Ухвала суду № 121721314, 19.09.2024, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1222/24 пров. №2/478/308/2024

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2024 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

В с т а н о в и в:

16 вересня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

В обґрунтуванняпозовних вимогпредставник позивача зазначив,що позивач ОСОБА_1 перебуває з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 11 червня 2024 року, від шлюбу спільних дітей не мають. Протягом останнього часу сімейне життя між позивачем та відповідачем поступово погіршилося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних стосунків. У сторін сформувалися протилежні погляди на подружнє життя та ведення спільного господарства. Наразі між подружжям існує взаємне охолодження почуттів, та взаємна втрата прихильності, тому позивач вважає подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим, просить ухвалити рішення про розірвання шлюбу.

Крім того, за час перебування у шлюбіпозивач вклала особисті кошти, які збирала на придбання будинку, в орендовану відповідачем земельну ділянку площею 67 га, а саме було придбано посівний матеріал, добрива та проведено обробіток вказаної земельної ділянки. На даний час відповідач самостійно здійснив збір урожаю соняшника та зберігає його у себе в ангарах. Позивач вважає, що урожай соняшнику в розмірі 87,1 тон є спільним майном подружжя, а тому їй належить 1/2 частина його вартості, що становить 478050 грн. Після погіршення відносин та припинення спільного проживання відповідач відмовляється в добровільному порядку здійснити поділ спільного майна, тому представник позивача просив в порядку поділу спільно нажитого майна подружжя стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію її частки у праві спільної сумісної власності на урожай соняшника з 67 га землі сільськогосподарського призначення в розмірі 1/2 частини від його вартості, що становить 478050 грн.

Дана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2024 року справу розподіллено судді Сябренко І.П.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, приходжу такого висновку.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (ч.1 ст.5 ЦПК України) суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вказані положення спрямовані на запобігання випадкам розгляду і вирішення тотожних цивільних справ. Дана норма є заходом на шляху недопущення винесення судами суперечливих та взаємовиключних судових рішень.

Суддею встановлено, що в провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа №478/1089/24 (провадження №2/478/290/2024) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, на 13 год.20хв. 16 вересня 2024року.

16 вересня 2024 року судове засідання відкладено на 13 год. 35 хв. 26 вересня 2024 року.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем ОСОБА_3 заявлено вимогу до відповідача ОСОБА_1 з тих же самих підстав, щодо того ж предмету, а саме просить шлюб укладений між ним і ОСОБА_1 , зареєстрований 11 червня 2024 року Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, про що складено відповідний актовий запис №52, розірвати.

Враховуючи вищевикладене, вказані обставини свідчать про відсутність передумов відкриття провадження у справі та є підставою для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, на підставі п.3 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Вивчивши матеріали позовної заяви в частині позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, приходжу такого висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідативимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.

Зазначену позовнузаяву ОСОБА_1 , в інтересахякої діє ОСОБА_2 , подано бездодержаннявимогвстановлених п.5 ч.3 ст.175, ч.4 ст.177ЦПКУкраїни, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинен містити в собі виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.

Тобто, в позовній заяві має міститись обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Однак, за змістом позовної заяви вбачається, що представником позивача не додано жодних доказів, що підтверджують обставини викладені в позовній заяві, а саме: що відповідач ОСОБА_3 є власником 19 га землі сільськогосподарського призначення та має в оренді 48 га землі сільськогосподарського призначення; що земельна ділянка площею 67 га у 2024 році була засіяна соняшником; на обробіток землі, придбання посівного матеріалу та добрив було витрачено особисті кошти саме позивача ОСОБА_1 ; що розмір спільного майна подружжя, а саме врожай соняшнику складає 87,1 тон вартістю 958100 грн.

Частиною 4 ст.177 ЦПК України визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивача пред`являючи позов з вимогою майнового характеру не додав до позовної заяви документів, які свідчать про сплату судового збору.

Крім того, в позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору по даній справі.

Відповідно до ч.1ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.3ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених уст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому,статтею 129 Конституції Українияк одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Представником позивача не наведено жодних передбачених законом правових підстав для відстрочення сплати судового збору. З наданих представником позивача доказів, суд не має можливості встановити реальний майновий стан позивача ОСОБА_1 через відсутність інформації щодо фактично всіх отриманих нею доходів, наявності рухомого чи нерухомого майна, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку тощо.

Тому з урахуванням наведених обставин, вважаю, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Так, в силу приписів ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IХ передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1211 грн 20 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 15140 грн.

Враховуючи те, що позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подана до суду в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, томупозивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру в сумі3832 грн 40 коп. (поділ майна подружжя 479050 грн х 1% = 4790 грн 50 коп. х 0,8 = 3832 грн 40 коп.) - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, та надати суду підтверджуючі документи про сплату.

За такихобставин згіднодо вимогч.1ст.185ЦПК Українипозовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , в частині поділу майна подружжя підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185, п.3 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

Відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині поділу майна подружжя, - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме:

1.подати позовну заяву у новій редакції, яка повинна відповідати вимогам ЦПК України, в якій зазначити докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини.

2.сплатити судовий збір, в розмірі 3832 грн 40 коп. - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101.

Оригінали квитанцій про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення лише в частині відмови у відкриті провадження у справі та в частині, що стосується зобов`язання зі сплати судового збору, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення ухвали - 19.09.2024 року.

Суддя І.П. Сябренко