Вирок № 121693170, 18.09.2024, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/10190/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження (кримінальну справу) відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рава-Руська, Жовківського району, Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, працюючого монтером колії 5 розряду ВП «Кам`янка-Бузька дистанція колії» РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2023 року, приблизно о 22 год. 25 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Peugeot 308 1.6 E», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вул. Шевченка, поруч із будинком № 19, у напрямку до вул. Ярослава Мудрого у м. Львові, у порушення п.п.1.10 (в значенні терміну "дати дорогу"), 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкості та не зупинив свій транспортний засіб, щоб надати дорогу пішоходу ОСОБА_6 , який в цей час переходив проїзну частину дороги по пішохідному переході справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода, що спричинило ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження у виді перелому лобної кістки з переходом на орбіту, яке проникає в черепну порожнину, що відноситься до загрозливих для життя.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні вказаного злочину повністю, фактичні обставини справи не оспорював, дав покази про те, що 23 серпня 2023 року він був на роботі, де випив горілки, проте не встиг на маршрутне таксі, та вирішив поїхати до дому на своєму автомобілі. Рухаючись на автомобілі по АДРЕСА_3 , він не побачив на пішохідному переході потерпілого, не зменшив швидкості та збив потерпілого. Після чого він зупинився та почав викликати швидку та поліцію. Крім цього, вказав, що він щиро шкодує за вчинене та відшкодував потерпілому кошти за спричинену шкоду, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що йому повністю відшкодована майнова та моральна шкода, а також, просить обрати ОСОБА_4 покарання, яке не пов`язане з реальним позбавленням волі /а.с.102,134/.

Суд у відповідності до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які не оспорюються обвинуваченим, переконавшись, що він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, та роз`яснивши про позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи встановлені обставини, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена та його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286-1 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд, відповідно дост. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно дост. 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро кається у скоєному, дані про його особу, а саме: те, що він раніше не судимий, на спеціальних обліках не перебуває /а.с.115,116/, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи /а.с.119/, відшкодував шкоду потерпілому (збитки) у повному обсязі.

Згідно зіст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого, визнання вини та добровільне відшкодування завданого збитку

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно дост. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищевказані пом`якшуючі обставини по справі та вищезазначені обставини, думку потерпілого, який жодних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляв та просить призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а також те, те, що ОСОБА_4 в умовах російської агресії бере участь уфінансуванні Збройних Сил України/а.с.135/, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , 2010 р.н., Данила, 2019 р.н., та Назарія, 2009 р.н., /а.с.122,125,126/, останній з яких, є сином покійної його сестри, і опікуном якого ОСОБА_4 призначено відповідно до рішення виконкому Рава-Руської міської ради від 24 листопада 2022 року № 438 /а.с.124/, суд прийшов до висновку, що зазначені обставини у своїй сукупності вказують на формування в обвинуваченого позитивних установок та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та дають підстави для застосування статті 69 КК України з призначенням більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Таким чином, призначення обвинуваченому основного покарання у даному кримінальному провадженні у виді громадських робіт на строк 200 годин відповідатиме вимогам ст. 50 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, не становитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Скополла проти Італії» від 17 вересня 2009 року, справа «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року), з призначенням додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім цього, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути документально підтверджені судові витрати на загальну суму 9560 грн. 00 коп. (висновок судової комплексної автотехнічної та фототехнічної експертизи № КСЕ-19/114-23/16928 від 04.10.2023 4780,00 грн. /а.с.109/, висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/114-23/16696-ІТ від 11.09.2023 2390,00 грн. /а.с.110/, висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/114-23/16705-ІТ від 11.09.2023 2390,00 грн. /а.с.111/).

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись ст. 369-371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, і призначити йому покарання, із застосуванням вимог ст. 69 КК України, у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 9560 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

Речовий доказ: автомобіль марки «Peugeot3081.6E»,реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с.106/ - повернути ОСОБА_4 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/6320/23 (провадження № 1-кс/462/1593/23) від 29 серпня 2023 року, на автомобіль марки «Peugeot 308 1.6 E», реєстраційний номер НОМЕР_1 скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і поданням на нього письмових зауважень, а також на отримання копії вироку.

Суддя:

Оригінал вироку.