Постанова № 1217282, 06.12.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "06" грудня 2007 р. Справа № 17/337а

м. Чернігів «06 »грудня 2007 року

Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.

Представника Позивача: ОСОБА_2-представник, довіреність № б/н від 05.12.2007р.;

Представників Відповідача: Шепель О.В. -голов. держподатінспектор, дов.№549/10/10-002 від 01.02.2007р.;

Погребняк О.А. - заст. нач. управління, дов.№5564/10/10-002 від 19.11.07р.

Представник Третьої особи: не з`явився.

матеріали справи №17/337а

За ПОЗОВОМ: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

ТРЕТЯ ОСОБА, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Сільськогосподарський виробничий кооператив “Промінь”

17300, Чернігівська область, Срібнянський район, с. Савинці, вул. Незалежності, 3

До ВІДПОВІДАЧА: Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції

17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 214

Про скасування податкового повідомлення-рішення

СУТЬ СПОРУ:

СПД ОСОБА_1пред'явлено позов про скасування податкового повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ №0000031740/17 від 16.02.06р., яким Позивачу визначено 2666,50 грн. штрафних санкцій з ПДВ, прийнятого на підставі акту перевірки №156/17/1-106/НОМЕР_3 від 10.02.06р., з підстав відсутності в факті, встановленому перевіркою, операції з поставки, надання послуг чи іншої операції, яка б підлягала оподаткуванню податком на додану вартість.

Представник Відповідача надав заперечення на позовну заяву, якими адміністративний позов не визнано в повному обсязі.

Третя особа надіслала письмові пояснення з відповідними копіями документів, повідомивши про не можливість явки в судове засідання.

Заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши надані письмові докази, суд

ВСТАНОВИВ :

З 01.02.2006р. по 04.02.2006р. Прилуцькою ОДПІ була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства СПД ОСОБА_1за період з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року, за результатами якої був складений акт №156/17/1-106/НОМЕР_3 від 10.02.2006р.

На підставі даного акту перевірки Прилуцькою ОДПІ було прийняте спірне податкове повідомлення -рішення №0000031740/17 від 16.02.06р., яким Позивачу визначено 2666,50 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Вважаючи вищенаведене податкове повідомлення-рішення незаконним та необґрунтованим, СПД ОСОБА_1звернулася з позовом про його скасування.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.11 вищевказаного Кодексу:

“Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.”

Відповідно до ч.2 ст.69 зазначеного Кодексу:

«Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.»

Згідно ч.ч.4,5 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.»

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»

Згідно ч.ч.1,2,9,11 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N509-XII (далі Закон №509):

“Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.”

«Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва -10 робочих днів.

Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва -5 робочих днів.»

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11-2 Закону №509:

«Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.»

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.06р. начальником Прилуцької ОДПІ був виданий наказ №88 про проведення в період з 01.02.06р. по 04.02.06р. планової виїзної перевірки СПД ОСОБА_1з питань дотримання податкового законодавства.

Відповідно до зазначеного наказу було видано направлення №66 від 30.01.2006р., яким проведення перевірки доручено старшому держподатревізору -інспектору Кулик О.В.

Вищевказані документи мають підписи представника Позивача про їх отримання.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає з боку Відповідача порушення підстав та порядку проведення планової перевірки.

Як вбачається з п.1 висновків акту перевірки та сторінки 8 акту, документальною перевіркою встановлено порушення п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі -Закон №168), а саме, в результаті порівняльного аналізу руху коштів з заявленим податковим зобов'язанням встановлено заниження обсягів продажу в квітні 2005 року на суму, яка надійшла на розрахунковий рахунок від СВК „Промінь” за обприскувач в сумі 32000 грн., в т.ч. ПДВ -5333 грн., яка не була включена в декларацію по ПДВ за квітень.

Дана сума була включена та задекларована платником податків у вересні 2005р.

Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ:

«17.1. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

17.1.3. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.»

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону

4.2.2. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.»

На підставі викладеного, податковим повідомленням-рішенням Прилуцької ОДПІ №0000031740/17 від 16.02.06р. Позивачу було нараховано 2666,50 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість.

Згідно п.п.3.1.1., 3.1.2, 3.1.3. п.3.1. ст.3 Закону №168, про порушення Позивачем якої зазначено в акті перевірки:

«3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

3.1.1. поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

3.1.3. вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.»

Відповідно до п.п.7.3.1., п.7.3. ст.7 Закону №168, про порушення Позивачем якої зазначено в акті перевірки:

«7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

· або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.»

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №101 від 22.04.05р. СВК "Промінь" перерахувало Позивачу 32000 грн., з призначенням платежу «за ремонт обприскувача та з/п згідно рахунку №1 від 15.04.2005р. в т.ч. ПДВ 5333 грн.».

З рахунку №1 від 15.04.2005р. вбачається, що він виписаний СПД ОСОБА_1«за ремонт опприскувача та з/п на суму 32000 грн., в т.ч. ПДВ 5333 грн.»

Стосовно вищевказаних фактів Позивачем в позові та представником Позивача в судовому засіданні пояснено наступне.

02 квітня 2004р. між СПД ОСОБА_1та ВАТ „Банк „Демарк” був укладений кредитний договір №293, згідно якого Позивачу був наданий кредит у розмірі 32000 грн. з кінцевим строком повернення 1 квітня 2005 року.

В забезпечення виконання умов вищезазначеного кредитного договору між ВАТ „Банк „Демарк”, ОСОБА_3 і СВК „Промінь”, які виступили як майнові поручителі СПД ОСОБА_1., 25 травня 2005р. був укладений договір застави. На підставі цього договору у заставу було передано: комбайн марки КС-6Б, вантажний автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 554М, вантажний автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554 за реєстраційним номером НОМЕР_1, культиватор КШН, - всього на суму 65550 грн.

Оскільки станом на 01 квітня 2005 року СПД ОСОБА_1сума кредиту погашена не була, СВК „Промінь” як майновий поручитель перерахував вищевказаним платіжним дорученням на рахунок СПД ОСОБА_1 32000 грн. для повного погашення суми кредиту згідно кредитного договору №293 від 02.04.2004р.

З наданих СВК «Промінь»письмових пояснень з відповідними копіями документів вбачається наступне.

17 лютого 2004 року між СВК «Промінь»та СПД ОСОБА_1 був укладений договір про спільну діяльність, згідно п.1 якого визначено предмет і ціль Договору: Сторони зобов`язуються шляхом об`єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері вирощування зернових культур і цукрового буряка з метою отримання прибутку.

Пунктом 3 даного Договору передбачалося, що СПД ОСОБА_1зобов`язувалася кредитувати коштами і матеріальними ресурсами СВК «Промінь».

Згідно акту звірки між СПД ОСОБА_1та СВК «Промінь»станом на 01.03.05р. по вищевказаному Договору про спільну діяльність, 12.05.04р. через СПД ОСОБА_1 згідно договору майнової поруки №0-293 від 12.05.04р., укладеного між Третьою особою та ВАТ «Банк «Демарк», було отримано у ВАТ „Банк „Демарк” 32000грн. кредиту згідно кредитного договору №293 від 02 квітня 2004р.

15.07.04р. через СПД ОСОБА_1 згідно кредитного договору №10 було отримано у АБ „Приватінвест” 25000 грн.

Всього отримано кредитних коштів 57000 грн.

За рахунок кредитних коштів надійшло ТМЦ та послуг на суму 48869,04 грн., а саме:

1. 01.05.04р. отримано кукурудзу та соняшник на суму 11750 грн., що крім акту додатково підтверджується накладною та податковою накладною №1 від 01.05.04р.

2. 20.05.04р. проведено переобладнання та ремонт оприскувача ОП-2000 на суму 14500 грн., що крім акту додатково підтверджується накладною №18 від 21.05.04р., виписаною ТОВ «Антарес-Плюс»(м. Лубни), та платіжним дорученням №021 від 20.05.04р. про сплату ОСОБА_1 ТОВ «Антарес-Плюс»(м. Лубни) 14500 грн., що містить штамп банку про прийняття платіжного доручення.

3. 21.07.04р. одержано через банк і використано на запчастини 10000грн.

4. 29.07.04р. придбано запчастини і авторезину на суму 1510,44 грн.

5. 03.08.04р. заплачено відсотки за користування кредитом на суму 5399,94 грн.

6. придбано підшипники до Дона, насос до МТЗ та ремні на суму 714 грн.

7. заплачено відсотки за користування кредитом банку «Приватінвест»на суму 2538,29 грн.

8. заплачено за оформлення кредиту банку «Демарк»суму 1600 грн.

Таким чином, СПД ОСОБА_1 заборгувала СВК «Промінь»57000грн. -48869,04 грн. = 8130,96 грн.

Посилання Відповідача, що вищевказані операції не проведені у податковому обліку Позивачем або взагалі, або не в повному обсязі, судом не приймаються, оскільки дані факти не визначені актом перевірки підставою прийняття спірного рішення та донарахування податкових зобов`язань, а отже не є предметом розгляду справи. Крім того, не проведення операцій з поставки товарів та послуг по податковому обліку не є беззаперечним доказом, що їх не було взагалі.

Угодою від 01.03.05р. було розірвано вищевказаний Договір про спільну діяльність від 17 лютого 2004 року та визначено наступне.

Заборгованість по СВК «Промінь»перед СПД ОСОБА_1 не існує.

З метою виконання спільних зобов`язань сторони приймають слідуючі зобов`язання. СВК «Промінь»приймає зобов`язання перевести боргові зобов`язання за отриманими СПД ОСОБА_1 редитами у банку «Демарк»в сумі 32000 грн. Придбане в результаті спільної діяльності майно за кредитні кошти залишається власністю СВК «Промінь», а саме: оприскувач ОП-2000 -1 шт.

На виконання даної угоди платіжним дорученням №101 від 22.04.05р. СВК "Промінь" і перерахувало Позивачу 32000 грн.

Згідно пояснень представника Позивача, призначення платежу «за ремонт обприскувача та з/ч згідно рахунку №1 від 15.04.2005р. було зазначено лише для того, щоб Банк «Демарк», який є кредитором Позивача, пропустив даний платіж. Фактично ж оприскувач був відремонтований ще 20.05.04р. за суму 14500 грн., що підтверджується накладною №18 від 21.05.04р., виписаною ТОВ «Антарес-Плюс»(м. Лубни), та платіжним дорученням №021 від 20.05.04р. про сплату ОСОБА_1 ТОВ «Антарес-Плюс»(м.Лубни) 14500 грн.

Суд не приймає доводи Відповідача, що вищевказані документи не надавалася під час перевірки, оскільки згідно п.п.5 таблиці пункту 1.12. акту перевірки: при перевірці використано накладні та платіжні документи.

Доказів, що саме вищенаведені документи не були надані на перевірку Прилуцькою ОДПІ не надано.

Аналогічно Прилуцькою ОДПІ не надано доказів підробки даних документів, в т.ч. шляхом складання їх заднім числом.

На питання суду, чи проводилася зустрічна перевірка СВК «Промінь»з приводу взаємовідносин з СПД ОСОБА_1., Відповідач надав пояснення, що не проводилася, оскільки сума відшкодування не становить більше 10тис.грн., як того вимагають Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України 18.08.2005р. за N350.

Проте, в поясненнях не наведено, яким саме пунктом Методичних рекомендацій це передбачено.

Разом з тим, п.4.5. цих рекомендацій визначено:

«4.5. У разі надходження інформації, за результатами аналізу якої виникає сумнів відносно дієздатності та правоздатності суб'єкта господарювання -постачальника платника ПДВ, а також законності здійснених ними фінансово-господарських операцій, підрозділ контрольно-перевірочної роботи може організувати проведення зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання.

Обов'язкові зустрічні перевірки по ланцюгу постачання проводяться по тих постачальниках платника ПДВ, у яких сума зобов'язань по ПДВ у податковому періоді по операціях з даним платником ПДВ становить 30 і більше відсотків від загальної суми податкових зобов'язань в цьому періоді.»

На підставі викладеного, та враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України саме на Прилуцьку ОДПІ покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення, і саме вона мала бути зацікавлена у перевірці Третьої особи та підтвердженні викладених в акті фактів порушення податкового законодавства, суд доходить висновку, що Відповідачу свої непідтверджені доказами сумніви та думки щодо законності та достовірності вищевказаних документів необхідно було не пред`являти вже під час судового розгляду, а встановлювати, перевіряти та доказувати шляхом зустрічної перевірки СВК «Промінь» .

Також, представник Позивача зазначив, що дана операція по обліку податку на додану вартість ні Позивачем, ні СВК «Промінь»не проводилася, податкова накладна Позивачем не виписувалася та Третій особі не надавалася.

Витребуваних ухвалою від 30.10.07р. доказів, що спростовують дані пояснення Позивача, ні Прилуцькою ОДПІ, ні СВК «Промінь»не надано.

Крім того, вищевикладені Позивачем обставини об`єктивно підтверджуються випискою відділення №3 банку «Демарк»м. Прилуки МФО 353575 по рахунку ПП ОСОБА_1 НОМЕР_2, з якого вбачається наступне.

Вхідний залишок 22.04.05р. складав 51,12 грн.

Платіжним дорученням №101 від 22.04.05р. СВК "Промінь" перерахувало Позивачу на вищевказаний рахунок 32000 грн., з призначенням платежу «за ремонт обприскувача та з/ч згідно рахунку №1 від 15.04.2005р. в т.ч. ПДВ 5333 грн.

Вихідний залишок на кінець 22.04.05р. склав 32051,12 грн.

Вхідний залишок 29.04.05р. складав 51,12 грн.

Платіжним дорученням №10 від 29.04.05р. Позивачу перерахував ВАТ «Банк Демарк»32000 грн. В рахунок погашення кредиту згідно кредитного договору №293 від 02.04.2004р.

З урахуванням капіталізації нарахованих відсотків в розмірі 6,17 грн., вихідний залишок на кінець 29.04.05р. склав 57,29 грн.

Таким чином, вищенаведені 32000 грн. дійсно були направлені Позивачем на погашення кредиту, як про це і зазначено в позові.

Як вбачається з пояснень представника Позивача та наданих документів, до податкової декларації за вересень 2005 року віднесені податкові зобов`язання в розмірі 5333 грн. не по вищевказаному перерахуванню коштів, а по факту поставки Позивачем СВК «Промінь»30.09.05р. зерна пшениці кількістю 50 т, вартістю 32000 грн., в т.ч. ПДВ 5333 грн., що підтверджується копіями відповідної податкової накладної №1 від 30.09.05р. та реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Суд не приймає доводи Відповідача, що вищевказана податкова накладна та реєстр не надавалася під час перевірки, оскільки згідно п.п.5,6 таблиці пункту 1.12. акту перевірки: при перевірці використано податкові накладні та реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Доказів, що саме вищенаведені податкова накладна №1 від 30.09.05р. та реєстр отриманих та виданих податкових накладних не були надані на перевірку Прилуцькою ОДПІ не надано, хоча відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України саме на неї покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Аналогічно Прилуцькою ОДПІ не надано доказів підробки даних документів, в т.ч. шляхом складання їх заднім числом.

Згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»

На підставі викладених доказів, суд доходить наступних висновків.

СВК «Промінь»для здійснення власної господарської діяльності шляхом укладення 17 лютого 2004 року з СПД ОСОБА_1 договору про спільну діяльність з наступним його виконанням та договору майнової поруки №0-293 від 12.05.04р., через Позивача отримало кредити у ВАТ „Банк „Демарк” в розмірі 32000грн. та у АБ „Приватінвест” в розмірі 25000 грн., які фактично надійшли до Третьої особи у вигляді товарно-матеріальних цінностей (соняшник, кукурудза, запчастини) та послуг (переобладнання та ремонт оприскувача, оформлення кредитів та сплата відсотків по ним).

Угодою від 01.03.05р. було розірвано вищевказаний Договір про спільну діяльність від 17 лютого 2004 року та з метою виконання спільних зобов`язань визначено, що заборгованість по СВК «Промінь»перед СПД ОСОБА_1не існує, а СВК «Промінь»приймає зобов`язання перевести боргові зобов`язання за отриманими СПД ОСОБА_1кредитами у банку «Демарк»в сумі 32000 грн.

Саме на виконання даної угоди платіжним дорученням №101 від 22.04.05р. СВК "Промінь" і перерахувало Позивачу 32000 грн.

При цьому, з метою щоб Банк «Демарк», який є кредитором Позивача, пропустив даний платіж, призначення платежу було визначено «за ремонт обприскувача та з/ч згідно рахунку №1 від 15.04.2005р.»та виписано відповідний рахунок.

Фактично ж оприскувач був відремонтований ще 21.05.04р. за суму 14500 грн. ТОВ «Антарес-Плюс», що підтверджується накладною №18 від 21.05.04р., виписаною ТОВ «Антарес-Плюс»(м. Лубни), та платіжним дорученням №021 від 20.05.04р. про сплату ОСОБА_1 ТОВ «Антарес-Плюс»(м. Лубни) 14500 грн.

При цьому, дана операція по обліку податку на додану вартість ні Позивачем, ні СВК «Промінь»не проводилася, податкова накладна Позивачем не виписувалася та Третій особі не надавалася.

29.04.05р. СПД ОСОБА_1отримані кошти в розмірі 32000 грн. дійсно використала саме на погашення кредиту перед Банком «Демарк».

Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України:

«1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.»

Таким чином, суд доходить висновку, що під видом оплати послуг за ремонт обприскувача та з/ч згідно рахунку №1 від 15.04.2005р., які фактично виконані значно раніше, іншим суб`єктом господарювання та за іншу, вже сплачену, суму, було приховано перерахування Третьою особою платежу в розмірі 32000 грн. по угоді від 01.03.05р., з метою надання коштів Позивачу для сплати кредиту по кредитному договору, отриманого СПД ОСОБА_1 для здійснення спільної діяльності з СВК «Промінь», і відносини сторін мають регулюватися правилами саме щодо цієї операції.

Разом з тим, прихована Позивачем та Третьою особою операція не передбачена п.3.1. ст.3 Закону №168, як така, що підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, оскільки не є операцією з поставки товарів та послуг.

В свою чергу, Прилуцькою ОДПІ не надано належних, достовірних та достатніх доказів: первинних документів, актів зустрічних перевірок СВК «Промінь»тощо, які спростовують вищевикладені обставини, підтверджують заперечення Відповідача на позов та законність і обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000031740/17 від 16.02.06р., яким Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 визначено 2666 грн. 50 коп. штрафних санкцій з податку на додану вартість, є обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:

“Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).”

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Позивачу мають бути відшкодовані понесені судові витрати по сплаті державного мита та витрат в сумі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати повністю податкове повідомлення -рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000031740/17 від 16.02.06р., яким Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 (код НОМЕР_3) визначено 2666 грн. 50 коп. штрафних санкцій з податку на додану вартість.

3. Відшкодувати з Державного бюджету (р/р31111095700002 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) понесені судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

4. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 07.12.07р.

Суддя І.В. Кушнір