Рішення № 121725509, 13.09.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/949/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екоклінер" ( м. Умань, Черкаська область) до фізичної особи - підприємця Свіщенко Анастасії Павлівни ( с. Антонівка, Уманський район, Черкаська область) про стягнення 13 325,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13 327,64 грн. з яких: 10 565,77 грн. основна заборгованість, 265,35 грн. інфляційних втрат, 210,73 грн. 3 % річних 2 285,79 грн. штрафних санкцій на підставі договору № 3521709103-ТПВ про надання індивідуальному споживачу (юридичній особі) послуг з поводження з побутовими відходами від 01.05.2022, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Явка учасників справи обов`язковою не визнавалася.

13.09.2024 адвокат позивача подав заяву про розгляд справи без своєї участі.

В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримував повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, явка обов`язковою не визнавалась.

Відзив на позов суду не направлено.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона покладається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Згідно частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається і суду не заперечено, що між сторонами у справі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоклінер" (далі - Виконавець, позивач у справі) та фізичною особою - підприємцем Свіщенко Анастасією Павлівною (далі - Споживач, відповідач у справі), було укладено Договір про надання індивідуальному споживачу (юридичній особі) послуг з поводження з побутових відходів № 3521709103-ТПВ від 01.05.2022 (а.с. 19-20).

За умовами Договору Виконавець зобов`язався згідно з графіком надати послуги з поводження з побутовими відходами, а Споживач зобов`язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором, на підставі рішення Виконавчого комітету Уманської міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з поводження з відходами для споживачів послуг ТОВ "Екоклінер" від 13.12.2018 № 484, тариф на послуги з поводження з відходами для інших споживачів становить: твердих побутових - 247,30 грн. за 1 м3 та відповідно до правил благоустрою територій міста Умань ( п. 1. договору).

Послуги з вивезення твердих відходів надаються контейнерною (безконтрейнерною) схемою ( п. 2.2. договору) .

Згідно з рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради " Про встановлення тарифів на послуги з поводження з відходами для споживачів послуг ТОВ "Екоклінер" від 13.12.2018 № 484, тариф на послуги з поводження з відходами для інших споживачів становить: твердих побутових - 247,30 грн. за 1 м3 , великогабаритних 1373,74 грн. за тонну, ремонтних 703,70 грн. за тонну, рідких 231,36 грн. за 1 м3 ( п. 15 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць ( п. 16 договору).

У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, в сумі, яка розрахована, кількості посадових місць, кількості робочих днів в році (365) норм накопичення побутових відходів, затвердженого рішенням Уманської міської ради № 5.3-52/6 від 08.04.2011 " Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у м. Умань" та складає 469,87 (чотириста шістдесят дев`ять гривень 87 коп.) щомісячно - за об`єм твердих побутових відходів -1,9 м3 ( п. 17 договору).

Доказів відмови від договору або його розірвання суду не надано.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін взаємних прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 5 ЗУ Про житлово-комунальні послуги визначено, що до житлово- комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Механізм надання суб`єктами господарювання у сфері управління відходами незалежно від форми власності послуги з управління побутовими відходами у містах, селищах і селах, визначається Правилами надання послуги з управління побутовими відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 р. № 835 (далі - Правила надання послуг).

Правилами надання послуг передбачено, що виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням виконкому Уманської міської ради Про визначення юридичної особи, яка буде здійснювати збирання та перевезення побутових відходів на території міста Умань № 6.24-3/7 від 25 грудня 2015 року, визначено виконавця послуг з вивезення побутових відходів Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОКЛІНЕР.

Заявник є єдиним надавачем послуг з управління (збирання та вивезення) побутовими відходами на території м. Умань. Збирання та перевезення побутових відходів здійснюються спеціально обладнаними для цього транспортними засобами, які наявні у Заявника та якими він обслуговує всі контейнера загального користування для твердих побутових відходів, що розміщенні на території м. Умань. Всього на території м. Умань розташовано 134 точки збору тимчасового зберігання побутових відходів, на яких розміщено 360 контейнерів (об`ємом 1,1 м3 - 693 одиниці, об`ємом 0,75 м3 - 69 одиниць, об`ємом 0,24 м3 - 5 одиниць, об`ємом 0,125 м3 - 21 одиниця).

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів).

Пунктом 27 Правил надання послуги визначено, що обсяг надання послуги з управління побутовими відходами розраховується на підставі норм споживання послуги з управління побутовими відходами, затверджених органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць і щомісячна вартість наданих послуг становила 704,81 гривень.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України Про житлово - комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Як вказує позивач, відповідач письмово (чи будь-яким іншим способом) не інформував Позивача про зміну торгової площі або припинення (зупинення) підприємницької діяльності за адресою: м. Умань, вул. Успенська, 1/254, ПАБ "HELL'S PUB".

В порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, Відповідач здійснював підприємницьку діяльність, від якої утворювалися тверді побутові відходи, користувався контейнерами загального користування, які обслуговує Позивач.

Відповідно до умов Договору, Позивач зобов`язується надавати послуги з вивезення побутових відходів відповідно до визначено графіку, а Відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Зауважень та претензій на неналежне виконання умов договору від Відповідача до Позивача, які мають бути оформлені відповідно до постанови КМУ від 27.12.2017 № 1145 Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, позивачу не надходило.

З початку дії Договору по теперішній час, Позивач щомісячно надає послуги з поводження з побутовими відходами відповідно до умов Договору, а Відповідач, починаючи з 30 квітня 2023 року повністю припинив виконувати свої зобов`язання за Договором щодо оплати отриманих послуг, але підприємницька діяльність за вищевказаною адресою не припинилася.

У період з 01 квітня 2023 по 31 травня 2024, розрахунок щомісячної вартості послуги з вивезення твердих побутових відходів змінювався на підставі рішень виконавчого комітету Уманської міської ради і з урахуванням обсягу відходів, для відповідача становив:

- з 31.01.2023 по 31.05.2024 - 704,81 грн. /міс;

На подальші періоди розрахунок вартості послуги позивачем не змінено.

Такі розрахунки відповідають:

рішенню Уманської міської ради від 08 квітня 2014 року № 5.3-52/6 "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Умань".

рішенню Уманської міської ради від 31 грудня 2018 року № 3.14-57/7 "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Умань на 2018-2022 роки", яке вступило в силу 07 липня 2022 року.

рішенню Уманської міської ради від 23 грудня 2022 року № 17-45/8 "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Умань на 2023-2027 роки".

Позивач надав доказів часткової сплати відповідачем 704,81 грн. (а.с. 29) за послуги з вивезення сміття з посиланням на договір між сторонами.

Спору між сторонами з приводу невірного визначення вартості послуги немає, доказів протилежного суду не подано.

Відповідач не подав суду доказів про проведення розрахунків за договором більшій сумі, ніж обліковує позивач у Акті звірки взаємних розрахунків по договору (а.с. 13).

За умовами п. 28, 29 Договору, він укладається строком на 1 рік з можливістю продовження на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявила про відмову від договору.

Доказів припинення дії Договору між сторонами в справу не подано.

Таким чином, Позивач за період 31.01.2023 по 30.06.2024 надав відповідачу послуг по вивезенню відходів на суму 12 686,58 грн., а відповідач за цей період сплатив лише 2 819,24 грн.

Залишок боргу становить 10 565,77 грн., що викладено позивачем у Акті звірки розрахунків, який відповідач не підписав (а.с. 13).

Остання оплата Відповідачем отриманих послуг відбулася 27 квітня 2023 року (квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 218 від 27.04.2023 року із посиланням на Договір між сторонами - а.с. 29).

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Доказів про повну сплату за послугу коштів, відповідач суду не надав, як і заперечень проти обґрунтованості доводів та розрахунків позивача.

Згідно п. 17 Договору у відповідача виникає щомісячне зобов`язання оплачувати послуги позивачу до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За всі спірні періоди строки проведення повних розрахунків є такими, що настали на час вирішення спору.

Оскільки розрахунок за основним боргом між сторонами остаточно не проведено, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 10 565,77 грн. залишку основного боргу за Договором.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 285,79 грн. штрафних санкцій (пені), 265,35 грн. інфляційних втрат та 210,73 грн. як 3% за період з 01.04.2023 по 30.06.2024 року.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з такого:

Згідно ст.4 ГПК України, юридичні особи мають право на звернення до

господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Згідно п.23 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу відповідно до пункту 17 цього договору.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

За правилами ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", умови щодо сплати пені встановлюються договором між сторонами, однак при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

Крім того, за правилами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені повинно припинитися через шість місяців з моменту виникнення права на пеню, якщо іншого строку нарахування не було обумовлено сторонами в Договорі.

Дані вимоги закону позивачем дотримано.

Розрахунок пені, який позивач обмежив подвійною обліковою ставкою НБУ, суд перевірив за калькуляторами Ліга -закон, є вірним.

Таким чином до стягнення з відповідача належить 2 285,79 грн. пені.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних судом встановлено наступне:

У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

Оскільки така відповідальність за невиконання грошового зобов`язання встановлена законом, то не має значення, чи передбачена вона умовами договору між сторонами.

Позивач надав розрахунків інфляційних втрат на суму 395,61 грн., а просить стягнути лише 265,35 грн.

Доказів проведення розрахунку за інфляційними та процентами річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 265,35 грн. інфляційних втрат та 210,73 грн. 3 % річних.

Розрахунок цих платежів за період з 01.04.2023 по 30.06.2024 суд приймає як вірний, доказів відсутності простроченого до сплати боргу, як підстави для таких нарахувань, у справі немає.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідачем суду не подано. Доказів проведення повного розрахунку із позивачем за інфляційними та 3% річних відповідачем не надано.

Отже, правомірність позовних вимог доведено зібраними у справі доказами, строк виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг є таким, що настав, борг не сплачено, тому з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 10 565,77 грн. залишку основного боргу за надані послуги, 265,35 грн. інфляційних втрат, 210,73 грн. як 3 % річних, 2 285,79 грн. пені на підставі договору № 3521709103-ТПВ про надання індивідуальному споживачу (юридичній особі) послуг з поводження з побутовими відходами від 01.05.2022.

Одночасно позивач просить суд стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Дані вимоги також підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі N 910/12876/19).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частин першої та третьої статті 123 і частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляють між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.

Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже відшкодуванню адвокату підлягають навіть ті витрати, які йому лише будуть сплачені стороною.

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У розумінні приписів частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі N 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

В справу подано копію Договору про надання правничої допомоги № 01/07-К від 01.07.2024 (а.с. 11), на підставі якого адвокат Борзов Я. Е. особисто надавав послуги позивачу з правничої допомоги у даній справі.

За умовами п. 5.2. цього договору гонорар адвоката становить 5000 грн. за підготовку і складення позовної заяви до суду.

Акт приймання-передачі послуг (оформлення і надсилання позовної заяви до суду) на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 33 від 22.07.2024 (а.с. 12) адвокат та позивач підписали без зауважень по якості та ціні послуг.

Також позивачем надано суду платіжну інструкцію № 3093 від 22.07.2024 на суму 5 000,00 грн. ( а.с. 14) оплати позивачем адвокату послуг правничої допомоги.

Суд не вбачає підстав вважати, що вказані послуги адвокатом не були надані, або вони не мали стосунку до справи, або позивач в них не мав реальної потреби.

Заяви про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх не співмірності, відповідач суду не подав.

Тому до примусового стягнення відповідача на користь позивача належить 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При повному задоволенні позову, у відповідності до положень ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути 2 422,40 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Свіщенко Анастасії Павлівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екоклінер" (код 39153528, м. Умань, Черкаська область, вул. Шевченка, 12) -- 10 565,77 грн. залишку основного боргу, 265,35 грн. інфляційних втрат, 210,73 грн. як 3 % річних 2 285,79 грн. пені на підставі договору № 3521709103-ТПВ про надання індивідуальному споживачу (юридичній особі) послуг з поводження з побутовими відходами від 01.05.2022 року, 2 422,40 грн. на відшкодування сплаченого судового збору та 5000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду потягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2024 року

Суддя Н.М. Спаських