Рішення № 121700186, 26.08.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 рокуСправа №160/14738/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" від 15.05.2024 року №441/32-00-07-08-20.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04.2024 р. № 757-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Омега» було призначено проведення фактичної перевірки позивача на підставі пп.80.2.2 пп.80.2 ст.80 ПК України, магазину за адресою: Запорізька обл., Новомиколаївська обл., смт.Новомиколаївка, вул.Українська, буд.33. За результатами проведеної фактичної перевірки, ТОВ «Омега» отримало акт фактичної перевірки від 03.05.2024 р. № 6399/08/01/07/09/30982361. 28.05.2024 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення форми «С» від 15.05.2024 р. № 441/32-00-07-08-20, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та протиправним, оскільки наказ від 23.04.2024 р. № 757-п не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем установлена невідповідність діяльності ТОВ «Омега» вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. За таких обставин позивач переконаний, що у відповідача не було підстав для призначення та проведення зазначеної перевірки. Крім того, з фіскальних чеків, на які посилається Головне управління ДПС у Запорізькій області, вбачається найменування товару, так і облік його кількості (в акті перевірки чітко ідентифіковано відповідачем: «пляшка коньяку»). Тому, фіскальні чеки у повному обсязі надають можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення, не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій, але і підтвердити її виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами фактичної перевірки ТОВ «Омега» були встановлені порушення п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а саме: проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: РРО 3001065672 відповідно до фіскального чеку № 522555 від 04.11.2023 р. здійснено продаж пляшки коньяку ординарного 3 зірочки Гуда за ціною 128,40 грн., відповідно до фіскального чеку 523409 від 07.11.2023 р. здійснено продаж напій алкогольний шоколад та кав. за ціною 73,60 грн., відповідно до фіскального чеку №523574 від 08.11.2023 р. здійснено продаж коньяку ординарного 3 зірочки Гуда за ціною 128,40 грн., без зазначення повної назви товару та кількісного об`єму тари підакцизного товару, для його ідентифікації.

Щодо підстав проведення фактичної перевірки відповідач зазначає, що у наказі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04.2024 р. №757-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Омега» вказано підстави для проведення перевірки, а саме: ст.19-1, ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, доповідна записка начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Шепеля Дмитра від 22.04.2024 №1006/08-01-07-09-06. Таким чином, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим підстави для його скасування у суду відсутні, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, зазначено, що відзив відповідача є необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позові, як підстави для його задоволення. Повторно зауважує, що у відповідача не було ані фактичних, ані правових підстав для призначення та проведення перевірки на підставі п.п.80.2.2 80.2 ст.80 ПК України. За таких обставин позивач переконаний, що у відповідача не було підстав для призначення та проведення перевірки. Крім того, з фіскальних чеків, на які посилається Головне управління ДПС у Запорізькій області, вбачається найменування товару, так і облік його кількості (в акті перевірки чітко ідентифіковано відповідачем: «пляшка коньяку»).

Ухвалою суду від 26.08.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Омега" (код ЄДРПОУ 30982361) зареєстровано юридичною особою 12.06.2000 року, дата запису: 27.01.2005 року. Основний вид економічної діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04.2024 року №757-п, керуючись ст.19-1, ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.п.69.27 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, призначено з 24.04.2024 року тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку магазину за адресою: Запорізька область, Новомиколаївський район, смт.Новомиколаївка, вул.Українська, буд.33, де здійснює діяльність ТОВ "Омега", за період з 01.10.2023 року по день закінчення фактичної перевірки, з метою дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення.

На підставі вищевказаного наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04.2024 року №757-п та направлень на перевірку від 24.04.2024 р. №1173, №1174, посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області 25.04.2024 р. о 13 год. 54 хв. розпочато проведення фактичної перевірки ТОВ "Омега" за адресою: Запорізька область, Новомиколаївський район, смт.Новомиколаївка, вул.Українська, буд.33.

За змістом вказаного акту, проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, а саме: проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно із УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: РРО 3001065672 згідно фіскального чеку №522555 від 04.11.2023 р. здійснено продаж пляшки коньяку ординарний 3 зірочки Гуда за ціною 128,40 грн., згідно фіскального чеку 523409 від 07.11.2023 р. здійснено продаж напій алкогольний шоколад та кав. за ціною 73,60 грн., згідно фіскального чеку № 523574 від 08.11.2023 р. здійснено продаж коньяку ординарного 3 зірочки Гуда за ціною 128,40 грн., без зазначення повної назви товару та кількісного об`єму тари підакцизного товару, для його ідентифікації. Відповідно до наказу №13 від 21.01.2016 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.02.2016 р. №220/28360 (зі змінами) для підакцизного товару необхідно забезпечити зазначення у фіскальному касовому чеку товарної підакцизної категорії згідно УКТ ЗЕД, який складається з 10 цифр, назву товару, щоб його можна було ідентифікувати, його облікової кількості та ціни товару.

На підставі акту перевірки від 03.05.2024 р. №6399/08/01/07/09/30982361, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №441/32-00-07-08-20 від 15.05.2024 р., яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5100 грн., та встановлено порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95-ВР.

Щодо процедури проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.

Згідно із п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Суд встановив, що у наказі відповідача про проведення фактичної перевірки від 23.04.2024 р. № 757-п підставою проведення фактичної перевірки, зазначено ст.19-1, ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.п.69.27 ПК України.

Виходячи із змісту наведених вище правових норм у їх сукупності, суд доходить висновку, що не зазначення в наказі на проведення фактичної перевірки, на підставі яких саме відомостей (інформації) відповідач вирішив провести перевірку, не свідчить про незаконність та безпідставність перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Крім того чинне законодавство не встановлює вимог щодо змісту та способу зазначення інформації в наказі на проведення фактичної перевірки.

Таким чином, суд відхиляє аргументи позивача, що у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення перевірки (податкового контролю) ТОВ «Омега» на підставі наказу від 23.04.2024 р., в якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки.

Крім того, посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки, хоча позивач, мав право їх не допускати, якщо вважав, що перевіряючи допустили порушення процедури проведення перевірки.

При цьому, суд наголошує, що якщо платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 804/1113/16 від 13.03.2018 р., по справі №807/2062/17 від 21.02.2019 р.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо встановленого порушення та прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення №441/32-00-07-08-20 від 15.05.2024 р., суд зазначає на таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

За змістом приписів статті 2 Закону № 265/95-ВР у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно із пунктами 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

-надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

-проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за № 220/28350, затверджене, зокрема, Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі - Положення № 13).

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення № 13 розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

В силу пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймитиметься як розрахунковий.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1, пункту 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше - у разі встановлення в ході перевірки факту невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Отже, наслідком проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості є застосування до суб`єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів фінансових санкцій.

Судом встановлено, що визначаючи порушення позивачем п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО щодо проведення позивачем розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування кожного підакцизного товару.

Пунктами 1, 2 Розділу II "Функціонування СОД РРО" Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 року № 477, встановлено СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

На це неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема в постанові від 16.05.2024 року по справі № 520/4564/23.

Як вбачається із змісту акту перевірки від 03.05.2024 р. №6399/08/01/07/09/30982361, відповідачем в акті перевірки, зокрема в описовій частині виявлених під час проведення перевірки порушень, зазначено фіскальні чеки №522555 від 04.11.2023 р., №523409 від 07.11.2023 р., № 523574 від 08.11.2023 р. за продані алкогольні напої.

Суд зазначає, що додатки до акту перевірки не містять копій (паперових чи електронних) виданих позивачем у паперовій формі покупцям розрахункових документів (фіскальних чеків), які б не містили всіх необхідних реквізитів, в тому числі коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, ціни товару, та обліку його кількості, за період з 01.10.2023 р. (дата початку перевірки) до її фактичного завершення, так і за весь визначений у акті перевірки період, що могли та повинні були бути отримані контролюючим органом у встановлений законом спосіб, зокрема:

- в порядку, визначеному п.80.4 ст.80 ПК України (перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція);

- шляхом роздрукування з фіскальної пам`яті РРО за місцем проведення фактичної перевірки;

- шляхом роздрукування з баз даних ДПС, оскільки контролюючий орган володів відомостями про реквізити фіскальних чеків (згадані в додатку №5), які визнав оформленими з порушенням вимог законодавства.

Поряд з тим, позивач надав копії фіскальних чеків за період з 04.11.2023 р. по 08.11.2023 р., отриманих з фіскальної пам`яті РРО з фіскальним номером 3001065672.

Спірні фіскальні (звітні) чеки відповідають визначенню розрахункового документа, зокрема, містять назву господарської одиниці, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг). Відповідач в свою чергу не спростовував і не заперечив наявність у позивача сформованих у паперовій чи електронній формі розрахункових документів.

Суд вважає, що формальні помилки у фіскальному касовому чеку не змінюють встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця та підтверджують виконання розрахункової операції.

Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 р. по справі №500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не може бути прийнятий як розрахунковий.

Крім цього, суд зазначає, що, акт перевірки не містить відомостей з приводу номеру партії та дату виробництва вказаних алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.

Суд вважає, що складання посадовими особами контролюючого органу акта фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо відсутності штрихового коду, повної назви товару, облікової кількості та об`єму є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото- або відеозасобами, детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.03.2019 у справі №810/2728/15.

Також суд зауважує, що в матеріалах справи містяться докази здійснення відповідачем контрольної закупки 25.04.2024 р. сигарети Marlboro_Gold new за ціною 100 грн., напій Ябл.-Пол.Збитень 0.5 л. за ціною 44,90 грн., тобто реалізація напою при контрольній закупці здійснена без порушення найменування реалізуємого товару із зазначенням об`єму пляшки напою - 0,5 л.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Інших доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки, відповідачем не надано.

Суд зазначає що сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно із положеннями ст.83 ПК України може бути підставою для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником. Більш того, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення про застосування фінансових санкцій від 15.05.2024 року №441/32-00-07-08-20, яке прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, та як наслідок наявність підстав для його скасування.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 3 028 грн.

Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву позивачем до суду подано через підсистему «Електронний суд», то в силу положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивач мав сплатити 2 422,40 грн. судового збору.

При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн., згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню за клопотанням позивача.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.05.2024 року №441/32-00-07-08-20.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, буд.57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (вул.Панікахи, буд.15, м.Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 30982361) судові витрати по справі у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма