Рішення № 121712318, 19.09.2024, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/401/24

Провадження № 2/670/181/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Корчової А.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Віньковецької селищної ради про тлумачення заповіту

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про тлумачення заповіту, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя, 16.06.2011 року, ОСОБА_4 склав заповіт, у якому на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження та належний йому Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 581217, який знаходиться на території Осламівської сільської ради, виданий 17 серпня 2006 року, заповів ОСОБА_3 в цілому. Відповідно до зазначеного у заповіті Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 581217 від 17 серпня 2006 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації від 14 червня 2006 року № 139 був власником земельної ділянки, розташованої на території Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області площею 0,7565 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6820685500:04:003:0003. Після смерті ОСОБА_4 , 22 серпня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Люзняка Олега Миколайовича із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак постановою приватного нотаріуса Люзняка О.М. від 22 серпня 2022 р. № 189/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки форма складення заповіту в частині опису майна, яке в ньому зазначене, є некоректною. Тобто, приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Люзняком О.М. було встановлено, що зазначене в заповіті розпорядження стосується Державного акту серія ЯБ № 581217, а не безпосередньо земельної ділянки, яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі даного Державного акту. Заповідач ОСОБА_4 на момент укладання заповіту був чоловіком похилого віку (72 повних роки), а також не був достатньо юридично обізнаним, а сам заповіт посвідчувався секретарем сільської ради, а не нотаріусом, тобто правником, що має досвід та поглиблені знання у нотаріальній сфері, цілком логічним та очевидним є висновок про те, що ОСОБА_4 , заповідаючи належний йому Державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області площею 0,7565 га, кадастровий номер 6820685500:04:003:0003, мав на увазі саму земельну ділянку, а не правовстановлюючий документ на неї. Позивач просить суд тлумачити зміст складеного за життя ОСОБА_4 заповіту від 16 червня 2011 року, посвідченого Осламівською сільською радою Віньковецького району Хмельницької області за реєстром № 94, як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 земельну ділянку, розташовану на території Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області площею 0,7565 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6820685500:04:003:0003, згідно з Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 581217 від 17 серпня 2006 року.

21.05.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

19.06.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримує та просить його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Віньковецької селищної ради Лужняк В.О. у судове засідання не з`явився, але надіслав письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника селищної ради та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кривчик Дунаєвецького району Хмельницької області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

Згідно заповіту від 16.06.2021 року, посвідченого секретарем Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області Кровіцькою Л.П., зареєстрований за № 94, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: належний йому Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 581217, який знаходиться на території Осламівської сільської ради, виданий 17 серпня 2006 року Віньковецьким районним відділом земельних ресурсів заповів ОСОБА_3 вцілому.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 581217, що виданий 17 серпня 2006 року Віньковецькою районною державною адміністрацією, ОСОБА_4 , був власником земельної ділянки, розташованої на території Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області площею 0,7565 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6820685500:04:003:0003.

Із матеріалів спадкової справи № 85/2021 року вбачається, що приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Люзняком О.М. за заявою ОСОБА_3 , поданою у шестимісячний строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223, ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України та прийняла спадщину після його смерті відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України та відсутні інші спадкоємці за законом та заповітом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.08.2022 року № 189/02-31 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки форма складення заповіту в частині опису майна, яке в ньому зазначене, є некоректною.

Позивач є спадкоємицею за заповітом, а тому вправі вимагати тлумачення заповіту судом.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Так, Верховний Суд у своїх постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 467/356/19, від 30 вересня 2022 року у справі № 165/3014/20 визначив, що до спадщини входять не документи, що посвідчують право, зокрема державні акти про право власності на земельну ділянку, а права на саму земельну ділянку як об`єкт цивільних прав. Відсутність у заповіті прямого посилання на земельну ділянку не відміняє дійсної волі заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті позивач успадкує земельну ділянку. У зазначеній справі за своїм змістом намір (волевиявлення) спадкодавця був спрямований на те, щоб залишити позивачу у спадок земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку у заповідача на момент складання заповіту було право, посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги про тлумачення змісту заповіту ОСОБА_4 від 16.06.2011 року, посвідченого Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області Кровіцькою Л.П., зареєстрований за № 94, який слід тлумачити, що волевиявлення заповідача було спрямоване на майно померлого - земельну ділянку, площею 0,7565 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6820685500:04:003:0003, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 581217 від 17 серпня 2006 року, що виданий 17 серпня 2006 року Віньковецькою районною державною адміністрацією.

Оскільки позивач не просила здійснити розподіл судових витрат і не подавала відповідного розрахунку, тому суд не здійснює розподіл судових витрат понесених позивачем.

На підставі ст.ст. 213, 1223, 1256, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Тлумачити зміст складеного за життя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіту від 16 червня 2011 року, посвідченого секретарем Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області Кровіцькою Л.П. зареєстрований за № 94, як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 вцілому земельну ділянку, розташовану на території Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області площею 0,7565 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6820685500:04:003:0003, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 581217 від 17 серпня 2006 року, що виданий 17 серпня 2006 року Віньковецькою районною державною адміністрацією.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Віньковецька селищна рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04403315, місце знаходження: вул. Соборної України, 15, с-ще Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 19.09.2024 року.

Суддя В.А. Мамаєв