Сил логістики Збройних сил України підтримує пропозицію Головного управління розвитку матеріального забезпечення щодо внесення змін до технічної специфікації; пропонується доповнити вказану технічну специфікацію вимогою щодо надання від виробника навушників спеціальних підтверджуючих документів щодо відповідності військовим стандартам, які застосовуються у арміях країн-членів НАТО до військових навушників спеціальних: MIL-STD-810Н та EMC-MIL-STD-461G.
Листом Головного управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України № 220/61/1554 від 26.08.2024 ДП «ДОТ» було повідомлено, що наразі проводиться робота щодо вдосконалення предметів речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, а саме навушників спеціальних. Зокрема, вказаним листом запропоновано відповідачу в разі оголошення процедури закупівель за діючою технічною специфікацією Міністерства оборони України, доповнити вимоги щодо надання виробниками підтверджуючих документів стосовно відповідності моделей навушників військовим стандартам НАТО, а саме: MIL-STD-810H «Environmentalengineeringconsiderationsandlaboratorytests» та MIL-STD-461G «RequirementsforthecontrolofelectromagneticinterferenceCharacteristicsofsubsystemsandequipment».
Відтак, з огляду на інформацію, викладену у вказаних листах, суд не приймає доводи, наведені представником позивача у позові та додаткових поясненнях, щодо того, що замовником не доведено чим підтверджується, що визначення спірних стандартів MILSTD-810 та EMC-MIL-STD-461 та TC A01XJ.00737-450:2023 (01) для предмета закупівлі зумовлено потребами Збройних Сил України та твердженням про те, що їх включення - виключна ініціатива уповноваженої особи замовника без потреби інших органів управління на те.
Разом з тим, суд погоджується із твердженням представника відповідача, що саме замовник наділений правом дискреції на встановлення вимог до предмета закупівлі, зокрема щодо включення за пропозицією Головного управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України, за погодженням Тил Командування Сил логістики Збройних сил України вищевказаних стандартів MIL-STD-810Н та EMC-MIL-STD-461G до Оголошення.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Водночас замовники мають дискрецію у встановленні критеріїв до учасників та предмету закупівлі згідно зі статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі». Аналогічний висновок щодо дискреції замовника стосовно встановлення критеріїв, передбачених статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», викладений у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №826/6820/17.
Також, у постанові по справі № 826/16606/18, Верховний Суд зазначив: «Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Закон України «Про публічні закупівлі» не надає вичерпного переліку документів, які можуть вимагатися замовником на підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 цього Закону… Також з аналізу статей 16, 22 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає, що замовник вправі визначати кваліфікаційні критерії відповідно до статі 16 і зазначати про них у тендерній документації, яка може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.»
Щодо листа Головного управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України № 220/61/1761 від 17.09.2024, яким зазначено про відсутність на даний час вимог відповідності навушників стандартам MIL-STD-810 та EMC-MIL-STD-461, то на думку суду, необов`язковість вказаних вимог не означає, що замовник не мав права їх включати до Оголошення, з огляду на пропозицію розробника Технічної специфікації щодо їх включення.
Відносно наявності технічної помилки, на яку звертає увагу представник позивача у поясненнях щодо не зазначення букв «G» у стандартах MIL-STD-810G і MIL-STD-461G, суд вважає її несуттєвою, оскільки остання не змінює предмет закупівлі чи істотні умови договору, та є такою, що означає останню редакцію цих стандартів.
Стосовно тверджень представника позивача про дискримінаційність зазначених вимог через те, що останнім відповідає дуже обмежене коло учасників, суд зазначає, що не вбачає за можливе встановити вказаний факт дискримінаційності, з огляду відсутність будь-яких доказів. На даній стадії проведення закупівлі - на стадії подання пропозицій учасниками, вимоги, визначені в Оголошенні, формально є однаковими для всіх учасників, хто має намір взяти участь у закупівлях.
Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість виникнення ситуації за якої пропозиція позивача буде в подальшому відхилена (за умови її подання) саме з підстав не надання документів, визначених у пункті 8 Оголошення, однак на день розгляду цієї справи підстави однозначно стверджувати про майбутні протиправні дії (бездіяльність) чи рішення відповідача відносно позивача відсутні.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши обґрунтованість доводів позивача та оцінивши зібрані в справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
в и р і ш и в:
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення.
Суддя Шевченко А.В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 19 вересня 2024 р.
Судове рішення № 121733471, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 19.09.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/43573/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: