Ухвала суду № 121698110, 18.09.2024, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1577/24

Провадження №2/567/531/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2024 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В., перевіривши дотримання вимог ст.ст.175, 177ЦПК України при зверненні до суду ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Бернацька Інна Михайлівна, Острозька міська рада Рівненської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Бернацька І.М., Острозька міська рада Рівненської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Порядок звернення до суду за судовим захистом врегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст.177 ЦПК України. Так, за правилами ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач при зверненні до суду з даним позовом подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на вимоги ч.3 ст.136 ЦПК України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", та на те, що він є військовослужбовцем та знаходиться на військовій службі. Посилаючись на постанову Верховного Суду України від 05.05.2022 року у справі 420/18798/21 та п.13 ст.5 Закону України "Про судовий збір", вказує, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивач на підтвердження свого статусу військовослужбовця надав суду військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 . Разом з тим, доказів, які підтверджують його статус як учасника бойових дій суду надано не було.

Згідно з п.12. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно з положеннями ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Зі змісту заявлених позивачем вимог не вбачається, що останні пов`язані з виконанням позивачем військового обов`язку чи стосуються його службових обов`язків. Оскільки справа не пов`язана з порушенням прав позивача, як військовослужбовця, відтак позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Наведене відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19 (провадження № 11-905заі19).

Згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зроблено висновок, що «відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII»

Відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20, п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.

Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Подібні висновки зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 , від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суд звертає увагу позивача, що за змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру, подану фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

За наведених обставин позивачу необхідно надати квитанцію про сплату судового збору на рахунок Острозького районного суду Рівненської області за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору - Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Остроз.міс.тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ), 38012494, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313181206000017469, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Острозький районний суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа) у розмірі відповідно до ставки, встановленої Законом України «Про судовий збір».

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Слід зазначити, що дотримання вимог ст.177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Доступ до правосуддя в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентноїпрактики Європейськогосуду зправ людинине можебути абсолютнимі підлягаєдержавному регулюваннюй обмеженню.Кожна держававстановлює правиласудової процедури,зокрема йпроцесуальні заборонита обмеження,зміст якихне допуститисудовий процесу безладнийрух.Відтак,в кожномувипадку позивачпри зверненнідо судуіз позовомповинен дотримуватисянорм процесуальногозаконодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу слід надати строк для усунення недоліків, попередивши, що у разі невиконання даної ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Бернацька Інна Михайлівна, Острозька міська рада Рівненської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.