Постанова № 121690191, 18.09.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4915/24

Провадження № 3/639/1861/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 вересня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

0422 серпня 2024 року о 08 годині 44 хвилин по Карачівському шосе, 125 в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем MAZDA 323, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 6820, результат 0.87‰.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою провину в скоєному правопорушенні та підтвердив обставини, як вони викладені в протоколі. Пояснив, що дійсно вживав алкоголь на похованні близької людини.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Щит І.А. надав суду заперечення, в яких стверджує, що Матеріали справи не містить будь-яких доказів скоєння ОСОБА_1 порушення правил ПДР України, які б були підставою для законного зупинення транспортного засобу, а також не містять жодного доказу того, що працівниками поліції було на місці зафіксовано будь-які ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , та яким чином такі ознаки алкогольного сп`яніння були зафіксовані невідомо. Крім того, періодична повірка газоаналізатора Alkotest Drager 6820 проводилася за тривалий час до проведення огляду, що свідчить про невідповідність зазначеного приладу метрологічним нормам та, відповідно, неможливість розцінювати в якості доказу результату зазначеного огляду. Також захисник повідомив, що ОСОБА_1 не був згодним з результатом огляду на місці його проведення та погодився пройти додатковий огляд в закладі охорони здоров`я, проте такий огляд не відбувся.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника, захисника, дослідивши матеріали про адміністративні правопорушення, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА №103318 від 04.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння 04.08.2024 року о 08-44 год. за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 125. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820». Результат огляду становить 0,87 проміле.

Аналізуючи зміст цього протоколу, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу та будь-яких зауважень щодо проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння і щодо його результатів не зазначав, про що свідчить його власноручний підпис щодо ознайомлення зі змістом цього протоколу.

Крім того, відповідно до відомостей роздруківки газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», тест №2351, вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі складав 0,87 проміле.

Такі відомості газоаналізатору ОСОБА_1 не заперечував та власноруч поставив підпис у роздруківці за результатами огляду за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» (а.с. 5).

В матеріалах справи також міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з відомостей якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; порушення мови. В цьому акті ОСОБА_1 також власноруч зазначив, що згоден з результатом огляду (а.с. 6).

З відеозапису з нагрудних камер поліцейських (файл «export-dt1xy»), що долучений до матеріалів цієї справи, вбачається, що працівники поліції зупинили цей транспортний засіб, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки, з чим останній погодився. Працівник поліції розкрив запечатаний мундштук, встановив його в газоаналізатор «Драгер» та зробив контрольний забір повітря, який показав відсутність алкоголю. Також працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 порядок проведення огляду з використанням газоаналізатору «Драгер». Після цього ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору «Драгер» шляхом його продуття. Результат огляду виявився позитивним, а саме 0,87 проміле. Також ОСОБА_1 повідомив правнику поліції, що не вживав спиртне, зранку пив «напій», який не повідомив. Після проходження огляду працівник поліції запитує у ОСОБА_1 , чи згоден він з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, на що він усно відповів, що не згоден. На питання, чи він бажає проїхати в медичний заклад для проходження відповідного огляду у лікаря-нарколога, ОСОБА_1 не висловлював такого побажання. Разом із цим, ОСОБА_1 висловлював намір «домовитися» зі співробітниками поліції, після чого працівник поліції попередив його про кримінальну відповідальність.

Суд також бере до уваги відомості направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 04.08.2024 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 направлено до КНП ХОР «ОНД» у зв`язку з виявленням у нього ознак сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд в медичному закладі не проводився та до медичного закладу ОСОБА_1 не доставлявся (а.с.6).

Що стосується доводів захисника ОСОБА_2 , зазначених в його запереченнях, з приводу допущених працівників поліції порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), суд зазначає, що згідно дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейських, які долучені до матеріалів справи, а також з відомостей протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не заявляв будь-яких клопотань про проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а також надання часу для залучення захисника.

Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Враховуючи, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулася під час дії воєнного стану в Україні (Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), тому доводи захисника про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу є необґрунтованими.

Суд не вбачає в діях працівників поліції порушень щодо зупинки вказаного транспортного засобу, оскільки їх дії також узгоджуються із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Виходячи з цього, подальші вимоги працівників поліції слід вважати законними. При цьому підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Крім того, суд зазначає, що керування транспортним засобом у стані сп`яніння є одним з найтяжчих адміністративних правопорушень як за ступенем тяжкості заходів адміністративного впливу, так і за ступенем небезпеки для суспільства.

Намагання осіб, які керують транспортними засобами у стані сп`яніння, уникнути відповідальності з формальних підстав, зокрема, нібито відсутності причин для зупинки уповноваженими на те особами, в ході якої, заздалегідь виявляються ознаки сп`яніння, що є підставою для перевірки водія на стан такого сп`яніння, повинні сприйматися критично.

При цьому виявлення в передбаченому законом порядку у особи факту керування нею транспортного засобу в стані сп`яніння та притягнення її до відповідальності за своєю суспільною важливістю є вищим за приватні інтереси такої особи.

Що стосується доводів сторони захисту з приводу того, що результати приладу «Alcotest Drager 6820» не можуть бути доказами у справі через порушення порядку повірки приладу, суд зазначає наступне.

Так, вимогами п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.

Разом з тим, згідно з роз`яснень Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", газоаналізатори марки «Drager Alkotest 6820», що вже перебувають в експлуатації, можуть і надалі експлуатуватися за умови своєчасного проведення їх періодичної перевірки та перевірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і становить 1 рік.

Поряд з цим, з відомостей реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, який є у загальному доступі, сертифікат затвердження типу UA.TR.001 101-17, дійсний з 05.10.2017 по 05.10.2027. Цей сертифікат засвідчує, що на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань ДП "Укрметртестстандарт" тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alcotest…», виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA Revalstra?e 1, 23560 Lubeck, Germany, зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки та придатний для застосування за умови проходження чергових перевірок з інтервалом встановленому під час затвердження для такого типу засобів вимірювальної техніки, - 1 рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 року №440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану», яка була чинна на момент огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, було встановлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану, чинні: на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях; на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік); на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку.

Таким чином, вказаною постановою не скасовано обов`язковість проведення повірки засобів вимірювальної техніки, у тому числі приладу «Alcotest Drager 6820», а встановлено вважати чинними на період воєнного і надзвичайного стану на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку.

Відповідно до відомостей роздруківки тесту про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння останнє калібрування законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатор Alcotest Drager 6820 було проведено 12.06.2023 року та на момент вчинення правопорушення водієм п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху було чинним.

У зв`язку з чим, посилання сторони захисту на недійсність результату огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатор Alcotest Drager 6820 слід вважати безпідставними та розцінювати його як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .

Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник скористалися своїм процесуальним правом та вони подавали заяву до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у порядку, передбаченому КПК України.

Також, належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою, але дії посадової особи що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 або його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції, в тому числі, щодо зупинки транспортного засобу і проведення огляду на місці за допомогою газоаналізатору «Drager Alсotest 6820», до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому ст.267 КУпАП.

Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії керівництва патрульної поліції, пов`язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративного матеріалу у цій справі.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alkotest 6820», а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності.

Інші доводи захисту не спростовують факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП громадянин ОСОБА_1 згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 23.09.2000.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, ступінь вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

Крім того, згідно ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.130 КУпАП, ст. ст.40-1, 33,130, 279,280,283,284 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова.

Суддя В.О.Макаров