Рішення № 121733409, 19.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року Справа №320/23158/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Оболонь" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Оболонь" (далі позивач, ПрАТ "Оболонь", товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, контролюючий орган), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 717/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. про застосування штрафних (фінансових ) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код платежу 21081500) в розмірі 9 354 098,31 грн. з розрахунком фінансових санкцій;

- № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. про застосування штрафних (фінансових ) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код платежу 21081500) в розмірі 425 000,0 грн. з розрахунком фінансових санкцій;

- № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. про застосування штрафних (фінансових ) санкцій (код платежу 21081101) на суму 1 020 грн. з розрахунком фінансових санкцій.

Позиції сторін

В обґрунтування позову товариство вказує, що ПрАТ "Оболонь", як виробник пива, зберігає алкогольні напої пиво міцністю вище 8, 5% об`ємних одиниць в складі готової продукції, немарковані марками акцизного податку встановленого зразка, запаковані в плівку, факт зберігання яких встановлено в ході фактичної перевірки контролюючим органом. Позивач відмітив, що дана продукція у відповідності зі складеними зовнішньоекономічними контрактами виробляється виключно на експорт та маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт і не підлягає маркуванню акцизного податку у відповідності до вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 р. №481/95 (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 481/95-ВР).

Звертає увагу суду, що, незважаючи на надані товариством документи та пояснення представників ПрАТ «ОБОЛОНЬ» посадові особи контролюючого органу проігнорували факт, що продукція, призначена для експорту, розливається у тару та маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт. При цьому посадові особи контролюючого органу не врахували самі умови експортних контрактів та те, чи запроваджено на це пиво марки акцизного податку та порядок їх маркування цими марками в тих країнах, куди експортуються зазначені алкогольні напої.

Позивач також наголошує, що чинним законодавством України не передбачено зберігання продукції, зокрема алкогольних напоїв - пива міцністю понад 8,5% об`ємних одиниць, що вироблені та реалізуються на експорт окремо від іншої продукції.

У позовній заяві також зазначається, що розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно податкового повідомлення - рішення №717/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р., не є детальним, зокрема, в ньому зазначено лише розмір санкцій, передбачений законодавством 200 відсотків вартості товару, та сума штрафних санкцій 9 354 098,31 грн., однак не зазначено з якої саме вартості товару відповідач проводив розрахунок, що є порушенням вимог пп. 58.1.2.п.58.1 ст.58 ПК України.

Крім того, позивач зауважує, що 15.06.2023 ПрАТ «Оболонь» одержано від Державної податкової служби України Індивідуальну податкову консультацію 1406/11К/99-00-09-04-03-06 від 15.06.2023 р., якою надана відповідь на питання ПрАТ «Оболонь» «Чи має ПрАТ «Оболонь» як виробник пива з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць, що вироблено на експорт і марковане у відповідності з укладеними з суб`єктами ЗЕД контрактами (без українських марок акцизного податку), зберігати зазначену продукцію до початку процедури митного оформлення і відвантаження замовнику на складі підприємства, що є місцем зберігання алкогольних напоїв, внесеним до Єдиного реєстру місць зберігання у відповідності до Порядку? У відповіді щодо зазначеного питання вказано: «.. Товариство як виробник пива з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць, що вироблено на експорт і марковане у відповідності з укладеними з суб`єктами ЗЕД контрактами (без українських марок акцизного податку) може зберігати зазначену продукцію до початку процедури митного оформлення і відвантаження замовнику на складі підприємства, що є місцем зберігання алкогольних напоїв, внесеним до Єдиного реєстру.»

Стосовно необґрунтованості податкового повідомлення-рішення № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. позивач зазначає, що ПрАТ "ОБОЛОНЬ" подавало звіти №2-РС та №1-ОА кожного звітного місяця відповідно до Закону № 481/95-BP та дотримуючись порядку заповнення затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470 зі змінами та доповненнями (далі - Наказ № 49).

Звертає увагу суду, що Звіт № 2-РС та Звіт №1-ОА подають за різні види діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв, залишки продукції на початок та кінець звітного періоду у вказаних звітах не повинні співпадати також не всі показники в звітах повинні мати ідентичне походження та структуру формування (як вказано в акті перевірки).

Позивач зазначає, що, оскільки у графі 5 Звіту № 1-ОА має бути зазначено обсяг алкогольних напоїв у звітному місяці, що отримано з виробництва для реалізації підприємствам оптової торгівлі, роздрібної торгівлі та на експорт (згідно Наказу № 49), то ПрАТ «Оболонь» вказані відомості зазначались у поданих звітах.

Також, позивач наголошує, що посадові особи контролюючого органу необґрунтовано порівняли в акті перевірки різни види діяльності (реалізація на внутрішній ринок та придбання продукції для подальшої реалізації, а саме в звіті 2-РС порівнюється реалізація внутрішнього ринку, в звіті № 1-ОА - порівнюється придбання алкогольних напоїв з ПрАТ "Оболонь" з II розділу 5 пункту (з акту фактичної перевірки) для подальшої реалізації. Крім того, позивач зауважує, що ці складові не можуть мати однакове значення, так як реалізація алкогольних напоїв у звіті 2-РС у звітному місяці може містити в собі залишки на початок звітного місяця та виробленої у звітному місяці продукції ПрАТ "ОБОЛОНЬ", а придбання алкогольних напоїв у звітному місяці звіту 1-ОА може містити продукцію, яку виробник (ПрАТ "ОБОЛОНЬ") придбав з власного виробництва (дотримуючись правил заповнення згідно з Наказом №49) та від інших виробників, чи від підприємств оптової торгівлі для подальшої реалізації.

Разом з тим, позивач вказує, що з акту перевірки не вбачається, які саме законодавчі чи нормативно-правові акти порушені ПрАТ «ОБОЛОНЬ» при складанні звітів та саме в чому полягає їх недостовірність, не заначено також, що саме в звітах не відповідає нормам визначеним в Порядку заповнення форми звіту № 2-PC «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» та Порядку заповнення форми звіту № 1-OA «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» затверджених Наказом Міністерства фінансів України 11.02.2016 № 49 та які саме графи розділів звітів містять недостовірну інформацію.

Стосовно необґрунтованості податкового повідомлення-рішення № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. позивач зазначає, що в ході фактичної перевірки на території ПрАТ «Оболонь», яка розпочалась 28.02.2023 о 12.20, посадові особи контролюючого органу оглянули приміщення експедиції цеху тари, цехів готової продукції №05/36 та цеху баночної продукції, спілкувалися з співробітниками бухгалтерії та іншими працівниками підприємства, у тому числі, з працівниками відділу забезпечення експортно імпортних операцій щодо організації процедур митного оформлення продукції та надали листа від 28.02.2023 р. б/н «Про проведення інвентаризації та надання документів».

Крім того, за словами позивача, посадовим особам контролюючого органу надавалися всі пояснення та всі документи, які вони бажали переглянути одразу під час їх перебування на території ПрАТ "ОБОЛОНЬ».

Звертає увагу суду, що позивач був позбавлений права надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів викладених в акті, оскільки отримав акт перевірки 15 березня 2023 року, що унеможливило прибути до ЦМУ по роботі з ВПП за адресою : вул Кошиця, 3, каб. 319 на 14 год. 30 хв. 09 березня 2024 року.

Позивач вважає, що лист «Про проведення інвентаризації і надання документів» від 28.02.2023 б/н є необ`єктивним, оскільки запропоновано надати запитувану інформацію та документи за період з 01.01.2021 р. по дату закінчення перевірки, до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Київ, вул. Кошиця,3, каб.310) в термін до 12 год.00 хв. 02.03.2023 року.

Тобто, за словами позивача, заздалегідь були поставлені ПрАТ «ОБОЛОНЬ» вимоги, які фактично ПрАТ «ОБОЛОНЬ», не могла виконати протягом 2-х робочих днів, оскільки документи за майбутній період «по дату закінчення перевірки» (10 днів з її початку 28.02.2023 р.) 09 березня 2023 р., оскільки на той час ще не існували і не могли бути створені.

Позивач додатково зауважує, що акт про відмову від надання документів/надання документів частково, їх копій, що належать до предмету перевірки від 09 березня 2023 р. №137/ж6/31-00-07-05-02-20 на підпис представнику ПрАТ «Оболонь» не надавався, зокрема, до акту перевірки доданий не був, чим було порушено право позивача, передбачене п.86.7 статті 86 ПК України щодо можливості подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

Крім того, в позовній заяві вказується, що копію акту про відмову від надання документів/надання документів частково, їх копій, що належать до предмету перевірки від 09 березня 2023 р. № 137/ж6/31-00-07-05-02-20 було направлено відповідачем на вимогу позивача №421/0/2-23 від 12.04.2023 р. та одержано ПрАТ «ОБОЛОНЬ» лише 18.04.2023 р. (вx №169/0/1-23 від 18.04.2023 р.) вихідний Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП №4664/6/31-00-07-05-02-06 від 13.04.2023 р.), тобто цей акт був фактично отриманий позивачем після прийняття податкових повідомлень-рішень про застосування фінансових санкцій, які були прийняті 14.04.2023 р.

Разом з тим, позивач вказує, що акт про відмову від надання документів/надання документів частково, їх копій, що належать до предмету перевірки від 09 березня 2023 р. №137/ж6/31-00-07-05-02-20 містить протиріччя: в абзаці 4 акту вказано, що запитувані документи не надані на перевірку, а в абзаці 5 засвідчується факт, що вказані у запиті документи надані частково.

Позивач вважає, що акт про відмову від надання документів/надання документів частково, їх копій, що належать до предмету перевірки від 09 березня 2023 р. №137/ж6/31-00-07-05-02-20 не відповідає вимогам п. 85.6. ст.85 ПК України, а саме в ньому:

- не зазначено посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника);

- не містить переліку документів, які йому запропоновано подати;

- не містить підпису платника податків або його законного представника;

- відсутній відповідний запис у разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту.

Таким чином, ПрАТ "Оболонь" наполягає на протиправності спірних податкових повідомлень-рішень від 14.04.2023 № 717/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24 та просить суд їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що під час проведення перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв (пива міцністю більше 8,6% об`ємних одиниць) з метою подальшої реалізації без марок акцизного податку.

Відповідач додатково зазначає, що вищезазначена продукція знаходилась в складі готової продукції без окремого розділення території, немаркована марками акцизного податку встановленого зразка, запакована в поліетиленову плівку та готова до реалізації (також були відсутні марки акцизного податку, якщо продукція була призначена на експорт).

Таким чином, за словами відповідача, встановлено порушення ПрАТ «ОБОЛОНЬ» ст. 11 Закону № 481/95-ВР тa п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України.

Представник відповідача стверджує, що представники ПрАТ «Оболонь» висловили незгоду з відображенням означених порушень під час проведення перевірки ПрАТ «ОБОЛОНЬ» та повідомили, що при виробництві алкогольних напоїв для кожного покупця було враховано всі умови відповідних експортних угод.

У відзиві на позовну заяву вказується, що ПрАТ «ОБОЛОНЬ» не забезпечено зберігання пива, призначеного для продажу поза митною територією України, окремо від пива, яке реалізується на території держави та жодним чином не позначило ці товари під час зберігання на загальному складі готової продукції, що призначена для подальшої реалізації.

Відповідач зазначає, що посилання товариства на наявність зовнішніх контрактів з іноземними покупцями на продаж пива міцністю більше ніж 8,5% не надає йому права зберігати на акцизних складах готової продукції без марок акцизного податку, оскільки п. 213.2. статті 213 Податкового кодексу України визначає операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню. Крім того, відповідач вказує, що на дату проведення перевірки були відсутні належно оформлені митні декларації на товари, які були відображені в акті перевірки.

Відповідач зауважує, що окрема алкогольна продукція, що підлягає маркуванню марками акцизного податку та зберігається на загальному складі, має дату виробництва 14.10.2022 року (підтверджується фотофіксацією), що спростовує твердження підприємства, що продукція виготовлена за зовнішньоекономічними контрактами не набуває статус українських товарів та одразу вивозиться за межі митної території держави. За словами відповідача, надання представником ПрАТ «ОБОЛОНЬ» до огляду під час розгляду заперечень немаркованої алкогольної продукції також підтверджує факт встановленого порушення, оскільки означене пиво не було вивезене за межі митної території в строки, дозволені виробником для споживання.

Крім того, у відзиві на позовну заяву вказано, що ПрАТ «Оболонь» не надано підтверджень щодо втрати статусу українських товарів алкогольними напоями, які зберігались з метою подальшої реалізації на складі готової продукції за адресою: м. Київ, вул. Богатирська 3, зокрема відсутні митні склади, не подано митні декларації тощо.

Таким чином, відповідач підсумовує, що товари на складі товариства мають статус українських товарів, на які розповсюджуються вимоги чинного внутрішнього законодавства, зокрема, маркування марками акцизного податку окремих видів алкогольних напоїв.

Стосовно внесення недостовірних відомостей, виявлених контролюючим органом у звітах форм № 1-ОА та 2-РС, відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки відповідно до аналітично - інформаційного ресурсу ДПС встановлено невідповідність даних звітів поданих ПрАТ «ОБОЛОНЬ» за формою1-ОА «Про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі» даним звітам за формою 2-РС «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», зокрема:

- січень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 117608,134 дал., однак згідно звіту 1-04 розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 96631,92дал.,

- лютий 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 132846,383 дал. однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 159467,52 дал.,

- березень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 177156,75 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 186740,568 дал..

- квітень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 205958,85 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 180461,316 дал.,

- травень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 203755,46 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних поїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 237817,128 дал.,

- червень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 238946,229 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 226281,48 дал.,

- липень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 232149,23 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ТІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 264560,532 дал.,

- серпень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 230583,125 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 191512,776 дал.,

- вересень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 191135,689 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 153489,444 дал.,

- жовтень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 192001,096 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 242858,952 дал.,

- листопад 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 249911,773 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 253153,872 дал.,

- грудень 2021 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 281855,719 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 280271,484 дал.,

- січень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 124928,85 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 112646,664 дал.,

- березень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 29463,016 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 12938,508 дал.,

- квітень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 156039,565 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 104096,688 дал.,

- травень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 194690,717 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ й «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 172345,668 дал.,

- червень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 225507,929 дал., згідно звіту

1-ОА розділ І «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 247878,54 дал.,

- липень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 203013,867 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 216636,12 дал.,

- серпень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 207667,121 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 206133,852 дал.,

- вересень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 192661,617 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 182165,208 дал.,

- жовтень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 172391,537 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 184175,472 дал.,

- листопад 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 199249,627 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоів (код продукції 60) 203139,672 дал.,

- грудень 2022 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 207991,924 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 205089,852 дал.,

- січень 2023 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 163968,74 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 163415,412 дал.,

- лютий 2023 року - згідно звіту 2-РС реалізовано алкогольних напоїв у звітному періоді на внутрішньому ринку (код продукції 60) 156162,09 дал., однак згідно звіту 1-ОА розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) 150714,528 дал.

Окрім цього, інші показники, як вказує відповідач, в означених звітах не відповідають один одному.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ПрАТ «ОБОЛОНЬ» подано звіти за формою 1-ОА «Про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі» за січень 2021р., лютий 2021р., за березень 2021р., квітень 2021р., травень 2021р., червень 2021р., липень 2021р., серпень 2021р., вересень 2021р., жовтень 2021р., листопад 2021р., грудень 2021р., за січень 2022р., за березень 2022р., квітень 2022р., травень 2022р., червень 2022р., липень 2022р., серпень 2022р., вересень 2022р., жовтень 2022р. листопад 2022р., грудень 2022р., за січень 2023р., лютий 2023. з недостовірними відомостями, чим порушено ст. 16 Закону України № 481/95-ВР.

Крім того, у відзиві на позовну заяву вказано, що звітні форми 1-ОА та 2-РС визначені одним нормативним актом, а саме Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49, та стосуються обігу алкогольних напоїв при здійсненні певних видів господарської діяльності, то їхні показники повинні мати ідентичне походження та структуру формування, зокрема, більшість показників у цих звітах мають відповідати один одному у разі здійснення платником податків декількох видів господарської діяльності.

Стосовно твердження про ненадання посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, відповідач зазначає, що на запит контролюючого органу до перевірки позивачем не надано документів, в тому числі, які дають можливість дослідити питання щодо правомірності реалізації на митній території України пива із солоду міцністю понад 8,5% об. із використанням відповідних марок акцизного податку, про що працівниками ЦМУ ДПС по роботі з ВПІІ було складено відповідний акт від 09.03.2023 №137/ж6/31-00-07-05-02-20.

Відповідач зауважує, що позивачем не було надано витребувані документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки в повному обсязі ані в паперовому, ані в електронному вигляді, що суперечить вимогам п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Таким чином, відповідач, викладені в акті перевірки від 10.03.2023 №425/Ж5/31-00-07-05-02-19 (далі акт перевірки) висновки про порушення платником податків вимог статті 11, 16 Закону № 481/95-ВР та п. 85.2 ст. 85, п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПК України), вважає обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення від 14.04.2023 № 717/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24 правомірними, в задоволенні позову просить суд відмовити.

Процесуальні дії у справі

18.07.2023, ухвалою суду дана позовна заява була відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишена без руху у зв`язку із невідповідністю останньої ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України та визначено позивачу порядок та строк усунення недоліків позовної заяви.

27.07.2023 позивачем недоліки позовної заяви повністю усунуто.

28.07.2023, ухвалою суду відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 23 серпня 2023 року о 13:00 год.

23.08.2023, за участю сторін по справі та відсутності заперечень останніх, судом на місці оголошено перерву. Наступне судове засідання призначено на 10.10.2023 о 10:30 год, про що сторони по справі повідомлені належним чином.

25.08.2023 до суду надійшов відзив від відповідача, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач, викладені в акті перевірки від 10.03.2023 №425/Ж5/31-00-07-05-02-19 (далі акт перевірки) висновки про порушення платником податків вимог статті 11, 16 Закону № 481/95-ВР та п. 85.2 ст. 85, п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПК України), вважає обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення від 14.04.2023 № 717/Ж10/31-00-07005-02-24, № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24 правомірними, в задоволенні позову просить суд відмовити.

10.10.2023 до суду прибули представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, додав до справи додаткові докази та відповідь на відзив.

Представник відповідача в задоволенні позову просив суд відмовити.

Судом на місці ухвалено долучити надані представником позивача документи та відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 10.10.2023 підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.11.2023, про що сторони по справі повідомлені належним чином.

27.11.2023 судове засідання для розгляду справи по суті знято з розгляду у зв`язку із оголошеною повітряною тривогою.

Наступне судове засідання призначено на 24.01.2024 об 09:30 год., про що сторони повідомлені належним чином.

08.01.2024 судом отримано заяву про виклик свідка та клопотання про виклик та допит свідків, подані позивачем.

24.01.2024 в судове засідання прибули представник позивача ОСОБА_1 , представник відповідача Удод І.О. та свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Клопотання про виклик свідків задоволено та долучено до матеріалів справи. Оголошено перерву, про дату, час та місце наступного судового засідання, в якому будуть допитані свідки відповідно до клопотання представника позивача, сторони та інші учасники справи повідомлені належним чином.

27.02.2024 в судове засідання прибули представник позивача Пруднік С.І., представник відповідача Удод І.О. та свідки ОСОБА_4 та Деменюк І.В. Допит свідків здійснено. Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

З`ясувавши позиції сторін, які не заперечували проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, судом на місці ухвалено здійснити подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши представників сторін по справі, встановивши їх правові позиції та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Встановлені обставини судом

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу № 66/ж1 від 28.02.2023 року було проведено фактичну перевірку Приватного акціонерного товариства «Оболонь», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 3.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №425/ж5/31-00-07-05-02-19/05391057 від 10.03.2023 року, відповідно до якого встановлено порушення статей 11, 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, та п. 85.2 ст. 85, п. 226.9 ст. 226 Податкового Кодексу України.

Зазначений акт товариством було отримано за допомогою поштового зв`язку 15 березня 2023 року.

Працівниками ЦМУ ДПС по роботі з ВПП в ході проведення перевірки ПрАТ «ОБОЛОНЬ» у складському приміщенні (місця зберігання алкогольних напоїв) за адресою: м. Київ, вул. Богатирська 3, встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації наступних алкогольних напоїв: Пиво світле ТМ «Оболонь» ємністю 0,5л. міцністю 8,6 % об`ємних одиниць у кількості 25584 банок загальною вартістю 386515,397 гривень; Пиво світле ТМ «La Douze» ємністю 0,5л. міцністю 11,5 % об`ємних одиниць у кількості 216 банок загальною вартістю 2481,9264 гривень; Пиво «Burg Global Middle East» ємністю 0,5л. міцністю 11,5 % об`ємних одиниць у кількості 264 банок загальною вартістю 3759,4656 гривень; Пиво «NGila» ємністю 0,5л. міцністю 9,5% об`ємних одиниць у кількості 192 банок загальною вартістю 2877,7152 гривень; Пиво ТМ «Matz» ємністю 0,5л. міцністю 10 % об`ємних одиниць у кількості 6504 банок загальною вартістю 95537,256 гривень; Пиво ТМ «Curonia Extra Strong» ємністю 0,5л. міцністю 11,5 % об`ємних одиниць у кількості 288 банок загальною вартістю 4 101,2352 гривень; Пиво ТМ « 66 Extra Strong» ємністю 0,5л. міцністю 11,5 % об`ємних одиниць у кількості 88056 банок загальною вартістю 1253952,66 гривень; Пиво «Burg» ємністю 0,5л. міцністю 12 % об`ємних одиниць у кількості 195960 банок загальною вартістю 2790548,78 гривень; Пиво «Rambo 95 Original» ємністю 0,5л. міцністю 9,5 % об`ємних одиниць у кількості 8016 банок загальною вартістю 120144,61 гривень; Пиво «Gladiator Extra Strong» ємністю 0,5л. міцністю 11,5 % об`ємних одиниць у кількості 216 банок загальною вартістю 3075,9264 гривень; Пиво «Obolon Extra Strong» ємністю 0,5л. міцністю 12 % об`ємних одиниць у кількості 840 банок загальною вартістю 11961,936 гривень; Пиво «Obolon Kyivske» ємністю 0,5л. міцністю 8,6 % об`ємних одиниць у кількості 48 банок загальною вартістю 725,1696 гривень; Пиво «Obolon Kyivske» ємністю 0,5л. міцністю 12 % об`ємних одиниць у кількості 96 банок загальною вартістю 1367,0784 гривень без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. Вищезазначену продукцію описано в Додатку 1 до першого примірника акту перевірки.

В акті перевірки зазначено, що вищевказане пиво знаходилося на складі готової продукції, немарковане марками акцизного податку встановленого зразка, запакована у поліетиленову плівку та готова до реалізації.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно з даними аналітично - інформаційного ресурсу ДПС, встановлено факти невідповідності даних поданих ПрАТ «ОБОЛОНЬ» звітів за формою №1-0A «Про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі», даним звітам за формою №2-PC «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», зокрема, за період з січня 2021 року по січень 2022 року включно, та за період з березня 2022 року по лютий 2023 року включно.

У зазначених звітах контролюючим органом встановлено факти невідповідності даних у звітах №2-PC щодо обсягів реалізованих алкогольних напоїв у звітних періодах на внутрішньому ринку (код продукції 60), даним обсягів, відображеним у розділі II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» придбано алкогольних напоїв (код продукції 60) звіту №l-OA, у зв`язку з чим зроблений висновок про порушення платником податків вимог статті 16 Закону №481/95-ВР.

Крім того, у ході проведення фактичної перевірки, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось до ПрАТ «ОБОЛОНЬ» з проханням надати до перевірки завірені належним чином копії наступних документів:

- копію наказу про призначення на посаду (або трудового договору) посадових службових) осіб суб`єкта господарювання (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції);

- копію свідоцтва на право власності чи договору оренди приміщення де здійснюється господарська діяльність суб`єкта господарювання;

- копію ліцензії на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями та/або сидром та перрі, оптової торгівлі тютюновими виробами, копії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (в тому числі по філіям), копію ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, які діяли в перевіряємому періоді;

- копії довідок про внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання та/або договори відповідального зберігання алкогольних напоїв;

- звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі Форма N 1-ОА (місячна) за перевіряємий період діяльності;

- звіти про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв Форма № 2-PC (місячна) і перевіряємий період діяльності;

- оборотно-сальдову відомість по рахунках 10, 23, 26, 28, 36, 63.

Крім того, відповідач просив надати картки рахунків бухгалтерського обліку (помісячно), в яких відображено господарські операції за перевіряємий період діяльності;

- бухгалтерську довідку щодо наявності залишків алкогольної продукції станом на 28.02.2023;

- плани технохімічного контролю виробництва, звіти щодо руху сировини та обсягів виробництва, а саме: журнали приймання сировини, журнали контролю якості сировини, журнали контролю води, журнали контролю готової продукції, журнал обліку марок акцизного податку та інші документи, що підтверджують ведення обліку марок акцизного податку;

- видаткові накладні та ТТН на підставі яких здійснено відвантаження на митній території України алкогольних напоїв міцністю понад 8,5 %;

- копії видаткових накладних на алкогольні напої та/або тютюнові вироби.

Згідно з листом від 28.02.2023 б/н, запропоновано надати наведену інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП (м. Київ, вул. Кошиця, 3, каб. 310) в термін до 12 год. 00 хв. 02.03.2023 року.

ПрАТ «ОБОЛОНЬ» під час перевірки надано пояснення щодо руху продукції призначеної для експорту, однак, на запит контролюючого органу до перевірки не надано документів, в тому числі, які дають можливість дослідити питання щодо правомірності реалізації на митній території України пива із солоду, міцністю понад 8,5%, із використання відповідних марок акцизного податку, про що працівниками ЦМУ ДПС по роботі з ВПП було складено відповідний акт від 09.03.2023 № 137/ж6/31-00-07-05-02-20.

З урахуванням наявних обставин справи, контролюючим органом зроблений висновок про порушення платником податків вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України у частині не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

За розглядом матеріалів перевірки ЦМУ ДПС по роботі з ВПІІ до ПрАТ «ОБОЛОНЬ» застосовані штрафні санкції на загальну суму 9780118,31 грн., а саме:

- 9354098,31 грн. (4677049,19 грн. Ч 200%) - за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (ППР від 14.04.2023 №717/Ж10/31-00-07-05-02-24);

- 425000 грн. (17000 грн. х 25) - за подання Звітів за формою №l-OA у періоді з січня 2021 року по січень 2022 року включно, та за період з березня 2022 року по лютий 2023 року включно з недостовірними відомостями (ППР від 14.04.2023 №718/Ж10/31-00-07-05-02-24);

- 1020 грн. - за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю (ППР від 14.04.2023 № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24).

На підставі висновків акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення :

- № 717/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. про застосування штрафних (фінансових ) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код платежу 21081500) в розмірі 9 354 098,31 грн. з розрахунком фінансових санкцій;

- № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. про застосування штрафних (фінансових ) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код платежу 21081500) в розмірі

425 000,0 грн. з розрахунком фінансових санкцій;

- № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. про застосування штрафних (фінансових ) санкцій (код платежу 21081101) на суму 1 020 грн. з розрахунком фінансових санкцій.

Не погодившись з викладеними в акті фактичної перевірки висновками щодо порушення статей 11, 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP, та п. 85.2 ст.85, п. 226.9 ст. 226 ПК України, ПрАТ "ОБОЛОНЬ" звернулося в ЦМУ ДІС по роботі з ВПП з Запереченням №278/0/2-23 від 24.03.2023 року.

Після призначання заперечень до розгляду на 30.03.2023 року ПрАТ «ОБОЛОНЬ» було подано в ЦМУ ДПС по роботі з ВПП Додаток до Заперечення №278/1/2-23 від 30.03.2023 року з додатковими поясненнями і документальними підтвердженнями заперечень на акт перевірки.

11.04.2023 pоку позивач отримав Лист про результати розгляду заперечення №267/ж12/31-00-07-05-02-26 від 07.04.2023р. (вхідний № 164/0/1-23 від 11.04.2023 р.), яким висновки фактичної перевірки викладені в акті фактичної перевірки №425/ж5/31-00-07-05-02-19/05391057 від 10.03.2023 року залишені без змін.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПрАТ "ОБОЛОНЬ" 28.04.2023 року звернулося до контролюючого органу вищого рівня - ДПС України із скаргою № 589/0/2-23 від 28.04.2023 року.

Рішенням про результати розгляду скарги № 16184/6/99-00-06-03-02-06 від 21.06.2023 року Державна податкова служба України (далі ДПС України) залишило податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2023 р. № 717/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24 без змін, а скаргу без задоволення.

Рішення про результати розгляду скарги ДПС України одержане позивачем 24.06.2023 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується доданим до позовної заяви копією поштового конверта та витягом з офіційного сайту Укрпошти.

Не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Застосовано судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3. пункту 75.1 ст.75 ПК України, передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.7. статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі не встановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" документів, які відповідно до цього Кодексу пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 1 Закону від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Також, статтею 1 вказаного Закону, передбачено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України Закону № 481/95-ВР, продукція, призначена для експорту, розливається у тару та маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Згідно з частиною 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Частиною 1 статті 17 Закону № 481-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 вказаної статті, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень у разі здійснення, зокрема, виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку; у розмірі 17000 гривень - неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії.

За визначеннями підпунктів 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Пунктом 228.9 статті 228 ПК України передбачено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Пунктом 226.3 статті 226 ПК України передбачено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Положення).

Пунктом 24 Положення передбачено, що алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного виробництва, марковані вітчизняними марками встановленого зразка, не можуть бути реалізовані підприємствами-виробниками на експорт та магазинам безмитної торгівлі.

Алкогольні напої, призначені для експорту, повинні маркуватися згідно з умовами відповідної угоди на експорт, як це передбачено статтею 11 Закону №481/95-ВР.

Чинним законодавством України не передбачено зберігання продукції, зокрема алкогольних напоїв - пива міцністю понад 8,5% об`ємних одиниць, що вироблені та реалізуються на експорт окремо від іншої продукції.

Згідно з пп.212.1.1 п.212.1 ст.212 ПК України, платниками акцизного податку є особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Відповідно до пп.213.1.1. п.213.1 ст.213 ПК України, об`єктами оподаткування є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Підпунктом 213.2.1. п.213.2 ст.213 ПК України, визначено операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню: вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.

Відвантаження на експорт продукції має здійснюватися з виконанням всіх процедур, регламентованих статтями 82, 83 Митного кодексу України (у подальшому МК України), зокрема для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту; виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; ??у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 МК України, зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території, в межах якого митні органи здійснюють митні формальності.

Порядок створення зон митного контролю регламентовано статтею 330 МК України.

Режим зони митного контролю, забезпечення законності та правопорядку в зоні митного контролю регламентується ст. 332 МК України:

Режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та/або обмеження щодо перебування в зоні митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян, розташування в ній споруд та об`єктів, а також проведення у цій зоні господарських робіт.

Проведення господарських робіт у зоні митного контролю, переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, громадян, які не перетинають митний кордон України, посадових осіб інших державних органів, які не проводять заходи офіційного контролю, відбуваються з дотриманням режиму зони митного контролю і допускаються тільки з письмового дозволу керівника відповідної митниці (митного поста) або його заступника, а в зонах митного контролю, розташованих у пунктах пропуску через державний кордон України, - крім того, за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону.

З вказаного вбачається, що у зоні митного контролю не може перебувати товар який не перебуває під митним контролем і щодо якого не проводяться митні процедури.

Тривалість перебування під митним контролем визначена статей 321 МК України - у разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до вимог ст. 121, 122 МК України для поміщення товарів у митний режим митного складу митного органу подаються митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються митному органу утримувачем митного складу.

Вимогами чинного законодавства України не передбачено, щоб підприємство - виробник пива понад 8.5 % об`ємних одиниць повинне відразу з лінії розливу оформлювати митну декларацію, інші документи та поміщати продукцію на митний склад.

Частиною 2 статті 239 МК України передбачено окреме зберігання товарів, заявлених у різні митні режими, з дотриманням порядку, встановленого цим Кодексом для відповідних митних режимів, але стосується тільки товарів розміщених на цих складах.

Відповідно до частини 1 зазначеної статті, під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складах митних органів регламентується ст. 238 МК України та розділом 4 Наказу Міністерства Фінансів № 627 від 30.05.2012 року «Про затвердження Порядку роботи складу митного органу».

Форми Звітів, зокрема, за формами № l-OA, № 2-PC та порядок їх заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470, із змінами і доповненнями (далі - Наказ № 49).

Наказом № 49 визначено, зокрема, що у звіті № 2-PC у графі 4 вказується кількість алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця; у графі 5 вказується кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця її зберігання у звітному місяці; у графі 8 вказується загальна кількість реалізованої продукції у звітному місяці; у графі 9 вказується кількість продукції, яка реалізована на внутрішньому ринку у звітному місяці.

Також Наказом № 49 передбачено, зокрема, що у Розділі II звіту № l-OA у графі 5 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання у виробника алкогольних напоїв у звітному місяці.

Стосовно обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №717/ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 року, суд доходить до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, в ході перевірки ПрАТ «ОБОЛОНЬ» у складському приміщенні (місяця зберігання алкогольних напоїв) встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв - пива міцністю вище 8,5% об`ємних одиниць без марок акцизного податку встановленого зразка, опис якої в Додатку 1 до першого примірника акту.

Також вказано, що вищевказана продукція знаходилася в складі готової продукції, немаркована марками акцизного податку встановленого зразка, запакована в плівку та готова до реалізації, в результаті чого контролюючий орган встановив порушення ПрАТ «ОБОЛОНЬ» статті 11 Закону №481/95-ВР та пункту 226.9 ст.226 ПК України.

Суд зазначає та враховує, що ПрАТ «ОБОЛОНЬ», як виробник пива, дійсно зберігає алкогольні напоїв - пиво міцністю вище 8,5% об`ємних одиниць в складі готової продукції, немарковані марками акцизного податку встановленого зразка, запакована в плівку. Однак дана продукція призначена на експорт та виробляється на виконання зобов`язань ПрАТ «ОБОЛОНЬ» перед покупцями-нерезидентами по зовнішньоекономічним контрактам.

З наявних у матеріалах справи первинних документів наступне.

ПрАТ «ОБОЛОНЬ» укладено зовнішньоекономічні контракти на поставку продукції - пива понад 8,5 % об`ємних одиниць з такими нерезидентами: "AGENCE NETTER" Франція № NTR-AFRICA від 15.02.19 р., "IMI International Limited" Великобританія №IMІ/07/19 від 22.07.19 p., "Incodeal AG" Швейцарія № INCO-21 від 01.09.21 р., JSC "'Tautvis" Литва №LT/19 від 21.11.19 р., «DOLINA TRADE LTD» Ізраїль контракт №ISR/21 від 21.07.2021р., СП ТОВ Оболонь - Аурелія республіка Молдова контракт № OA-08/2021 від 02.08.2021р., "Monolith Italia Nord S.r.l." Італія №UA-IT-08/2021 від 02.08.21 р., EURL TMAC IMPORT/EXPORT Алжирська Народна Демократична Республіка №TMAC/2022 від 18.10.21p., "Doyna Ltd" USA-DOYNA-2021 США від 25.10.21 p., "Slavic Treasures" Нова Зеландія №Z1001-2022 від 10.01.22 р., "Galatea Beverages Oy"' Фінляндія № 230522/DW/FI від 23.05.22 р.

Умови контрактів визначають права та обов`язки сторін, умови поставки, порядок розрахунків, відповідальність, розробка дизайну пляшки баночки, змісту етикетки, відповідного маркування з врахуванням вимог кожної країни, в яку планується експортувати продукцію тощо. Після підписання контракту здійснюється замовлення та закупівля зазначеної тари, етикетки та дії необхідні для виконання контрактів.

Як вбачається з первинних документів, налив продукції на експорт ПрАТ "ОБОЛОНЬ" здійснюється за замовленнями клієнтів з якими складено експортні контракти. На підставі цих замовлень відділом експорту формується замовлення на налив по підприємству, що підтверджується технічними завданнями на виробництво пива міцністю понад 8,5% об`ємних одиниць, копіями завдань на налив пива понад 8,5% об`ємних одиниць, свідоцтвами про присвоєння товарній позиції ідентифікаційного номера у світній системі GSI, макетами дизайну банки на пиво для експортних ринків, які, зокрема, містяться в матеріалах справи.

Суд бере до уваги твердження позивача про те, що первинно вся алкогольна продукція (пиво міцністю понад 8,5% об`ємних одиниць.) виробляється ПрАТ "ОБОЛОНЬ" виключно за експортними контрактами, за замовленнями клієнтів та з нанесенням всіх маркувань та інших знаків з врахуванням вимог кожної країни.

Суд також враховує, що з продукції, що була в наявності на час проведення фактичної перевірки також формувалися партії товару для відвантаження на експорт, зокрема, пиво TM "66 ExtraStrong" 0,5л банка (експорт) залишки продукції (шт.) станом на 28.02.2023р (дата перевірки), складали 88 056, відвантажилося в адресу "AGENCE NETTER" Франція у квітні 2023р.; пиво "BURG 12%" 0,5л банка (експорт) залишки продукції (шт.) станом на 28.02.2023р, складали 195 690, відвантажилося в адресу "IMI International Limited" Великобританія у березні 2023р.

Відвантаження продукції на експорт підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи, зокрема, це відображено в бухгалтерській довідці «Інформація щодо відвантаження продукції (пиво понад 8,5% об.), що обліковувалося на 28.02.2023 р. відповідно до зовнішньоекономічних контрактів станом на 10.06.2023 р.», та підтверджується митними деклараціями МД-2, інвойсами та міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), які також містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що штрафні санкції згідно податкового повідомлення - рішення №717/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. були застосовані до ПрАТ «ОБОЛОНЬ» відповідно до ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Суд зазначає та враховує, що, відповідно до пп. 58.1.2 п.58.1 ст.58 ПК України, у разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити, зокрема, детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок.

Згідно податкового повідомлення - рішення №717/ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. застосовані штрафні (фінансові ) санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код платежу 21081500) в розмірі 9 354 098,31грн.

Однак, суд враховує, що розрахунок фінансових санкцій доданий до податкового повідомлення - рішення №717/ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. не є детальним, оскільки в ньому вказується лише розмір санкцій , передбачений законодавством у розмірі 200 відсотків вартості товару, та сума штрафних санкцій - 9 354 098,31 грн., однак не зазначено з якої саме вартості товару відповідач здійснював розрахунок суми штрафних санкцій.

Отже, податкове повідомлення - рішення №717/Ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 р. є таким, що прийнятий без дотриманням вимог пп. 58.1.2. п.58.1 ст.58 ПК України, про що слушно зауважує позивач.

Також, суд враховує, що, згідно частини 1 статті 11 Закону №481/95-ВР, продукція, призначена для експорту, розливається у тару та маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Крім того, посадові особи ЦМУ ДПС по роботі з ВППП належно не дослідили самі умови експортних контрактів та питання необхідності маркування пива марками акцизного податку при здійсненні експорту зазначеної продукції.

Більше того, чинним законодавством України не передбачено зберігання алкогольних напоїв - пива міцністю понад 8,5% об`ємних одиниць, що вироблені та реалізуються на експорт окремо від іншої продукції.

Посилання контролюючого органу у відзиві на позовну заяву на статтю 239 МК України є необґрунтованим, оскільки положення вказаної статті передбачають окреме зберігання товарів, заявлених у різні митні режими, та стосуються тільки товарів, що розміщені на цих складах.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки виявлена продукція (алкогольні напої у вигляді пива понад 8,5 % об`ємних одиниць), що вироблена підприємством з метою експорту, перебували в складському приміщенні ПрАТ «Оболонь», тобто не була заявлена в жоден з митних режимів України та не знаходилась на складах митних органів.

Проте, суд враховує, що чинне законодавство України не передбачає обов`язку суб`єкта господарювання виробника пива понад 8,5 % об`ємних одиниць відразу з лінії розливу складати митну декларацію, інші документи та розміщувати продукцію на митний склад.

Статтею 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) передбачено, що алкогольні напої можуть зберігатися лише в місцях зберігання алкогольних напоїв, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії довідок про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання: серія АП №147176 від 29.10.2018 р. 1 арк.; серія АП №147162 від 29.10.2018 р. 1 арк.; серія АП №14716 від 29.10.2018 р. 1 арк.; серія АП №147161 від 29.10.2018 р. 1 арк.; серія АП №147164 від 29.10.2018 р. 1 арк (далі довідки). Відповідно до перелічених довідок, місцезнаходженням місця зберігання вказано м. Київ, вул. Богатирська, 3, що збігається з місцем проведення перевірки складського та офісного приміщення, що розташовані за цією ж адресою, яка вказана в акті перевірки.

Крім того, суд враховує, що 15.06.2023 р. ПрАТ «ОБОЛОНЬ» одержало від Державної податкової служби України Індивідуальну податкову консультацію 1406/ІПК/99-00-09-04-03-06 від 15.06.2023 р., яка, зокрема, міститься в матеріалах справи, та якою надана відповідь на питання ПрАТ «Оболонь» «Чи має ПрАТ «Оболонь» як виробник пива з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць, що вироблено на експорт і марковане у відповідності з укладеними з суб`єктами ЗЕД контрактами (без українських марок акцизного податку), зберігати зазначену продукцію до початку процедури митного оформлення і відвантаження замовнику на складі підприємства, що є місцем зберігання алкогольних напоїв, внесеним до Єдиного реєстру місць зберігання у відповідності до Порядку? наступного змісту: «... Товариство як виробник пива з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць, що вироблено на експорт і марковане у відповідності з укладеними з суб`єктами 3ЕД контрактами (без українських марок акцизного податку) може зберігати зазначену продукцію до початку процедури митного оформлення і відвантаження замовнику на складі підприємства, що є місцем зберігання алкогольних напоїв, внесеним до Єдиного реєстру.»

Отже, суд дійшов висновку, що ПрАТ «Оболонь» здійснював зберігання виявлених алкогольних напоїв з дотриманням положень статті 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР.

Пунктом 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 передбачено, що алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного виробництва, марковані вітчизняними марками встановленого зразка, не можуть бути реалізовані підприємствами-виробниками на експорт та магазинам безмитної торгівлі.

Тобто, чинним законодавством України встановлено заборону реалізації підприємствами-виробниками на експорт алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку.

Таким чином, алкогольні напої, призначені для експорту, повинні маркуватися згідно з умовами відповідної угоди на експорт та не підлягає маркуванню марками акцизного податку у відповідності до вимог статті 11 Закону №481/95-ВР та пункту 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251.

Крім того, суд зазначає, що твердження відповідача про наявність дати виробництва « 14.10.2022р.» на алкогольній продукції, виявленої в ході перевірки, яка свідчить про набуття зазначеною продукцією статусу українських товарів є некоректним, оскільки стаття 72 Митного кодексу України, яка регулює митні статуси товарів не містить подібного критерію розмежування товарів між українськими та іноземними.

Більше того, як вбачається з позовної заяви, продукція пиво міцністю понад 8,5 % об`ємних одиниць має дозволений виробником для споживання строк придатності 540 днів. Вказана обставина на спростовувалась відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Отже, податкове повідомлення-рішення №717/ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №718/ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 року, суд доходить до наступних висновків.

Як вбачається з акта перевірки, відповідно до аналітично-інформаційного ресурсу ДПС встановлено невідповідність даних звітів поданих ПрАТ «ОБОЛОНЬ» за формою 1-ОД "Про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі» даним звітам формою 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі" за період з лютого 2021 року по лютий 2023 року. Також, контролюючим органом стверджується, що ПрАТ «ОБОЛОНЬ» подано звіт за формою 1-ОА «Про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі» за січень 2021р., лютий 2021р., за березень 2021р., квітень 2021 р., травень 2021р., червень 2021р., липень 2021р., серпень 2021р., вересень 2021р., жовтень 2021р., листопад 2021р., грудень 2021р., за січень 2022р., за березень 2022р., квітень 2022р., травень 2022р., червень 2022р., липень 2022р., серпень 2022р., вересень 2022р., жовтень 2022р., листопад 2022р., грудень 2022р.. січень 2023р., лютий 2023р. з недостовірними відомостями, чим порушено ст. 16 Закону № 481/95-ВР.

Суд зазначає, що відповідач діяв всупереч інформації, що міститься у роз`ясненні Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі ЗІР), адміністрування, супроводження та наповнення веб-ресурсу якого здійснюється інформаційно-довідковим департаментом ДПС України, що знаходиться за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=30841, та яким вказується наступне: у разі, якщо виробник алкогольної продукції здійснює оптову реалізацію продукції власного виробництва, то у графі 5 Звіту № 1-ОА зазначається обсяг алкогольних напоїв у звітному місяці, що отримано з виробництва для реалізації підприємствам оптової торгівлі, роздрібної торгівлі та на експорт. Також, у вказаному роз`ясненні вказано, що, оскільки Звіт № 2-РС та Звіт 1-ОА подають за різні види діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв, залишки продукції на початок та кінець звітного періоду у вказаних звітах не повинні співпадати.

Форми Звітів, зокрема, за формами № l-OA, № 2-PC та порядок їх заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470, із змінами і доповненнями (далі - Наказ № 49).

Наказом № 49 визначено, зокрема, що у звіті № 2-PC у графі 4 вказується кількість алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця; у графі 5 вказується кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця її зберігання у звітному місяці; у графі 8 вказується загальна кількість реалізованої продукції у звітному місяці; у графі 9 вказується кількість продукції, яка реалізована на внутрішньому ринку у звітному місяці.

Також Наказом № 49 передбачено, зокрема, що у Розділі II звіту № l-OA у графі 5 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання у виробника алкогольних напоїв у звітному місяці.

Крім того, з первинних документів вбачається, що графа 5 звітів № 1-ОА, поданих позивачем за січень 2021 року лютий 2023 року, складено з дотриманням порядку їх заповнення, затвердженого наказом №49. Як вбачається з матеріалів справи, вказана обставина не спростовується відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що твердження відповідача про те, що обидві звітні форми (звіт № 1-ОА та звіт № 2-РС) визначені одним нормативним актом (наказом №49) та стосуються обігу алкогольних напоїв при здійсненні певних видів господарської діяльності, то їхні показники повинні мати ідентичне походження та структуру формування, не відповідає дійсності та є некоректним.

Отже, податкове повідомлення-рішення №718/ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №719/ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 року, суд доходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки ПрАТ «ОБОЛОНЬ», відповідно до вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП звернулося з проханням надати до перевірки завірені належним чином копії наступних документів: оборотно-сальдову відомість по рахунках 10,23,26,28,36,63, картки рахунків бухгалтерського обліку (помісячно), в яких відображено фінансово-господарські операції за період, який перевірявся, журнал обліку марок акцизного податку, видаткові накладні та ТТН на підставі яких здійснено відвантаження на митній території України алкогольні напої міцністю понад 8,5% об.

Також, в акті перевірки вказується, що ПрАТ «ОБОЛОНЬ» під час перевірки надано пояснення щодо руху продукції призначеної для експорту, однак, на запит перевіряючих до перевірки не надано документів, в тому числі, які дають можливість дослідити питання щодо правомірності реалізації на митній території України пива із колоду міцністю понад 8,5% об. із використання відповідних марок акцизного податку, про шо працівниками ЦМУ ДІС по роботі з ВПП було складено відповідний акт про відмову від надання документів/надання документів частково, їх копій, що належать до предмету перевірки від 09 березня 2023 р. №137/ж6/31-00-07-05-02-20 (далі акт від 09.03.2023 № 137/ж6/31-00-07-05-02-20).

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пунктом 85.6 зазначеної статті, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Суд зазначає та враховує, що акт від 09.03.2023 № 137/ж6/31-00-07-05-02-20 не відповідає вимогам п. 85.6. ст. 85 ПК України, а саме в ньому: не зазначено посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника); не містить переліку документів, які йому запропоновано подати; не містить підпису платника податків або його законного представника; відсутній відповідний запис у разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту.

Відповідно до пунктом 86.7 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, акт від 09.03.2023 № 137/ж6/31-00-07-05-02-20 до акту перевірки доданий не був, чим було порушено право позивача, передбачене п.86.7 статті 86 ПК України щодо можливості подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення щодо всіх висновків перевірки.

Крім того, суд зазначає та враховує, що копію акту від 09.03.2023 № 137/ж6/31-00-07-05-02-20 було направлено відповідачем на вимогу позивача (лист ПрАТ «Оболонь» від 12.04.2023 р. № 421/0/2-23, що міститься в матеріалах справи) та одержано ПрАТ «Оболонь» лише 18.04.2023 р. (вx №169/0/1-23 від 18.04.2023 р., вих. ЦМУ ДПС по роботі з ВПП №4664/6/31-00-07-05-02-06 від 13.04.2023 р., міститься в матеріалах справи).

Вказане свідчить, що акт від 09 березня 2023 р. №137/ж6/31-00-07-05-02-20 був фактично отриманий позивачем після прийняття податкових повідомлень-рішень про застосування фінансових санкцій, які були прийняті 14.04.2023 року.

Крім того, суд враховує, що акт від 09 березня 2023 р. №137/ж6/31-00-07-05-02-20 містить протиріччя: в абзаці 4 акту вказано, що запитувані документи підприємством не надані до перевірки, а в абзаці 5 контролюючий орган засвідчує факт, що вказані у запиті документи надані частково.

Суд зазначає, що фактична перевірка ПрАТ «Оболонь» розпочалась 28 лютого 2023 року о 12:20, під час якої посадові особи контролюючого органу оглянули приміщення експедиції цеху тари, цехів готової продукції №5/36 та цеху баночної продукції, спілкувалися з співробітниками бухгалтерії та іншими працівниками підприємства, у тому числі, з працівниками відділу забезпечення експортно імпортних операцій щодо організації процедур митного оформлення продукції та надали листа від 28.02.2023 р. б/н Про проведення інвентаризації та надання документів». Вказані обставини не спростовуються відповідачем.

Судом з`ясовано, що листом від 28.02.2023 р. б/н Про проведення інвентаризації та надання документів» контролюючий орган просив надати запитувану інформацію та документи за період з 01.01.2021 р. по дату закінчення перевірки, в тому числі оборотно-сальдову відомість по рахункам 10,23,26,28,36,63, картки рахунків бухгалтерського обліку (помісячно), в яких відображено фінансово-господарські операції за перевіряємий період діяльності, плани технікохімічного контролю виробництва, звіти щодо руху сировини та обсягів виробництва: журнали приймання сировини, журнали контролю якості сировини, журнали контролю води, журнали контролю готової продукції, журнали обліку марок акцизного податку та інші документи, що підтверджують ведення обліку марок акцизного податку, видаткові накладні та ТТН на підставі яких здійснено відвантаження на митній території України алкогольних напоїв міцністю понад 8,5%, копії видаткових накладних на алкогольні напої до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків. Окрім цього, наведену інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) пропонувалося надати до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків за адресою: м. Київ, вул. Кошиця,3, каб. 310 в термін до 12 год.00 хв. 02.03.2023 року.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Пунктом 80.9 статті 80 ПК України передбачено, що строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

З матеріалах перевірки вбачається, що останнім днем проведення перевірки є 09 березня 2024 року.

З вказаного можна дійти висновку, що ПрАТ «ОБОЛОНЬ», отримавши в ході перевірки листа від 28.02.2023 р. б/н Про проведення інвентаризації та надання документів», мав надати протягом 2-х робочих днів, як це передбачено абзацом 2 пункту 85.2 статті 85 ПК України, тобто по 02.03.2023 рік включно, завірені належним чином копії первинних документів за період діяльності ПрАТ «ОБОЛОНЬ» з 01.01.2021 по дату закінчення перевірки, що унеможливлювало її фактичне виконання, оскільки частина запитуваних документів станом на дату отримання вказаного листа (28.02.2023 р.) ще навіть не було сформовано та стосувались періоду з 03.03.2023 року по 09.03.2023 року (останній день перевірки).

Суд зазначає, що під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону № 481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Враховуючи положення пункту 86.1 статті 86, пункту 109.1, пункту 109.2 статті 109 ПК України акт фактичної перевірки мав містити, виклад конкретних дій платника податків, на підставі яких можна дійти висновку про наявність податкового правопорушення, зокрема, чіткий перелік тих документів, які не надавались позивачем до перевірки, в тому числі, які дають можливість дослідити питання щодо правомірності реалізації на митній території України пива із солоду міцністю понад 8,5% об. із використання відповідних марок акцизного податку, про що працівниками ЦМУ ДПС по роботі з ВПП було відповідний складено відповідний акт від 09.03.2023 №137/ж6/31-00-07-05-02-20.

За принципом "належного урядування" позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок реалізації відповідачем повноважень без дотримання вимог закону. Аналогічні правові підходи у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі 580/919/20, від 11 серпня 2021 року у справі № 580/1360/19.

Під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону № 481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Акт перевірки, згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу.

Таким чином, суд зазначає та враховує, що контролюючим органом заздалегідь були поставлені позивачу вимоги, які було неможливо виконати з дотриманням строків, визначених абзацом 2 пункту 85.2 статті 85 ПК України, а також не правомірно запитувались документи, частина яких стосувались майбутнього періоду (з 03.03.2023 року по 09.03.2023 року), у зв`язку з чим на час отримання листа від 28.02.2023 р. б/н не мали бути сформовані.

Отже, податкове повідомлення-рішення №719/ж10/31-00-07-05-02-24 від 14 квітня 2023 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно судом встановлено протиправність прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 14 квітня 2023 р. № 717/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24 та № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24, такі рішення не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду 34 892,00 грн.

За правилами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 34 892,00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Позивач, посилаючись на норму ст. 139 КАС України, надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс (сума судового збору 34 892 грн.) і очікує понести у зв`язку із розглядом справи (поштові витрати 50 грн., витрати на правову допомогу 30 000 грн.).

Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 34892,00 грн, а позовні вимоги задоволено, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 34892,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Оболонь" задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14 квітня 2023 р. № 717/Ж10/31-00-07-05-02-24, № 718/Ж10/31-00-07-05-02-24 та № 719/Ж10/31-00-07-05-02-24.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (вул. Богатирська, будинок 3, м. Київ, 04212, код ЄДРПОУ:05391057) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145) витрати по сплаті судового збору у сумі 34892,00 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.